Реферат на тему Бухгалтерський облік в галузях народного господарства - Бухгалтерській облік - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Бухгалтерський облік в галузях народного господарства. Тема 1. Особливості діяльності та облік основних операцій підприємств роздрібної торгівлі 1. Загальні принципи організації обліку торгівельної діяльності 2. Облік оприбуткування товарів 3. Облік реалізації товарів за різними формами оплати 4. Облік повернення товарів, уцінки товарних запасів на кінець звітного періоду 5. Облік витрат, пов’язаних із здійсненням торгівельної діяльності 6. Облік комісійної торгівлі 1. Загальні принципи організації обліку торгівельної діяльності Роздрібний товарооборот – це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання як за готівку, так і по безготівковому розрахунку, а також виручка, одержана через касу неторгових підприємств від продажу населенню товарів власного виготовлення, закуплених на стороні або одержаних по бартеру. Оптово-збутові підприємства і склади можуть застосовувати для обліку товарів купівельні або продажні ціни. В роздрібних торгових підприємствах і на підприємствах громадського харчування можуть застосовуватися лише продажні ціни. Придбані товари зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю. Значна частина витрат згідно ПБО 9, збільшує первинну вартість придбаних товарів. Це – затрати на вантажно - розвантажувальні роботи, транспортування товарів, страхування ризиків транспортування товарів, оплата інформаційних, посередницьких та інших подібних послуг у зв’язку з пошуком і придбанням товарів. Для оцінки вибуття запасів підприємства роздрібної торгівлі застосовують метод ціни продажу. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною вартістю) реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари. У роздрібній торгівлі у більшості випадків передачі ризиків і вигод від володіння товаром збігається з передачею юридичного права власності у момент відпуску товарів покупцям. У разі продажу товарів на умовах розстрочки кінцевого розрахунку доход відображається у бухгалтерському обліку після внесення покупцем останнього внеску. Комісійна винагорода – це оплата посередницьких послуг комісіонера з реалізації товарів, отриманих від комітента за договором комісії. Оскільки комісіонер не провадить реалізацію власних запасів, а надає послуги з реалізації, для обліку доходів комісіонера слід використовувати субрахунок 703 “Доход від реалізації робіт та послуг”. 2. Облік оприбуткування товарів Методика ведення бухгалтерського обліку надходження товарів у роздрібній торгівлі наведена в таблиці 1. Для відображення транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) обирається один з методів: - включення до собівартості придбаних товарів (“прямий метод”); - урахування їх на окремому субрахунку загальною сумою з подальшим розподілом у кінці місяця між вартістю залишку товарів і вартістю реалізованих товарів (умовно – “метод розподілу”). Таблиця 1 Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку оприбуткування товарів 3.Облік реалізації товарів за різними формами оплати Методика ведення бухгалтерського обліку реалізації товарів за різною формою оплати на підприємствах роздрібній торгівлі наведена в таблиці 2. Визначення торговельної націнки на реалізовані товари проводиться по одному з двох варіантів за вибором підприємства та є елементом його облікової політики: • по кожному моменту відвантаження; • за розрахунком середньої торговельної націнки на реалізовані товари Таблиця 2. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку реалізації товарів 4. Облік повернення товарів , уцінки товарних запасів на кінець звітного періоду Повернення товарів При поверненні товарів здійснюється облік: 1. Повернення коштів покупцям Дт 704 – Кт 301, 311. 2. Сторнування нарахованого при продажу ПДВ Дт 641 – Кт 704. 3. Віднесення суми повернення без ПДВ на збитки Дт 791 – Кт 704. 4. Оприбуткування повернутих товарів Дт 281 – Кт 902, Дт 902 – Кт 791. Уцінка товарів В кінці звітного періоду товари підлягають переоцінці у випадку, якщо їх чиста вартість реалізації (ЧВР) не дорівнює собівартості придбання. Якщо ЧВР менша від собівартості товарних запасів-приймається значення меншої величини: Дт 946 – Кт 281. При наступному перевищенні ЧВР над справедливою вартістю проводиться дооцінка на суму попередньої уцінки: Дт 281 – Кт 716. 5. Облік витрат, пов’язаних із здійсненням торгівельної діяльності Витрати, пов’язані з операційною діяльністю: 1. Поділяються на адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати і групуються за 5 економічними елементами. Їх склад регламентується ПБО 16 “Витрати”. 2. Витрати за видами (адміністративні, витрати на збут, інші операційні витрати) обліковуються на однойменних рахунках класу 9 “Витрати діяльності”. Витрати за економічними елементами обліковуються на рахунках класу 8 “Витрати за елементами”.3. Не розподіляються між реалізованими і нереалізованими товарами, а повністю списуються на витрати періоду. Крім того, витрати, пов’язані з придбанням товарів, не відображуються у складі витрат операційної діяльності, а включаються в первісну вартість товарів. 4. У балансі не відображаються. Інформація про витрати операційної діяльності наводиться в розділах 1 і 2 Звіту про фінансові результати. 5. Спрощена методика обліку (без застосування рахунків класу 9). Згідно з Інструкцією №291 підприємства торгівлі для обліку витрат можуть використати такі рахунки класу 8 “Витрати за елементами”: 80 “Матеріальні витрати”, 81 “Витрати на оплату праці”, 82 “Відрахування на соціальні заходи”, 83 “Амортизація”, 84 “Інші операційні витрати” зі щомісячним списанням сальдо цих рахунків у кореспонденції з такими рахунками класу 9 “Витрати діяльності”: 92”Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”. Головним рахунком витрат для торгівельних підприємств є рахунок 93 “Витрати на збут”. Далі суми витрат, облічені на рахунках 92, 93, 94, списуються на рахунок 79 “Фінансові результати”: Дт 791 – Кт 92, 93, 94. Суб’єктам малого підприємництва дозволено для обліку витрат використовувати рахунки тільки класу 8, минаючи рахунки класу 9, зі щомісячним списанням у дебет рахунка 79 сум у частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат. 6.Облік комісійної торгівлі Порядок торгівлі комісійними товарами визначено Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків України від 13 березня 1995 року № 37 (далі — Правила 37) та Інструкцією про порядок оформлення суб’єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженою наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 8 липня 1997 року №343 (далі — Інструкція 343). Інструкцією 343 передбачено, що, приймаючи товари на комісію, комісіонер (магазин, який приймає товар на комісію) на кожну одиницю товару виписує квитанцію у двох примірниках — за формою №1-ВТ та формою №2-ВТ і товарний ярлик за формою №3-ВТ . Своєю чергою, фахівець-оцінник разом з прийняттям товарів на комісію записує їх в оціночно-здавальну відомість за формою, поданою в додатку 4 до Інструкції 343. Потім в бухгалтерію треба здати перший примірник цієї відомості разом із товарним звітом. А другий — разом із товарами, прийнятими на комісію, — передається матеріально відповідальній особі. Для обліку руху комісійних товарів застосовується позабалансовий рахунок 024 “Товари,, прийняті на комісію”. Облік на позабалансовому рахунку ведеться без застосування подвійного запису. Приклад. Згідно з договором, на реалізацію від фізичної особи-комітента магазин прийняв пальто, яке було у вжитку. Фахівець магазину оцінив здану річ на 500 грн. Комісійна винагорода магазину становить 120 грн. Бухгалтерський облік зазначених операцій наведено в таблиці 3. Список використаних джерел 1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999р. №291. 2. Облік торгівельної діяльності. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” \Н. Малюга, Я.В. Лебедзевич та ін. - Житомир: ЖІТІ, 2000 – 480стор. Тема 2. Організація обліку на підприємствах громадського харчування 1. Загальні принципи організації обліку на підприємствах громадського харчування 2. Облік типових операції діяльності підприємств громадського харчування 3. Закупівля товарів та облік складських операцій 1. Загальні принципи організації обліку на підприємствах громадського харчування Громадське харчування – це відокремлена галузь торгівлі, що спеціалізується на: - виробництві харчів, тобто продукції, призначеної для негайного вживання; - обслуговуванні процесу споживання; - виготовленні харчових напівфабрикатів і кулінарно-кондитерських виробів; - продажу продукції споживачам. На підприємствах громадського харчування (ПГХ) для відображення господарських операцій водночас можуть застосовуватися як рахунки, призначені для обліку операцій у торгівлі (субрахунки рах. 28), так і суто виробничі рахунки (20, 23, 24, 25, 26 тощо). Можна виділити такі основні частини собівартості: - витрати виробництва; - витрати обігу; - витрати споживання (обслуговування). У сфері громадського харчування головним валовим показником є товарооборот. Роздрібний товарооборот – це, як правило, обсяг продажів напівфабрикатів власного виробництва, а також кулінарних та кондитерських виробів іншим підприємствам. Другим важливим показником у сфері громадського харчування є показник валової продукції громадського харчування, який розраховується як сума реалізованих торгових націнок. Уся продукція громадського харчування складається з:- продукції власного виробництва; - купованих товарів. Кулінарні вироби та напівфабрикати, придбані на стороні для подальшого продажу без додаткової обробки, також повинні обліковуватись як куповані товари. Власні напівфабрикати, кулінарні, кондитерські вироби, а також куповані товари підлягають обліку у вагових одиницях, а обідня продукція – поштучно, в асортиментному розрізі страв. Рах. 285 доцільно вводити тоді, коли виписується остання видаткова накладна. На підприємствах громадського харчування, незалежно від кількості складських, виробничих і торгових приміщень, організації зберігання , виробництва та продажу формування торгівельної націнки зводиться до однієї із трьох схем: 2. якщо зберігання, виробництво і продаж зосереджені в одному приміщенні, то рах. 285 вводиться в облік одразу при оприбуткуванні товарів; 2) якщо товари, напівфабрикати і харчова сировина спочатку оприбутковуються на склад, а потім в міру потреби видаються для приготування страв, то рах. 285 може бути введений або при оприбуткуванні на склад, або на етапі передачі у виробництво; 3) якщо товари, напівфабрикати і харчова сировина спочатку оприбутковуються на склад, а потім в міру потреби видаються в буфет чи іншу роздрібну точку, щоб звідти готові до вживання вироби передати особі (бригаді), яка обслуговує відвідувачів, то рах. 285 може бути введений на будь-якому етапі переміщення товарів. Формування валового прибутку (збитку) Враховуючи велику незручність застосування на підприємствах громадського харчування такого поширеного методу оцінки товарів (продукції), за яким до їх роздрібної ціни передчасно, ще до моменту продажу, додається ПДВ, подаються такі схеми бухгалтерських проведень з формування фінансового результату, які цілком відповідають вимогам наших національних стандартів бухгалтерського обліку запасів. Дуже часто на одному і тому ж підприємстві громадського харчування може одночасно відбуватися як пільгове, так і не пільгове харчування. Прикладом може слугувати шкільна їдальня, де харчуються як учні школи, так і сторонні особи. 3. Облік типових операції діяльності підприємств громадського харчування Загальна схема бухгалтерських проведень з формування валового прибутку (збитку) для підприємств громадського харчування показана в таблиці 1. Таблиця 1. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку фінансового результату діяльності ПГХ Загальна схема бухгалтерських проведень операцій закупівлі за готівку через касу підприємства показана в таблиці 2. Таблиця 2. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій придбання запасів за готівку через касу Список використаних джерел 1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999р. №291. 2. Облік торгівельної діяльності. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” / Н. Малюга, Я.В. Лебедзевич та ін. - Житомир: ЖІТІ,2000 – 480стор. Тема 3. Організація обліку на автотранспортних підприємствах 1. Облік надходження транспортних засобів на АТП 2. Облік оренди транспортних засобів 3. Облік бланків транспортної документації 4. Облік витрат діяльності автотранспортних підприємств 5. Формування та відображення фінансових результатів на АТП 1. Облік надходження транспортних засобів на АТП Основні засоби можуть надходити на автотранспортні підприємства в порядку капітальних інвестицій, внесення засновниками (учасниками) до статутного капіталу, шляхом придбання основних засобів у постачальників і капітального будівництва, в результаті безоплатного отримання від інших підприємств. Крім того, підприємство може отримати в тимчасове користування основні засоби іншого підприємства в порядку оренди на певний строк за договором. Придбання автомобіля у юридичної особи на території України Усі платежі, що стягує ДАІ при оформленні права власності, відносяться на збільшення первісної вартості автомобіля. Якщо витрати по доставці автомобіля не включаються до його ціни, а доставка здійснюється самовивезенням, то на збільшення вартості відносяться всі витрати, понесені при доставці: використані паливно-мастильні матеріали, заробітна плата водіїв та відрахування на соціальні заходи тощо. Витрати на придбання автомобіля складають його первісну вартість і підлягають амортизації ( таблиця 1). Таблиця 1. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку придбання автомобіля в юридичної особи Облік внесення автомобіля до статутного капіталу Оціночна вартість майна, що вноситься до статутного капіталу, погоджується із засновниками підприємства. Якщо відсутні документи, які підтверджують вартість цього майна, вартість визначається засновниками, про що складається Протокол зборів засновників. Якщо засновники не можуть дійти спільної думки з оцінки майна, то проводиться експертна оцінка.При отриманні автомобіля в результаті внеску до статутного капіталу в обмін на корпоративні права податкові зобов'язання виникають. Отримувач основних засобів за умовою їх використання у виробничій діяльності може нараховувати на них амортизацію (таблиця 2). Таблиця 2. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку внесення автомобіля до статутного капіталу Облік безоплатного отримання автомобіля Безоплатна передача автомобільних засобів від підприємства фізичній особі здійснюється на підставі договору дарування, який укладається в письмовій формі. Автомобіль, отриманий безоплатно, обліковується за вартістю, яка вказана в документах на передачу, тобто первісна вартість безоплатно отриманих, основних, засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Вартість необоротних активів, безоплатно отриманих підприємством від інших осіб, відображається на субрахунку 424 “Безоплатно одержані необоротні активи”. У випадку безоплатного отримання підприємством необоротних активів дохід визначається виходячи з суми амортизації таких активів одночасно з її відображенням на субрахунку 745 “Дохід від безоплатно одержаних активів” (таблиця 3). Таблиця 3. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку безоплатного отримання автомобіля, який був в експлуатації 2. Облік оренди транспортних засобів Орендні операції проводяться на підставі договору оренди, укладання якого можливе лише із власником автомобіля або з особою, яка має належним чином оформлену та нотаріально завірену довіреність. Технічний стан автомобіля відображається в акті технічного огляду, копія якого є невід’ємною частиною договору. До договору також додається акт приймання-передачі транспортного засобу. Оскільки в договорі оренди зазначається вартість орендованого автомобіля, то для її визначення необхідно провести експертну оцінку. Прийняті в оперативну оренду транспортні засоби обліковуються у орендаря за інвентарними номерами орендодавця і відображаються в бухгалтерському обліку наступними проводками (таблиця 4). Таблиця 4. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку орендованого автомобіля (операційна оренда) Автомобіль, переданий у фінансову оренду, включається до складу основних засобів орендаря і відображається у нього наступними записами (таблиця 5 ). Таблиця 5. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку орендованого автомобіля (фінансова оренда) При викупі орендарем транспортного засобу, як об’єкта фінансової оренди, після закінчення її терміну оренди, орендодавець на підставі документів на оплату кредитує рахунок 531 “Зобов’язання з фінансової оренди” в кореспонденції з рахунком 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” на залишкову вартість об’єкта оренди. 3. Облік бланків транспортної документації Бланки первинної транспортної документації обліковуються на підставі платіжно-прибуткових документів за вартістю їх придбання по дебету рахунку 20 “Виробничі запаси” субрахунок 209 “Інші матеріали". В бухгалтерському обліку оприбуткування і списання бланків транспортної документації відображаються наступним чином (таблиця 6). Таблиця 6. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку оприбуткування та списання бланків транспортної документації Бланки, що є документами суворої звітності обліковуються на позабалансовому рахунку 08 “Бланки суворого обліку” за ціною не менше 0,1 мінімальної заробітної плати. 4. Облік витрат діяльності автотранспортних підприємств Основними завданнями обліку витрат на АТП є: своєчасність, повне і правильне визначення витрат на перевезення за статтями витрат і елементами витрат, при порівнянні їх з плановими в перерахунку на фактичний обсяг перевезень, розрахунок собівартості виконаних робіт і послуг за їх окремими видами та в цілому на підприємстві; виявлення внутрішніх резервів зниження собівартості перевезень; точне відображення всіх невиробничих витрат і втрат з метою їх ліквідації в подальшому. АТП, як і інші підприємства, можуть здійснювати операційну, фінансову та інвестиційну діяльність, при цьому виникають відповідні витрати, які відображаються відповідно до ПБО 16 “Витрати”. Операційна діяльність АТП полягає у здійсненні процесів постачання, виробництва і збуту. Процес постачання на автотранспортному підприємстві полягає в купівлі палива, матеріалів, запасних частин та інших матеріальних цінностей, необхідних для нормальної експлуатаційної діяльності. Процес виробництва на автомобільному транспорті полягає в здійсненні транспортного процесу (перевезення), в результаті якого готова продукція як така не утворюється. Продукцією АТП виступає сам процес переміщення вантажів і пасажирів, на стадії якого засоби праці, предмети праці і сама праця вступають у взаємозв’язок. Процес виробництва поступово переходить у стадію збуту, на якій здійснюються розрахунки із замовниками за надані їм послуги по перевезенню і формуються фінансові результати.Для відображення доходів від надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, що перебуває на балансі підприємства, застосовується рахунок 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”. Фактичні витрати на поставку продукції, до відпускної ціни якої включено суму відшкодування витрат на поставку такої продукції до станції (пристані) призначення, якщо розрахунки за неї проводяться безпосередньо між постачальником і покупцем (без участі збутової організації), відображаються на рахунку 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”. Витрати на забезпечення перевезень відображаються на балансовому рахунку 23 “Виробництво”, витрати на ремонт та обслуговування транспорту – на балансовому рахунку 91 “Загально виробничі витрати” (який в кінці місяця списується на рахунок 23). 5. Формування та відображення фінансових результатів на АТП Згідно з Планом рахунків усі підприємства для відображення доходів від автомобільних перевезень вантажів та пасажирів застосовують субрахунок 703. Для збору об’єктивної інформації про фінансовий стан і результати діяльності на підприємствах необхідно вести відокремлений облік операцій з перевезення вантажів та пасажирів. Не менш важливо вести відокремлений облік реалізації послуг за пільговими і не пільговими перевезеннями. Для ведення відокремленого обліку слід застосовувати субрахунки третього і четвертого порядку. Відокремлений облік витрат на кожний вид перевезень, так само як і облік доходів, може бути досягнутий у результаті використання субрахунків (рахунків третього, четвертого порядку). При перевезенні пасажирів в автобусах і легкових маршрутних автомобілях-таксі доходи відображаються за вирахуванням страхового внеску, який стягується з пасажирів міжобласних ліній. У бухгалтерському обліку суми страхового збору не є доходом перевізника, оскільки вони надходять за агентським договором на користь страхувальника. Вони акумулюються до перерахування страхувальникові на субрахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”. Лише в тому разі, коли згідно з агентською угодою перевізник за оформлення страхових полісів отримує від страхувальника винагороду, сума винагороди буде вважатись доходом перевізника від послуг, що надаються, і обліковуватись на субрахунку 703. Відображення фінансового результату автомобільних перевезень, робіт і послуг на рахунках бухгалтерського обліку наведено в таблиці 7. Таблиця 7. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій, пов’язаних з визначенням фінансового результату Список використаних джерел 1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999р. №291. 2. Облік в галузях економічної діяльності: автотранспорт і будівництво. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” \Н.М. Малюга, Я.В. Лебедзевич та ін. - Житомир: ЖІТІ, 2000 – 480стор. Тема 4. Облік будівельно-монтажних робіт. 1. Особливості обліку будівельно-монтажних робіт (БМР) 2. Облік наявності та руху запасів 3. Облік витрат на виробництво будівельно-монтажних робіт 1. Особливості обліку будівельно-монтажних робіт Будівельно-монтажні роботи (далі - БМР), які планується завершити не раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу, можна віднести до довгострокових договорів. Підрядні будівельні організації повинні вести облік витрат на спорудження тимчасових (титульних) будівель і споруд окремо за кожним об’єктом у порядку, встановленому для обліку будівельно-монтажних робіт. Після введення в експлуатацію тимчасових споруд здійснюється нарахування їх зносу. Знос нараховується щомісяця в сумі, яка визначається, виходячи з розміру витрат на споруди (їх вартості) і терміну служби таких об’єктів. Якщо термін служби тимчасових споруд перевищує тривалість будівництва, то знос визначається виходячи з терміну будівництва. Для нарахування суми зносу первісна вартість береться за вирахуванням вартості тих матеріалів, які можна отримати від розбирання (за ціною можливого використання або реалізації). Залежно від ступеня складності, характеру, обсягу та періодичності ремонтних робіт розрізняють поточний і капітальні ремонти. Ремонтні роботи можуть здійснюватися господарським, підрядним і змішаним способами. Поточний ремонт передбачає підтримку будівель, споруд, їх структурних компонентів у нормальному санітарно-технічному стані, запобіганням руйнування та ліквідації існуючих конструкцій та елементів. При такому ремонті не зачіпаються несучі конструкції, а проводяться малярні роботи. Виконується поточний ремонт без відповідних дозволів і погоджень. Як правило, такий ремонт виконується господарським способом, але може здійснюватися і підрядним.Капітальний ремонт – це комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з оновленням експлуатаційних показників. Для виконання робіт з капітального ремонту необхідний окремий проект і кошторис, а також дозволи на виконання робіт з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту, які видаються інспекціями Держархбудконтролю, та інші відповідні дозволи і погодження залежно від виду і умов ремонту. Капремонт може також виконуватися підрядним господарським або змішаним способом. 2. Облік наявності та руху запасів На будівельно-монтажних підприємствах, як правило, застосовуються оперативно-бухгалтерський метод обліку запасів, який прийнято називати сальдовим методом обліку, при якому облік на складі ведеться матеріально відповідальною особою, в кількісно-сортовому вираженні. Для обліку запасів в будівництві застосовуються наступні синтетичні рахунки: 20 “Виробничі запаси”; 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, а також позабалансовий рахунок 02 “Активи на відповідальному зберіганні”. На субрахунку 205 “Будівельні матеріали” підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій, деталей обладнання і комплектуючих виробів, які підлягають монтажу. На даному субрахунку обліковується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар тощо. Витрати на придбання обладнання, що потребує монтажу відображаються безпосередньо на рахунку 15 “Капітальні інвестиції” в міру їх надходження на склад або інше місце зберігання чи експлуатації. Устаткування і будівельні матеріали, передані підряднику для монтажу та виконання будівельних робіт списуються з субрахунку 205 на рахунок 15 “Капітальні інвестиції” після підтвердження їх монтажу і використання. Обладнання, яке придбане і доставлене на будівельний майданчик, підрядна організація приймає та обліковує на позабалансовому рахунку 021 “Устаткування, прийняте для монтажу”. Після його встановлення замовник відносить його вартість до витрат будівництва. А підрядне підприємство списує його з обліку на позабалансовому рахунку 021. В накопичувальних відомостях відображаються залишки матеріалів на початок місяця, інформація про надходження і витрачання за поточний місяць з реєстрів приймання-здачі документів, а також визначається залишок матеріалів на кінець місяця. Потім, в кінці місяця дані з накопичувальних відомостей переносяться до відомості форми 10-Б “Рух матеріалів в грошовому вираженні”. Одночасно у відомості ведеться розрахунок відхилень фактичної собівартості придбаних матеріальних цінностей від їх вартості за обліковими цінами. Кореспонденція рахунків з обліку матеріальних цінностей будівельних підприємств подана в таблиці 1. Таблиця 1. Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку матеріальних цінностей будівельних підприємств 3. Облік витрат на виробництво будівельно-монтажних робіт Собівартість будівельно-монтажних робіт – це витрати будівельної організації, безпосередньо пов’язані з виконанням на свій ризик і власними силами будівельно-монтажних робіт за замовленням підприємств, установ, організацій та громадян. Оскільки при придбанні матеріалів поставки замовника підрядник не несе витрат за їх придбання, відповідно зазначені витрати не включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт. Таким чином, вартість матеріалів поставки замовника не відображається у звіті 2-Б підрядника та у формі №2 “Звіт про фінансові результати підприємства”. Фактична собівартість будівельно-монтажних робіт відображається на рахунку 23 “Виробництво”. Виконані субпідрядними підприємствами роботи підлягають обліку за договірними цінами на субрахунку 2312 “Будівельно-монтажні роботи, виконані субпідрядними підприємствами” і не включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт генпідрядника, що відображається на субрахунку 2311 “Будівельно-монтажні роботи, виконані власними силами”. До відображення всіх витрат на виробництво будівельно-монтажних робіт для кожного об’єкта калькулювання у відповідному регістрі призначено окремий рядок. Витрати по експлуатації будівельних машин і механізмів, попередньо зібрані на рахунку 91 “Загальновиробничі витрати”, списуються з кредиту цього рахунка за дебетом рахунка 23 і розподіляються між об’єктами будівництва пропорційно відпрацьованій на них кількості машино-змін. Розподіл здійснюється в спеціальному розділі відповідного журналу-ордеру. Вартість послуг сторонніх підприємств враховується на підставі пред’явлених рахунків за дебетом рахунка 23 “Виробництво”. Накладні витрати, що містяться списуються в дебет рахунку 79 “Фінансові результати” з кредиту рахунку 92 “Адміністративні витрати”.Фактична собівартість зданих замовнику робіт і вартість матеріалів, повернутих із виробництва, відображається в журналі-ордері №10 по кредиту рахунку 23 в кореспонденції з дебетом рахунків 201 “Сировина і матеріали”, 205 “Будівельні матеріали”, 70 “Доходи від реалізації”. Списання собівартості зданих робіт здійснюється на підставі підписаних замовником довідки за формою КБ-3 і акту приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в. Якщо замовник щомісячно оплачує підряднику фактично здійснені витрати, то в цьому випадку сальдо по рахунку 23 – відсутнє. Якщо будівництво об’єкта здійснюється “під ключ”, витрати по здійснених будівельно-монтажних роботах будуть відображатись в складі незавершеного будівельного виробництва до здачі такого об’єкта замовнику. Перевірка відповідних даних бухгалтерського обліку фактичним даним про залишки незавершеного виробництва здійснюється шляхом щомісячного проведення інвентаризації. Схема кореспонденції рахунків з обліку витрат на виконання будівельно-монтажних робіт показана в таблиці 2. Таблиця 2 Схема кореспонденції рахунків з обліку витрат на виконання будівельно-монтажних робіт Для обліку адміністративних витрат призначений збірно-розподільчий рахунок 92 “Адміністративні витрати”. За дебетом рахунку 92 відображається сума визнаних адміністративних витрат, а за кредитом – списання на рахунок 791 “Фінансові результати від операційної діяльності” (таблиця 3). Таблиця 3. Облік адміністративних витрат Список використаних джерел 1. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом від 30 листопада 1999р. №291. 2. Облік в галузях економічної діяльності: автотранспорт і будівництво. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” / Н.М. Малюга, Я.В. Лебедзевич та ін.-Житомир: ЖІТІ, 2000 – 480стор. Тема 5. Облік у житловому господарстві 1.Рахунки обліку в житлово – комунальних підприємствах (ЖКП) 2.Облік витрат комунальних та житлових підприємств 3.Облік доходів комунальних та житлових підприємств 4.Оподаткування житлово-комунальних підприємств 1.Рахунки обліку в ЖКП Комунальні підприємства, головним чином, надають послуги, тому для обліку використовуються рахунки: 703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”; 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”. Витрати обліковуються на рахунках 23 (виробничі), 92 (адміністративні) й 91 (на підприємствах, де є загально виробничі витрати). Інші доходи й витрати – операційні, фінансові та інші – опубліковуються так, як в інших галузях. Більшість ЖКП ведуть облік розрахунків з квартиронаймачами на окремому субрахунку рахунка 36, а деякі – на субрахунку рахунка 37. Дотації, субсидії і відшкодування пільг з бюджету є цільовим фінансуванням і обліковуються на рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”. При цьому дотації зараховуються в кредит рахунка 718 “Одержані гранти та субсидії”, а субсидії і пільги – у кредит рахунка 703 як дохід від основної діяльності ЖКП. В проведеннях використовуватимуться такі субрахунки рахунків 36 і 37: 361 – “Розрахунки з квартиронаймачами”; 362 – “Розрахунки з підприємствами (споживачами комунальних послуг); 377.1 – “Розрахунки з бюджетом із субсидій”; 377.2 – “Розрахунки з бюджетом із відшкодування пільг”; 379 – “Розрахунки з орендарями нежилих приміщень в ЖО”; Методологічна рада при Мінфіні пропонує робити під час нарахування субсидій і пільг проведення: Д-т 377 К-т 48 Але наразі така кореспонденція рахунків не передбачена інструкцією № 291. Тому далі в бухгалтерських проведеннях субсидії і пільги будемо зараховувати в дохід у момент нарахування. 2.Облік витрат комунальних та житлових підприємств Облік та групування витрат житлово-комунальні підприємства здійснюють згідно з П(С)БО 16 “Витрати” з урахуванням специфіки підгалузей відповідно до Інструкції 24, у частині, у якій вона не суперечить стандартам бух обліку. Калькуляційною одиницею у житловому господарстві є один квадратний метр (м2 ) загальної площі житлових будинків. Склад витрат ЖО, які включаються до квартирної плати, затверджено Постановою № 939. Це такі витрати: а) на утримання обслуговуючого персоналу (стаття II у журналі – ордері № 05 ЖГ) - оплата праці двірників, прибиральниць та ін. праця яких пов’язана з утриманням внутрішньо будинкових приміщень і при будинкової території, та соціальні потреби від цих витрат; б) на експлуатацію будинкового господарства (стаття III ) – освітлення та утримання місць загального користування, вивезення сміття, снігу, дезінфекція, озеленення, протипожежні заходи (головним чином ці витрати сплачуються відповідними сторонніми організаціями); в) на амортизацію основних засобів, крім житлового фонду (стаття V); г) на капітальний ремонт основних засобів, крім житлового фонду;д) на поточний ремонт житлового фонду (стаття IV). Ці витрати включаються до валових витрат житлових організацій. Враховуються витрати на проведення робіт із забезпечення збереження житлового фонду: - профілактичний ремонт; - непередбачений ремонт; - технічні огляди будівель, споруд та елементів зовнішнього благоустрою; - підготовка житлового фонду до роботи в осінньо-зимовий період. До витрат на поточний ремонт належать: - витрати на оплату праці постійних та тимчасових робітників, які виконують поточний ремонт господарським способом (мулярів, покрівельників, слюсарів, теслярів), та відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством; - витрати на матеріали для проведення поточного ремонту; - витрати на поточний ремонт, що виконується підрядним способом; - інші витрати на поточний ремонт; е) на експлуатацію ліфтів (звичайно враховується в статті III журналу-ордера № 05 –ЖГ), їх утримання та обслуговування, крім капітального ремонту; є) на утримання апарату управління (стаття I ). Враховуються витрати на оплату праці працівників апарату управління, відрахування на соціальні заходи згідно із законодавством, витрати на утримання службових та інших приміщень житлової організації, канцелярські, поштово-телеграфні, телефонні витрати та витрати на відрядження, оплату інформаційних, консультаційних та інших послуг; ж) інші витрати (стаття VI) – банківське та касове обслуговування, спортивна та культурно-масова робота тощо, а також витрати на сплату відповідних податків та зборів. В ЖКП є такі об’єкти основних засобів, за якими амортизація нараховується з певними особливостями, - це житлові будинки та об’єкти зовнішнього благоустрою. Ці об’єкти, як правило, не є власністю ЖКП, зокрема, від органів місцевої влади, вони обліковуються як безоплатні і включаються в додатковий капітал (а не в статутний, як було раніше) проведенням: Д-т 10 К-т 424. Ці основні засоби зношуються, як і всі ОЗ, але сума їх зношення не включається до собівартості послуг ЖКП, щоб невиправдано не завищувати останню. У податковому обліку амортизація на житлові будинки та об’єкти зовнішнього благоустрою не нараховується згідно з пп.. 8. п. 8 Закону про прибуток, а в бухгалтерському обліку нараховується з 1 липня 20000 р., але згідно з п. 30 П(С)БО 7, одночасно з нарахуванням амортизації визначається дохід на цю суму за рахунок зменшення додаткового або статутного капіталу. Таким чином, фінансовий результат цієї операції дорівнюватиме нулю. Сума нарахованої амортизації не включається до собівартості послуг ЖКП, а включається до інших витрат; найдоцільніше використовувати рахунок 94, бо доходи при нарахуванні амортизації за безоплатно отриманими ОЗ відображаються на рахунку 74 за рекомендацією Мінфіну України. Кошти цільового фінансування надаються комунальним підприємствам у цілях фінансової підтримки з метою інших, ніж державне регулювання цін, і до складу валового доходу не включаються, бо не мають ознак валового доходу. У таблиці 1 наведено бухгалтерські проведення з обліку цільового фінансування на ремонт основних засобів, на підготовку до осінньо-зимового періоду, обліку субвенцій тощо. У таблиці 2 наведено бухгалтерські проведення з обліку цільового фінансування капітальних вкладень на придбання та будівництво основних засобів. Перейти на спрощену систему оподаткування та обліку можуть ті комунальні підприємства, які відповідають критеріям Указу №746 (це бюро технічної інвентаризації, частина ЖО та інші невеликі комунальні підприємства). При цьому вони не повинні мати податкової заборгованості (крім заборгованості із заробітної плати та відрахувань на соціальні заходи) та відмовитись від будь-яких розрахунків крім грошових. Ще одна суттєва проблема у ЖКП – “єдино податників” – наявність транзитних платежів. Особливо це стосується житлових організацій, які збирають комунальні платежі з населення і перераховують їх відповідним комунальним підприємствам. Крім того, при здійсненні ремонтів житлові організації можуть виступати генеральними підрядниками і перераховувати частину отриманих на ремонт коштів субпідрядними організаціям. Транзитні надходження не включаються в базу обкладення єдиним податком. Ставку оподаткування житлово- комунальні підприємства обирають, як правило, 10%, бо суми податкового кредиту у них незначні, і велика частина послуг надається кінцевому споживачу, якому не потрібна податкова накладна. У таблиці 3 наведено приклад відображення в обліку витрат і доходів житлово-комунального підприємства – платника єдиного податку.Характерним для житлових і комунальних підприємств є обслуговування або експлуатація великих об’єктів основних засобів ремонт і заміна цих об’єктів потребують великих капітальних затрат, які значною частиною здійснюються за рахунок бюджетного цільового фінансування. Особливістю галузі є й державне регулювання цін, яке здійснюється шляхом установлення граничного рівня рентабельності і затвердження тарифів на послуги житлово-комунальних підприємств. Особливостями галузі є також невизначеність питань власності, великі борги населення і бюджету, збитковість частини житлово-комунальних підприємств, бюджетного цільового фінансування (дотації на покриття збитків, субсидії малозабезпеченим громадянам та відшкодування пільг окремим категоріям громадян, субвенції, фінансування капітальних вкладень тощо). Держава надає їм тимчасові пільги зі сплати ПДВ: ці підприємства сплачують ПДВ в бюджет за датою надходження коштів, а не за першою датою. 3.Облік доходів комунальних та житлових підприємств Розрахунки з квартиронаймачами здійснюються здебільшого через банківські установи. У деяких регіонах комунальні підприємства з тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення безпосередньо отримують плату від населення (кожне – за окремою квитанцією), а в деяких ці платежі сплачуються за єдиною квитанцією на рахунок житлової організації; у цьому випадку житлові організації отримують ці платежі як транзитні і відразу перераховують їх відповідним підприємствам. Розрахунки з підприємствами - споживачами комунальних послуг здійснюються, як і в інших галузях, платіжними дорученнями вимогами-дорученнями згідно з договорами за тарифами або показами лічильників. Валовий дохід і податкове зобов’язання з ПДВ на комунальному підприємстві виникають за першою датою. Розрахунки з бюджетом із субсидій, дотацій і відшкодування пільг здійснюються шляхом подання розрахунку відшкодування або отримання з відділу субсидій інформації про надані субсидії. Бухгалтерські проведення з обліку доходів наведені в таблиці 4. Специфічні доходи житлових організацій відображені в таблиці 5 4.Оподаткування житлово-комунальних підприємств Податок на прибуток Житлово-комунальні підприємства сплачують податок на прибуток на загальних підставах згідно із Законом про прибуток. Є особливості у виключенні до валового доходу надходжень з бюджету (дотацій, субсидій, пільг). Згідно з п. 11.3.5 п.11.3 статті 11 Закону про прибуток, датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на рахунок платника податку. Дотації, субсидії, пільги включаються до валового доходу не за першою подією, а після їх отримання житлово-комунальним підприємством.
1 2 3 4 5 Категория: Бухгалтерській облік \| Добавил: Aspirant (16.07.2013)
Просмотров: 582 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: