Реферат на тему Біолокація - Біологія - Реферати - Каталог статей

Біолокація Біолокація і парапсихологія. Феномен біолокації – "лозоходство” – використовується дуже давно. І більше 100 років вчені не можуть точно відповісти на запитання: "Що являє собою, з точки зору науки, цей феномен? Які його закономірності?” Перш за все потрібно відмітити, що біолокація відноситься до області парапсихології, точніше, до розділу її "сверхчувственные восприятия”. До надчуттєвих сприйнятів відносяться: телепатія – читання думок, дія на відстані (духовне лікування на відстані, загально по схемі: людина – людина, людина – тварина, людина – рослина); радіестеція – одна з назв біолокації; психометрія –телеметрія (читання пам’яті "мертвої”матерії); регресія – спогади минулого; світлобачення – сприйняття теперішнього, пізнання минулого, погляд в майбутнє. Зразу можна замітити, що феномен біолокації в цій системі займає друге місце після телепатії, що говориь про його значимість серед інших почуттєвих сприйняттів. Тепер познайомимося з тим, як можна використовувати біолокацію. Отвес і лоза – наші помічники – можуть представити можливість получити відповіді на різні питання, позволяють получити відомості з минулого, теперішнього і майбутнього. Вони можуть розгорнути характер людини, наявність в неї хворіб. Біолокаційні індикатори використовують в пошуку захованих або загублених предметів і об’єктів, археологічних речей. Це далеко не повний список того, що можна дістати за допомогою біолокації. Тепер розглянемо питання, що ж таке біолокаційний ефект? Яке визначення слова " біолокація”? На даний час таких визначень декілька. Ось, наприклад, як визначає біолокацію видатний вчений А.П.Дубров. "Біолокація означає можливість людини визначати наявність яких-небудь об’єктів за допомогою простого індикатора – рамки або маятника – груза на нитці”. Біолокаційний ефект – це повернення рамки в руках людини, яка має сенсорну чуттєвість, коли вона проходить над аномальними зонами. До таких зон відносяться місця, де під землею проходять водні вени. Аномальні зони можуть бути природного походження, так і штучно створені людиною. Це різні комунікації (труби, електричні і телефонні кабелі, шахти і тунелі метро), підземні сховища нафти і газу тощо. Ось над всіма цими аномальними зонами у оператора і буде відклонятись індикатор, тобто проявлятись біолокаційний ефект, який і лежить в основі універсального методу діагностики. Як оволодіти біолокацією? Здібності людини до біолокації закладаються ще при народженні. В деяких випадках ці здібності передаються по спадковості. Так проявляють свої здібності екстрасенси і цілителі. В більшості ж випадків їх потрібно розкривати і розвивати майбутніми підготовками. Практика показала, що простими предметами біолокації, якими можна користуватися в будні, можуть оволодіти 8 чоловік з 10, при великому бажанні і систематичних тренуваннях. Яким же методом можна заздалегідь оприділити, чи зможе дана людина оволодіти метедом біолокації? В дійсності це питання зводиться до того, наскільки в даної людини в даний час розвинуті екстрасенсорні можливості. На початку нашого століття в Росії з цією метою використовували один практичний метод. Спосіб носив назву "Дослід з ланцюгом”. Для проведення цього досліду брали цепочку від кишенькового годинника: золоту, срібну або нікелеву, і пропускали її між великим і вказівним пальцями руки на довжину не більше 16 –17 см. Потім обиралась точка опори для руки. Декілька хвилин чекали, поки цепочка зупиниться і прийде в стан повної нерухомості. Дальше другою рукою клали на столі під кінцем висячої цепочки який-небудь метал: золото, срібло, залізо, цинк і спостерігали, як веде себе цепочка. В тих людей, які мали дар "водоискателя”, кінець цепочки починав правильно махатись, причому швидкість поступово збільшувалася. Через декілька хвилин, якщо цепочка знаходилась в правій руці (не рухаючи цією рукою), дослідник клав на неї свою ліву руку. В цьому випадку цепочка зразу ж припиняла махатися і починала обертатися по кругу по ходу годинникової стрілки. Те ж саме можна було зробити, помінявши руки. В цьому випадку хід цепочки замінявся на протилежний. В наш частако ж є один метод визначення можливостей людини до біолокації. Він носить назву "самотестування”. Вправа виконується наступним чином. Бажаючому навчитися біолокації дають в руки 2 рамки Г-подібної форми з любого металу. Йому пояснюють, що тримати їх потрібно в злегка стислих кулаках, щоб рамки могли свобідно повертатися (пальці не стиснуті). Руки тримають на рівні поясу, на ширині плеч. В такому положенні кандидат на навчання повинен пройти легко через дверний прохід кімнати. Якщо в той момент, коли людина з рамками в руках буде переступати через поріг, рамки в його руках повернуться (не має значення в яку сторону), або почнуть сходитися, значить він пройшов провірку і в нього є можливість починати заняття по біолокації. Якщо рамки при проходженні через поріг залишаться нерухомі, то така людина не може займатися біолокацією в даний час. Потрібно почекати місяць – другий і провести знову самотестування. Бувають випадки, коли при повторній провірці можливостей рамки починають рухатись. Але це досить рідке явище. Біолокаційні індикатори. В біолокації використовується багато різних індикаторів. Але всі вони мають одну і ту ж роль – являються стрілками прибору. А сам прибор – це людина. Із всіх видів індикаторів найбільш підходящими для початкового навчання являються рамки і маятники. Одним з перших індикаторів, які прийшли до нас із стародавності, являється "чарівна лоза”. Вона виготовлялася із виноградного прутика, вишні, ліщини, глоду і служила людям для пошуку води під землею тощо. Ця лоза була дерев’яна, але поступово була замінена на металічну. Матеріалом може бути любий метал, крім чистої міді і алюмінію. На даний час біолокаційні індикатори виготовляють самої різної форми. Але, незалежно від форми, кожний індикатор повинен мати таку конструкцію, щоб рамка представляла собою слабку механічну систему. Більша частина її маси повинна бути зосереджена не в ручці, а у "вказівній частині” рамки. В енергоінформаційному відношенні індикаторна рамка повинна бути як би продовженням рук оператора біолокації. Всі біолокаційні рамки можна розділити по направленню їх осі обертання на індикатори вертикальної і горизонтальної дії. До перших відносяться івові і виноградні лози, петля "Хортмана” (металічна лоза), універсальна рамка; до других належать рамочні індикатори: Г-подібні, П-подібні і ін., що обертаються по горизонтальній полосці. Індикатор окремої форми призначений для виконання якого-небудь одного виду робіт. Так, вилочна лоза (дерев’яна або металічна) в основному використовується при пошуку води. Г-подібні і П-подібні індикатори застосовуються для пошуку навколишнього середовища ( пошук геопатогенних зон, пустот в землі, концентрацій в атмосфері шкідливих для людини продуктів тощо). Існує також набір рамок-індикаторів для медичної діагностики. До них відносяться, наприклад, Г-подібні індикатори, які мають в горизонтальній частині декілька скручених витків. Маятник, так же, як і "чарівна лоза”, являється старійшим магічним інструментом. Розміри і форми маятників визначаються їх призначенням, тобто ціллю тої роботи, в яких вони використовуються. При різних формах, маятники повинні мати на кінці загострення. Вага маятника – від 40 до 150 гр. По своїй формі маятники бувають циліндричні, сферичні, конічні, грушевидні, спіралевидні та ін. В практиці біолокації на даний час використовуються такі види маятників. Для "мысленной” біолокації – маятники із загостреним кінцем, для медичної діагнстики – шаровидні, конусні, для роботи на місцевості – спіральні, конусні, циліндричні. Початкові вправи з рамками. Для початкового навчання краще всього підійдуть залізні або мідні рамки. Залізні рамки легко координуються і тому ними краще користуватися в закритому приміщенні. Мідні ж не піддаються корозії і можуть застосовуватися всюди. Рамки виготовляються діаметром від 2 до 3 мм. Для їх виготовлення можна з успіхом користуватися "напівфабрикатами”. Коли рамки готові, їх потрібно взяти в руки, відчути удобні вони для вас, чи ні, і обов’язково помітити одну з них. Це потрібно для того, щоб в кожній руці знаходилась одна і та ж рамка. Зберігати рамки потрібно в чистоті. Після роботи з ними, в кінці дня, індикатори потрібно промити під струменем холодної води і насухо витерти. Індикатори найкраще всього тримати в поліетиленовому пакеті. Для стабільної роботи оператор повинен використовувати тільки свої рамки і нікому їх не передавати в руки, навіть на деякий час. Тому, що енергетика іншої людини як би паралізує їх дію. З часом рамки привикнуть до свого хазяїна і стануть продовженням його рук. При цьому робота виконується набагато точніше. Для початку потрібно навчитися тримати рамки в руках. Обидві рамки тримають в легко зігнутих кулаках. Руки знаходяться на ширині плеч і на рівні пояса. Важливим моментом повинно бути наявність прямого кута між зігнутими руками і плечем. Крім того, горизонтальні частини рамок потрібно тримати на 3 –5 ° нижче горизонту. Тепер перейдемо до вправ. Вправи з однією рамкою. Візьмемо в одну руку Г-подібну рамку. Зосередимо свій погляд на довгому відрізку і дамо подумки рамці задачу, наприклад, "Рамко, повернись, будь-ласка вправо на 15°” . Постарайтесь заставити рамку робити похитуючі рухи враво і вліво. Спочатку помало, потім швидше. В момент найбільшого хитання індикатора дайте подумки команду: "Рамко, зупинись!”. Вправи з двома рамками. Почнемо вправи з того, що "навчимо” рамки давати нам відповіді своїми рухами і будемо провіряти їх правильність. Взявши в руки рамки, станемо в робочу позу, наприклад, перед шафою своєї кімнати. Зосередимся і подумки скажем: "Передімною стоїть собака”. Так як ви стоїте перед шафою, то рамки повинні заперечити і розвернутися (права – вправо, ліва –вліво). Цей поворот рамок буде вважатися відповіддю "ні”. Тепер подумки скажіть "Передімною знаходиться шафа”. Це правда, і рамки повернуться права – вліво, ліва – вправо. Цей поворот буде вважатися відповіддю "так”. Наступним етапом в освоєнні рамок будуть вправи, в яких індикатори можуть "сказати” оператору певну інформацію. Для цього попробуйте, взявши в руки рамки, дати їм певну задачу. Наприклад, проходячи по кімнаті або коридору, "заставте” рамки повернутися всередину (показавши тим самим відповідь ”так”), коли ви будете проходити повз місце, де на стіні висить репродукція, картина, календар тощо. Рухатись при цьому треба легко, рівномірно, нівякому разі не зупинятись, не реагувати на жодні посторонні звуки, шум тощо. Дальше попробуєм зробити вправу, яка стоїть в пошуку схованого предмета. Для такого роду вправ необхідно виповняти 2 вимоги. Перша – це представити подумки образ схованого предмета і деякий час утримувати його в своїй думці. Друга – дати постановку рамкам, щоб вони, коли оператор проходить повз предмет, зреагували і тим самим показали своїм рухом, що предмет знаходиться рядом з вами. Зазвичай реакція рамок проявляється "так” (рамки сходяться всередину). Рухатись потрібно легко і рівномірно, втримуючи образ предмета. Якщо виповняти ці потреби, то, порівнявшись з предметом, рамки зреагують. Щоб закріпити навики пошуку предмета, можна зробити ще одну вправу. Ви берете 2 однакових тарілки, перевертаєте їх і ставите на стіл. Під одну із них хтось повинен поставити невеликий по розміру олівець. Задача заключається в тому, щоб вказати на тарілку, під якою лежить олівець. Ви підходите до любої, вибраної вами тарілки і задаєте наугад питання – постановку: "Олівець лежить тут?” . В цьому випадку рамки повинні підтвердити чи наоборот відкинути ваше питання. Починаючи навчання біолокації, можна робити перші вправи на відкритому повітрі: надворі, в парку, в лісі. Краще всього вчитися в теплу пору року. Після доброго виповненння цих вправ переходьте до більш складних. Такими можуть бути пошук каналізаційних або водопровідних труб, які підходять до криниць. Найти таку криницю можна в себе в дворі або в тихій вулиці, де транспорт з’являється рідко. Обійдіть криницю обкруг з рамками в руках, давши установку індикаторам, щоб вони зреагували, коли вибудете переходити труби, що є під землею. Так як до любої криниці підходять декілька труб, то й реакцій рамок буде декілька, по кількості труб. Щоб провірити правильність реакцій індикатора, потрібно відкрити кришку криниці і подивитися, в якому напрямку проходять всі труби. Для успішної роботи і збереження свого здоров’я оператор повинен дотримуватись деяких рекомендацій: Пам’ятати, що найкращий час для роботи з рамками з 5 до 6 год. ранку, з 16 до 17 год. дня, з 20 до 21 год і з 24 до 01 год. ночі. Небажаний час: з 18 до 19 год і з 22 до 23 год. Після їди 1 – 2 год працювати не рекомендується. Перед роботою небажано пити каву, чай. Замість цього краще пити настій шипшини. В процесі роботи необхідно робити перерву. Після години роботи з рамками необхідно перериватися на 5 – 7 хв. Важкі роботи не потрібно проводити самому. Перед початком роботи важливо оприділити сумісність операторів. В цьому часто лежить успіх. Тренування з маятниками. Починають засвоювати роботу з маятниками з тренувальних вправ. Кожній людині для успішного засвоєння цим індикатором потребується різний час. Одні можуть засвоїти роботу з маятником на декілька днів, другим потрібно до тижня, або місяць. Потрібно пам’ятати, що кінцевий результат буде майже для всіх позитивний, то якщо ви, безумовно, володієте космічним маятником і з часом будете ними користуватися, получаться результати з великою точністю. Першим кроком на шляху до оволодіння інформацією являється "виключення мішаючого підсвідомості людини”. Для цього і потрібні тренування. Для початку 3 рази на протязі декількох днів необхідно робити прості вправи. Воно означає те, що потрібно зосередитись і 10 – 15 хв дивитись на який-небудь блискучий предмет, неперервно при цьому повторяти одно і те ж слово, наприклад "любов” чи "братство”. Одночасно потрібно намагатися в своєму мозку того, про що говорили. Коли це буде засвоєно, можна переходити до тренування з маятниками. Для подальших вправ необхідно підготовитись. На білому чистому папері намалюйте простим олівцем декілька геометричних елементів: вертикальну стрічку, горизонтальну стрічку, коло, еліпс. Сядьте за стіл прямо, ноги поставте паралельно. Праву руку з маятником поставте на лікоть і приступайте до вправи, пам’ятаючи, що нитка маятника повинна знаходитись між вказівним і великим пальцем. Піднесіть маятник до першого елемента – вертикальної стрічки і постарайтесь думкою "заставити” його рухатись по лінії вперед і назад. Це потрібно проводити декілька разів. В час самих тренувань руку з маятником потрібно тримати спокійно, щоб рухи виникали лишень під дією сили думки. Одночасно потрібно дивитись на рухаючий маятник. Таким самим способом потрібно навчити маятник рухатись по горизонтальній лінії вправо і вліво, крутитись по колу, по годинниковій стрілці. Провірити свої досягнення в роботі з маятником можна слідуючим образом. Візьміть чистий листок паперу і тримаючи маятник в руці, постарайтесь добитись від нього виконування всіх команд: прямолінійних і обертальних рухів, розкручувань і закручувань по колу і еліпсу, швидкої зупинки маятника. Якщо ви витримали таке випробування, можна також получити інформацію по принципу "так” чи "ні”. Але спочатку потрібно свій маятник "навчити” і навчитися розпізнавати його відповіді, які він буде повідомляти своїми рухами. Для цього задайте питання маятнику, наприклад таке: "Передімною на столі лежить книжка”. Маятник зразу починає відповідати вам чи рухом по часовій стрілці ("так”), чи коливаннями від вас в протилежну сторону (також "так”). Якщо ви задасте питання : ”Передімною сидить кішка”, то маятник почне розгойдуватись проти годинникової стрілки, чи його рухи будуть направлені паралельно вашим грудям. Це означає "ні”. Тепер попробуємо за допомогою маятника зробити наступний дослід. Нальємо воду в два стакани. В одному вода буде сира, із крана. В другому – кип’ячена. Потрібно визначити де в якому стакані вода. Для цього потрібно стакани накрити салфеткою. Підносимо маятник до одного стакана і задаємо питання: "В цьому стакані вода сира?”. Чекаємо одну секунду, коли маятник заспокоїться і почне свої обертання чи прямолінійні рухи давати відповідь. При цьому потрібно представляти як ми наливаємо із-під крана сиру воду в склянку. Маятник зарухався і почав повільно рухатись по годинниковій стрілці. Відповідь "так”. Наступний дослід з маятником буде такий. Візьміть два листка плотного паперу і хто-небудь покладе під один із них гральну карту. Над папером проносимо маятник і задаємо питання: "Під цим листком стоїть гральна карта?”. І обов’язково представивши собі цю карту. Через секунду маятник своїми рухами покаже вам відповідь. Таким чином, можна тестувати не тільки продукти, але і різний одяг, дорогоцінні речі і немає значення які предмети, якими ви користуєтесь. Медитація оператора. Медитація при ходьбі допомагає оператору біолокації швидко настроюватись на інформаційний канал. Але досягти такого стану нелегко. Необхідні систематичні тренування. Для тренування в медитації необхідно вибрати тихе і спокійне місце. В літній час найкраще це проводити на природі. Виберіть місцевість з рівною поверхністю, щоб ходити у помірному темпі вперед і назад на відстані 30 – 40 м. Траса пересуванння повинно бути по можливості прямою і напрямок її повинен бути з Сходу на Захід. Перед початком вправи рекомендується мовчки подумати про цілі вашої медитації. Згадайте, що по будиському вченню при ходьбі розвивається п’ять направлень вашого вдосконалення: укріплення фізичного тіла, розвиток енергетичного зусилля рухового апарата, допомога травленню, закріплення загального здоров’я. ??? після невеликої паузи опустіть руки вниз, потім змочіть їх перед собою, праву руку над лівою і починайте рух із правої ноги. Якщо в час хотьби ви будете думати про інше – то зупиніться і почекайте, поки вони не покинуть вас. Як тільки ви пройшли один раз по прямій лінії на відстані 30 – 40 м, зробіть зупинку на один крок і ідіть назад. Не дозволяйте своєму погляду блукати по сторонам. Направляйте його в землю і постарайтеся його стримати. Така ходьба –медитації рекомендується проводити 1 – 2 р. в місяць проходячи за один урок по вибраній стежці 3 – 4 раза. Для кращої дії на вас цього виду практики в час хотьби необхідно сконцентрувати свою увагу на відчутті різних станів на стиканні стопи з землею на рух ніг по дорозі, на похитування свого тіла. Оприділення енергетики предметів. За допомогою біолокаційної рамки можна зробити оцінку енергетики любого предмета чи об’єкта, нас звичайно умовно. Щоб виявити по цій системі енергетику якого-небудь предмета чи об’єкта, оператор з рамками в руках підходить до цього об’єкту, і дивлячись на нього, думкою кладуть запитання "Скільки балів складає енергетика цього об’єкта?”. Після декількох секунд рамка починається рухатись. Якщо рамки повертаються назустріч один одному і зупинились, то таке положення приймається за 1 бал. Поворот рамки приблизно на 30° означає 2 бали. Коли рамки складають кут 60° = 3 бали. Коли кут 90° = 4 бали, 180° = 5 балів. Така проста система оцінки дозволяє швидко зробити оцінку енергетиці любого об’єкту. Паралельна система дозволяє проводити розшук предметів по їх енергетиці. Такі вправи являються подальшим кроком в засвоєнні метода біолокації. Виконаємо наступну вправу. Візьмемо дві геометричні фігури, вирізані з картону – коло і квадрат. Покладемо їх на столі на відстані в півметра один від одного. Спочатку виявимо по п’ятибальній системі енергетику кожної фігури. Для цього почергово підходимо до фігур і запам’ятовуємо, скільки балів має кожна. Потім кладемо ці фігури в однакові конверти і вже визначаєм енергетику цих конвертів. Аналізуючи попередні показники рамок можемо зразу виявити в якому конверті квадрат, в якому – коло. Настройка оператора. Велике значення при дослідницьких роботах має внутрішній стан оператора. Перед початком роботи оператор повинен впевнитись, що стан його власної енергетики на потрібному рівні. Це можна легко провірити, виконуючи певні вправи. Візьміть в руки рамки і перехрестити під кутом 90° випромінюючу енергію вашого телевізора. При цьому установка повинна бути такою: рамки реагують 2 рази при вході в енергію і при виході із нього. Провірте реакцію ваших рамок при проходженні геопатогенної полоси в себе у кімнаті. Цю вправу добре виконувати на природі. З рамками в руках перейдіть стежку, або дорогу. Рамки також повинні реагувати. При виконуванні цих вправ необхідно робити оцінку руху своїх рамок. Якщо вони реагують швидко, без затримки, і вертаються в початкове положення, то значить ваша особиста енергетика на такому рівні, при якому можлива успішна дослідницька робота без зашкодженню здоров’я. Якщо рамки реагують помало. не завжди повертаються у початкове положення, то краще в даний момент не займатись дослідженнями. При високій енергетиці оператора можна почати підготовку до дослідження з наступного. Необхідно заспокоїтись, зробити декілька глибоких видихів і вдхів. Можна також зробити додатково декілька постановок у думках «Я добре представляю собі образ предмета». Такі постанови допомагають вашій підсвідомості з’єднати образ предмета з інформацією, яку ви хотіли получити при роботі. Під час роботи оператору не потрібно думати про ту чи іншу відповідь при реакції індикатора. Психологічний стан оператора повинен бути нейтральним до любої відповіді. Помилки при отриманні інформації. Важливе питання, яке виникає при дослідницьких роботах, - це виявленя помилок. Причини їх можуть бути різноманітними. Помилки можуть виникати у оператора із-за неправильного підбору індикатора. Рамки можуть бути виготовлені із дроту значного діаметру (4,5 – 5 мм) або із достатньо тонкого дроту (1,2 – 2 мм). Перші підходять людям великого росту і товстішим. Другі краще використовувати людям, що мають малий ріст і вагу. Маятник може бути дуже легким чи дуже тяжким, що впливає негативно на діяльність оператора. Працювати з індикатором краще самому, без свідків. Не потрібно також працювати у присутності тварин. Енергетика останніх є дуже сильною, і вона негативно впливає на результати. При пошуково-дослідницькій роботі можуть зустрічатись і такі помилки, коли об’єкти характеризуються однаковими серіями рухів індикатора. Наприклад, фігури маятника однакові при зберіганні в землі води і міді. Також можуть виникати помилки, зв’язані з сильними випромінюваннями об’єктів, які знаходяться у зоні розшуку. Зміни погодних умов також можуть бути причинами помилок. Це слід враховувати і не проводити роботу в час грози, при випадінні сильних осадів, при магнітних бурях. Щоб запобігти багатьох помилок, необхідно проводити повторні дослідження в різноманітний час доби. Під час проведення дослідження оператор біолокації повинен бути зосередженим, обачним і не спішити із заключним висновком, який виявляє результатом проведеної роботи. При пошуку різних помилок можна порекомендувати операторам використовувати діаграму "Виявлення помилок”, яка може допомогти. Образ життя оператора біолокації. Незалежно від основної спеціальності, яку має оператор біолокації, він повинен добре засвоїти те, що всі його подальші кроки і шляхи вдосконалення не стануть позитивними, якщо він не створить відповідні умови в своєму житті і не буде дотримуватись цього права. При цьому, хочеться привести декілька порад лікарів, які можуть змінити ваш привичний образ життя, зробивши його більш раціональним і зберегти здоров’я на довгі роки. Довготривалий сон, як не дивно, може вкоротити життя людини. Наоборот, короткий сон більш корисний для організму. Якщо перевищити продовження щоденного сну всього тільки на одну годину, то це означає вкоротити своє життя на четвертину. Кращий час сну з 22 до 11 години ранку. Не всі знають, що продовження життя предоставлена в даному організмі не числом років, а кількістю дихання. Тому інтенсивна фізична праця зменшує тривалість життя. Правильність дихання забезпечує чистоту тіла. Також потрібно щодня підтримувати чистоту носових ходів. Загальне здоров’я людини покращується при регулярному зберіганні добових постів. Кому важко витримувати голодування, то повинен не приймати їди після 18 год. В цілях збереження здоров’я не потрібно приймати їжу частіше ніж через три години. Спочатку потрібно з’їдати жирну їжу, потім солодке і фрукти, і потім кисле і солоне. В першу чергу рекомендується їсти тверді продукти, потім м’які і на заключення – рідкі. Після їжі рекомендовано спокійно походити. Не потрібно пити воду перед їдою, бо це погіршує процес засвоєння. Щоб підтримати потрібний тонус свого організму, необхідно 1 – 2 рази в неділю активізувати пальцями свою точку. Інколи її називають «точкою безсмертя».
1 2 3 4 5 Категория: Біологія \| Добавил: Professor (29.06.2012)
Просмотров: 847 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: