Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 2
Гостей: 2
Пользователей: 0
| Главная » Статьи » Реферати » Біологія |
Реферат на тему МОЛЮСКИ
|
МОЛЮСКИ ТИП МОЛЮСКИ Молюски — широко розповсюджені вториннопорож-нинні безхребетні тварини. Тіло їхнє м'яке, нерозчлено-ване, у більшості воно поділяється на голівку, тулуб і ногу. Головними ознаками молюсків є наявність у більшості видів вапняної черепашки і мантії — шкіряної складки, що прикриває внутрішні органи. Порожнина рота молюсків заповнена паренхімою. Кровоносна система незамкнена. Відомо понад 130 000 видів сучасних і приблизно стільки ж викопних видів. Молюски поділяються на класи: чере-воногі, двостулкові, головоногі. Клас черевоногі Це єдиний клас, представники якого освоїли не тільки водоймища, але й сушу, тому за кількістю видів молюс-ків — це найчисленніший клас. Його представники по-рівняно невеликі за розмірами: чорноморський молюск рапана до 12 см висотою, виноградний равлик — 8 см, деякі голі сігимаки — до 10 см, великі тропічні види досягають 60 см (див. мал. 95). Типовим представником класу є великий п 'явушник, що живе в ставках, озерах, тихих заводях. Його тіло поділено на голову, тулуб і ногу, що займає всю черевну поверхню тіла (звідси і назва класу) (мал. 94). Тіло молюска вкрито мантією і міститься в спіральне закрученій черепашці. Пересування молюска відбувається завдяки хвилеподібному скороченню м'язів ноги. На нижній стороні голови міститься рот, а на бічних сторонах — два чутливих щупальця, біля їхньої основи знаходяться очі. Живиться п'явушник рослинною поживою. У його глотці є м'язовий язик з численними зубчиками на нижній сто-роні, ними, як терткою, п'явушник зіскоблює м'які тка-нини рослин. Через глотку і стравохід страва потрапляє в шлунок, де й починає перетравлюватися. Подальше пере-травлювання відбувається в печінці, а закінчується в ки-шечнику. Неперетравлена пожива викидається через аналь-ний отвір назовні. Дихає п'явушник за допомогою легені — особливої ки-шені мантії, куди повітря потрапляє через дихальний отвір. Оскільки дихає п'явушник атмосферним повітрям, йому час від часу необхідно підійматися на поверхню води. Стінки легені обплетені мережею кровоносних судин (мал. 96). Тут відбувається збагачення крові киснем і виділення вуглекис-лого газу. Серце п'явушника складається з двох камер — перед-сердя і шлуночка. З великих судин через капіляри кров потрапляє в проміжок між органами. Таку кровоносну систему називають незамкненою. З порожнини тіла кров (венозна без кисню) збирається в судину, яка підходить до легені, де вона збагачується киснем, звідки потрапляє в передсердя, потім — у шлуночок і нарешті по артері-ях — судинах, що несуть кров, збагачену киснем (арте-ріальну), потрапляє до органів. неї, звільняється від отруйних продуктів обміну. З нирки ці речовини виводяться назовні через отвір, що знаходиться поряд з анальним. Нервова система представлена п'ятьма парами нервових вузлів, розташованих у різних частинах тіла, від них до всіх органів відходять нерви. П'явушники — гермафродити, але запліднення в них пе-рехресне. Яйця відкладаються на поверхню водних рослин. З них розвиваються молоді особини. Розвиток — прямий. До черевоногих молюсків належать слимаки, які одержа-ли назву через здатність виділяти багато слизу. Черепашки в них немає, живуть на суші й у вологих місцях і живляться рослинами, грибами, деякі зустрічаються на городах, зав-даючи шкоду культурним рослинам. До рослиноїдних черевоногих належить виноградний рав-лик (мал. 97), що також завдає шкоди сільському господар-ству. У деяких країнах його використовують в їжу. Серед численних видів черевоногих молюсків особливо відомі завдяки красивим черепашкам — морські (цнв. мал. 98). їх використовують як сувеніри, з перламутрового шару ви-готовляють ґудзики, а з черепашки дуже дрібного молюска каурі деякі народи Африки і Азії виготовляють гроші, прикраси. Багато черевоногих є проміжними господарями парази-тичних черв'яків. Клас двостулкові Виключно водні тварини. Завдяки своїй мантійній по-рожнині вони перекачують воду, вибираючи з неї поживні речовини. Такий спосіб живлення називається фільтрацією. Він не потребує особливої рухомості організмів, тому в представників класу спостерігається деяке спрощення в будові порівняно з представниками інших класів. Усі мо-люски цього класу мають двостулкову черепашку (звідси й назва класу). Стулки черепашки з'єднані особливою ела-стичною зв'язкою, яка знаходиться на спинній стороні молюска. До стулок черепашки прикріплюються м'язи-замикачі, їхнє скорочення сприяє наближенню стулок, зачиненню черепашки, при розслабленні їх — черепашка розкривається. Представниками зазначеного класу є беззубка, перлівниця, устриці, мідії(мал. 99). Найбільший морський молюск — три-дакна, що важить до 300 кг. Найбільш розповсюджений молюск у прісних водойми-щах країни — беззубка (мал. 100). Тіло беззубки, що скла-дається з тулуба і ноги, вкрито мантією, котра звішується з боків у вигляді двох складок. Між складками і тілом є порожнина, в якій знаходяться зябра і нога. Голови в беззубки немає. На задньому кінці тіла обидві складки мантії притискаються одна до одної, утворюючи два сифони: нижній (вхідний) і верхній (вихід-ний). Крізь нижній сифон вода потрапляє в мантійну по-рожнину і омиває зябра, чим забезпечує дихання. З водою приносяться різноманітні найпростіші одноклітинні водо-рості, залишки відмерлих рослин. Відфільтровані поживні частинки через рот потрапляють у шлунок і кишечник, де потрапляють під дію ферментів. У беззубки добре розвинена печінка, протоки якої впадають у шлунок. Беззубка —різностатева тварина. Запліднення відбуваєть-ся в мантійній порожнині самки, куди через нижній сифон разом з водою потрапляють сперматозоїди. З яйця розви-вається личинка, що має двостулкову черепашку із зазуб-реними колючками на краях. Подальший розвиток личинки відбувається на зябрах або шкірі риби. На тілі риби утво-рюється пухлина, всередині якої знаходиться личинка. Вона живиться і росте за рахунок риби, перетворюючись у моло-дого молюска, який прориває пухлину й потрапляє на дно. Паразитичний спосіб життя личинки сприяє розселенню малорухомої беззубки. Серед двостулкових є й гермафроди-ти, наприклад устрифї Двостулкові молюски використовуються людиною. Мідій, устриць вживають в їжу, інших, наприклад, роз-водять для отримання перлин і перламутру: перлівницю, перлову скойку. Клас головоногі Сучасні головоногі налічують близько 700 видів, вик-лючно мешканців морів і океанів з високою концентрацією солей, тому вони не зустрічаються ні в Чорному, ні в Азовсь-кому морях. Головоногі — це хижаки середніх або великих розмірів, їхнє тіло складається з тулуба і великої голови, нога перетворилася в щупальця, які оточують рот. Більшість із них мають 8 однакових щупалець, наприклад восьмино-ги (мал. 101), або 8 коротких і 2 довгих, як у кальмара (мал. 102). На щупальцях знаходяться присоски, за допомогою яких утримується здобич. Присосків не має лише один тропічний вид — наутилус, зате має велику кількість щупалець. На голові в представників класу є великі очі, які нагадують очі людини. Знизу, між головою і тулубом, є щілина, яка з'єднується з мантійною порожниною. У цю щілину відкривається спеціальна трубочка, що на-зивається лійкою, через яку з'єднується мантійна порож-нина з навколишнім середовищем, і вона є видозміненою частиною ноги. Черепашки в багатьох представників головоногих не- має, тільки в каракатиці вона розташована під шкірою, а в наутилуса є багатокамерна черепашка. У одній з них розташоване тіло, інші — заповнені повітрям, що сприяє швидкій плавучості тварин. У багатьох головоногих завдяки реактивному способу руху швидкість досягає 70 км на годину (кальмари). Шкіра багатьох представників головоногих здатна мит-тєво змінювати забарвлення під впливом нервових імпульсів. Забарвлення може бути захисним (маскується під колір навколишнього середовища) або загрожуючим (контрастне забарвлення, яке часто змінюється). Це зумовлюється ви-соким рівнем розвитку нервової системи, яка має склад-ний головний мозок, захищений хрящовою оболонкою — "череп", органи чуття, що зумовлюють складну поведін-ку, зокрема, утворення умовних рефлексів. Наприклад, у випадку небезпеки слинні залози виділя-ють отруту, що вбиває здобич, або ж протоки чорнильної залози виділяють рідину, котра утворює у воді чорну пля-му, під її прикриттям молюск тікає від ворогів. Головоногі — різностатеві тварини. Для них характерний прямий розвиток. Головоногі молюски мають велике промислове значен-ня: їх вживають у їжу (кальмари, восьминоги, каракатиці), із вмісту чорнильного мішка виготовляють коричневу фар-бу — сепію, натуральну китайську туш. У кишечнику каша-лотів з непереварених залишків головоногих утворюється особлива речовина — амбра, що використовується в пар-фумерній промисловості для надання стійкості запаху пар-фумів. Головоногі молюски — це харчова база для морських тварин — ластоногих, зубастих китів та ін. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ У царстві тварин тин членистоногих найчисленніший (більше 1,5 млн. видів), що дозволяє систематикам виділити ряд систематичних груп членистоногих. У найбільш спроще-ному вигляді основні систематичні одиниці можна предста-вити так (див. схему на стор. 172): | |
| Просмотров: 5530 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всего комментариев: 0 | |