Реферат на тему Екологія птахів - Біологія - Реферати - Каталог статей

Реферат з екології. Екологія птахів План Роль та значення птахів в житті людини. Екологія птахів. Охорона та приваблювання птахів. Особливості органів кровообігу. Система травлення птахів. 1. Поширення птахів. Здатність до польоту, а також теплокров-ність і високий рівень обміну речовин дали змогу птахам засели-ти практично всю Землю. Недалеко від Південного полюса можна зустріти великих поморників, а пінгвіни, буревісники навіть гніз-дяться там. Мартини, чистуни, снігові подорожники залітають на Північній полюс. На арктичних островах між 82° і 83° п. ш. гніз-дяться біла сова, тундрова куріпка, сніговий подорожник, крижень, гага та інші птахи. Вертикальне поширення птахів також значне: орли і грифи в Гімалаях, кондори в Андах піднімаються до 7000 м. Інші птахи лише під час перельотів досягають значної висоти. Морські ж птахи, здобуваючи корм, занурюються на гли-бину до 20 м. Проте спеціалізація до польоту обмежила адаптив-ну реакцію птахів. Серед них немає видів із підземним і виключно водним способом життя. Абіотичні фактори. Птахи як теплокровні тварини, порівняно з холоднокровними, менш залежать від коливань температури. Тому вони ведуть активний спосіб життя і взимку. Проте різні види птахів можуть витримувати температурні коливання до певних меж. Так, звичайна вівсянка може витримувати зниження темпе-ратури до —40 °С, а садова вівсянка — лише до —17 °С. Знижен-ня температури збільшує віддачу тепла в навколишнє середовище. Для підтримування постійної температури тіла необхідна компен-сація витрат енергії за рахунок підсилення живлення та процесів окислення. Взимку значне зниження температури може стати при-чиною загибелі птахів, бо потреба у їжі зростає, а можливості для здобування корму обмежені. Від температури залежить пів-нічна межа поширення комахоїдних птахів, оскільки вона визна-чає наявність або відсутність комах. У міру зниження температу-ри зменшується різноманітність рослин, що також негативно по-значається на житті рослиноїдних птахів. Із замерзанням водойм водоплавні птахи не можуть здобувати корм. Біотичні фактори. Інтенсивний обмін речовин у птахів пов'яза-ний із споживанням великої кількості їжі та різноманітними тро-фічними зв'язками. Маса їжі, що з'їдають дрібні горобині за добу, становить 50—80 % маси їх тіла. При великій кількості кормів птахи вживають їжі значно більше, нагромаджуючи енергетичні резерви у вигляді жиру. Так, рожевий шпак масою 70—80 г при великій чисельності сарани може з'їсти за добу до 200 г її. Птахи живляться різноманітною тваринною і рослинною їжею. Живлення тими або іншими об'єктами лежить в основі численних адаптацій (морфологічних, екологічних, етологічних). Із морфо-логічних це насамперед — особливості будови і форми дзьоба, бо саме він у більшості птахів є органом здобування їжі (рис. 167). За способом живлення птахів умовно поділяють на такі групи: хижі, трупоїдні, рибоїдні, комахоїдні, зерноїдні, плодоїдні, всеїдні. Хижі птахи (денні хижаки, сови) живляться здебільшого іншими пернатими або звірами. Вони мають короткий, дуже зігнутий, із гачком на кінці, дзьоб. Наддзьобок у них ширший від піддзьобка і має різальні краї. Основне його призначення — розривати на частини здобич. Нижні кінцівки у хижих птахів сильні, з добре розвиненими кігтями; ними вони схоплюють жертву. Мають гост-рий зір. До трупоїдних птахів належать грифи, сипи, стерв'ятники, кон-дори; вони мають великий дзьоб, голу голову і шию. Падлом живляться і деякі орли, ворони, буревісники, але для них це не основна їжа. Рибоїдні птахи — пінгвіни, крохалі, гагари, пелікани, баклани, чайки, чаплі, рибалочки та інші — мають ряд пристосувань до живлення рибою. Пінгвіни хапають рибу міцним гострим дзьобом; утримують її за допомогою язика і піднебіння, на яких є рогові сосочки, спрямовані назад. Пилкоподібні зазубрини по краях дзьоба у крохаля і гострий гачок на його кінці у баклана допома-гають цим птахам схоплювати і міцно тримати здобич. У пеліка-нів є шкіряний мішок на нижній щелепі, що виконує роль сачка під час ловлі риби. До комахоїдних належать стрижі, дрімлюги, частково дятли, більшість горобиних, осоїд із ряду Денні хижаки. У птахів, які ловлять комах на льоту (стрижі, дрімлюги, ластівки, мухоловки), дзьоб короткий, але широко розкривається; його краї усаджені довгими щетинками, що полегшують ловлю комах. Комахами в основному живляться різні кулики. Дзьоби у них довгі, тонкі, часто нагадують пінцет, бо корм вони дістають із поверхневих шарів грунту. Птахи, які відшукують комах у тріщинах стовбурів дерев (крутиголовки, пищухи, повзики) або щілинах грунту (одуди), мають довгий, тонкий, шилоподібний дзьоб. У дятлів дзьоб силь-ний, долотоподібний, що є пристосуванням до довбання стовбурів дерев. Зерноїдні птахи (ряди Курині, Голуби, родина В'юркові із ряду Горобині та ін.) живляться переважно насінням рослин, хоча пташенят багато з них вигодовують комахами. Вузька спе-ціалізація щодо живлення властива шишкарям, які споживають лише насіння хвойних дерев; ним же вигодовують і пташенят. За допомогою хрестоподібного дзьоба вони вилущують насіння із шишок. В інших зерноїдних дзьоб міцний, конусоподібний (родина В'юркові), іноді з випуклим наддзьобом (курині, голуби). Плодоїдні птахи особливо численні в тропічних лісах (папуги, носороги, тукани), їм властивий великий дзьоб, за допомогою якого вони зривають плоди з тонких гілок. До всеїдних належать птахи, які живляться різноманітною їжею (воронові). Проте цей поділ на групи умовний, оскільки характер живлен-ня птахів може змінюватися залежно від сезону, умов навколиш-нього середовища, віку. Так, шпаки навесні і на початку літа живляться комахами, влітку і восени — переважно ягодами. Більшість зерноїдних птахів пта-шенят вигодовують комахами. Більшість птахів активно роз-шукують їжу, але є й такі, що підстерігають її (мухоловки, яструби, рибалочки, сиворакші). Сезонна циклічність. Життя птахів змінюється протягом року. Це зумовлено сезонними змінами умов існування і характером спадкових пристосувань виду до навколишнього середовища. У ре-зультаті річний життєвий цикл складається з ряду біологічних фаз або періодів. 1. Підготовка до розмноження зумовлюється природженими інстинктами, що проявляються під дією факторів навколишнього середовища. Ці фактори, за І. П. Павловим, мають «сигнальний» характер. Так, важливими стимуляторами статевого інстинкту є: збільшення інтенсивності освітлення, присутність і поведінка самця та інші фактори. Підготовка до розмноження проявляється у роз-бивці птахів на пари і зайнятті ними гніздових територій. У більшості видів самець і самка на період розмноження утво-рюють пару — це моногами. В орлів, лебедів, гусей, лелек, деяких чапель пари зберігаються протягом кількох років або усе життя. 2. Розмноження, гніздування і виведення пташенят. У період розмноження у птахів спостерігається токування – своєрідний вияв статевого збудження. Проявляється по різному: в особливих руках, співах і специфічних криках, своєрідному польоті; у бійках між самцями, зрідка – між самками. У полігамних птахів спостерігається групові токовища, на які збираються самці та самки. Токування полегшує зустріч птахів одного виду для розмноження. Розміщують свої гнізда птахи в різних місцях : на землі (курині, пастушки, журавлі, дрохва, кулики, чайки, гуси, дрімлюга, деякі горобині та ін.); у норах та інших земляних укриттях (берегова ластівка, бджолоїд-ка, рибалочка та ін.); у дуп-лах дерев (дятли, деякі сови, голуби, синиці, шпаки, мухо-ловки і ін.); на деревах і ку-щах (денні хижаки, воронові, дрозди, славки, зяблики, івол-га та багато інших). У гнізді підтримується оптимальний температурний режим, воно захищає яйця і пташенят від несприятливих впливів навколишнього середовища, а також, будучи добре замаскованим або розміщеним у малодоступному місці, і від ворогів. 3. Післягніздове линяння. У птахів після розмноження відбу-вається зміна оперення — линяння. Більшість птахів линяє після завершення вигодування пташенят; у самців полігамних видів ли-няння розпочинається відразу після відкладання самками яєць. Линяння буває повне, під час якого змінюється все оперення, і ча-сткове, коли махові і рульові пера не замінюються. У хижих та комахоїдних птахів линяння відбувається поступово, тому вони не втрачають здатності до польоту. Інтенсивно линяють деякі гусеподібні».тетерева, глухарі, втрачаючи здатність до польоту. 4. Підготовка до зими. У цей період птахи інтенсивні живля-ться, нагромаджують жирові запаси. Вони втрачають прив'яза-ність до гніздових територій, об'єднуються у зграї, мандруючи у пошуках їжі. У багатьох видів спостерігається зміна біотопів і ха-рактеру живлення. Так, на полях живляться качки, гуси, дрозди, голуби та інші птахи. Шпаки утворюють величезні зграї (до 5000 особин), поїдаючи виноград, вишні, черешні та інші ягоди. 5. Зимівля — найскладніший період у житті птахів. Узимку різко» погіршуються умови існування птахів здебільшого через труднощі у живленні. З кормового раціону випадають зелені ча-стини рослин, насіння і плоди низькорослих трав та кущів, біль-шість комах, земноводні, плазуни, мешканці водойм. Утруднюєть-ся добування корму: скорочується світловий день, встановлюється постійний сніговий покрив, замерзають водойми. Доступними в зи-мовий період для живлення птахів у наших широтах залишаються насіння, бруньки, хвоя і кінцеві гілки дерев та кущів, деякі кома-хи, що поховалися під корою, їх яйця, личинки та лялечки; дрібні ссавці, а також відходи від господарської діяльності людини. Кочові птахи на зиму літають на південь від місць свого гніз-дування. Це омелюхи, снігурі, чечітки, вівсянки та ін. Основними методами вивчення міграції птахів є їх мічення. Найдавнішим способом мічення є кільцювання птахів. Щороку у всьому світі кільцюють близько 5 млн. птахів, у тому числі в СРСР — до 300 тис. Існує Міжнародний комітет по кільцюванню птахів, у нашій країні — Центр кільцювання Академії наук СРСР. В останні роки все більшого розповсюдження набуває комбінова-не мічення птахів: крім звичайних алюмінієвих кілець використо-вують пластикові кільця і спіралі, криломітки, дзьобомітки, мітки-прапорці, мітки-галстуки, еластичні ошийники та ін. Пір'я птахів фарбують у яскраві кольори, що дозволяє стежити за їхнім переміщенням візуально. Мічення дає змогу встановити місця гніздування і зимівлі птахів, їхні міграційні шляхи, трива-лість життя і смертність та ін. За допомогою радіолокаторів ви-значають висоту і швидкість перельоту. Роль та значення птахів Завдяки відносно великій чисельності, значній рухливості і ви-сокому рівню метаболізму птахи відіграють помітну роль у біогеоценозах. Комахоїдні птахи концентруються у вогнищах масового розмноження комах і сприяють значному зниженню їх чисельно-сті. Вони можуть знизити кількість комах-шкідників на 40—75 %, особливо у період вигодовування пташенят, які живляться пере-важно комахами. Так, велика синиця за день знищує 500—600 гу-сениць. Шпак за гніздовий період виловлює до 8 тис. травневих хрущів та їхніх личинок. Найменший представник лісових пта-хів— корольок — за рік знищує 8—10 млн. комах. Птахи, живлячись комахами, займають різні екологічні ніші. У траві і на землі комах збирають одуди, шпаки, граки, дрозди, зяблики, вівсянки. У кущах за комахами полюють славки, кропив-ники, малинівки. У кронах дерев живляться синиці, зозулі, івол-ги, корольки, вівчарики. Стовбури оглядають дятли, повзики, пищухи. Ластівки, стрижі, живлячись у повітрі, знищують комах-кровососів (мошок, комарів, мух, ґедзів). Значна роль птахів у біосфері зумовлює їхнє різнобічне як позитивне, так і негативне значення для людини. Знищуючи вели-чезну кількість комах-шкідників, мишовидних гризунів, птахи збе-рігають урожай сільськогосподарських рослин, захищають зелені насадження. Близько 180 видів птахів — об'єкти спортивного і промислового полювання. У північних районах основними промис-ловими птахами є біла і частково тундрова куріпки, у лісовій зоні — курині (рябчики, тетерева), качки (крижень, чирок, шило-хвіст та ін.), кулики (вальдшнеп, дупель, бекас та ін.); у півден-ній — фазан. Крім м'яса від птахів людина одержує пух і перо. Особливо ціниться пух гаги звичайної, яким цей птах вимощує власні гнізда. З одного такого гнізда одержують 20—30 г пуху. Він легкий, еластичний, з високими теплоізоляційними властиво-стями. З пуху виготовляють спальні мішки, ковдри, спецпалатки, утеплюють одяг полярників, людей інших професій, які довго перебувають на холоді. 2. Охорона й приваблювання птахів У зв'язку з хижацьким полюванням, розвитком цивілізації й урбанізації спостерігається скорочення видової різноманітності птахів; багато з них стали рідкісними або перебувають на межі зникнення. Це насамперед стосується таких рядів птахів, як Ден-ні хижаки, Журавлі, Курині, Дрохви, Гусеподібні та Фламінго. Хижих птахів протягом багатьох років відстрілювали, вважаючи їх шкідниками. Лише з 1964 р. заборонено відловлювати, відстрі-лювати й руйнувати гнізда усіх хижих птахів і сов. Це сприяє збільшенню чисельності окремих видів (канюків, осоїдів, лунів, яструбів, дрібних соколів), проте багато хижаків залишаються рідкісними (орли, орлани, скопа, великі соколи). Зменшення хи-жих птахів сприяє тому, що їхні екологічні ніші почали займати інші види. Так, у населених пунктах ворони, що надмірно розмно-жилися, руйнують гнізда з яйцями і пташенятами, а то й напа-дають на дорослих птахів. Надмірний промисел скоротив чисельність дрохв, стрепетів, лебедів, глухарів. Багато птахів гине від забруднення навколишнього середовища отрутохімікатами, гербіцидами, нафтою. Навіть невелика кіль-кість нафти, потрапляючи на оперення, порушує терморегуляцію і призводить до загибелі птахів. За підрахунками учених, лише у водах Північної Атлантики щороку з цієї причини гине не менше кількох сотень тисяч морських птахів. Інсектициди пору-шують функціонування шкаралупових залоз у самок, внаслідок чого вони відкладають яйця з тоненькою шкаралупою, що легко б'ються. Часто під впливом отрутохімікатів зародок взагалі не розвивається. Мільйони пернатих гинуть у газових факелах, на лініях електропередач, розбиваються об маяки. Причиною скоро-чення видової різноманітності птахів у антропогенних ландшафтах є також руйнування людиною звичних місць оселення пернатих, фактор неспокою. Так, в окультурених лісах систематично виру-бують старі дуплисті дерева, і багато птахів — дуплогніздників (сови, голуби, деякі качки, горобині, дятли) не мають де осе-лятися. Окремі види птахів розводять у розплідниках з метою їх розселення в природі. Так, у Дарвінському та Березинському заповідниках розводять глухарів, в Окському — журав-лів, у Біловезькій Пущі — фазанів і сірих куріпок, в Асканія-Нова — дрохв. З метою збільшення чисельності дрохв створені спе-ціальні заказники. Десятки тисяч диких качок, фазанів вирощують на спеціальних фермах з тим, щоб випустити в мисливські угіддя. Розводять на фермах також страусів, куріпок, перепілок. На території нашої країни зустрічаються птахи, занесені до Міжнародної Червоної книги: даурський, японський і чорний жу-равлі, стерх, кучерявий пелікан, сокіл-сапсан, орлан-білохвіст та ін. Важливо, щоб усі групи населення (а школярі — особливо) оволоділи нормами правильної, екологічно грамотної поведінки у природі. Лише тоді можна домогтися того, щоб усюди в природі жили птахи, проводили свою корисну роботу, милували нас своїми яскравими фарбами, веселою метушнею і мелодійними співами.
1 2 3 4 5 Категория: Біологія \| Добавил: Professor (29.06.2012)
Просмотров: 2029 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: