Четверг, 28.11.2024, 16:48
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Бухгалтерській облік

Реферат на тему Оплата праці в Україні
Реферат на тему: Оплата праці в Україні.

Оплатою праці або трудовим доходом, називають форму привласнення життєвих благ на основі участі в суспільному виробництві того чи іншого працівника або групового колективу з урахуванням результатів їх праці. Оплата праці в народному господарстві формується за рахунок національного доходу і розглядається в економіці, як один з лементів витрат виробництва та доходів населення.

В зв’язку з переходом до ринкових відносин в економіці з’являються нові процеси, які викликають об’єктивну необхідність реформи оплати праці. Ця реформа повинна бути спрямована на формування ефективної системи матеріального стимулювання працівників, основними принципами якої має бути винагорода за розміром еквівалента особистому трудовому внеску працівників, і надання підприємствам та організація різних форм власності максимальної самостійності у питаннях плати праці.

Заробітна плата – категорія не тільки економічна, але і соціальна, покликана забезпечити людині визначений соціальний статус. Витрати на відшкодування вартості робочої сили не можуть не передбачати, крім витрат покриття на харчування, одяг, також витрати на утримання житла, медичне обслуговування. Щоб робоча сила, як товар оплачувався по своїй реальній вартості, необхідно наблизити мінімальну заробітну плату з прожитковим мінімумом, а потім із споживчим бюджетом. Це повинно бути зафіксоване в колективно договірних рішеннях і точно виконуватися всіма сторонами, о підписали угоду.

1. Основними формами оплати і відповідно обліковими показниками є відрядна і погодинна. Якщо технічне нормування дає змогу провадити оплату праці робітників відповідно до її кількості, тарифної системи з урахуванням у рівнях кваліфікації робітників, завантаженості й складності праці, то форми оплати праці з їх системами враховують заробіток, фактично відпрацьований час, обсяг виготовленої продукції або виконаних робіт і послуг.

При відрядній оплаті праці заробітна плата робітників залежить від обсягу виконаної роботи і розміру розцінки. Цю форму використовують при оплаті тим робітникам, праця яких підлягає нормуванню. Відрядна оплата паці складається з таких систем: прямої, прогресивної, акордної та преміальної. Вона може бути індивідуальна і бригадна.

При погодинній формі оплати заробіток працівника залежить від відпрацьованого ним часу. Коло працівника визначається наявністю таких систем, як проста погодинна і погодинно-преміальна.

Форми і системи оплати праці на підприємстві регулює керівник підприємства. Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати і неоподатковуваного прибутком мінімуму.

До складу витрат на оплату праці включають виплати заробітної плати, нараховані, виходячи з відрядних розцінок тарифів, ставок і посадових окладів, що встановлюються залежно від результатів праці, її кількості та якості, стимулюючих і компенсуючи виплат, систем преміювання робітників, керівників, спеціалістів, службовців за виробничі результати, інші умови відповідно до застосування на підприємствах форм і систем оплати праці. В сільськогосподарських підприємствах до складу витрат на оплату праці також включаються виплати за підсумками роботи за рік, що визначаються в установленому порядку.

На підприємствах застосовують оплату праці за трудовими угодами, що укладаються між підприємством і працівником для виконання конкретної роботи на договірних засадах.

У нових умовах господарювання широко використовується оплата праці за контрактом. На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 170 від 19 серпня 1994 р. затверджено Положення про порядок складання контрактів про прийом на роботу працівників, згідно з яким встановлюються порядок складання контракту, склад контракту, вирішуються питання організації робіт за контрактом.

У разі найму працівника за контрактом власник або уповноважений ним орган може встановити умови оплати праці за погодженням з працівником.

2.Фонд оплати праці відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати. Затвердженої наказом Міністерства статистики України № 323 від 11.12.1995 р. складається з основної, додаткової та стимулюючих і компенсаційних виплат. Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці посадових зобов’язань. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення і винахідництво і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії за виконання виробничих завдань і функцій.

Інші стимулюючі та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи року, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або здійснювані понад встановлені законодавством норми.До Фонду основної заробітної плати належать:

2.Заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, посадових обов’язків за окремими розцінками, тарифними ставками робітників та встановленими посадовими окладами незалежно від форми і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві.

2. Суми процентних або компенсаційних відрахувань залежно від обсягів доходів (прибутку), одержаних від реалізації продукції (робіт, послуг), у випадку, коли вони є основною заробітною платою.

3. Суми авторського гонорару діячам мистецтва, працівникам редакцій газет і журналів, телеграфних агентств, видавництв, радіо, телебачення та інших підприємств і оплата праці, що здійснюється за ставками авторської постановкою винагороди, зараховуваними на даному підприємстві.

До Фонду додаткової заробітної плати належать:

4.Надбавки і доплати до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством:

- кваліфікованим робітникам; за кваліфікаційну майстерність;

- за класність водіям автомобілів, працівникам локомотивних бригад, трактористам – машиністам за звання майстра і клас кваліфікації;

- бригадирам з-поміж робітників, не звільнених від основної роботи за керівництво бригадами;

- персональні надбавки;

- керівникам, спеціалістам, службовцям за високі успіхи у праці й виконання особливо важливих завдань, за встановлений строк їх виконання;

- за знання іноземної мови;

- за суміщення професій, розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт;

- доплата до середнього заробітку у випадках, передбачених законодавством;

- за роботу у тяжких, шкідливих умовах;

- за роботу у нічний час;

- робітникам постійно зайнятим на підземних роботах, за нормативний час переміщення їх у шахті;

- інші доплати і надбавки.

5.Премії працівникам, керівникам, спеціаліста за виробничі результати, включаючи премію за економію конкретних видів матеріальних ресурсів, у тому числі за:

- виконання й перевиконання виробничих завдань;

- підвищення продуктивності праці, виробіток;

- економію сировини, матеріалів;

6.Винагороди ( процентні надбавки) за вислугу років. Стаж роботи, передбачені чинним законодавством.

7.Оплата праці робітників, що не перебувають у штаті підприємства, за виконання робіт згідно з договорами громадсько-правового характеру.

8.Оплата праці у вихідні та святкові дня.

9.Заробітна плата за кінцевим підсумком року.

10.Суми компенсації внаслідок тимчасової втрати працездатності до фактичної заробітної плати у випадках якщо працівник продовжує працювати на підприємстві.

11. Виплати різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших підприємств із збереженням протягом деякого часу розміру посадового окладу на колишньому місці роботи.

12.Процентні або комісійні винагороди.

13.Олпата робітникам днів відпочинку, наданих їм у зв’язку з роботою понаднормової тривалості часу.

14.Суми, нараховані за виконану роботу особам залученим для роботи на підприємстві відповідно до спеціальних договорів з державними організаціями.

15. Оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств, що працюють без звільнення від основної роботи з підгонки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників.

16. Оплата праці студентів, о працюють на підприємствах у складі студентських загонів.

17. Оплата праці студентів вищих навчальних закладів, які проходять виробничу практику на підприємстві, а також залучені до тимчасової посильної праці на час канікул.

18. Суми виплат, пов’язаних з індексацією заробітної плати працівників, у межах, передбачених чинним законодавством.

19.Оплата вимушеного прогулу.

20.Вартість безкоштовно наданих працівникам окремих галузей народного господарства комунальних послуг, продуктів харчування. витрат на оплату житла.

21.Витрати, пов’язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, морського і іншого електротранспорту.

22.Варість безоплатно наданих предметів.

23.Оплата щорічних і додаткових відпусток, грошових компенсацій за невикористану відпустку.

24.Оплата спеціальної перерви у роботі у випадках, передбачених законодавством, оплата пільгового часу підліткам.

25.Оплата робочого часу працівників, залучених до виконання державних і громадських обов’язків, якщо ці обов’язки виконуються у робочий час.

26.Заробітна плата, що зберігається відповідно до законодавства за місцем основної роботи за працівниками, залученими на сільськогосподарські та інші роботи відповідно до рішень уряду.

27.Суми заробітної плати за основним місцем роботи працівникам, керівникам і спеціалістам підприємств під час їх навчання з відривом від виробництва у системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів.

28. Оплата навчальних відпусток наданих працівникам, які навчаються у вечірніх і заочних закладах.

29.Суми, сплачувані особам, які проходять навчання на щойно введених в дію підприємствах.30. Оплата працівникам – донорам для кожного дня здачі крові.

31. Оплата простоїв не з вини робітника.

32.Суми, що сплачуються працівникам, які перебувають у відпустці з ініціативи адміністрації з частковим збереженням заробітної плати.

33. Суми, сплачувані працівникам, які беруть участь у демонстраціях.

34.Надбавки і доплати, не передбачені законодавством і понад розміри, встановлені чинним законодавством.

35.Винагороди за підсумками роботи року.

36.Винагороди за вислугу років, стаж роботи.

37.Винагороди за відкриття, винахідництво і раціоналізаторські пропозиції.

38.Премії за сприяння винахідництву і раціоналізації, за своєчасну поставку продукції на експорт.

39. Одноразові заохочення.

40.Виплати підвищеної платні працівникам, які працюють на території радіоактивного забруднення.

41. Матеріальна допомога і здешевлення вартості харчування працівників.

42.Сума наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам:

- одноразова допомога працівникам, які йдуть на пенсію;

- оплата навчання в навчальних закладах дітей працівників підприємства;

- вартість путівок на лікування і відпочинок;

- суми прибутку, спрямовані на придбання акцій;

Інші витрати, що не входять до складу Фонду заробітної плати:

1. Суми вихідної допомоги, передбачені чинним законодавством.

2. Одноразова допомога і добові, що сплачують при переведенні, зарахуванні і відрядженні на роботу до іншої місцевості, витрати на відрядження.

3. Надбавки на пересувний, роз’їзний характер робіт для працівників, безпосередньо зайнятих на будівництві, реконструкції та у капітальному ремонті.

Суми, сплачені у розмірі тарифної ставки, окладу за дні перебування у дорозі до місця знаходження підприємства – місця роботи і назад, передбачені графіком роботи на вахті.

Надбавки до заробітної плати за кожну добу, що сплачуються з моменту виїзду до повернення на підприємство, де робітник працює, працівником зв’язку, залізничного, автомобільного, річного транспорту і шляхового господарства, постійна робота яких відбувається у дорозі або має роз’їзний характер.

4.Суми, що зберігаються за місцем основної роботи замість добових і квартирних за працівниками, відрядженими на вивіз зерна або іншої сільськогосподарської продукції, на збирання врожаю, заготівлю кормів.

5.Виплати польового забезпечення.

6.Допомога з тимчасової непрацездатності, по вагітності і пологах, одноразова допомога при народженні дитини, по догляду за дитиною до встановленого законодавством віку.

7.Суми виплат щомісячної та щорічної компенсації родинам на дітей, що потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи.

2.1. Порядок нарахування лікарняних визначається Законом України “Про відпустки”, згідно статті другої цього закону розрізняють такі види відпусток:

1) щорічна основна відпустка на неї мають право всі працівники які перебувають в трудових відносинах з підприємством на основі трудового договору, тривалість мінімальна – 24 дні, максимальна – 59 днів;

2) додаткові відпустки, різновид додаткових відпусток:

а) за роботу в шкідливих умовах праці;

б) матерям, які мають дітей 2 або більше до 15 р.; дитину інваліда;

в) відпустка у зв’язку з навчанням для сесії;

г) творчі відпустки надаються працівникам, для написання підручників, та інші цілі;

д) інші додаткові відпустки;

3) соціальні відпустки, які надаються жінкам при вагітності та пологах, дородова відпустка – 70 днів, післяродова – 56 днів. У зв’язку з тим, що виплата дано відпустки проводиться за рахунок коштів фонду соціального страхування, то розрахована сума до складу СОД не включається.

Підставою для нарахування лікарняних є листок непрацездатності. Згідно діючого законодавства сума лікарняних виплачується із врахуванням трудового стажу працівника в таких розмірах:

а) стаж роботи до 5 років, лікарняні виплачуються в розмірі 60%, від нарахованої суми;

б) від 5 –8 років, лікарняні виплачуються в розмірі 80% від нарахованої суми;

в) більше 8 років, лікарняні виплачуються в розмірі 100% від нарахованої суми.

Для того, що розрахувати лікарняні нам потрібно мати:

1) заробітну плату за 6 попередніх місяців;

2) кількість відпрацьованих днів за 6 попередніх місяців;

3) кількість днів лікарняних.

2.2. Закон України “Про відпустки” № 504/96 ВР від 15.11.96 р. встановлює державні гарантії права на відпустки визначає умови, тривалість і порядок надання їм працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховування дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Встановлено такі види відпусток:

1) Щорічні відпустки:

- основна відпустка;

- додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;

- додаткова відпустка за особливий характер праці;

- інші додаткові відпустки передбачені законодавством;

2) Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;

3) Творча відпустка;

4) Соціальні відпустки:- відпустка у зв’язку вагітністю та пологами;

- відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

- додаткова відпустка працівникам, які мають дітей;

5) Відпустка без збереження заробітної плати.

Тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості відпусток не враховуються.

Тривалість щорічної основної відпустки становить не менше 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дні укладання трудового договору.

Промислово-виробничому персоналові вугільної, сланцевої, електроенергетичної галузей промисловості, надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів.

Працівникам лісової промисловості – 28 календарних днів за переліком робіт, професій, посад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Керівним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам освіти та наукових працівникам до 56 календарних днів.

Інвалідам І і ІІ групи надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам ІІІ групи – 26 календарних днів.

Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.

Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці та її тривалістю надається за переліком виробництв, робіт, професій і посад. Працівникам з ненормованим робочим днем – тривалістю до 7 календарних днів згідно із переліком посад та професій визначеним колективним договором, угодою.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці визначається колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Загальна тривалість щорічної й додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів.

Для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах загальна тривалість щорічної й додаткових відпусток не може перевищувати 69 календарних днів.

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються:

1) час фактичної роботи протягом робочого року, за який надається відкатка;

2) час, коли працівник не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце бороти та за робітна плата повністю або частково;

3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи і йому виплачувалася допомога з державного соціального страхування;

4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи ому не виплачувалася заробітна плата у порядку, визначеному ст. 25 і част. ІІ ст. 2 цього Закону;

5) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних закладів освіти;

6) час навчання новим професіям осіб, звільнених у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці;

7) інші періоди роботи, передбачені законодавством.

Витрати, пов’язані з оплатою відпусток здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.

В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань на їх утримання.

Оплата інших видів відпусток, передбачених договором та угодами, трудовим договором, здійснюється з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов’язкових платежів до
Категория: Бухгалтерській облік | Добавил: Aspirant (21.07.2013)
Просмотров: 445 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: