Реферат на тему:Нобелівський лауреат Елі Візел (Wiesel) за його боротьбу з антисемітизмом рік народження: 1929 р. - Біографії, автобіографії, особистості - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему:Нобелівський лауреат Елі Візел (Wiesel) за його боротьбу з антисемітизмом рік народження: 1929 р. за його боротьбу з антисемітизмом рік народження: 1929 р. Американський письменник і педагог Е.Візел народився 30 вересня 1929 р. у Румунії в трансільванських Карпатах в родині торговця овочами. Перший час після вторгнення німців усі євреї були відправлені до табору смерті Біркенау. До кінця війни Візел жив серед жахів табору і дизентерії, його мати і молодша сестра загинули в газовій камері. 1945 р. він був переведений до Бухенвальда, де його звільнили союзні війська. Пізніше він випадково потрапив до Парижа, де сподівався повернутися до нормального життя. Йому стало набагато легше, коли він довідався, що дві його старші сестри вижили. Від 1948 до 1951 р. у Сорбонні він слухає лекції з філософії, що допомогло йому перемогти біль пережитого. Візел став журналістом і співробітничав з багатьма єврейськими, американськими і французькими виданнями: рік він провів в Індії, намагаючися зрозуміти, чи може мудрість Сходу перебороти людські страждання. 1957 р. Візел став працювати в нью-Йоркській єврейській газеті, яка виходила на ідиші. Минуло 10 років, перш ніж Візел зміг описати табірні часи. Потім, спонукуваний почуттям боргу перед загиблими, він написав автобіографічну книгу «Ніч» (1958). Цей твір мав нагадати читачам про жахи нацизму. Перші романи Е.Візела «Зоря», «Випадок», «Місто за стіною», «Ворота лісу», опубліковані впродовж 1961–1964 рр., розповідали історію післявоєнного життя євреїв, коли живий відчуває себе мертвим, змальовували шлях повернення до життя; лише поступово герой книги «Місто за стіною» починає довіряти іншій людині. У подальшому письменник розглядає положення євреїв у Радянському Союзі. Стривожений повідомленнями про відродження антисемітизму, він відвідує СРСР 1965 р. і друкує серію статей під назвою «Євреї мовчать» (1966), де йдеться про необхідність виступити проти переслідування євреїв у СРСР. У ряді робіт Візел використовує картини єврейського минулого для тлумачення сучасності; серед них – «Душі у вогні», де йде живий переказ легенд хасидизму. Від 1972 до 1976 р. Візел – заслужений професор іудейських досліджень у Сіті-коледжі Нью-Йорка, з 1976 р. – професор гуманітарних наук у Бостонському університеті, 1978 р. він очолив президентську комісію Джиммі Картера, засновану для створення в США меморіалу жертв нацизму. За прихильність цій тематиці Візел був визнаний гідним Нобелівської премії Миру 1986 р. «Візел звертається до людства, - заявив представник Нобелівського комітету Е.Орвік, - з посланням про мир, людське достоїнство. Він вірить, що сили, які борються зі злом, зрештою здобудуть перемогу». Література: Альфред Нобель. Шведський інститут, 2004 р. Нобелівська премія перші 100 років. Альфред Нобель і Нобелівські премії.
1 2 3 4 5 Категория: Біографії, автобіографії, особистості \| Добавил: Aspirant (07.07.2014)
Просмотров: 364 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: