Реферат на тему Макрозообентос середньої ділянки Дністровського водосховища - Біологія - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: Макрозообентос середньої ділянки Дністровського водосховища Дослідження екосистем водосховищ представляє інтерес з наукової точки зору, оскільки це штучні водойми, які за своїми умовами займають проміжне місце між річками та озерами, а їх екосистеми відчувають на собі значний антропогенний тиск. Дністровське водосховище створене в середній течії Дністра, має середню глибину 21-54 м. Дно водойми сильно замулене, різноманіття біотопів спостерігається тільки на невеликій глибині. Важливим фактором є також коливання рівня води, при яких прибережні ділянки осушуються. Метою роботи було дослідження біоценотичної структури та рівня розвитку донної фауни у середній ділянці Дністровського водосховища. Матеріалом для даної роботи послужили проби зообентосу, зібрані в околицях с. Макарівка у літній період 2004-2005 р.р. Відбір проб донної фауни та її кількісний облік проводився згідно методики [1]. У результаті досліджень нами виявлено 27 таксонів тварин, які належать до різних класів (табл. 1). Більше 85 % площі дна становить пелофільний біоценоз. Його видове різноманіття дуже низьке, дно заселене майже виключно дрейсенами. На невеликих глибинах спостерігається мозаїчність біотопів. Тут домінують Theodoxus fluviatilis, Valvata piscinalis, Lymnaea auricularia, Unio pictorum, Gammarus lacustris, Potamanthus luteus, Chironomus plumosus. Значні площі на кам’янистому біотопі займають Bryozoa, біомаса яких становить 324,6 г/м2. Загальна середня чисельність донних організмів становить 1116,5±304,0 екз./м2, біомаса 527,1±211,9 г/м2 (табл. 2). При цьому найвищих значень показники чисельності і біомаси досягають у пелофільному ценозі. Таблиця 1. Видовий склад макрозообентосу середньої ділянки Дністровського водосховища та його розподіл по біотопах Види тварин \| Камін-ня \| Галь-ка \| Пісок \| Гли-на \| Намул \| Рос-лини Oligochaeta 1 2 3 \| Limnodrilus hoffmeisteri Clap. Lumbricus variegatus L. Tubifex tubifex Mull. \| + \| + + \| + \| + + Hirudinea 4 5 \| Erpobdella nigricollis Brandes Erpobdella octoculata L. \| + \| + + Gastropoda 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 \| Bithynia tentaculata L. Litogliphus naticoides Pfeiff. Lymnaea auricularia L. L. glutinosa Mull. L. ovata Drap. L. peregra Mull. Planorbarius purpurea L. Theodoxus fluviatilis L. Valvata piscinalis Mull. V.pulchella Studer \| + \| + \| + + \| + \| + \| + + \| + \| + \| + \| + \| + + + \| + \| + + + \| + \| + + \| + \| + \| + \| + \| + + \| + \| + \| + \| + \| + + \| + \| + \| + \| + Bivalvia 16 17 18 19 \| Dreissena polymorpha Pall. Unio crassus Philipsson U. pictorum L. U. tumidus Philipsson \| + \| + \| + \| + \| + + + + Crustacea 20 21 22 \| Chaetogammarus sp. Sars. Gammarus lacustris Etn. Pontogammarus sp. Sars. \| + \| + \| + \| + + \| + \| + \| + \| + \| + + \| + \| + Trichoptera 23 \| Potamanthus luteus Curt. \| + Diptera 24 25 26 \| Chironomus plumosus L. Ch. thummi Kieffer Ch. semireductus Lipina \| + \| + \| + \| + \| + \| + + \| + \| + \| + \| + \| + + \| + \| + Bryozoa 27 \| Plumatella emarginata Allm. \| + Таблиця 2. Чисельність (екз./м2) та біомаса (г/м2) основних груп зообентосу на різних біотопах Дністровського водосховища Групи організмів \| Біотопи дна Каміння \| Галька \| Пісок \| Глина \| Намул \| Рослини Oligochaeta \| - \| - \| - \| 3,9 / 0,1 \| 36,8 / 0,2 \| 2,2 / 0,1 Hirudinea \| 1,5 / 0,1 \| - \| - \| - \| 4,6 / 0,2 \| - Gastropoda \| 463,0 / 14,3 \| 285,2 / 11,1 \| 125,4 / 7,7 \| 86,5 / 4,9 \| 139,0 / 9,8 \| 531,6 / 5,7 Bivalvia \| 178,9 / 2,4 \| 1,1 / 0,1 \| 220,8 / 399,0 \| - \| 3860,3 / 2504,5 \| 6,4 / 0,2 Crustacea \| 106,9 / 1,6 \| 45,6 / 1,1 \| 116,2 / 2,4 \| 26,9 / 0,3 \| 4,6 / 0,1 \| 172,6 / 1,3 Trichoptera \| - \| - \| - \| - \| - \| 30,1 / 0,5 Diptera \| 33,3 / 0,1 \| 27,5 / 0,1 \| 162,7 / 0,1 \| 286,5 / 0,3 \| 19,8 / 0,2 \| 119,0 / 0,1 Всього \| 777,6 / 342,9 \| 389,4 / 12,3 \| 625,0 / 409,2 \| 403,8 / 5,5 \| 4065,0 / 2514,9 \| 861,9 / 7,8 Показники розвитку макрозообентосу у Дністровському водосховищі є значно нижчими порявняно із басейном верхнього Дністра [2]. Сформовані у водосховищі біоценози включають цінні у кормовому відношенні види безхребетних – черевоногих і двостулкових молюсків, олігохет, гамарид і забезпечують кормову базу риб. Література: 1. Жадин В.И. Методы гидробиологического исследования.— М.: Высш. школа, 1960.– 191 с. 2. Телюк П.М. Макрозообентос верхнего Днестра // Гидробиологический режим Днестра и его водоемов.– К.: Наук. думка, 1992.– С. 245-249.
1 2 3 4 5 Категория: Біологія \| Добавил: Professor (30.06.2012)
Просмотров: 631 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: