Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Біологія |
Реферат на тему Поняття про гормони
Реферат на тему: Поняття про гормони План Гормони. Визначення, значення. Природа та властивості гормонів. Поняття про гіпо- та гіперфункцію. На відміну від залоз зовнішньої секреції ендо-кринні залози не мають вивідних проток, у них формують-ся активні хімічні речовини — гормони (hormao — збуджую), які з міжклітинних щілин надходять у кров, лімфу або спин-номозкову рідину. До ендокринних залоз належать: гіпофіз, шишкоподібне тіло, щитоподібна залоза, при щитоподібні залози, загруднинна залоза, надниркові залози, ендокринна частина підшлункової залози, внугрішньосекреторна части-на статевих залоз. Підшлункова та статеві залози — це змішані залози: у них утворюються як секрети, так і інкрети — гормони. Всі ендокринні залози функціонально пов'язані між со-бою і становлять єдину систему. У цій системі провідна роль належить гіпофізу. Гормони мають специфічні особливості та високу фізіо-логічну активність. Дія їх проявляється за найменших доз (у концентраціях від 10-8 до 10-12), на великих відстанях від місця утворення (дистантна дія). Кожний гормон впливає на відповідну функцію організму. У процесі обміну гормо-ни змінюються функціонально та структурно (швидко руй-нуються тканинами, частково утилізуються клітинами орга-нізму, виводяться із сечею). Гормони є переносниками ін-формації між клітинами організму. На організм людини гормони діють по-різному: зміню-ють інтенсивність обмінних процесів, активність фермент-них систем, впливають на гомеостаз, будову та функції окре-мих органів тощо. Гормони справляють регулювальну дію не лише на ті чи ті органи, а й на самі ендокринні залози, тобто здійснюють хімічну регуляцію. Крім того, існує тісний взаємозв'язок гормонів і нервової системи, який має дво-бічний характер. По-перше, залози добре іннервовані (ма-ють безліч нервових закінчень) автономною нервовою сис-темою, по-друге, секрет залоз діє через кров на нервову систему, тобто здійснює нейрогуморальну регуляцію. Інтенсив-ність інкреторного процесу в тій чи тій ендокринній залозі може бути підвищеною, при цьому утворюється і виділяє-ться в кров збільшена кількість гормону (гіперфункція), або зниженою — продукція гормону зменшена (гіпофункція). Порушення функціонального стану та діяльності ендо-кринних залоз призводить до розвитку ендокринних захворювань. Велике значення при цьому мають стресові ситуа-ції, процеси, що відбуваються в період росту та розвитку організму, особливо в період статевого дозрівання. Ті чи ті функціональні зміни в стані ендокринних орга-нів виявляють за допомогою суб'єктивних (оцінка нервово-психічного статусу), об'єктивних (визначення стану шкіри і волосяного покриву, розмірів і форми кінцівок, скелета, об-личчя і шиї, структури кісток, особливо черепа, основного обміну, рівня глюкози в крові тощо) та спеціальних методів дослідження. Сучасні методи безпосереднього визначення найменшої концентрації гормонів у рідинах організму дають змогу з більшою ймовірністю діагностувати хвороби органів ендо-кринної системи (метод визначення імунореактивного інсу-ліну; імуноферментативний метод виявлення гормонів за допомогою ферменту-маркера, який свідчить про наявність комплексу антиген — антитіло; метод гістохімічного дослі-дження на грунті імунофлюоресценції мембрани клітин, які продукують гормон). За хімічними властивостями гормони розподіляють так: 1) стероїди (альдостерон, кортизол, прогестерон, естрадіол, тестостерон); 2) деривати амінокислот (тироксин, адреналін, мелатонін); 3) пептиди (окситоцин, вазопресин, активуючі рилізинг-гормони травного каналу); 4) поліпептиди (інсу-лін, глюкагон, паратгормон, пролактин); 5) глікопротеїди (фо-лікулостимулювальний гормон — фолітропін, лютеїнізу-вальний — лютропін, лактотропний гормон — пролактин); 6) похідні жирних кислот (простагландини). Назва більшості гормонів визначається за їх дією (на-приклад, тиреотропний гормон, що стимулює щитоподібну залозу, — ТТГ), за місцем утворення (наприклад, гастрин), за хімічною будовою (наприклад, трийодтиронін). Для кож-ного гормону прийнято міжнародне визнане скорочення: гіпоталамічні активуючі рилізинг-гормони (RH) або активу-ючі фактори (RF), які мають закінчення «-ліберин» (напри-клад, кортиколіберин — кортикотропний активуючий фак-тор — CRF), гіпоталамічний інгібітор (НЕММ), гормон ІН із закінченням «-статин» (ІН соматотропного гормону — соматостатин — СН або SIF), а також гормони передньої част-ки гіпофіза, що мають закінчення «-тропін» (гормон рос-ту — соматотропін). Список використаної літератури 1. Анатомія та фізіологія людини – Л.І. Старушенко (Київ «Здоров`я», 2003р.). 2. Физиология – С.А. Георгиева (Москва «Медицина», 1986р.). | |
Просмотров: 2737 | Рейтинг: 1.0/1 |
Всего комментариев: 0 | |