Воскресенье, 01.12.2024, 07:10
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Біологія

Реферат на тему ГЛІД КОЛЮЧИЙ ГЛУХА КРОПИВА БІЛАГОРІХ ВОЛОСЬКИЙ
Реферат з біології
на тему:
Характеристика рослин:
ГЛІД КОЛЮЧИЙ
ГЛУХА КРОПИВА БІЛА
ГОРІХ ВОЛОСЬКИЙ



ГЛІД КОЛЮЧИЙ
(боярка, глід звичайний, глідина, глог, глоєна,
глогинка, глодина, глояк)
Crataegus oxycantha

Невеличке дерево родини розових. На гiлках - прямi колючки. Листки зверху темно-зеленi, знизу - яскраво-зеленi, волосистi. Квiтки правильнi, двостатевi, бiлi або рожевi, зібрані в щи-ткоподібні суцвiття. Цвiте у травнi - червнi. Плоди яблукоподібнi, кулястi, криваво-червонi з борошнистим м'якушем, з кiсточками.
Росте в Карпатських лiсах.
Для лiкарських потреб заготовляють квiтки i плоди. Квiтки (з листками або без них) на початку цвiтiння, коли частина цвіту ще не розкрилася. Плоди - у перiод повного достигання.
Квiтки глоду мiстять флавоноїди (вiтексин, гiперозид, гомоорiєнтин, кверцетин, орiєнтин, рампозид), фенолокислоти, амiни (ацетилхолiн, холiн). У плодах є флавоноїди, кумарини, стерини, фенольнi сполуки (антоцiани), катехiни, органiчнi кислоти, цукри, пектиновi речовини, вiтамiни (А, С, К), мiнеральнi речовини.
Галеновi препарати глоду проявляють кардiотонiчну, седативну, десенсибiлiзуючу активнiсть. Збiльшують силу серцевих скорочень, нормалiзують артерiальний тиск, зменшують збудливiсть центральної нервової системи, сприяють розвитку глибокого i спокiйного сну. Дiя препаратiв глоду залежить вiд дозування: малi тонiзують серцеву дiяльнiсть, великi - проявляють спазмолiтичний i седативний ефект.
Застосовують при захворюваннях серцевого м'яза, коронаритах, супроводжуваних стенокардiєю, гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, неврозах.
Внутрiшньо - настiй квiток глоду (5 г сухої сировини на 200 мл окропу, настоювати 1 год) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Настоянку квiток (10 г свiжих квiток на 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 15 днiв) приймати по 25 крапель тричі на день з водою. Настоянку плодiв (10 г сухих плодiв на 100 мл 70% розчину спирту настоювати на протязi 10 днiв) приймати по 35 крапель тричі на день разом з водою. Настiй плодiв (15 г сухих плодiв на 200 мл окропу, настоювати 1 год) вживати по 2 ст лож-ки 4 рази на день. Екстракт плодiв рідкий (25 г сухих плодiв на 100 мл окропу, кип'ятити до зменшення об'єму на половину) приймати по 40 крапель тричі на день.
Для посилення дiї галенових препаратiв глоду використовують у сумiшi з iншими лiкарськими рослинами (валерiана, мелiса, шишки хмелю, барвiнок малий тощо).


ГЛУХА КРОПИВА БІЛА
(біла жалива, глуха жалива, глушник,
медунка біла, смоктило)
Lamium album

Багаторiчна трав'яниста рослина родини губоцвiтих. Стебло пряме, чотиригранне. Листки супротивнi, простi, черешковi, яйцеподібнi. Квiтки зигоморфнi, бiлi або блiдо-жовтi, в густих китицях. Цвiте у травнi - серпнi. Плід - з чотирьох горiшкiв.
Росте по засмiчених мiсцях, чагарниках.
Для лiкарських потреб заготовляють вiночки квiток, висмикуючи їх із чашечок.
Квiтки мiстять алкалоїди (самiн), сапонiни, феноли, дубильнi речовини, вiтамiни.
Галеновi препарати кропиви глухої мають кровоспиннi, сечогiннi, відхаркувальні, в'яжучi, протизапальнi, антисептичнi властивостi.
Препарати глухої кропиви застосовують при кровотечах, набряках, дiабетi, атеросклерозi, диспептичних розладах, гепатитi, холециститi, запальних процесах дихальних i сечовивідних шляхiв, безсоннi, дерматитi.
Внутрiшньо - настiй квiток глухої кропиви (1 ст ложка на 200 мл окропу, настоювати 1 год) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Свiжий сік рослини, прокип'ячений на водянiй банi, приймати по 2 ст ложки тричі на день.
Зовнiшньо - настiй квiток (5 ч ложок на 200 мл окропу) служить для полоскань, примочок, ванн, спринцювань, обмивання ран та виразок.


ГОРІХ ВОЛОСЬКИЙ
(горiх грецький)
Juglans regia
 
Однодомна рослина родини горiхових, дерево, до 30 м заввишки. Листки великi, черговi, непарноперистi. Квiтки одностатевi; тичинковi, пониклих рожево-зелених сережках, маточковi - верхiвковi, одиничнi. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - несправжня кiстянка, достигає у вереснi.
Розводять як плодове дерево.
Для виготовлення лiкарських форм використовують листя i зеленi плоди. Листки збирають на протязi лiта. Зелені плоди збирають у перiод молочновоскової стиглостi (червень - липень).
Листя i зелені плоди мiстять алкалоїди, флавоноїди, вiтамiни, мiкроелементи, дубильнi речовини, барвники, ефiрну олiю, органiчнi кислоти. У ядрi горiхiв є жирна олiя, вуглеводи, ароматичнi сполуки, вiтамiни, мікроелементи (Fe, Co).
Галеновi препарати горiха волоського мають протизапальну, антиатеросклеротичну, гiпотензивну, в'яжучу дiю, прискорюють загоювання ран, виразок.
Застосовують при гiпертонiчнiй хворобi, атеросклерозi, дiабетi, гастритах, гепатитах, рахiтi, подагрi, полiартритi, анемiї, дифузному зобi, легкiй формi тиреотоксикозу, гiнгiвiтах, стоматитах, екземi, скрофульозi, вітіліго, для стимуляцiї апетиту.
Внутрiшньо - настiй листя (1:10) пити по 50 мл тричі на день. Настоянку листя або зелених плодiв горіха (10 г зелених плодiв на 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 15 днiв), приймати по 30 крапель тричі на день. Настоянку з внутрiшнiх перетинок зрілих плодiв (20 г на 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 20 днiв) приймати по 30 крапель тричі на день при гiпертонiчнiй хворобi.
Зовнiшньо - вiдвар листя (1:5) служить для спринцювань, обмивання ран, виразок; розбавлений водою 100 мл на 1 л води для миття голови при випадiннi волосся. Для лікування вітіліго використовують настоянку із листя та перегородок горіха (по 10 г зеленого листя та перегородок горіха залити 100 мл спирту або міцної домашньої горілки, настояти 10 діб у темному місці й змащувати уражені ділянки тіла протягом кількох місяців. Лікування триває довго, але й результат - відмінний.
Категория: Біологія | Добавил: Professor (24.06.2012)
Просмотров: 509 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: