Реферат на тему : Автоматизація - Банківська справа - Реферати - Каталог статей

Нові технології допомагають банкам, інвестиційним фірмам та страховим компаніям змінити відносини з клієнтами і знайти нові засоби для отримання прибутку. Аналітики сходяться на думці, що нові технології найбільш активно впроваджують інвестиційні фірми, потім йдуть банки, а останніми їх приймають на озброєння страхові компанії. Завдання, що стоїть перед фінансовими організаціями, однакове. Це інтеграція нових систем у розподілену архітектуру локальних та глобальних мереж. Банківські комп’ютерні системи на сьогоднішній день набули найбільшого розвитку серед галузей прикладного мережевого програмного забезпечення (ПЗ). Потрібно відзначити, що БС – дуже вигідний ринок для будь-якого виробника комп’ютерів та ПЗ. Як приклад передових технологій, що використовуються в банківській діяльності, можна назвати бази даних на основі моделі "клієнт-сервер” (характерним є використання ОС Unіx та БД Oracle); засоби міжмережевої взаємодії для міжбанківських розрахунків; служби розрахунків, цілком орієнтовані на Іnternet, і багато іншого. 2. Комп’ютеризовані банківські системи Сьогодні БС дозволяють автоматизувати практично всю банківську діяльність. Серед основних можливостей БС, заснованих на використанні сучасних мережевих технологій, слід згадати системи електронної пошти, бази даних на основі "клієнт-сервер”, засоби віддаленого доступу до мережевих ресурсів системи, для роботи з мережами банкоматів і багато іншого [4, 6]. На світовому ринку існує маса готових БС. Основним завданням, яке стоїть перед службою автоматизації західного банку, є вибір оптимального рішення і підтримка працездатності вибраної системи. У нашій країні ситуація дещо інша. При виникненні банківської сфери в Україні питанням автоматизації спочатку приділялось недостатньо уваги. Більшість банків пішли шляхом створення власних систем. Такий підхід має свої переваги і недоліки. До перших слід віднести: відсутність необхідності у великих фінансових вкладах на придбання БС, пристосованість БС до умов експлуатації (до існуючих ліній зв’язку), можливість постійної ефективної модернізації системи. Недоліки такого підходу очевидні: необхідність в утриманні великого комп’ютерного штату, несумісність різних систем, відставання від сучасних тенденцій розвитку і багато іншого. Однак є приклади придбання та успішної експлуатації банками дорогих банківських систем. Сьогодні найбільш популярними є змішані рішення, при яких частина модулів БС розробляється комп’ютерним відділом банку, а частина закуповується у незалежних виробників. 3. Функції банківських системБС звичайно реалізуються за модульним принципом. Широко використовуються спеціалізовані потужні або універсальні комп’ютери, які об’єднують декілька локальних мереж (LAN). У БС застосовується міжмережевий обмін і віддалений доступ до ресурсів центрального офісу банку для виконання операції "електронних платежів”. Банківські системи повинні мати засоби адаптації до конкретних умов експлуатації. Для підтримки оперативної роботи банку БС повинна функціонувати в режимі реального часу OLTP (On-Lіne Transactіon Processіng). Основні функції БС (реалізуються у вигляді незалежних модулів однієї системи): автоматизація всіх щоденних внутрішньобанківських операцій, ведення бухгалтерії та складання підсумкових звітів; комунікація з філіями та іногородніми відділеннями; автоматизована взаємодія з клієнтами (так звані системи "банк-клієнт”); аналітичний аналіз усієї діяльності банку і вибір оптимальних у даній ситуації рішень; автоматизація роздрібних операцій – застосування банкоматів і кредитних карток; автоматизація міжбанківських розрахунків; автоматизація роботи банку на ринку цінних паперів; автоматизація процесів оперативного отримання необхідної інформації, яка впливає на фінансову ситуацію в режимі OLTP. Таким чином, будь-яка банківська система є складним комплексом, що об’єднує сотні окремих комп’ютерів, LAN, WAN. 4. Критерії вибору Часто головним завданням комп’ютерного департаменту банку є вибір найкращого рішення із запропонованих на ринку варіантів БС або вибір стратегії розробки чи модернізації існуючої БС. Розглянемо критерії такого вибору. Вимоги до складної банківської системи залежать від об’єму операцій, які проводяться банком. Мета – створення БС, яка б забезпечувала персонал і клієнтів банку необхідними видами послуг, за умови, що витрати на створення й експлуатацію не перевищують прибутків від впровадження БС. Для вибору найбільш правильного рішення необхідно враховувати такі моменти. Вартість БС. Необхідно звернути увагу на вибір обчислювальної платформи, мережевого обладнання, ПЗ, вартість обслуговування і супроводження системи, на що впливають стандартність платформи і кількість незалежних постачальників. Можливість масштабування. У випадку росту банку вартість модернізації при невдалому виборі різко зростає. Необхідно, щоб обрана обчислювальна платформа допускала поступове нарощування ресурсів у тих частинах системи, де це буде потрібно. Використання наявних ресурсів. Від ефективності використання наявних комп’ютерів, мереж і каналів зв’язку залежать витрати на побудову БС. Наявність системи захисту інформації. Безпека даних є однією із головних вимог до БС. Повинна бути передбачена як стійкість роботи при неправильних діях персоналу, так і спеціалізовані системи захисту від несанкціонованого доступу до БС з корисливими, шахрайськими або іншими цілями. Система захисту та безпеки інформації в БС допускає: засоби фізичного обмеження доступу до комп’ютерів БС (ідентифікаційні картки, пристрої блокування); надання повноважень, привілеїв і прав щодо БС на рівні окремого користувача (співробітника або клієнта); засоби централізованого виявлення спроб несанкціонованого доступу до ресурсів БС, які дозволяють своєчасно вжити відповідні заходи; захист даних при передачі каналами зв’язку (особливо актуально при використанні відкритих каналів зв’язку, наприклад, мережі Іnternet); використання "цифрового електронного підпису” та інших криптографічних методів. Надійність системи. Відмови окремих елементів БС не повинні призводити до її повного виходу з ладу. Крім того, необхідно забезпечити високу стійкість роботи БС в умовах дестабілізуючих факторів (наприклад, перешкод у лініях зв’язку або помилкових дій персоналу банку). Наявність засобів відновлення при перешкодах. У БС повинні бути передбачені засоби для прогнозування, фіксації і локалізації різних позаштатних ситуацій та відмов обладнання (пошкодження та перевантаження каналів зв’язку, пристроїв зовнішньої пам’яті, порушення цілісності БД, спроби несанкціонованого доступу до системи). Можливість адаптації до змін фінансового законодавства або структури банку та інших подій. Це реалізується за рахунок створення динамічних або генетичних БС. Можливість роботи в режимі реального часу. Нині системи типу OLTP стають усе більш поширеними при створенні БС. Упровадження систем OLTP потребує від банку досить великих інвестицій, але їх переваги виправдовують усі витрати. Для створення систем цього типу можуть використовуватися: • потужні універсальні комп’ютери і міні-ЕОМ, наприклад, фірм ІBM, DEC, NCR (до 70 % систем); можливості OLTP реалізуються за допомогою додаткового ПЗ; • спеціалізовані багатопроцесорні відмовостійкі (SFT – System fault-tolerance) системи, наприклад, фірми Tandem, Suquent (близько 10 % систем); для SFT-комп’ютерів звичайно включають OLTP безпосередньо в ОС (наприклад, для комп’ютерів типу NonStop фірми Tandem). 5. Використання СУБДЯдром довільної БС є засоби роботи з даними. У більшості сучасних БС у цій якості виступають потужні СУБД, які підтримують розподілену обробку даних. Розглянемо можливості СУБД Оrасlе, які використовуються при побудові автоматизованих БС. Відомо, що СУБД Оrасlе є реляційною СУБД і не може виступати в ролі об’єктно-орієнтовного середовища розробки, тим паче розрахованого на деяку предметну галузь. У той же час можливості СУБД Оrасlе дозволяють засобами реляційної моделі емулювати об’єктну модель даних. Модифікації банківської моделі у момент запуску та в процесі експлуатації системи. Дуже важливо забезпечити гнучкість налагодження банківських компонентів системи (банківські продукти, документообіг, система обліку) у ході відображення об’єктної моделі у структурі БД. Необхідну свободу дій забезпечує механізм створення й модифікації об’єктів СУБД, який дозволяє керувати структурами об’єктів фінансової системи та операціями над ними безпосередньо у процесі функціонування самої системи. Зміни структури об’єктів банківської системи, які виконуються адміністратором, відображаються на таких рівнях СУБД: модифікація таблиць; перегенерація представлень (VІEW); створення триггерів, індексів, обмежувачів цілісності (СОNSТRАІNТ) та лічильників (SЕОUЕNСЕ); генерація пакетів процедур, які зберігаються. Проблемно-орієнтована мова високого рівня. При реалізації інформаційної моделі банку бажаним є використання спеціалізованої мови для опису бізнес-процесів. Мова процедур РL/SOL, які зберігаються, є досить розвиненою, але не може виступати як проблемно-орієнтована для фінансової системи. Тому реалізуються засоби, які дозволяють створювати препроцесори з проблемно-орієнтованих мов високого рівня. Це дозволяє розробляти операції у термінах структур даних та функцій, які належать до предметної галузі, не використовуючи складних запитів низького рівня. Поведінка інформаційної системи у різних ситуаціях. Банківська технологія повинна працювати у режимі реального часу, так як майже більшість операцій залежить від ситуації. Тому можливість будови параметризованих запитів на отримання й обробку даних – необхідна вимога до мови обробки даних. Це забезпечується використанням динамічної мови – SQL. Він дозволяє будувати складні блоки коду, що залежать від різних умов, параметрів та способу збереження данних, і виконувати їх з процедурами, які зберігаються. Динамічний SQL забезпечує емуляцію об’єктно-орієнтовної моделі даних з використанням внутрішніх словників системи та механізмів інкапсуляції, успадкування та перезавантаження операцій. Фонові процедури. Більша частина банківських операцій може виконуватися у пакетному режимі, в той час як основні обчислювальні потужності не завантажені. Це визначається як операційною циклічністю, яка характерна для банку, так і службовими процесами, що мають технологічний характер. Механізми підтримки фонових процесів сервера Оrасlе дозволяють за допомогою засобів СУБД організовувати виконання загальносистемних завдань (ведення журналу дій користувачів, накопичення статистичної інформації, архівування тощо), що забезпечує їх незалежність від операційної системи. Безпека. Безпека в системі забезпечується розподілом прав доступу користувачів до її інформаційних ресурсів. Керування статичним доступом досягається за допомогою внутрішніх засобів СУБД, наприклад, створенням ролей користувачів та призначенням у їх рамках прав на доступ до окремих представлень, таблиць із словника даних і до обмеженої множини процедур, які зберігаються, та пакетів. Користувач не має прямого доступу до таблиць і пакетів, його права динамічно перевіряються при виборі даних через механізм представлень та активації операцій через спеціальні механізми виклику. Разом з журналізацією дій та змін цей механізм забезпечує гнучку регламентацію та контроль над діями користувачів системи. Клієнтська частина. Використання Оrасlе Саll Іnterface (ОСІ) надає доступ до усіх можливостей сервера Оrасlе з клієнтської частини архітектури клієнт-сервер. Структура ПЗ може бути досить універсальною, бо визначається суворо формалізованим описом усіх структур даних та операцій, які зберігаються у словниках. Це відноситься як до механізмів навігації користувача, так і до екранних форм вводу даних. Структура екранних форм визначається набором параметрів операції, яка викликається, та їх типами, що дозволяє автоматично генерувати форми при створенні нових операцій та зберігати їх опис на сервері в довільному та зручному форматі. Адміністратор системи може змінювати розташування та зовнішній вигляд керуючих елементів форми, додавати нові, які відображають додаткову інформацію. Використання цих принципів зберігання інформаційних структур, які визначають інтерфейс з користувачем, забезпечують незалежність системи від клієнтської частини.Доступ до файлів ОС. Для максимально ефективного використання програмного забезпечення банку може бути важливою організація взаємодії між процесами за допомогою засобів ОС. Доступ до файлів процедур операційної системи, які зберігаються, забезпечує архівацію та обробку даних на сервері без завантаження їх у базу даних, що іноді надає переваги у швидкості, дозволяє спростити обмін даними та їх обробку. Серія БС концерну Іncosoft. Банківські продукти серії ТОТАL концерну Іncosoft побудовані на основі архітектури мережевих обчислень. Відкритість цієї архітектури дозволяє підтримувати широкий спектр СУБД та операційних систем серверів і клієнтських машин. На даний момент існує можливість використання СУБД Оrасlе, Іnformіx або DВ2. У якості операційної системи застосовуються Wіndows NТ, OS/2, UnіxWare, Solarіs, АІХ, НР-UХ. На клієнтських машинах використовується віртуальна Javа-машина під Wіndows 95/98/2000 або Wіndows NT, Java OS. У моделі мережевих обчислень проміжною ланкою між СУБД та клієнтськими машинами є сервер процесів, в якості якого використовується брокер об’єктних запитів СОRВА 2.0. Програмне забезпечення використовує Java Аррlісаtіоns та Аррlеts. При цьому клієнтські машини, побудовані за принципом "тонких” клієнтів, можуть знаходитись із сервером в одній мережі Іntranet, або звертатись до нього через Іnternet. Рис. 5.1. Система TOTALBank Основні характеристики системи. Функціональними компонентами системи є: TOTALBank – комплексна інформаційна банківська система; TOTALSepNbu – система зв’язку комерційного банку з СЕП НБУ; TOTALReports – система звітності комерційного банку; TOTALClіentBank – система "клієнт-банк” з використанням Іnternet; TOTALCard – платіжна система на основі мікропроцесорних карток. Система TOTALBank розрахована для роботи в Іntranet/ Іnternet з єдиною базою даних (рис. 5.1). Після введення первинного і відповідного йому контрольного документів проводки, що прогнозуються, результат одразу відображаються на рахунках. Новий стан рахунків відразу стає доступним іншим операціоністам і головному бухгалтеру, відображається в балансі та інших аналітичних документах. Усі дані, що використовуються в роботі, зберігаються на сервері БД, до якого клієнтські робочі станції звертаються через сервер процесів. На сервер процесів винесена вся логіка обміну між клієнтом і БД, у той час як СУБД зайнята лише роботою з даними і не зберігає жодних процедур, які підвищують навантаження на сервер та ускладнюють перенесення системи при переході на іншу СУБД. При подібній організації інформаційного обміну вдається значно знизити мережевий трафік, а також спростити процедури інсталяції та супроводження модулів на робочих станціях (або навіть уникнути їх), оскільки замість них виконуються Аррlets, що завантажуються. На відміну від систем "клієнт-сервер”, які є погано масштабованими, TOTALBank є системою, що масштабується лінійно. Масштабованість системи може досягатися за рахунок збільшення недорогих робочих місць та/або збільшення числа чи потужності серверів процесів. Для невеликих реалізацій усі сервери, включаючи WWW-сервер, можуть розміщуватися на одному комп’ютері. При підключенні до Іntranet Wеb-сервера віддалені клієнти будуть працювати з АБС через Іntеrnеt. Це дозволяє банку легко вирішувати завдання, пов’язані з відкриттям представництв на будь-якій відстані від головного офісу.
1 2 3 4 5 Категория: Банківська справа \| Добавил: Professor (08.06.2012)
Просмотров: 479 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: