Меню сайта
Категории раздела
Друзья сайта
Статистика
Онлайн всего: 3
Гостей: 3
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Банківська справа |
Реферат на тему Загрози безпеки АБС
Основні загрози безпеки АБС можна розподілити на такі групи: інформаційні, програмно-математичні, фізичні, радіоелектронні, організаційно-правові (див. рис. 11.1). Дамо пояснення основних видів загроз. Несанкціонований доступ — вид комп’ютерних порушень, який полягає в отриманні користувачем доступу до об'єкта, на який у нього немає санкціонованого дозволу адміністратора системи. Маніпулювання даними — це свідома фальсифікація, дезинформації чи приховування даних. Установка програмних закладок — це спеціально розроблена і приховано впроваджена в захищену систему програма, яка дає змогу зловмиснику дістати доступ до захищених ресурсів системи. Неправильне розмежування прав доступу — це надання певних повноважень особам, які не є відповідальними за ту чи іншу технологічну операцію. Будь-яка захищена система містить засоби, що використовуються в надзвичайних ситуаціях, коли користувач повинен мати можливість доступу до всіх наборів системи. Звичайно ці засоби використовуються адміністраторами, операторами, системними програмістами та іншими користувачами, що виконують спеціальні функції. Надання цих повноважень більш широкому колу спеціалістів є серйозною загрозою безпеки системи. Кожний з користувачів системи повинен мати чіткі і обмежені його посадовими функціями права доступу до ресурсів системи. Набори прав доступу повинні охоронятися системою захисту від несанкціонованого (незаконного) їх захоплення. Рис. 11.1. Загрози безпеці АБС Основні засоби захисту До основних засобів захисту інформації можна віднести такі: фізичні засоби, апаратні засоби, програмні засоби, апаратно-програмні засоби, криптографічні та адміністративні методи. Фізичні засоби захисту — це засоби, необхідні для зовнішнього захисту ЕОМ, території та об’єктів на базі обчислювальної техніки, які спеціально призначені для створення фізичних перешкод на можливих шляхах проникнення і доступу потенційних порушників до компонентів інформаційних систем та інформації, що захищаються. Спектр сучасних фізичних засобів захисту дуже широкий. Це різного роду замки, які можуть встановлюватись на вході в приміщення та на блоках системи, це системи пожежної сигналізації і т.п. До цієї групи засобів захисту також належать різні засоби екранування робочих приміщень та каналів передачі даних. Апаратні засоби захисту — це різні електронні, електронно-механічні та інші пристрої, які вмонтовуються в серійні блоки електронних систем обробки і передачі даних для внутрішнього захисту засобів обчислювальної техніки: терміналів, пристроїв введення та виведення даних, процесорів, ліній зв’язку та ін. Основні функції апаратних засобів захисту: • заборона несанкціонованого (неавторизованого) зовнішнього доступу віддаленого користувача; • заборона несанкціонованого (неавторизованого) внутрішнього доступу до баз даних в результаті випадкових чи зумисних дій персоналу; • захист цілісності програмного забезпечення. Ці функції реалізуються шляхом: • ідентифікації суб’єктів (користувачів, обслуговуючого персоналу) і об’єктів (ресурсів) системи; • аутентифікації суб’єкта по наданому ним ідентифікатору; • перевірки повноважень, яка полягає в перевірці дозволу на певні види робіт; • реєстрації (протоколювання) при звертаннях до заборонених ресурсів; • реєстрації спроб несанкціонованого доступу. Програмні засоби захисту необхідні для виконання логічних і інтелектуальних функцій захисту, які вмонтовані до складу програмного забезпечення системи. За допомогою програмних засобів захисту реалізуються наступні задачі забезпечення безпеки: • контроль завантаження та входу в систему за допомогою системи паролів; • розмежування і контроль прав доступу до системних ресурсів, терміналів, зовнішніх ресурсів, постійних та тимчасових наборів даних і т.п.; • захист файлів від вірусів; • автоматичний контроль за роботою користувачів шляхом протоколювання їх дій. Апаратно-програмні засоби захисту — це засоби, які основані на синтезі програмних та апаратних засобів. Ці засоби широко використовуються при аутентифікації користувачів АБС. Аутентифікація — це перевірка ідентифікатора користувача перед допуском його до ресурсів системи. Апаратно-програмні засоби захисту використовуються також при накладанні електронно-цифрових підписів відповідальних користувачів. Найбільш поширеним в АБС є використання смарт-карт, які вміщують паролі та ключі користувачів. Криптографічні методи захисту — це методи, основані на криптографічних перетвореннях даних, тобто на їх шифруванні. Основні криптографічні методи захисту: • шифрування з допомогою датчика псевдовипадкових чисел, яке полягає в тому, що генерується гамма шифра за допомогою датчика псевдовипадкових чисел і накладається на відкриті дані з врахуванням зворотності процесу;• шифрування за допомогою криптографічних стандартів шифрування даних (з симетричною схемою шифрування), в основі якого використовуються перевірені і випробовані алгоритми шифрування даних з великою криптостійкістю, наприклад американський стандарт DES; • шифрування за допомогою пари ключів (з асиметричною системою шифрування), в яких один ключ є відкритим і використовується для шифрування інформації, другий ключ — закритим і використовується для розшифрування інформації. Прикладом може служити метод RSA. Криптографічні методи захисту інформації дуже широко використовуються в АБС і реалізуються у вигляді апаратних, програмних чи програмно-апаратних методів захисту. В таблиці наведено характеристики алгоритмів криптозахисту [15, c. 52]. Характеристика DES RSA Вид алгоритму Одноключовий Двоключовий Швидкість роботи Швидко Повільно Функція, що використовується Перестановка і підстановка Піднесення до степеня Довжина ключа 56 біт 300-600 біт Найменш затратний криптоаналіз Перебір по всьому ключовому простору Розкладання модуля Стійкість Теоретична Практична Часові витрати на розкриття Століття Залежать від довжини ключа Час генерації ключів Міллі-секунди Десятки секунд Тип ключа Симетричний Асиметричний Порівняльний аналіз алгоритмів криптозахисту дає можливість відмітити такі їх особливості. Алгоритм RSA працює приблизно в тисячу разів повільніше за алгоритм DES і потребує в десять раз довших ключів, його стійкість теоретично не доведена. Але велика перевага RSA полягає у відсутності необхідності організації строго засекреченої процедури обміну ключами. Тому в АБС потрібно застосовувати гібридні системи, засновані на двох алгоритмах, використовувати їх переваги. Адміністративні засоби захисту — це заходи організаційного характеру, регламентуючі процеси функціонування АБС, використання її ресурсів, діяльність персоналу і т. д. Мета цих заходів в найбільшій мірі перешкодити та виключити можливість реалізації загроз безпеки. Адміністративно-організаційних заходів багато. Наведемо лише деякі: • розробка чіткої технології обробки інформації в АБС та контроль за її дотриманням; • організація захисту від встановлення прослуховуючої апаратури в приміщеннях інформаційних служб; • ретельний відбір персоналу (перевірка нових співробітників, ознайомлення їх з порядком роботи з конфіденційною інформацією, з мірами відповідальності за порушення правил її обробки). Література 1. Автоматизированные информационные технологии в банковской деятельности: Учеб. пособие для вузов / Г. А. Титоренко, В. И. Суворова, И. Ф. Возгилевич и др. / Под ред. Г. А. Титоренко. — М.: Финстатинформ, 1997. — 268 с. 2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /Под ред. Г. А. Титоренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с. 3. Автоматизация расчетных операций и фондовых бирж. — М.: Церих, 1992. — 206 с. 4. Банковские технологии. М.: Журнал издательства «Бизнес и компьютер» 1997—1999 гг. 5. Банковские технологии. Компьютеры+программы, 1997—1999гг. 6. Вступ до банківської справи: Навчальний посіб. / Савлук М. І., Мороз А. М., Коряк А. М. / Під ред. М. І. Савлука. — К.: Лібра,1998. — 344 с. 7. Державний класифікатор України ДК-001-94. «Класифікатор форм власності», затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994 р. 8. Державний класифікатор України ДК-002-94. «Класифікатор організаційно-правових норм господарювання”, затверджений наказом Держстандарту України № 228 від 22 листопада 1994р. | |
Просмотров: 269 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всего комментариев: 0 | |