Реферат на тему : Операційний день банку - Банківська справа - Реферати - Каталог статей

Програмне забезпечення повинно надати комерційному банку можливість розвиватись, збирати інформацію щодо клієнтів та обліку, підтримувати безпеку системи, здійснювати всі фінансові транзакції, поновлювати відсоткові ставки та обмінні ресурси валют, а також приймати необхідні рішення, підтримувати та модернізовувати правила ведення операцій, включаючи кредити і депозити, ринок позичкового капіталу, міжнародні платежі тощо. Банківська система повинна забезпечувати весь банківський облік за прибутками та видатками, а також підготовку балансових звітів відповідно до вимог як Національного банку, так і міжнародного банківського та аудиторського секторів. Якщо прогресивний банк бажає процвітати, система повинна підтримувати весь діапазон діяльності, пов’язаної з міжнародним обміном валют. Від банківської системи може вимагатись також реалізація інших банківських функцій (документарні акредитиви, здійснення банківських операцій у віддаленому режимі, управління акціями та інвестиціями). Отже, банківська система повинна вирішувати величезну кількість різноманітних завдань та нести відповідальність як основний двигун банку; базуватись на інтересах клієнтів, бути гнучкою, мультивалютною, ефективною та інтегрованою. Такі вимоги висуваються до банківських систем сьогодні. А ще й десяти років не минуло з того часу, коли банки тільки починали свою автоматизацію. Однією з перших автоматизованих банківських систем стала система "Операційний день банку”. Розглянемо її детальніше. Класично в межах завдання "Операційний день банку” повинні розв’язуватись такі питання. 1. Облік клієнтів банку. 1.1. Відкриття особових рахунків за балансовими рахунками. 1.2. Закриття особових рахунків. 1.3. Пошук та відображення інформації про клієнтів банку, складання звіту щодо їх кількості та особових рахунків. 2. Синтетичне врахування. 2.1. Урахування щоденних операцій із зарахування та списання з рахунків коштів клієнтів. 2.1.1. Введення та контроль вхідної інформації для проведення операцій за безготівковими розрахунками. 2.1.2. Зарахування коштів на рахунки за новими авізо та іншими розрахунковими документами. 2.1.3. Оплата документів за рахунок коштів, що є на рахунках клієнтів, та за рахунок кредиторів банку. 2.1.4. Врахування щоденних операцій банку з інструментальним накопиченням результатів проводок платіжних документів у базі даних про операції банку. 2.2. Формування даних синтетичного врахування. 2.2.1. Формування бухгалтерського журналу. 2.2.2. Нормування звітної картки: а) формування звітної картки на початок втілення (заповнення "шапки”); б) формування звітної картки на день втілення; в) перенесення залишків у звітні картки на 1-ше число місяця; г) перенесення залишків у звітні картки на 1-ше січня. 2.2.3. Введення залишків особових рахунків на початок впровадження. 2.2.4. Складання місячної оборотної відомості. 2.2.5. Складання річної оборотної відомості. 2.2.6. Складання балансу банку за визначений період (день, місяць, квартал, рік). 2.2.7. Формування щоденних зведених платіжних доручень за кредитом рахунків 830 і 871. 2.2.8. Складання щоденних виписок з особових рахунків клієнтів банку. 2.2.9. Формування залишків за рахунками клієнтів із заданими балансовими номерами станом на поточну дату. 2.2.10. Нарахування відсотків клієнтам за наявність коштів на їх розрахункових рахунках. 2.2.11. Розрахункові операції за акредитивами. 2.2.12. Ведення прибутково-видаткових касових журналів. 2.2.13. Накопичення інформації за позабалансовими рахунками. 2.2.14. Складання перевірочних відомостей залишків особових позабалансових рахунків. 2.2.15. Складання місячної оборотної відомості за позабалансовими рахунками. 2.2.16. Складання річної оборотної відомості за позабалансовими рахунками. 3. Розрахунок нормативів НБУ (сума коштів за депозитами та коефіцієнтами). 4. Врахування короткострокових та довгострокових позик. 4.1. Формування та ведення карток і журналу реєстрації термінових зобовязань. 4.2. Контроль за короткостроковими та довгостроковими позиками за термінами покриття. 4.3. Переведення позик, які не покриті вчасно, на рахунки простроченої заборгованості. 4.4. Формування меморіальних ордерів. 4.5. Формування підсумкових (за прибутками та видатками), а також прибутково-видаткових коштів до позабалансових рахунків 9921, 9971, 9961. 4.6. Складання розшифровки окремих рахунків балансу за термінами залучення та спрямуванням коштів. 4.7. Формування відомості відсоткових чисел. 4.8. Формування відомості нарахування відсотків. 5. Формування меморіальних ордерів обороту. 6. Формування і ведення картотеки № 1. 6.1. Відбір документів до картотеки № 1. 6.2. Ведення картотеки № 1. 7. Формування і ведення картотеки № 2. 7.1. Формування картотеки № 2. 7.2. Розміщення розрахунково-грошових документів у картотеці № 2 за умови відсутності коштів на рахунках клієнтів.7.3. Формування повідомлень клієнтам про відсутність коштів на рахунках, реєстрація документів у журналі та картотеці № 2. 7.4. Формування підсумкових сум за прибутками до позабалансових рахунків 9929, 9932. 7.5. Оплата (повна чи часткова) в порядку календарної черги документів картотеки № 2 з розрахункових, позичкових рахунків та рахунків фінансування. 7.6. Формування дебетових авізо та меморіальних ордерів. 7.7. Формування журналів до картотеки № 2 за видатками. 7.8. Формування підсумкових сум за видатками та прибутково-видатковими ордерами до позабалансових рахунків 9929, 9932. 7.9. Нарахування пені за документами з картотеки № 2. Нарахування розміру та справляння пені за повної чи часткової оплати документів з картотеки № 2. 8. Формування та ведення картотеки № 3 до рахунка 9933. 8.1. Розміщення розрахунково-грошових документів у картотеці № 3. 8.2. Формування повідомлень клієнтам про причини несплати, реєстрація документів у журналі та картотеці № 3. 8.3. Формування підсумкових сум за прибутками та позабалансовим рахунком 9933. 8.4. Оплата (повна чи часткова) розрахункових документів із картотеки № 3 з рахунків фінансування. 8.5. Формування авізо та меморіальних ордерів. 8.6. Формування журналів до картотеки № 3 за видатками. 8.7. Формування підсумкових сум за прибутками та видатками та прибутково-видатковими ордерами до позабалансового рахунка 9933. 8.8. Нарахування пені за документами з картотеки № 3. Нарахування та справляння пені за повної чи часткової оплати документів з картотеки № 3. 9. Формування відомості врахування планів фінансування. 10. Врахування касових операцій. 10.1. Врахування грошового виторгу, що надходить на рахунки клієнтів. 10.2. Врахування та звітність при виконанні касового прогнозу. 11. Складання річного звіту за встановленими формами. "Операційний день банку” (ОДБ) – програмне забезпечення, яке обслуговує внутрішню поточну діяльність банку (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо). Іноді ОДБ включає внутрішню платіжну систему (ВПС) банку. Бухгалтерський облік – це визначена система постійного, безперервного, взаємопов’язаного документального контролю за господарською діяльністю підприємства (у тому числі і банку) в грошовій формі. Предметом бухгалтерського обліку є стан власних (капітал) залучених коштів (пасиви) та їх розміщення в кредитні та інші активні операції (активи). ВПС – програмно-технічний комплекс із власними засобами захисту інформації, який експлуатується банком і здійснює платіжний обіг між підрозділами банку та іншими банківськими установами. Головне завдання ОДБ – ведення всіх рахунків бухгалтерського обліку, включаючи розрахункові і кореспондентські рахунки клієнтів. Усі зміни в рахунках здійснюються на підставі первинних документів. Для ОДБ первинним є грошовий документ у паперовому чи електронному вигляді, що ініціює платіж. Це може бути розпорядження на платіж, касовий або меморіальний ордер, платіжне доручення, реєстр на зарахування чи списання та ін. Характерна особливість первинних документів ОДБ у національній валюті – їх уніфікованість. Можна виділити дві групи документів. 1) Документи за безготівковими розрахунками: платіжне доручення (головний), платіжна вимога, меморіальний ордер та інші. В ОДБ вони вводяться та обробляються за єдиною технологією. Їх основне призначення – "обґрунтувати” платіж. Платіж – переміщення суми між двома рахунками. Усі платежі поділяються на внутрішньобанківські (обидва рахунки належать одному банку) і міжбанківські (рахунки знаходяться в різних банках). 2) Касові документи: прибутковий і видатковий касовий ордер. За традиційною банківською технологією, проводка може виконуватися лише за наявності санкції не менш ніж двох уповноважених співробітників. Проводка (проводження) – короткий бухгалтерський запис, який відображає кореспонденцію рахунків. Записується таким чином: а==>s==>b, де а – що дебетується; b – що кредитується; S – сума, що знаходиться на рахунку. Як уже зазначалося, "операційний день банку” – програмне забезпечення, яке обслуговує внутрішню поточну діяльність банку. Платіжний документообіг є ключовою складовою діяльності банку, оскільки господарча (уставна) діяльність банку зводиться до організації розрахунків (платіжного обігу) в готівковій та безготівковій формах через вклади, кредитування, гарантії, консультації та ін. Наскільки чітко, технологічно організовано документообіг, настільки легко реалізується виконання основних функцій банку. У будь-якій автоматизованій банківській системі найважливішою є технологія, що покладена в основу документообігу.
1 2 3 4 5 Категория: Банківська справа \| Добавил: Professor (08.06.2012)
Просмотров: 812 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: