Реферат на тему Роль НБУ на ринку цінних паперів - Банківська справа - Реферати - Каталог статей

Говорячи про роль НБУ на ринку цінних паперів я буду висвітлювати операції на відкритому ринку. Цей інструмент використовується для регулювання ліквідності банківської системи та впливу на рівень ринкових відсоткових ставок. Операції на відкритому ринку проводяться з короткостроковими і довгостроковими зобов'язаннями казначейства та державних корпорацій, облігаціями торгово-промислових фірм, банків, комерційними векселями, які враховує центральний банк. У Законі "Про Національний банк України" (ст. 29) визначено, що "...операціями відкритого ринку Національного банку є купівля-продаж казначейських зобов'язань, власних зобов'язань Національного банку (депозитних сертифікатів), а також визначених Правлінням Національного банку комерційних векселів, інших цінних паперів та боргових зобов'язань". Операції центрального банку на відкритому ринку передбачають безпосередній вихід суб'єкта регулювання на грошовий ринок. Такі операції можуть проводитися в таких обсягах, які спричинять необхідну реакцію ринку. Як інструмент регулювання операції на відкритому ринку е передбачуваними, що й визначає зростання потенціалу використання їх як коригуючого чинника впливу на грошовий обіг, але при цьому значно звужуються можливості довгострокового антиінфляційного управління. Сфера використання операцій відкритого ринку обмежена грошовим ринком. Економічною основою операцій центрального банку на відкритому ринку е монопольне становище його як джерела кредитних ресурсів для банківської системи в цілому. За наявного рівня попиту на ресурси центрального банку саме його політика щодо умов надання кредиту й операцій на відкритому ринку визначає реальний обсяг пропозиції банківських ресурсів. Операції на відкритому ринку збільшують (при купівлі Цінних паперів) або зменшують (при продажу цінних паперів) обсяг ресурсів банків і банківської системи в цілому, що відбивається на вартості кредиту, обсязі попиту, а в кінцевому підсумку - і на обсязі грошової маси. Тому можна вважати, що антиінфляційний ефект операцій на відкритому ринку проявляється при продажу центральним банком цінних паперів. У більшості розвинутих країн, де зберігається орієнтація грошової політики на регулювання вартості кредиту, основним об'єктом операцій на відкритому ринку е ставки за кредитами. Це пов'язано з тим, що ставки за довгостроковими інструментами грошово-кредитного ринку більшою мірою прив'язані до інвестиційних рішень, а тому їм надається перевага в підтримці їхньої невідчутності до кон'юнктурних коливань ринку. Операції на відкритому ринку використовуються центральними банками всіх розвинутих країн, але в різних масштабах. Є ціла низка перепон для інтенсивного використання їх: відсутність фондового ринку державних цінних паперів, нерозвиненість вторинного ринку цінних паперів, відсутність у банків коштів для проведення операцій в необхідних розмірах тощо. Можливість проведення операцій на відкритому ринку сприяє тому, що цей інструмент є дуже зручним для нейтралізації певних обсягів надлишкової ліквідності. НБУ на ринку цінних паперів Широкого застосування операції на відкритому ринку набули в США, Німеччині, Англії. В Україні ринок державних цінних паперів функціонує з 10 березня 1995 року у вигляді облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), які випускаються в дисконтній формі номінальною вартістю 100 гривень на визначений емітентом термін у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів. Із 1995р. емітентом державних облігацій визначено Міністерство фінансів України, на яке за дорученням уряду покладено обов'язки щодо здійснення випуску облігацій та гаранта вчасності сплати доходу і погашення облігацій. На Міністерство фінансів України також було покладено обов'язки встановлення цінових умов придбання державних боргових зобов'язань. Придбання комерційним банком облігацій за дорученням клієнтів резидентів, а також за рахунок власних і залучених коштів з метою подальшого перепродажу проводиться за умови: наявності дозволу уповноваженого органу на здійснення діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів; виконання встановлених економічних нормативів та задовільного фінансового стану; надання комерційному банку права на ведення рахунків депозитарного обліку за облігаціями, які перебувають у власності його клієнтів; наявності угоди з клієнтами на придбання облігацій на аукціоні, що проводиться Національним банком України.Для обслуговування клієнтів-нерезидентів комерційний банк повинен одержати статус уповноваженого та укласти з Національним банком України угоду про обслуговування операцій нерезидентів на ринку облігацій. В угоді визначаються порядок встановлення банкам можливих обмежень обсягів придбання нерезидентами облігацій, а також умови переведення ОВДП з рахунків у цінних паперах від одного уповноваженого банку до іншого. Копію угоди з нерезидентом про обслуговування його операцій з облігаціями на первинному та вторинному ринках уповноважений банк обов'язково повинен подати на реєстрацію до Національного банку України. На підставі цієї копії кожному нерезиденту присвоюється індивідуальний код клієнта уповноваженого банку за структурою, що встановлена чинними нормативними актами з питань депозитарної діяльності з державними цінними паперами. Не допускається встановлення для одного нерезидента різних за значенням кодів. Статусу уповноважених банків для обслуговування операцій нерезидентів на ринку облігацій можуть набувати тільки ті банки-резиденти, які уклали відповідні угоди з Національним банком України. Уповноважені банки за дорученням нерезидентів можуть здійснювати такі операції: придбання облігацій на торгах, що проводяться Національним банком України, і грошові розрахунки за їхніми результатами; операції з купівлі та продажу облігацій на вторинному ринку; депозитарний облік облігацій, що перебувають у власності нерезидентів; платежі за облігаціями при погашенні їх та сплаті доходу. На підставі угоди з уповноваженими банками Національний банк за погодженням з Міністерством фінансів України може встановлювати обмеження на обсяги придбання нерезидентами облігацій. При визначенні обмежень враховуються потреби Міністерства фінансів у коштах для покриття дефіциту бюджету, розподіл за термінами погашення сум платежів за облігаціями, що придбані нерезидентами на попередніх торгах, тенденції зміни валютного курсу тощо. Винятково важливе значення має чітке врегулювання операцій комерційних банків на вторинному ринку облігацій внутрішньої державної позики. Відповідно до розділу 5 названого Положення комерційні банки, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, є безпосередніми учасниками біржових торгів облігаціями державної позики, які укладають прямі договори з фондовою секцією біржі та Національним банком України про депозитарне обслуговування. Ведення рахунків у цінних паперах комерційних банків, які не проводять професійної діяльності на ринку ОВДП, здійснюють на договірних засадах зберігачі, що уклали договори про депозитарне обслуговування з Національним банком України як депозитарієм державних цінних паперів. Рішення про час, місце і форму проведення торгів, обсяги та умови розміщення облігацій, що пропонуються на продаж, строк подання заявок на участь у ньому приймається Міністерством фінансів України за погодженням із Національним банком в межах загальної суми емісії, визначеної Кабінетом Міністрів України. Міністерство фінансів надсилає Національному банку України повідомлення про проведення торгів, у якому зазначається: дата і час проведення аукціону;кількість облігацій, що виставляються на продаж (у разі, якщо є обмеження); термін погашення облігацій та виплати відсотків за ними. При розміщенні дисконтних облігацій дати виплати доходу не вказуються; вимоги щодо подання заявок учасників торгів: кратність заявок, кількість знаків дробової частини у їхній ціновій частині тощо; дата і час переказу коштів за результатами проведення торгів та номер рахунку в операційному управлінні Національного банку, на якому здійснюється акумулювання коштів; штрафні санкції, які можуть застосовуватися до порушників платежів. За умови розміщення облігацій за фіксованими цінами, що встановилися на попередньому аукціоні, в інформаційному повідомленні вказуються цінові умови продажу. Розміщення облігацій здійснюється у вигляді електронних торгів з використанням телекомунікаційної мережі передавання даних. На підставі договору з Національним банком учасникам торгів надаються програмно-технологічні засоби системи "ЛІГА", які забезпечують формування та передавання заявок на участь у торгах та отримання даних за їхніми результатами. З використанням цієї системи учасники торгів подають до Національного банку заявки на придбання: При розміщенні облігацій за фіксованими цінами його учасники надають лише неконкурентні пропозиції. Задоволення цих пропозицій здійснюється Національним банком України за середньозваженими цінами, які було встановлено на попередньому аукціоні. Отже, повідомлення про проведення торгів та заявки учасників (комерційних банків і торговців цінними паперами) можна вважати своєрідною формою угод із розміщення облігацій між Національним банком України як генеральним агентом. Міністерством фінансів України та юридичними особами, які беруть участь у продажу державних боргових зобов'язань. Цією "угодою" визначено порядок продажу облігацій, правила здійснення розрахунків та штрафні санкції, які може бути застосовано до порушників платіжної дисципліни. Проведення торгів облігаціями здійснюється за такою схемою. У день проведення торгів у час, зазначений у повідомленні, заявки, які надійшли телекомунікаційною мережею від його учасників, розкриваються, і за допомогою програмних засобів системи "ЛІГА" визначається склад учасників торгів, котрі подали пропозиції щодо придбання облігацій. На підставі даних довідника, який відображає стан виконання учасниками торгів вимог, визначених умовами їхнього допуску до участі в розміщенні облігацій, формується перелік учасників, заявки яких не допускаються до участі в торгах. Заявки цих учасників програмними засобами системи "ЛІГА" вилучаються, і вони не беруть участі в розміщенні облігацій. На базі заявок учасників торгів, допущених до них, складається аналітична інформація, яка характеризує пропозиції щодо придбання облігацій та можливі варіанти встановлення ціни відсікання під час продажу їх, тобто ціни, нижче від якої заявки учасників торгів не задовольняються. Аналітична інформація, а також дані про попередні торги, обсяги погашення облігацій та інші показники надаються уповноваженим особам Міністерства фінансів України для визначення обсягів залучення коштів та встановлення ціни відсікання на основі: загального обсягу розміщення облігацій; розрахункової дохідності облігацій; встановленої облікової ставки Національного банку України; курсу національної грошової одиниці стосовно іноземної; рівня ставок за кредитами і депозитами комерційних банків та інших даних. Розрахункова ставка дохідності облігацій купонної форми випуску визначається за такою формулою: де Д - дохідність купонної облігації, визначена у відсотках у розрахунку на рік; ЦН - номінальна ціна, або ціна, за якою буде погашено облігацію; ЦК - розмір купонної виплати; п - кількість купонних виплат; Цпр - ціна придбання облігації; Коб - кількість днів у обігу; 365 - кількість днів у календарному ропі (базовий рік).Аукціони з розміщення облігацій внутрішньої державної позики можуть проводитися за попередніми та остаточними заявками й умовами. На основі попередніх заявок, що надаються комерційними банками до Національного банку України як від свого імені, так і від імені клієнтів, Міністерство фінансів України визначає попередню ціну продажу облігацій, нижче якої заявки не будуть задовольнятися. Комерційні банки на підставі інформації про попередню ціну уточнюють свої конкурентні й неконкурентні заявки і надсилають до Національного банку остаточні заявки. У цих заявках банки можуть підвищувати ціни на придбання облігацій та обсяги купівлі їх порівняно з попередніми заявками. Якщо остаточні заявки від комерційних банків у заздалегідь визначений час не надійшли до НБУ, попередні заявки набувають сили остаточних. Міністерство фінансів на основі остаточних заявок визначає ціну відсікання щодо продажу облігацій. Приймаючи рішення про ціну відсікання, Міністерство фінансів надає Національному банку: глобальний сертифікат, яким визначається загальний обсяг випуску облігацій; доручення на задоволення заявок щодо придбання облігацій, у якому вказується ціна відсікання та середньозважена ціна торгів, за якою задовольняються неконкурентні пропозиції. Глобальний сертифікат складається в двох примірниках, один із яких залишається на зберіганні в Міністерстві фінансів України. За дорученням Міністерства фінансів України Національний банк формує зведену відомість розподілу облігацій за їхніми власниками - учасниками торгів, які відповідно до поданих заявок та встановленої ціни відсікання придбали облігації на торгах. Заявки, що не відповідають ціновим умовам торгів, відсікаються і не задовольняються. Розміщення облігацій здійснюється за такими правилами. Конкурентні заявки є пріоритетними і задовольняються в першу чергу. Неконкурентні заявки задовольняються за середньозваженими цінами, які розраховуються на підставі поданих конкурентних заявок. У разі обмеження обсягу розміщення облігацій: неконкурентні заявки мають задовольнятися не в повному обсязі, а пропорційно їхнім обсягам у межах залишку від задоволення конкурентних заявок; неконкурентні заявки не мають права брати участі в аукціоні, якщо конкурентними заявками задовольняються у повному обсязі пропозиції щодо розміщення облігацій; конкурентні заявки, якщо їх за обсягами та встановленою ціною відсікання задовольнити неможливо, може бути задоволене не в повному обсязі, а пропорційно в межах залишку від задоволення конкурентних заявок за цінами, вищими за визначену Міністерством фінансів ціну відсікання. У цьому разі неконкурентні заявки не беруть участі в аукціоні; неконкурентні заявки, що надійшли до Національного банку України раніше, вважаються пріоритетними відносно інших заявок під час проведення продажу облігацій за фіксованими цінами. 4. У разі перевищення попиту над пропозицією (при встановленні обсягу продажу) неконкурентні заявки задовольняються не в повному обсязі, а пропорційно їхнім обсягам у межах залишку від задоволення конкурентних заявок. На підставі зведеної відомості розподілу облігацій за учасниками торгів і даних депозитарного обліку на клірингових засадах формуються дані про результати проведення торгів. Клірингові розрахунки проводяться з урахуванням взаємних грошових зобов'язань між учасниками торгів за придбані облігації, з однієї сторони, та Міністерством фінансів України, з іншої, при сплаті доходу або погашенні облігацій за умови, що строки проведення платежів збігаються. Національний банк України зобов'язаний надсилати учасникам аукціонів офіційне повідомлення про результати аукціонів. Це повідомлення містить розрахунок взаємних зобов'язань за аукціонами з розміщення облігацій та дані про обсяги сплат, що здійснюються за рахунок державного бюджету.
1 2 3 4 5 Категория: Банківська справа \| Добавил: Professor (08.06.2012)
Просмотров: 716 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: