Реферат на тему Консультаційна робота - Бухгалтерській облік - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Консультаційна робота. В основі консультаційної роботи органів державної податкової служби лежить: – організація та забезпечення роботи телефонної інформаційно-довідкової служби; – консультації під час особистого звернення платника. Телефонна інформаційно-довідкова служба податкових органів є однією із складових частин масово-роз’яснювальної роботи серед платників податків і надання їм послуг. Станом на 1 квітня 2001 року в податковій службі України діяло 36 структурних підрозділів телефонної інформаційно-довідкової служби. У 2000 році працівниками цієї служби надано більше 535 тисяч довідок, у першому кварталі 2001 року – близько 140 тисяч. При цьому питома вага працівників, зайнятих у цій сфері, становить лише 6,8 відсотка від загальної чисельності підрозділів по роботі з платниками. Необхідність існування і розвитку телефонної інформаційно-довідкової служби визначається такими чинниками: – наявністю попиту платників податків на подібну послугу; – відносною дешевизною утримання служби порівняно з іншими видами обслуговування платників; – охопленням досить великої аудиторії платників податків порівняно з невеликою чисельністю працівників податкових органів; – оперативністю доведення податкової інформації, необхідної платнику податків; – можливістю для платника одержати необхідну інформацію зі свого робочого місця; – найдешевшим видом послуг для платника податків; – існування подібних послуг у податкових службах інших країн. До деякого часу телефонна інформаційно-довідкова служба в Україні існувала й розвивалася за відсутності системного підходу. Відсутність стандартного апаратного та програмного забезпечення, гарантованої якості послуг, вільного доступу платників усього регіону до послуг служби, необхідного матеріально-технічного, кадрового й інформаційного забезпечення, виділених телефонних ліній і інші недоліки не дозволяли досягти ефективних результатів у роботі телефонної інформаційно-довідкової служби. Нечітке визначення завдань і функцій цієї служби привели до переорієнтування її на консультаційну діяльність замість надання послуг інформаційно-довідкового характеру. Консультаційна спрямованість роботи служби привела до невдоволення платників податків якістю послуг податкових органів, оскільки в режимі усного консультування, навіть надзвичайно компетентним і висококваліфікованим фахівцем, досить важко дати гарантовано якісну консультацію за всіма аспектами сфери діяльності податкових органів і системи оподатковування. Ці й інші недоліки зумовили необхідність кардинального реформування служби шляхом створення єдиної однотипної на всій території України системи надання послуг із використанням телефонної інформаційно-довідкової служби податкових органів. Виходячи з вищевикладеного, ДПА України розроблена довгострокова концепція побудови телефонної інформаційно-довідкової служби. Вона розрахована на поетапне впровадження протягом 6 років. У концепції визначені такі основні завдання: на першому етапі – надання довідок із питань організації роботи податкового органу і надання інформації з питань оподатковування, на другому – добавляється завдання надання консультацій із питань оподатковування. У принципах організації телефонної інформаційно-довідкової служби визначено, що підрозділи служби створюються лише в обласних центрах і обслуговують територію усього регіону. Послуги служби є для платників податків безкоштовними, користувач оплачує лише вартість послуг зв’язку телефонних компаній. На третьому етапі розвитку ці витрати планується перекласти на державний бюджет, у результаті чого послуги служби будуть абсолютно безкоштовними для платника. Апаратно-програмне забезпечення телефонної інформаційно-довідкової служби повинно забезпечувати вільний телефонний доступ до послуг служби будь-якого платника з будь-якого населеного пункту регіону та забезпечити такі можливості: – комп’ютерний облік звертань платників до всіх операторів служби й автоматизований аналіз їх за напрямами роботи й видами податків; – диспетчерський розподіл звертань серед “вільних” працівників служби та галузевих підрозділів податкового органу; – ретрансляції відповідей умовно-постійного характеру в режимі автовідповідача; – побудова “черги” й “утримання” дзвінків платників; – максимальний час доступу платника до служби не повинен перевищувати 10 секунд. Для інформаційного забезпечення діяльності телефонної інформаційно-довідкової служби передбачається використання чотирьох основних комп’ютерних баз даних: – законодавчих і нормативних матеріалів із питань оподатковування; – довідок із питань організації роботи податкових органів; – довідок із питань оподатковування умовно-постійного характеру з обліком особливостей регіону; – відповідей, що формуються на основі найбільш поширених запитів платників податків.Консультації під час особистого звертання платника – один із самих складних напрямів діяльності підрозділів по роботі з платниками, що традиційно вимагає досить великого адміністративного й висококваліфікованого кадрового ресурсу. Консультації під час особистого звертання в податкову службу поділяються на дві складові: – письмові звертання платників податків; – звертання під час особистого прийому платників податків у податковому органі або консультаційному пункті. При письмовому звертанні платників у податкові органи підрозділи по роботі з платниками опрацьовують лише запити про надання податкової інформації або прохання роз’яснити ті або інші питання оподатковування. Листи зі скаргами або інше ділове листування канцеляріями податкових органів направляються у відповідні підрозділи податкової служби, щодо їх компетенції. Як правило, серед фахівців, що розглядають звертання платників, існує спеціалізація за видами податків і платежів, що забезпечує більш швидке та якісне підготування відповідей. У випадках, коли звертання платників стосується складних питань, для консультацій залучаються фахівці галузевих відділів податкових органів. Звернення платників під час особистого прийому поділяються на три групи: – звернення до керівництва податкового органу; – звернення до інспекторського складу податкового органу; – звернення платників у консультаційні пункти податкової служби. В усіх трьох випадках основне навантаження з надання консультацій несуть підрозділи по роботі з платниками податків. При зверненні платника до керівництва організація зустрічі, як правило, відбувається через громадську приймальню. Відповідно до функціональних обов’язків, у більшості податкових органів України підрозділи по роботі з платниками займаються організацією роботи суспільної приймальні – ведуть попередній запис на прийом, облік звертань і доручень, контролюють терміни їх виконання, проводять аналіз звертань. У більшості випадків при прийомі платників керівництвом присутні фахівці підрозділів по роботі з платниками. Прийом платників керівництвом проводиться за графіком, з таким розрахунком, щоб протягом будь-якого робочого дня платник мав можливість зустрітися з керівною посадовою особою. У випадку звернення платників податків безпосередньо до податкового органу з ними спілкуються фахівці підрозділів по роботі з платниками в спеціально обладнаних для цього помешканнях, до яких у податковій службі України пред’являються спеціальні вимоги: розміщення їх у легкодоступних місцях будинків (як правило, на перших поверхах); спрощений режим пропуску; виконання спеціальних умов охорони; наявність інформаційних матеріалів з податкової тематики, наявність копіювальної техніки й пунктів реалізації податкової, бухгалтерської звітності і спеціальної літератури та ряд інших. Як правило, у консультаційних пунктах працюють фахівці підрозділів по роботі з платниками. Однак за необхідності для роботи в них залучаються і фахівці інших підрозділів. Наприклад, у період масового подання декларацій громадянами залучаються працівники підрозділів оподатковування фізичних осіб. У випадку виникнення необхідності працівники підрозділів по роботі з платниками можуть запросити фахівців і інших галузевих відділів. Час консультування одного платника не обмежений. Режим роботи при такому прийомі відповідає режиму роботи податкового органу. Робота консультаційних пунктів податкових органів будується за графіком. У даний час в Україні діє більш 1600 консультаційних пунктів, що, як правило, розташовані в безпосередній близькості від місць постійної роботи платників податків: на ринках, підприємствах, у приміщеннях органів місцевої влади, у великих населених пунктах, де немає офісів податкової служби тощо. ЛІТЕРАТУРА 1. Конституція України. – К., 1996. 2. Закон України “Про державну податкову службу України” // Відомості Верховної Ради (із змінами та доповненнями, внесеними Законами України від 7 липня 1992 р. № 2555-ХІІ, 11 липня 1995 р. № 297/95-ВР, 16 травня 1996 р. № 203/96-ВР, 5 лютого 1998 р. № 83/98-ВР). – 1991. – № 6. – С. 37. 3. Закон України “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради (із змінами згідно із Законами № 282-95-ВР від 11.07.95 та № 358-95-ВР від 05.10.95). – 1993. – № 52. – С. 490. 4. Закон України “Про систему оподаткування” // Урядовий кур’єр. – 1997. – 20 березня. 5. Закон України “Про банкрутство” // Відомості Верховної Ради (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 30.06.99). – 1992. – № 31. 6. Указ Президента України “Про затвердження Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій” від 10.10.95 № 1035/95. 7. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органов государственного управления. – К.: Наукова думка, 1979. 8. Азаров М.Я., Кольга В.Д., Онищенко В.А. Все про податки. – К.: “Експерт-Про”, 2000.9. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Е. Основи менеджменту. – Львів: Світ, 1995. 10. Асмус В.Ф. Платон. – М., 1969. 11. Атаев Л.А. Научная организация управленческого труда. – М., 1980. 12. Афанасьев В.Г. Общество: системность, познание и управление. – М., 1981. 13. Бачило М.Л. Функции органов управления. – М., 1984. 14. Бизюкова Н.В. Кадры. Подбор и оценка. – М., 1984. 15. Білоус В.Т. Управління податковою службою в Україні. – Автореф. дис… к. держ. упр. – К., 1998. – 22 с. 16. Вицин С.Е. Определение и обоснование целей в социальном управлении. – М.: Акад. МВД СССР, 1977. 17. Вицин С.Е. Методология системного подхода к исследованию и решению социальных проблем. – М., 1978. 18. Венделин А.Г. Подготовка и принятие управленческих решений: Методологический аспект. – М.: Экономика, 1977. 19. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні. – К.: Юрінком, 1997. 20. Голиков В.И. Теория принятия управленческих решений. – К., 1976. 21. Государственная служба / Под. ред. А.В. Оболонского. – М.: Дело, 1999. 22. Дерягин И.Я. Право и управление. – М., 1981. 23. Дубенко С.Д. Державна служба і державні службовці в Україні. – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 1999. 24. Евланов Л.Т. Теория и практика принятия решений. – М.: Экономика, 1984. 25. Жиголов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності. – К., 1994. 26. Завадський Й.С. Менеджмент. – К., 1998. 27. Завгородний В.П. Налоги и налоговый контроль в Украине. – К.: “А.С.К”, 2000. 28. Иванцевич Дж., Лобанов А.А. Человеческие ресурсы управления. – М.: Дело, 1993. 29. Киллен К. Вопросы управления: Пер. с анг. – М.: Экономика, 1981. 30. Коваль Л. Адміністративне право України. – К.: Основи, 1994.
1 2 3 4 5 Категория: Бухгалтерській облік \| Добавил: Aspirant (16.07.2013)
Просмотров: 269 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: