Реферат на тему Деревні рослини - Біологія - Реферати - Каталог статей

Деревні рослини Родина: Березові: - Betulaceae Береза пухнаста - Betula pubescens Ehrh. Струнке дерево до 20 м заввишки з повислими гілками і гладенькою білою корою. У старих беріз стовбур внизу темно-сірий з тріщинами. Листки ромбічно-яйцевидні, або трикутно-яйцевидні, біля основи широко-клиновидні, інколи майже серцевидні, на кінці загострені, довгі гострозубчасті, з обох боків гладенькі, черешкові. Квіти чоловічі опущені зібрані на кінцях у сережки5-6см завдовжки ( 2-3 сережки), плід горішок з двома крильцями, які в2-3 рази ширші за нього. Цвіте у травні, насіння доспіває в липні-серпні. Береза пухнаста утворює масиви в лісовій і лісостеповій зонах, росте на пролісках, на мокрих луках, понад струмками по всій території України, зрідка в південній частині лісостепу. На території Тисменицького району на полі, на луці і в городі зустрічається вкрай рідко; найчастіше-в саду; інколи на узліссі та в мішаному лісі. Родина: Горіхові - – Juglandaceae Горіх волоський - Juglans regia L. Довговічне могутнє дерево з густою розкидистою кроною і бальзамічно-запашним листям. Листки довго-черешкові, до 0,5 м завдовжки, непарноперисті, з 5-9 овальними частками, які, зокрема, бувають до 15 см завдовжки. Чоловічі квітки зібрані в товсті, густі, звислі котики, жіночі-по 2-3 на вкорочених пагінцях, зелені не показні. Плід - куляста кістянка, окутана зеленим оплоднем, який під осінь чорніє, лускає і відкриває здерев’янілу борознисту двостулкову кістянку з чотирилопатевим, в середині покритим тонкою бурою шкіркою, насінням – смачним горіхом. Цвіте у квітні-травні. На території Тисменицького району горіх волоський найчастіше зустрічається в городі і в саду, інколи – на узліссі, по всій території Тисменицького району. Родина: Букові – Fagaceae Дуб звичайний –Quercus robur L. Кремезне довговічне дерево до 40 м заввишки. Крона густа, коренева система міцна, кора темно-сіра, з глибокими тріщинами. Листки довгасто–обернено яйцевидні з 4-7 заокругленими лопатями на кожній половині з вушками біля основи, зверху зелені блискучі, знизу матові, голі, черешкові. На листках наприкінці літа з’являються кулясті нарости "горішки”, або гали. Цвіте у квітні-травні. Жолуді достигають у вересні-жовтні. На території Тисменицького району найчастіше зустрічається в лісі, інколи на узліссі чи в саду. Родина: Липові - Ciliaceae Липа серцелиста - Tilia cordata Mill. Довговічне дерево з шатроподібною кроною, до 25 м заввишки. Листки серцеподібні, дрібнозубчасті, зверху темно-зелені, знизу-сизуваті. Квітки - жовтувато-білі, запашні, по 5-16 в суцвіттях з жовтувато-зеленим плівчастим приквітком. Плід, горішко-подібний, рудувато-повстистий. Цвіте в червні-липні. Росте липа серцелиста в лісах лісової і лісостепової зон, в парках вздовж алей, біля садиб. На досліджуваній території липа серцелиста найчастіше зустрічається в мішаному лісі та на узліссі, в саду-вкрай рідко. Родина: Жимолостеві - Caprifoliaceae Калина звичайна –Viburnum opulus L. Поширений кущ, деревце до 5 м заввишки. Листки супротивні, 3-, 5-ти лопатеві, великозубчасті зверху майже голі, а зі споду дещо пухнасті. Квітки білі, зібрані в щитковидні, майже плоскі зонтики; безстатеві значно біліші за серединні-променисті, 5-ти пелюсткові двостатеві серединні-проникуваті. Плоди-яскраво-червоні, овальні кістянки з ягодами. Смак ягід специфічний терпкувато-кислий. Цвіте з кінця травня по червень. Росте в чагарниках, заростях, особливо заплавах рік, у підлісках, на схилах, ярах. На території району дослідження калина найчастіше зустрічається на узліссі, нерідко є в саду та городі. Родина: Березові - Betulaceae Ліщина звичайна – Corylus avellana L. Кущ 3-5 м заввишки з округлими сірими пагонами. Листки великі, чергові, округлі або обернено-яйцевидні, з коротким загостренням на кінці, по краях подвійно зубчасті, дещо пухнасті, зверху темно-зелені, зі споду ясніші. Плід лісовий горошок з листоподібною обгорткою. Цвіте до розпускання листя. Тичинкові квітки в повислих сережках: маточкові - не показні, двоквіткові, червоні. Цвіте в березні-квітні. Росте ліщина звичайна серед кущів і листяних лісів. На території району найчастіше росте на узліссі та лісі. Родина: Барбарисові – Berbericiaceae Барбарис звичайний – Berberis vulgaris L. Колючий кущ 1,5 – 2 м заввишки. На слаборозгалужених гілках трійчасті колючки. Кора молодих пагонів жовтувата, після зими сіра. Листки чергові, до 10 см завширшки, дещо шкірясті, дрібнозубчасті, виростають пучками на вкорочених пагінцях. Суцвіття-гроно, яке складається з 10 – 25 блідо-жовтих пахучих квіток. Плід сухуватий, червоний, кислий. Цвіте в травні-червні. Росте як декоративний кущ у парках, живоплотах, також на узліссі. На кам’янистих, але багатих на гумус ґрунтах степової і лісової зон, а також як культурна рослина. На території району найчастіше зустрічається на узліссі, інколи – в садах. Родина: Ломикаменеві – Saxifragaceae Смородина чорна – Ribes nigrum L. Гіллястий кущ 100 – 150 см заввишки. Бруньки блідо-зелені з карміновим відтінком. Розвиваються під осінь і зимують на гілках. Листки пальчасто-лопатеві, з приємним запахом леткої олії. Багатонасінні, ягоди-чорні, зібрані в пониклі китиці. Цвіте у травні. Плоди достигають у липні-серпні. В дикому стані смородина чорна росте в Карпатських та Прикарпатських лісах, на Поліссі, зрідка в степу, широко культивується в садах. На території Тисменицького району найбільша кількість смородини чорної проростає в городах. Родина: Розові – Rosaceae Глід колючий – Crataegus oxyacantha L. Кущ, рідше деревце до 5 м заввишки. На міцних пурпурово-брунатних пагонах, рідкі, товсті, прямі 2,5 - 4см завдовжки комочки. Листки 2-6 см завдовжки, широко-ромбічні, з голими черешками, з обох боків короткопухнасті, по краях пилчасті, перисто-, три-, п’яти- лопатеві. Квітки двостатеві, з білими (або червоними) пелюстками, зібрані в щитовидні суцвіття. Запах квіток специфічний, приємний. Плоди червоні, рідше червоно-жовтуваті. Глід колючий як декоративний кущ росте у парках, живоплотах; як дикорослий – по узліссях листяних лісів, серед чагарників, на крутих річкових берегах. По території Тисменицького району глід колючий найчастіше культивується в городах, інколи в садах. На відміну від літературних даних по району дослідження глід на узліссі та в лісі не виявлений. Родина: Розові - Rosaceae Шипшина корична – Rosa cinnamomea L. Багаторічний кущ 100-150 см заввишки з лозиподібними гілками і численними комочками. Листки непарно-перисті з 5-7 довгасто-еліптичними гостропилчастими листочками. Квітки з приємним запахом, з ланцетовидними приквітковими листками. Плід – не справжня ягода з численними горішковидними сім’янками в середині. Плоди м’ясисті, зверху гладенькі, всередині волосисті, приємні на смак, містять у собі яблучну й цитринову кислоти, цукор, дубильні речовини, каротиноїди, вітаміни (до 17%) С, А, В2, Е, К; в сім’янках – летку і жирну олії. Цвіте у травні – червні, ягоди достигають у жовтні. В межах Тисменицького району на полі та в городі не зустрічається; найчастіше – в лісі, інколи в саду та на узліссі. Родина: Крушинові – Rhamnaceae Крушина ламка – Frangula alnus Mill. Кущ, інтоді деревце 150-300 см заввишки, з черговими, гострими, майже цілокраїми листками, на жилках яких зісподу є волоски. Гілки і черешки волохаті, без колючок. Кора гладка, темно-бура, з сочевичками у вигляді білястих рисок. Пелюстки непоказних квіток всередині білі, ззовні зеленуваті. Плоди спочатку зелені, потім червоні, стиглі – червоні, кістянки з двома-трьома кісточками. Цвіте в травні-червні. Поширена крушина ламка по лісах, чагарниках, на вологих заплавних луках, серед заростей лози, іноді по берегах рік і серед очерету. Найчастіше вона росте в лісі, інколи – на узліссі по всьому Тисменицькому району. Родина: Жимолостеві – Caprifoliaceae Бузина чорна – Sambucus nigra L. Кущ, іноді деревце 2-6 см заввишки. Кора світло- бура, серцевина з гілками широка, біла, м’яка. Листки непарноперисті, з 5-ти яйцевидними або довгасто- яйцевидними, довгасто-загостреними, нерівнопильчастими листочками. Суцвіття плоске, стоїть прямо: волоть після цвітіння від ваги плодів поступово зависає. Плоди – червоно-фіолетові, ягоди з кісточками дозрівають у серпні-вересні. Росте бузина чорна у заростях над річками в старих парках, біля повіток, коло жител. По району дослідження зустрічається найчастіше в лісі та садах, інколи на узліссі та над річками. Родина: Розові – Rosaceae Горобина звичайна – Sorbus aucuparia L. Дерево з гладенькою сірою корою 10-16 м заввишки. Листки чергові, непарноперисті. Квітки білі, дрібні, запашні, схожі на яблуневий цвіт, але зібрані в густі щитки. Цвіте у травні – червні. Плоди кулясті, червоні, гіркуваті, терпкі, достигають у вересні і до глибокої зими залишаються на дереві. Горобина звичайна росте у лісовій зоні, у гірських районах Карпат і Криму. На території Тисменицького району горобина зустрічається найчастіше на узліссі, інколи навіть в саду чи в лісі. Родина: Розові – Rosaceae Малина звичайна – Rubus idaeus L. Багаторічний напівкущик з родини розових. Стебло усіяне дрібними комочками, або білуватими щетинками, пряме. Листки зверху темно-зелені, знизу білуваті від волосків, які покривають їх. Квітки білі, зібрані в трохи пониклі суцвіття, сидять на верхівках стебел в пазухах листків. Плоди – дрібні кістянки, що зрослися в майже овальний складної форми плід. Цвіте у червні-липні. Росте у всіх лісових районах і в північній частині Лісостепу. Найбільша кількість малини звичайної по території району дослідження росте в лісі та на узліссі, інколи – по городах. Трав’яні рослини Родина: Лілійні - Liliaceae Конвалія звичайна – Convallaria majalis L. Трав’яниста багаторічна рослина з повзучим кореневищем, від якого виростають щороку квітконосні стебла 20-30 см заввишки. Листки піхвові, стебла обгортуючі. Квітки – на дуговидних квітконіжках, білі, запашні дзвіночки з легко відігнутими зубчиками. Плід – соковита червона ягода з трьома насінинами. Цвіте у травні-червні. Росте конвалія в лісах, тінистих місцях, у заростях. На території Тисменицького району конвалія найчастіше зустрічається в лісі, інколи навіть на узліссі. Родина: Кропивові – Urticaceae Кропива дводомна – Urtica dioica Z. Багаторічна трав’яниста рослина 30-150 см заввишки. Кореневище її з підземними галузистими пагонами. Рослина росте групами. Стебло тупочотиригранне, усіяне, як і листки волосками, що жалять. У волосків міститься кремній, вони легко ламаються, гострими кінцями ранять шкіру і в ранку зі зламаного волоска потрапляють мурашина кислота і гістамін. Листки яйцевидно-ланцетні, шорстко-волохаті, по краях великозубчасті, супротивні, зібрані пучками в гіллясті колосовидні суцвіття, жіночі-звислі, чоловічі-прямостоячі. Плід-горішок. Цвіте з червня до осені. Росте на засмічених місцях, в городах, у садах, попід тинами, в малині. На території Тисменицького району кропива найчастіше зустрічається в городах. Крім того, не мало її проростає в полі ,в лісі, на узліссі та в садах. Родина: Гречкові – Polygoceae Щавель кінський – Rumex confertus Willd. Багаторічна трав’яниста дводомна рослина 30-50 см заввишки. Кореневище її коротке, мичкувате. Стебло борознисте, спрямоване догори; на ньому характерні розтруби (сухі оболончасті трубки, що охоплюють вузли стебла). Листки чергові, великі, стрілковидні, подібні до коренів, терпкі на смак. Квітки дрібні, зеленкувато-червонясті, зібрані в овальну волоть. Плід-тригранний горішок. Росте на галявинах у лісі, на заливних луках, по берегах річок. На території району дослідження щавель в городах не росте, найчастіше – в полі чи на узліссі, інколи його можна зустріти в лісі і в саду. Родина: Макові – Papaveraceae Чистотіл звичайний – Chelidonium majus L. Багаторічна трав’яниста рослина 30-100 см заввишки. При пораненні ця рослина дуже корисна. Особливо використовують корінь. Рослина виділяє сік, який на повітрі швидко стає оранжевим. Кореневище її багатоголове, червоно-буре, всередині жовто-оранжеве. З кореневища виростає кілька стебел. Стебла прямі, галузисті, вузлуваті, вкриті волосками. Листки зісподу блакитно-сизого кольору, зверху-світло-зелені; нижні-чергові, довгочерешкові, верхні ж майже сидячі, з округленими або яйцевидними зарубчастими частками, які при основі збігають вниз. Квітки-золотаво-жовті, на довгих квітконіжках із чотирипелюстковим віночком, зібрані в невеличкі зонтики. Плід стручковидний – двостулкова коробочка. Дуже отруйний. Цвіте вкінці травня-майже все літо. По району його часто можна зустріти в полі, чи на узліссі, інколи в лісі, рідше в саду чи в городі. Родина: Хрестоцвіті –Brassicaceae Грицики звичайні – Capsella bursa pastoris L. Однорічна, іноді дворічна трав’яниста рослина 20-50 см заввишки з прикореневою розеткою перисторозсічених листків з простим, іноді гіллястим стеблом, на якому листки дрібні, сидячі, цільні або виїмчасто-зубчасті. Квітки білі, дрібні, зібрані у довгу волоть. Плоди поступово достигають від низу до верху-це стручки у вигляді серця або торбинки. Цвіте у березні-жовтні. Росте по всій території України – на полях, городах, коло доріг, жител, що характерно і для Тисменицького району. Родина: Розові – Rosaceae Суниці лісові – Fragaria vesca L. Багаторічна трав’яниста рослинність 5-30 см заввишки. Грубе кореневище горизонтальне або скісне, з довгими, повзучими пагонами. Стебло пряме, волохате. Листки трійчасті, з трьома сидячими овально-ромбічними велико зубчастими листочками, темно-зелені, зверху майже голі, знизу сизувато-зелені, пухнасті. Суцвіття щитковидні, двостатеві, сидять на довгих квітконіжках, пухнастих від притиснутих до стебла волосків, пелюстки квіток білі. Цвітуть суниці у травні-червні. Плоди численні, сухі зернятка та ягоди. Ягоди з приємним запахом і смаком, зеленувато-червоні або яскраво-червоні, містять у собі багато заліза, дозрівають у червні-липні. На території Тисменицького району часто зустрічається в лісі та на узліссі. Родина: Звіробійні – Hypericaceae Звіробій звичайний – Hypericum perforatum L. Багаторічна трав’яна рослина 30-100-см заввишки, зі стеблами, які щороку відростають. Стебла двогранні, гладенькі, прямі, у верхній частині галузисті. Листки супротивні, овальні, заокруглені, сидячі, з рясними цятками, які просвічуються. Суцвіття густі, багатоквіткові, чашолистики квіток ланцетні, гострі, пелюстки жовті, коли розім’яти в пальцях, то вони забарвлюють їх у фіолетовий колір. Смак рослини терпкий, запах ніжний. Рослина не дуже отруйна, цвіте з кінця червня до вересня. Росте на межах, галявинах, лісових насадженнях, при дорогах, у заростях, по сухих луках. В межах району зустрічається в полі на узліссі, інколи, навіть в саду. Родина: Брусничні – Vacciniaceae Чорниця звичайна – Vaccinium myrtillus L. Дрібний багаторічний гіллястий кущик 15-50 см заввишки. Стебла й гілки з гострими гранями. Яйцевидні листки шкірясті, з обох боків світло-зелені, зі споду – з сітчастими жилками, з країв – дрібно-пилчасті. Квітки зібрані у небагатоквіткові китиці. Віночок з чотирма зубчиками, дзвоникуватий, білий або блідо-рожевий. Плід-соковита чорна ягода, яка достигає в липні-серпні. Цвіте чорниця у травні-червні. Росте чорниця у хвойних лісах у зелено вільхових заростях і на полонинах, у великій кількості в Карпатах, на Поліссі, зрідка в північній частині лісостепових районів. На території Тисменицького району в великій кількості проростає тільки в лісі. Родина: Тирличеві – Gentianaceae Золототисячник малий – Centaurium minus Moench. Одно- або дворічна трав’яниста рослина 15-40 см заввишки, від середини стебла розгалужено-галузиста. Нижні листки яйцевидні і довгасто-яйцевидні, тупі зібрані в прикореневу розетку, верхні-гострі, супротивні, всі з 5 жилками. Квітки в густих щиткових суцвіттях розташовані на одній висоті. Смак рослини гіркий, запах ніжний, цвіте у червні-вересні. Росте золототисячник малий на території Тисменицького району на лісових галявинах, сухих луках, схилах, серед чагарників. Родина: Губоцвіті – Lamiaceae М’ята перцева – Mentha piperita L. Багаторічна трав’яниста рослина, дуже запашна, 25-80 см заввишки. Стебло чотиригранне, галузисте, вся рослина щетинисто-волохата. Листки супротивні коротко черешкові, яйцевидно видовжені або ланцетні, гострі, пилковидно зазублені, квітки зібрані кільцями в безлистих перерваних колосовидних суцвіттях, червонувато-фіолетові або білувато-фіолетові. М’ята перцева у дикому стані не росте, вона культивується як промислова ефіроолійна рослина в лісостепових регіонах України, а також її розводять на городах, у садах, квітниках. На території Тисменицького району м’ята зустрічається також в полі та на узліссі. Родина: Губоцвіті – Lamiaceae Чебрець звичайний – Thymus serpullum L. Чебрець-багаторічний напівкущ 5-30 см заввишки, з лежачими при основі червоно-бурими, здерев’янілими стеблами. Квітучі гілки спрямовані вгору. Листки дрібні, супротивні, усіяні залозами з леткою олією. Квітки зібрані в головки. Віночки лілово-рожеві, іноді-білі. Запах рослини ароматний. Цвіте з травня до осені. Росте чебрець на бідних піщаних ґрунтах, по сухих схилах, в берегах або степах, у сухих соснових лісах, на межах, горбах, лісових галявинах. На території Тисменицького району зустрічається на полі, інколи, навіть в садах. Родина: Барвінкові – Apocynaceae Барвінок малий – Vinca minor l. Трав’яниста, вічнозелена рослина. Стебло лежаче, до 60 см завдовжки, самовкорінювальне. Листки супротивні, блискучі. Квітки темно-блакитні, одиночні, пазушні, на коротких квітконіжках. Цвіте у травні-червні. Росте барвінок малий у дубово-грабових, рідше – дубово-букових лісах. Культивується в квітниках. На території Тисменицького району росте на городах і в лісі. Родина: Подорожникові - Plantaginaceae Подорожник великий – Plantago major L. Багаторічна трав’яниста рослина, до 30 см заввишки. Іноді цілком волосиста. Листки цілокраї, ланцетовидні з 3-5 повздовжніми жилками, зібрані в прикореневу розетку, квітконосне стебло голе, колос короткий, дуже густий, яйцевидно-довгастий, віночок-яскраво-бурий. Подорожник великий, росте у сухих луках, при дорогах, стежках, на межах, схилах, по конюшині . Цвіте у червні-вересні. В межах Тисменицького району зустрічається в полі, в городі, на узліссі, в садах, рідко коли – в лісі. Родина: Складноцвітні – Asteraceae Череда трироздільна – Bidens tripartita L. Однорічна трав’яниста рослина 15-100 см заввишки. Стебло прямостояче, супротивно- розкидисто-гіллясте, покрите рідкими волосками. Листки з рідкими волосками, супротивні, звужені в крилатий черешок. Кошики розміщені по одному або по два на кінчиках гілок. Сім’янки малі, з двома зазубленими остями на ребрах. Цвіте до вересня. На території Тисменицького району поширена в городах, в полях. Родина: Складноцвіті –Asteraceae Деревій звичайний – Achillea millefolium L. Багаторічна трав’яниста рослина 20-50 см заввишки, з приємним запахом. Кореневище повзке, трохи волосисте, як і листки. Листки двоперсті. Кошики зібрані в багатьох довгастих складних щитках на верхівці стебла та його розгалужень, дрібні, пахучі, білі, на смак гіркі. Цвіте у травні-жовтні. Росте деревій звичайний по лугах, полях, біля доріг, по схилах, чагарниках, лісах, що характерно для Тисменицького району. Родина: Складноцвіті - Asteraceae Ромашка лікарська - Matricaria chamomilla L. Однорічна трав’яниста ароматна рослина до 35 см заввишки, з сильно галузистим стеблом. Листки чергові, двоперистороздільні, кошики на довгих квітконіжках поодиноко вінчають верхівки гілок. Спочатку білі язичкові квітки підняті вгору, квітколоже тоді плоске, потім віночок розміщується горизонтально, під кінець цвітіння кошика, яке триває близько три тижні. Цвіте у червні – серпні. Росте ромашка лікарська на засмічених місцях, біля доріг, на дорогах, на пустирях, коло жител. На території Тисменицького району крім того зустрічається в полі, на узліссі, в лісі та в садах. Родина: Складноцвіті –Asteraceae Полин гіркий – Artemisia absinthium L. Багаторічна трав’яниста рослина 50-100 см заввишки, вся сірувато – срібляста від густого опушення, з міцним запахом, гірким смаком. Стебло пряме, у верхівковій частині галузисте. Нижні листки довго черешкові, пластинка трикутно округла, дво-, триперисті, стеблові - коротко-черешкові, двоперсті. Суцвіття – кулясті кошики близько 3 мм у поперечнику, зібрані в однобоку волоть. Квітки усі трубчасті, жовті. Цвіте у червні-липні. Полин гіркий росте в межах Тисменицького району на пустирях, межах, полях, городах; на узліссях, в лісі та в садах не виявлений. Родина: Складноцвіті –Asteraceae Мати-й-мачуха – Tussilago farfara L. Багаторічна трав’яниста рослина з повзучим галузистим кореневищем і відростаючими від нього ранньою весною квітковими стеблами. Стебла вкриті яйцевидно-ланцетними, гострими листками, з поодинокими досить великими кошиками на верхівці, квітки жовті. Тільки після цвітіння розвивається розетка прикореневих, довгочерешкових, нерівномірно-зубчастих зверху голих і темно-зелених, зісподу білоповетистих листків. Росте мати-й-мачуха на вологих глинистих, піщанистих і вапнякових ґрунтах, на урвищах, по берегах річок і канав. В межах Тисменицького району росте на полях, в лісі та на узліссях. Родина: Складноцвіті –Asteraceae Волошка синя – Centaurea cyanus L. Однорічна трав’яниста сіро-зелена пухнаста рослина 30-60см заввишки. Стебло її гіллясте, спрямоване догори. Листки ланцетно-лінійні, нижні дещо лопатеві, верхні цілокраї. Кошики верхівкові з довгими квітконіжками. Квітки крайові, синьо-фіолетові, цвіте у травні-серпні. Зустрічається волошка синя на території району дослідження серед посівів жита та інших зернових культур, тобто на полях. Родина: Складноцвіті –Asteraceae Цикорій звичайний – Cichorium intybus L. Багаторічна трав’яниста рослина 30-150см заввишки, із стовщеними веретено видними кореневищем, із галузистим стеблом з розчепіреними гілками. Прикореневі листки роздільні, стеблові листки ланцетні, стеблообгортні, верхівкові – цілокраї. Кошики сидячі, одиночні або по 2-3, квітки блакитні, рідко білі, ще рідше – рожеві. Цвіте у червні-вересні. Росте цикорій звичайний по краях доріг, коло канав, на межах, по схилах. //В межах району зустрічається в полі, в городі, інколи в садах. Родина: Складноцвіті –Asteraceae Кульбаба лікарська – Taraxacum officinale Willd. Багаторічна лікарська рослина 5-30 см заввишки, при ушкодженні виділяє молочно-білий сік. Корінь веретеноподібний, малорозгалужений, м’ясистий, довжиною 20-60 см. Всі листки зібрані в прикореневу розетку, ланцетні. Квіткове стебло порожнисте, на верхівці несе квітковий кошик. Суцвіття – один кошик 3-5 см в поперечнику. Всі квітки язичкові, віночок золотаво-жовтий. Цвіте в травні-липні. Росте на території Тисменицького району на вогких ґрунтах, при дорогах, в садах і на городах, на узліссях, галявинах. Родина: Злакові - Poaceae Кукурудза звичайна – Zea mays L. Однорічна трав’яниста рослина, яка досягає інколи 3-4 м. Стебло її, рідше біля основи розгалуження, розділене на вузли і міжвузля, заповнене губчастою серцевиною. Листки широко ланцетні з паралельними жилками. Чоловічі квітки зібрані у велику верхівкову розкидисту волоть, жіночі розташовані у пазухах, з яких виходять стовпчики з довгими приймочками. Цвіте у липні – серпні. На території Тисменицького району дослідження найчастіше зустрічаються на полях, іноді – в городах. Родина: Плаунові – Lycopodiaceae Плаун булавовидний – Lycopodium clavatum L. Багаторічна трав’яниста рослина, вічнозелена, спорова, з повзучими 1 – 3 м завдовжки стеблами, які тягнуться вгору. Листки сидять на стеблі, вони лінійно-ланцетні, загнуті вгору. Спорангії розміщені на споролистках, які відрізняються за формою від стеблових листків. Стебла зібрані на верхівці в колосковидні стробіли у кількості 2 – 5. З них наприкінці липня – серпня висипається ніжний жовтий жирний порошок – спори. Росте плаун булавовидний в сухих хвойних і мішаних лісах, іноді серед моху, чагарників, що характерно для Тисменицького району. Родина: Хвощові - Equisetaceae Хвощ польовий – Equisetum arvense L. Багаторічна рослина з чорнуватим кореневищем, яке глибоко залягає в ґрунті. Напровесні від кореневища відходять блідо-буруваті, соковиті до 20 см заввишки стебла з дзвоникуватими піхвами, які мають 8 – 9 бурих зубців, з спороносними колосками, вгорі. Після достигання і осипання спор плодоносні стебла відмирають і на їх місці з’являються не плодоносні літні стебла. Росте як бур’ян на полях, особливо з важким ґрунтом, на луках, біля канав, по берегах річок, у розріджених лісах. На території Тисменицького району зростає на полях та в городах, іноді – в садах.
1 2 3 4 5 Категория: Біологія \| Добавил: Professor (30.06.2012)
Просмотров: 1434 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: