Зміст

Вступ

Регулювання і контроль центрального банку

Клас "А”

Клас "Б”

Клас "В”

Клас "Г”

Клас "Д”

Класифікація позичальників

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Одним з найважливіших факторів забезпечення довіри до банків є підтримання їх фінансової стабільності.

Фінансова стійкість комерційного банку, його спроможність з максимальною ефективністю і мінімальним ризиком реалізовувати свої функції на ринку незалежно від впливу внутрішніх ти зовнішніх факторів.

Останні включають:

· Загальний економічний стан, що може впливати на вирішальні компоненти фінансової стійкості – доходи і витрати, особливо, за кредитними операціями. Це обсяги і капіталізація виробництва, ділова активність і фінансовий стан позичальників, стан платіжного балансу країни, інвестиційної сфери, масштаби тіньової економіки, ступінь бартеризації господарських зв’язків, залежність економіки та всієї фінансової системи від зовнішніх запозичень фінансових ресурсів;

· Рівень соціально-політичної стабільності в країні, курс державної політики, у тому числі в соціальній сфері;

· Ступінь розвитку банківського законодавства, особливо щодо питань повернення кредитів, сплати відсотків, процедури банкрутства та правового забезпечення кредитного процесу;

· Стан фінансового ринку, що включає кон’юнктуру на грошовому ринку, тісно пов’язану з темпами інфляції та інфляційними очікуваннями, витратами на обслуговування державного боргу, рівнем доходності цінних паперів і наявністю чи відсутністю тиску з боку владних структур щодо здійснення кредитної емісії для погашення державного боргу або посилення податкового пресу, курсом національної валюти, а також ступенем податкового навантаження на банки і регулюванням та контролем з боку центрального банку.

Регулювання і контроль центрального банку – це комплекс заходів, за допомогою яких держава через центральний банк займається забезпеченням стабільного, безпечного функціонування банків, запобігання дестабілізуючих впливів. Воно включає встановлення правових норм для банківської діяльності, деякі інструменти грошово-кредитної політики з управління ліквідністю та контроль за дотриманням певних економічних нормативів.

Згідно з положенням НБУ про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків здійснюється класифікація позичальників - юридичних осіб за результатами оцінки їх фінансового стану. Це такі класи.

Клас "А” – фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов’язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень ( відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника – бездоганна; крім того, позичальники – банки (резиденти) і банки – нерезиденти, що зареєстровані в країнах – членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. До цього класу можуть належати інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній.

Клас "Б”- фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька до класу ”А”, але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники/ контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності; крім того, позичальники – банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах – членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу "Б”, мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити. До цього класу можуть належати інші позичальники банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас” що підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній.Клас "В” – фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю, крім того, позичальники – банки (резиденти) і банки країн – членів СНД дотримуються економічних нормативів. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники –банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній.

Клас "Г” – фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) його ліквідність тощо. Якщо підчас проведення наступної класифікації немає сумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника банку або рівень забезпечення за кредитною операцією, то його потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д”). До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.

Клас "Д” – фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; позики не відповідають установленим значенням, кредитна операція незабезпечене ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірність виконання зобов’язань позичальником /контрагентом банку практично немає. До цього класу належить позичальник/контрагент банку, що визнаний банкрутом в установленому чинним законодавством порядку.

Якщо банк здійснює довгострокове кредитування під інвестиційний проект, розрахунок ефективності якого (у тому числі доходу, що планується отримати від його реалізації) забезпечує погашення кредиту і відсотків/комісії за ним відповідно до умов кредитної угоди, а також за умови, що бізнес-план реалізації інвестиційного проекту виконується, то клас позичальника може бути підвищено на один рівень.

Для оцінки фінансового стану позичальника – фізичної особи банки встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на придбання або будівництва житла, придбання транспортних засобів. Товарів тривалого використання , на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом.

Класифікація позичальників – фізичних осіб за результатами визначення їх кредитоспроможності (фінансового стану) здійснюється з урахування рівня забезпечення за кредитними операціями:

Клас "А”- сукупний чистий дохід позичальника значно перевищує внески на погашення кредиту і відсотків/комісій за ним, високою є ймовірність збереження такого співвідношення протягом дії кредитної угоди; обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні або позичальник має високу особисту кредитоспроможність (що підтверджують документально) і заслуговує на безперечну довіру; немає жодних свідчень про можливість затримки з поверненням кредиту і відсотків/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди.

Клас "Б”- основні характеристики аналогічні або близькі до класу "А”, однак імовірність їх підтримування на такому самому рівні є низькою або наявна тенденція (або інформація) щодо можливості їх зниження. Обсяг, якість і ліквідність забезпечення за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним.

Клас "В”- сукупні обсяги доходів і витрат позичальника свідчать про досягнення граничної межі в забезпеченні погашення боргу, зміни роботи (погіршенні умов), зростання обсягів зобов’язань позичальника, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашенні кредиту і відсотків/комісії , за ним. Обсяг, якість і ліквідність забезпеченням за кредитами, що видаються на строк більше одного року, достатні для погашення в повному обсязі кредиту і відсотків/комісій за ним.

Клас "Г”- фінансовий стан позичальника нестабільний. Наявна тенденція і періодично виникають проблеми із своєчасною сплатою боргу за кредитами та відсотками/комісіями за ним через нестабільність доходів позичальника або зростань витрат та/або зобов’язань. Сукупний чистий дохід позичальника в окремий період не забезпечує сплату боргу за кредитом та відсотків/комісії за ним. Є проблеми щодо забезпечення за кредитом (низький рівень його ліквідності або його обсяг недостатній тощо).Клас "Д”- фінансовий стан позичальника незадовільний. Доходи що не забезпечують сплату боргу за кредитом та відсотків/комісій за ним. Кредит не забезпечений ліквідною заставою. Практично немає змоги сплатити борг за кредитом та відсотки/комісії у тому числі за рахунок забезпечення кредиту.

Якщо немає достовірної фінансової звітності , що підтверджує оцінку фінансового стану позичальника – юридичної особи, або відповідних документів та інформації щодо оцінки фінансового стану фізичної особи, а також належним чином оформлених документів, на підставі яких здійснювалася кредитна операція, то такі позичальники мають класифікуватися не вище класу "Г”.

Для визначення категорії заборгованості (стандартна чи нестандартна) банк здійснює щомісяця оцінку стану обслуговування боргу:

А) за станом погашення позичальником/контрагентом – юридичною особою кредитної заборгованості за основним боргом (у тому числі за операціями репо) та відсотків/комісій за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговуванням боргу є:

"добрим”:

якщо заборгованість за кредитом і відсотки/комісії за ним сплачуються за установлені строки або максимальною затримкою до семи календарних днів;

або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки/комісії за ним сплачуються за установлені строки або максимальною затримкою до семи календарних днів.

Висновок

Якщо немає достовірної фінансової звітності , що підтверджує оцінку фінансового стану позичальника – юридичної особи, або відповідних документів та інформації щодо оцінки фінансового стану фізичної особи, а також належним чином оформлених документів, на підставі яких здійснювалася кредитна операція, то такі позичальники мають класифікуватися не вище класу "Г”.

Список використаної літератури:

Є.М.Воробйов "Основи економіки 10-11”;

Прокопенко І.Ф. "Основи економіки”;

Ганін В.І. "Основи економіки”;

Соляр В.В., Маслов С.І. "Основи економіки”.