Реферат на тему Хвилясті папужки - Біологія - Реферати - Каталог статей

РЕФЕРАТ на тему: Хвилясті папужки Хвилясті папужки були завезені до Європи з Австралії близько 150 років тому. Виявилося, що вони дуже легко пристосовуються до життя в неволі й стають ручними. Сьогодні мільйони людей у всіх країнах світу тримають вдома хвилястих папужок. Дикі хвилясті папужки водяться в напівпустельних районах центральної Австралії. Вони тримаються великими зграями й ведуть кочівний спосіб життя. Зграї постійно перелітають із місця на місце в пошуках води й трав’янистої рослинності із дозрілим насінням. Цим насінням в основному й харчуються хвилясті папужки. У пошуках корму зграя за один день може пролетіти багато кілометрів. Влітку, коли спека стає нестерпною. А їжу знайти особливо важко, хвилясті папужки переселяються на південь материка, де клімат прохолодніший. Хвилясті папужки не будують гнізд і не повертаються щороку на те саме місце, щоб вивести пташенят, як роблять багато птахів. Вони знаходять підхожі затишні місця там, куди їх заносить кочове життя, наприклад у дуплі дерева, або у якій-небудь ущелині в скелях, і відкладають там яйця. Дикі хвилясті папужки – світло-зеленого кольору з жовтими голівками, плічками, крильцями. Бувають також строкаті папужки зі смужками або плямами іншого кольору. Є й чубаті хвилясті папужки. Хвилясті папужки – рухливі пташки, вони легко впадають у нудьгу, якщо їм нема чим зайнятися. Хвилясті папужки їдять насіння трав, свіжу зелень, їм також можна вживати зерна, залишаючи лузгу. Овочі й дикорослі рослини, які вживають хвилясті папужки: молоде листя кульбаби, крес водяний, шпинат, ендивій, петрушка, мокравник, жовтозілля, Деяким пташкам також подобається салат, баклажани, зелений горошок, морква, буряк, батат, кабачки і листя капусти. Просо дуже поживний корм – для папужок це ласощі. У птахів не має зубів, тому їм доводиться заковтувати пісок і камінчики, щоб вони перетирали їжу в мускульному шлунку (задній відділ шлунка). Самки хвилястих папужок здатні відкладати яйця, починаючи з 3-14 місяців, але краще почекати, поки вони остаточно не стануть дорослими – тобто до 10-11 місяців. Коли настає шлюбний період, восковиця в самця забарвлюється в яскраво-синій колір, а в самки – у темно-бурий. Ознаки близького спарювання: самець починає «залицятися» до самки, співає їй, роздмухуючи пір’я на голові й горлі, і згодовує їй відригнуту їжу. Вони чистять одне одному пір’їнки й труться дзьобами. Після спарювання самець залишається із самкою, тому що яйця не дозріють усередині неї. Якщо вона не чутиме його співу. Крім того він годуватиме її під час насиджування й допомагатиме їй виховувати пташенят. Самка відкладає яйця через 3 тижні після спарювання. Самка хвилястого папужки відкладає зазвичай 5-6 яєць – по одному через день. Почавши відкладати яйця, вона сидить на них, щоб вони не охолонули, майте не покидаючи гнізда протягом усього періоду насиджування. Їжу їй доки, поки не вилупляться пташенята – приносить самець. Пташенята почнуть лупитися на сімнадцятий день – по одному через день у тому порядку, у якому були відкладені яйця. Пташенята народжуються безпомічними й сліпими і батьки зігрівають і годують їх. Але розвиваються пташенята швидко, і через 4 тижні після народження вони вже можуть літати. У цьому віці вони починають покидати гніздо, але їм треба залишатися з батьками ще 2 тижні. Хвилясті папужки зазвичай створюють шлюбні пари на все життя – якщо, звичайно. Їх із якоїсь причини насильно не розлучають. На волі молоді папужки повинні бути здатні подорожувати разом зі зграєю, тому пташенята розвиваються дуже швидко. У 6 днів у них відкриваються очі, у 7 – починає рости пір’я, а в 10 днів вони вже вкриті пухом. За 4 тижні у них майже повністю відростають хвостове й макове пір’я. Папужка чистить своє оперення дзьобом, і в нього це виходить найкраще, коли воно ледь вологе. Папужка чистить протягаючи кожну хвостову й мохову пір’їнки через дзьоб і в такий спосіб зчищаючи з них пил і бруд. З дрібними пір’їнками він робить те ж саме, але обережніше. Ознаки хвороби. Крім яскраво виражених симптомів хворий папужка втрачає інтерес до того, що відбувається навколо, у нього тьмяніють очі, він сидить настовбурчившись на жердці, іноді зовсім перестає їсти, але п’є часом більше звичайного. Симптоми: випадання пір’я над дзьобом з’явилося білувато-сіра кірка й поступово поширюється на восковицю, навколо очей і на ноги, папужка дихає з відкритим дзьобом, у нього виділення з ніздрів і хрипи в горлі, у папужки рідкий кал незвичайного кольору, пташка тужиться, немов ніяк не можу викинути із себе кал. Можливі причини. Усі птахи час від часу линяють – скидають старе пір’я і відрощують нове. Молоді хвилясті папужки вперше линяють у віці трьох місяців, в дорослі – щорічно влітку або восени. Якщо папужка регулярно вискубує в себе пір’я, йому, напевно дуже нудно живеться або в нього алергія. Автори: Гридіна В.Т., Аксьонова Л.В.
1 2 3 4 5 Категория: Біологія \| Добавил: Professor (29.06.2012)
Просмотров: 917 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: