Реферат на тему Аналіз доходів, витрат і прибутковості банку - Банківська справа - Реферати - Каталог статей

Аналіз маржинального доходу Банк вкладає кошти в активи, що показуються як статті в балансі. Від них він отримує доходи. Ці активи фінансуються коштами капіталу та зобов'язань, за придбання яких він відповідно сплачує відсотки, комісійні, збори, податки, що складають його витрати. При цьому, не можна заробити жодної гривні доходів, якщо не понести витрат хоча б на копійку. У цій ролі банк виступає як фінансовий посередник, що купує і продає ресурси. Розглянемо ув'язку структури активів і пасивів за ціною придбання вільних коштів на фінансовому ринку та їх розміщення для задоволення потреб інших контрагентів цього ринку. За дохідністю активи можна поділити на: А — недохідні, до яких належать основні засоби та нематеріальні активи; Б — малодохідні: кошти в касі, на коррахунках в НБУ та інших банках, спекулятивні цінні папери та ін. активи; В — високодохідні: кредитно-інвестиційний портфель, вкладення у дочірні та асоційовані компанії. За рівнем витрат пасиви можна поділити на: Г — безоплатні: власний капітал банку; Д — дешеві зобов'язання: кошти інших банків, бюджетні кошти, депозити, кредиторська заборгованість; Е — дорогі зобов'язання: міжбанківські кредити, субординований борг. Ця ув'язка має такий вигляд (рис. 2): Рис. 2. Ув'язка структури пасивів і активів за ціною придбання вільних коштів і їх розміщення Вкладення 50 % дешевих зобов'язань у високодохідні активи забезпечує банку прибутковість його діяльності. Завдання аналізу: 1. Оцінити валовий маржинальний дохід і ціну посередництва. 2. Оцінити операційну маржу банку і вплив факторів на неї. 3. Оцінити чисті операційні витрати і "мертву" точку дохідності банку. 4. Оцінити за спредом дохідності цінову політику банку. Джерела інформації: • Фінансова звітність за формами № 1, 2 та примітки до них. • Балансові групи рахунків 6-го класу "Доходи" і 7-го класу "Витрати". • Примітка 1. Облікова політика. • Примітка 31. Відсотковий ризик. Аналіз маржинального доходу розпочинається за даними фінансової звітності, форма № 2 Звіт про прибутки та збитки і даними приміток 2—9. Розглянемо динаміку активів і темпи їх зростання за звітний та минулий роки (табл. 6). Таблиця 6. Динаміка активів, тис. грн. № з/п Назва статей Умовні позначення Звітний рік Минулий рік Темп зростання, % 1 2 3 4 5 6 1. 1.1. 1.2. Чистий відсотковий дохід Відсотковий дохід Відсоткові витрати м% Д% в% 5285,0 7385,0 2100,0 5469,0 7280,0 1811,0 96,63 101,39 115,96 2. 2.1. 2.2. Чистий комісійний дохід Комісійний дохід Комісійні витрати Кдч Кд Кв 450,0 491,0 41,0 325,0 368,0 43,0 138,46 133,42 95,35 3. Дивідендний дохід Дд 2,5 1,2 208,33 4. Чистий торговельний дохід Тдч 54,0 49,0 110,20 5. Прибуток/збиток від інвестиційних ЦП Пцп - - - 6. Прибуток від довгострокових вкладень та інвестицій ПДВ - - - 7. Інший операційний дохід Діо 17,5 4,8 364,58 8. Операційний дохід Мв 5808,9 5849,0 99,31 9. Управлінські витрати By 1442,0 1892,8 76,18 9.1. 9.2. Загальноадміні-стративні витрати Витрати на персонал Вз Вп 980,6 461,4 1325,0 567,8 74,01 81,26 10. Прибуток від операцій Мо 4366,9 3956,2 110,38 11. Витрати на безнадійні та сумнівні борги Ваб 12. Прибуток до оподаткування Пдо 4366,9 3956,2 110,38 13. Податок на прибуток НП 1310,0 1147,3 114,18 14. Прибуток після оподаткування Пн 3056,9 2809,9 109,79 15. Непередбачені доходи/витрати Дн + 12,0 -4,5 X 16. Чистий прибуток Пч 3068,9 2805,4 109,39 Маржа — це частка прибутку в ціні одиниці активів, або різниця ціни розміщення коштів і витрат на їх залучення. Розглянемо види маржинального доходу, їх суть і методику обрахунку. Для полегшення розуміння розділимо всі доходи на відсоткові (Д %) та доходи невідсоткові (Д інші), а витрати відповідно на відсоткові (В %) та інші (В інші). Тоді: Д=Д % + Дсер У нас: Дінші = Кдч + Дд + Тдч + Пцп + Пдв + Дід; В= В% + Вінші Вінші = Вз + Вп Різниця між відсотковими доходами і відсотковими витратами називається відсотковою маржею: М%= Д%-В% Відсоткова маржа засвідчує ефективність роботи з під-відсотковими активами і зобов'язаннями. Рівень відсоткової маржі на одиницю активів покаже прибутковість 1-ї грн активів у частині різниці між ціною продажу і ціною придбання фінансових ресурсів. Це записується так: Р м% = (Д% - В %)/Асер , де Рм — рівень відсоткової маржі; Д % — відсотковий дохід; В% — відсоткові витрати; Асер — активи, що вирахувані за середньою арифметичною. Згідно з Базельською угодою, відсоткова маржа до середніх активів має складати не менше 4,5 % , а як різниця між відсотковими ставками розміщення і залучення коштів — 1,25 пункта.Валова маржа — це зароблений банком дохід, що залишається у нього. її визначають так: Мв = М % + Дінші, або Мв = Д - В % Валова маржа на одиницю активів називається ціною посередництва. Згідно з Базельською угодою, вона має складати на одиницю сумарних балансових активів не менше 6,5 %. Операційна маржа — це маржинальний дохід, що залишається в банку після покриття валовою маржею управлінських та господарських витрат. її визначають так: Мо = Мв – Вінші, або Мо = Д - В Згідно з Базельською угодою, рівень операційної маржі до сумарних активів має складати не менше 2 % . На операційну маржу впливає дві групи факторів, а саме відсоткова маржа (М %) та чисті операційні витрати (В ), що видно з рівняння: Мо = Мв – Вінші Підставимо формулу визначення валової маржі. Тоді отримаємо: Мо = М % + Дінші – Вінші Різниця між непроцентними доходами і невідсоткови-ми витратами називається чистими операційними витратами. Тоді: Воч + Дінші – Вінші, Мо + М% + Воч Оскільки в банку інші витрати завжди більші інших доходів, то рівняння змінить знак на протилежний і в кінцевому вигляді буде так: Мо =М % - Воч Отже, операційна маржа банку — це різниця між відсотковою маржею та чистими операційними витратами. У будь-якому банку невідсоткових доходів недостатньо для покриття управлінських витрат. Але чим вище це покриття, тим кращим є фінансове становище банку. Його керівництву потрібно менше піклуватися про те, де заробити відсоткові доходи, щоби досягти нульового прибутку. У той же час невідсотковий дохід менше залежний від зміни та ризиків зовнішнього середовища. Його створення банком є більш гарантованим, ніж відсоткового доходу. Мінімальний управлінський дохід (Дмін), що покриває управлінські витрати, визначає "мертву" точку дохідності банку. Після досягнення цієї критичної межі банк почне отримувати реальний прибуток. Запишемо це у вигляді рівняння: Воч = ΔM % , Дмін = ΔM % + Дінші, або Дмін = Вінші Фінансова міць установи банку, її сталість тим вища, чим нижча частка мінімального доходу (управлінських витрат) у валовій маржі банку, чи навпаки, чим вищою є частка операційного прибутку у валовій маржі. У свою чергу, операційна маржа банку залежить від ефективного цінового управління кредитно-інвестиційним і депозитним портфелями, а з іншого боку, від уміння заробляти невідсоткові доходи і контролювати управлінські витрати. За даними табл. 7 проаналізуємо маржинальний дохід та фінансову міць установи банку: 1) стан і кон'юнктура ринку банківських послуг і капіталів та попиту на них; 2) економічна, демографічна і політична ситуація в державі та ін. До внутрішніх факторів, що залежать від діяльності банку, належать: — розвиток мережі установ та асортимент банківських послуг; — масштаби діяльності; — цінова політика банку; — управління персоналом та ін. Усі доходи можна поділити на відсоткові та невідсоткові. Відсоткові доходи отримують від найризикованіших видів діяльності. Це основна маса доходів банку. Відсоткові доходи формуються від: а) розміщення позичок за напрямкам; б) розміщення цінних паперів у портфелі на продаж та на інвестиції; в) від заставних та дисконтних операцій з векселями. Основу відсоткового доходу складають доходи від позичок кредитного портфеля. Горизонтальний та вертикальний аналіз відсоткових доходів дозволяє виявити пріоритетні напрямки їх формування в звітному періоді, оцінити тенденції і прогнозувати їх вплив на прибуток й рентабельність роботи банку. Аналіз динаміки річних відсоткових Ставок за видами позичкової діяльності дозволяє оцінити місце установи на ринку пропозицій позичок, оцінити тактику управління кредитними ресурсами щодо ефективності їх розміщення. Ефективні відсоткові ставки (С%) визначають і аналізують за складовими кредитного портфеля. Методика їх розрахунку така: де Д % — відсотковий дохід; 3п — залишок заборгованості за позичкою на початок періоду; 3к — залишок заборгованості за позичкою на кінець періоду; Т — тривалість звітного періоду. На обсяг відсоткового доходу від позичок кредитного портфеля впливають: — обсяг виданих позичок; — відсоткова ставка річних позичок. Факторна модель має такий вигляд: Д % = Зсер х С %, *і сер де Д % — відсотковий дохід; Зсер — середній обсяг виданих позичок; С % — ефективна відсоткова ставка доходів. За даними табл. 9, проаналізуємо вплив цих факторів методом ланцюгових підстановок. Отже, збільшення обсягів наданих позичок на 10,46 % забезпечило додатковий відсотковий дохід у 590 тис. грн. Проте, у звітному періоді ефективна відсоткова ставка знизилася з 19,53 % до 18,32 % . У зв'язку з цим відсоткові доходи знизилися на 487,7 тис. грн. Зниження ефективної відсоткової ставки пов'язано не тільки із можливим зниженням відсоткових ставок на ринку, але й структурними змінами у видах, обсягах та термінах надання позичок. Тому важливо вияснити, чи зниження дохідності позичок було неможливим, чи стало наслідком невдалого кредитного менеджменту. Аналіз витрат банку за статтями Аналіз витрат у банку проводиться за методиками, що подібні до методик вивчення доходів банку. Але оскільки витрати в банку безпосередньо контролюються менеджерами, бо залежать від характеру операцій та ведення банківської діяльності, то аналітичне вивчення понесених витрат є пріоритетним щодо отриманих доходів. Менеджери банку більше можуть вплинути на економію витрат, ніж на отримання доходів у вигляді відсотків чи комісійних. Аналітичне вивчення витрат проводиться за даними: • Примітки 2.2. Відсоткові витрати. • Примітки 5. Загальноадміністративні витрати. • Примітки 6. Витрати на персонал. • Примітки 7.Чисті витрати на формування резервів. • Примітки 8. Витрати на податок на прибуток. • Примітки 9. Непередбачені доходи/витрати. • Примітки 23. Нараховані витрати до сплати. • Баланс операційного дня. • Кошториси витрат. Відсоткові витрати включають витрати за коштами, отриманими від банків, від клієнтів, за випуском цінних паперів як боргових зобов'язань та ін. До загальноадміністративних витрат належать адміністративні витрати, амортизація, збиток від продажу основних засобів, оренда, інші податки та інші витрати.Статті витрат на персонал включають зарплату, витрати на соціальне забезпечення, інші обов'язкові нарахування та інші витрати на персонал. Також у примітці 6 вказується середня кількість працівників. Витрати на безнадійні та сумнівні борги показуються за статтями: кошти в інших банках, кредити та заборгованість клієнтів, інвестиційні цінні папери, дебіторська заборгованість за операціями банку. Кожна з них розкриває відрахування до резерву, повернення списаних активів, списання безнадійних активів. Інформація за вищеназваними статтями вивчається шляхом порівняння з даними кошторису попередніх років, за структурою статей та установ банку. Факторний аналіз прибутковості капіталу банку Прибутковість роботи банку вивчають за такими показниками: прибутковість акціонерного капіталу (ROE) і прибутковість активів (ROA). Перший визначають відношенням отриманого банком чистого прибутку до акціонерного капіталу або прибутку на акцію до курсу акції. Він показує вигідність бізнесу для акціонерів та вигоду альтернативного вкладення капіталу. Наприклад, акціонер одного банку отримав на акцію у 100 грн 15 грн прибутку, а іншого банку — на акцію у 100 грн 13 грн прибутку. Звісно, що вкладення коштів у перший банк будуть вигіднішими. Прибутковість активів дає оцінку роботи менеджерів з управління банком. Вона показує вміння керівництва банку досягати завдань, які поставлені акціонерами. Ці два показники взаємопов'язані. Методика їх аналізу відома як аналіз прибутковості банку, або як аналіз Дюпона (фірми, що вперше застосувала цю методику). Факторна модель аналізу прибутковості передбачає три етапи. Перший — це виявлення, вивчення та оцінка взаємозв'язку між прибутковістю капіталу й активами банку. Це дозволяє вивчити керованість співвідношенням між ризиком і прибутками банківського бізнесу. Вона записується так: Другий етап — це дослідження прибутковості активів за факторними складовими. Він передбачає вивчення використання активів і маржі прибутку. Маржа прибутку є частково об'єктом контролю та управління з боку менеджерів. Цей показник нагадує про те, що банки можуть збільшити свої доходи та розмір виплат акціонерам шляхом ефективного контролю за витратами і максимізації доходів. Аналогічним чином менеджери можуть підвищити середню дохідність активів банку шляхом вивіреного перерозподілу цих активів на користь найбільш дохідних кредитів та інвестицій, обминаючи при цьому підвищення ризиків. Аналітичнамодель виглядає так: де Кпа — прибутковість активів; Кйа — дохідність активів; Кп — маржа прибутку перед оподаткуванням у доходах. Це дозволяє провести спостереження за такими складовими управління в банку: Третій етап передбачає детальне вивчення маржі прибутку та дохідності, що пов'язане з використанням активів. Особливу увагу звертають на вміння менеджерів керувати сумою податків, щоби досягти належного чистого прибутку, резервами для відшкодування можливих втрат за стандартними кредитами, здобувати належну операційну та відсоткову маржу. Поєднавши складові трьох вищеназваних етапів аналізу, отримаємотаку аналітичну модель: де Кпак — прибутковість акціонерного капіталу; Кмк — мультиплікатор капіталу; Кдб — частка підвідсоткових активів у чистих активах; Квпа — дохідність підвідсоткових активів; Ккв — маржа прибутку перед оподаткуванням у доходах; Куп — частка чистого прибутку в прибутку перед оподаткуванням. Відповідно отримаємо таку сигнальну модель керованості банком: Кпак = Ефективність управління, ресурсами х х Ефективність контролю за дохідною базою х х Ефективність управління доходами х Ефективність контролю за витратами х Ефективність управління по датками Досягнення високого рівня прибутковості банку залежить від таких факторів: — використання фінансового важеля (Кмк); — використання операційного важеля, тобто частки фіксованих затрат, які банк несе для збільшення операційного прибутку з метою зростання чистого прибутку (Квра); — контролю за операційними витратами з метою того, щоб більша частина доходів переходила в операційний прибуток (Ккв); — управління портфелем активів для дотримання вимог щодо ліквідності при орієнтації на отримання максимального прибутку за будь-якою статтею активів (Кдб); — управління податками, які сплачує банк, з метою максимізації чистого прибутку (Куп);, — контролю за ризиком банківських операцій, щоби вони не звели нанівець прибуток і капітал банку. Методика аналізу прибутковості банку показана в табл. 10. Відповідно до вищенаведеної аналітичної моделі, вплив факторів складе: 1. Зміни мультиплікатора капіталу: Таблиця 10. Динаміка показників прибутковості банку, тис. грн.. № з/п Назва показників Позна-чення Минулий рік Звітний рік Відхилення абсо- лютне віднос- не, % 1. Чистий прибуток Пч 122,4 68,6 -83,8 -54,99 2. Прибуток перед оподаткуванням Пдо 221,6 104,2 -117,4 -52,98 3. Сукупні доходи Дх 477,0 446,8 -30,2 -6,334. Дохідні середні активи Ад 775,3 933,5 + 158,2 +20,41 5. Чисті середні активи Ач 906,9 1366,9 +460,0 +50,72 6. Акціонерний капітал Кв 218,5 241,9 +23,4 +2,98 7. Частка чистого прибутку в прибутку перед оподаткуванням Куп 0,5523 0,6583 +0,1060 +19,19 8. Маржа прибутку перед оподаткуванням у доходах Ккв 0,4646 0,2332 -0,2314 -49,80 9. Використання підвідсоткових активів Квпа 0,6152 0,4786 -0,1366 -22,20 10. Розширена дохідна база Кдб 0,8549 0,6829 -0,1720 -20,11 11. Мультиплікатор капіталу Кмк 4,1600 5,6500 + 1,4900 +35,83 12. Прибутковість акціонерного капіталу Кпак 0,5602 0,2836 -0,2766 -49,37 2. Вплив зміни розширеної дохідної бази: 3. Вплив зміни віддачі підпроцентних активів: Отже, черговість проблем зниження прибутковості банку така: на першому місці — зниження маржі прибутку в доходах (-42,36 %), на другому — звуження дохідної бази (-27,32 %), на третьому — зниження віддачі підпроцентних активів (-24,08 %). Негативну дію цих факторів менеджери банку намагалися компенсувати за рахунок посилення залучення коштів на фінансовому ринку (+35,82 %) та поліпшення управління податками (+8,14 %). Загалом, банк тільки розпочинає нарощувати масштаби діяльності. Він зіткнувся із серйозними проблемами щодо неналежного контролю за витратами та якістю кредитно-інвестиційного портфеля, інкасацією доходів за його статтями. Аналіз фінансового становища банку за матеріалами відкритих та службового рейтингу вітчизняних банків CAMELS розкрито в навчальному посібнику [11, с 171—216].
1 2 3 4 5 Категория: Банківська справа \| Добавил: Professor (08.06.2012)
Просмотров: 591 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: