Воскресенье, 01.12.2024, 09:36
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Біологія

Реферат на тему Участь проміжного мозку в регуляції рухових функцій
Реферат на тему:
Участь проміжного мозку в регуляції рухових функцій


До проміжного мозку належать таламус і гіпоталамус. До скла-ду моторних ядер таламусу входить вентролатеральне ядро. Саме сюди спрямовуються імпульси від мозочка, базальних гангліїв, а від цих ядер — до моторної зони кори великого мозку.
Гіпоталамічна ділянка має численні аферентні та еферентні зв'язки з різними відділами ЦНС і грає головну роль у підтри-манні гомеостазу, впливаючи на функції вегетативної нервової та ендокринної систем. Гіпоталамус бере участь у регуляції обміну речовин, функцій органів травлення та кровообігу, підтриманні температури тіла на постійному рівні, а також у формуванні ба-гатьох поведінкових реакцій, пов'язаних із голодом, насиченням, спрагою, сном, статевими реакціями тощо. Важлива роль гіпота-ламусу в пристосуванні (адаптації) організму до різних умов іс-нування, зокрема до фізичної праці.
РОЛЬ ПЕРЕДНЬОГО МОЗКУ В РЕГУЛЯЦІЇ РУХОВИХ ФУНКЦІЙ
До переднього мозку належать базальні ганглії та кора вели-кого мозку.
РОЛЬ БАЗАЛЬНИХ ГАНГЛІЇВ
Базальні ганглії розташовані в глибині великого мозку між лобними частками і проміжним мозком. До них належать хвоста-те ядро, шкаралупа (разом вони складають смугасте тіло), а та-кож бліда куля. З цими структурами тісно пов'язані функціональ-но субталамічне ядро і чорна речовина. Функції базальних гангліїв вивчали за методами локального їх подразнення або руйнування, реєстрації електричної активності, спостереження за проявами порушення функцій людини при ураженні базальних гангліїв.
Вони тісно пов'язані між собою, а також з різними відділами кори великого мозку, мозочком, з червоним ядром, іншими ядрами стовбура головного мозку.
Розрізняють два види циркуляції збудження в базальних ган-гліях — цикл шкаралупи і цикл хвостатого ядра.
Цикл шкаралупи забезпечує разом з моторними зонами кори великого мозку складні рухи. Наприклад, письмо, рухи рук хі-рурга, піаніста тощо. Ці рухи потребують попереднього навчання і тренування. Цикл розпочинається в премоторних і додаткових моторних зонах кори великого мозку, поширюється у напрямку шкаралупи (повз хвостате ядро) до внутрішньої частини блідої кулі, потім — до таламусу і знов до кори великого мозку, тобто до первинної моторної зони, премоторної та додаткової ділянок (мал. 1). Існують і допоміжні цикли циркуляції збудження (за участю субталамічного ядра та чорної речовини).
У разі ушкодження шкаралупи спостерігається спонтанне трем-тіння різних частин тіла як у стані спокою, так і під час довіль-них рухів. Це спостерігається у хворих на хорею. У випадку ура-ження блідої кулі, навпаки, буває гіпокінез.
Цикл хвостатого ядра. Під час названого циклу збудження циркулює від лобних зон мозку через парієтальну та потиличну зони у скроневу ділянку. Хвостате ядро одержує імпульси від асоціативних зон кори великого мозку, потім імпульси йдуть до шкаралупи, блідої кулі, таламусу і нарешті до рухових зон кори великого мозку (мал. 2). Роль цього циклу полягає в синтезі сенсорних впливів і інформації, що зберігається в пам'яті. Цей цикл регулює не окремі рухи, а їх моделі, що відповідають пев-ній меті (наприклад, поведінку людини при зустрічі з небезпечним звіром). Цей цикл бере участь у процесі регуляції швидкості та величини виконуваних рухів. У разі патології базальних гангліїв названі параметри порушуються.
Мал. 1. Цикл шкаралупи Мал. 2. Цикл хвостатого ядра 
(за дани-ми А. Гайтона, 1991) (за даними А. Гайтона, 1991)
Нейротрансмітери базальних гангліїв. Велика увага приділяє-ться дослідженню механізмів передавання імпульсів у гангліях за участю різних медіаторів. Нейрони, що зв'язують чорну речови-ну з хвостатим ядром і шкаралупою, виділяють дофамін. Інформа-ція від хвостатого ядра і шкаралупи передається до блідої кулі і чорної речовини за допомогою ГАМК. Через ацетилхолін реалі-зуються впливи від кори великого мозку до хвостатого ядра і шка-ралупи (мал. 3). Нейрони стовбура головного мозку виділяють різні нейротрансмітери — норадреналін, серотонін, енкефалін та ін.
Мал. 3. Нейротрансмітери базальних гангліїв 
(за даними А. Гайтона, 1991)
ГАМК і дофамін — галь-мівні медіатори, ацетил-холін — збуджувальний. Знання нейротрансмітерів базальних гангліїв має не тільки теоретичне значен-ня. При хворобі Паркін-сона, коли порушується функція чорної речовини, синтезується недостатня кількість дофаміну, вини-кає його дефіцит. Уве-дення хворим дофаміну не є ефективним, бо цей препарат не може по-долати гематоенцефалічний бар'єр. Тому вводять його попередник —діоксифенілаланін, який перетворюється у мозку на дофамін. Таким чином, базальні ганглії відіграють істотну роль у регу-ляції рухових функцій. Вони беруть участь у створенні програми дій, які мають конкретну мету. Важливе значення при цьому має домінуюча мотивація.


Використана література
1. Анатомія людини.- К: Благовіст, 2001.- 400с.
2. Біологія.- К.: Вища школа, 2002.- 622с.
3. Біологія: Підручн. для 6-го кл./ Мусієнко М.М., Вервенс Ю.Г., та ін.- К: Генеза, 2002.- 208с.- 4.93
4. Кучеренко М.Є., Вервес Ю.Г., Балан П.Г., Войціцький В.М. Загальна біологія.- К: "Генеза", 2001.-
5. Кучеренко М.Е., Балан П.Г., Вервес Ю.Г., Войтюк О.Ю. та ін. Біологія.- К: Либідь, 1997.- 416с.
6. Кучеренко, Ю. Г. Вервес, П. Г. Балан та ін. Загальна біологія.- К.: Генеза, 1999.- 464c.
7. Кучеренко М.Е.,Вервес Ю.Г.,Балан П.Г. та ін. Загальна біологія.- К.: Генеза, 2000.- 464с.
8. Навчальний посібник з курсу "Біологія індивідуального розвитку".- Запоріжжя: ЗДУ, 2003.- 50с.
9. Міщук Н., Страшнюк Н., Олійник І. Біологія - 9..- Тернопіль: Підручники & посібники, 1997.- 128с.
Категория: Біологія | Добавил: Professor (24.06.2012)
Просмотров: 634 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: