Четверг, 28.11.2024, 10:54
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 6
Гостей: 6
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Аудит

Реферат на тему Зведення і викладення статистичних даних
1. Зведення і викладення статистичних даних
Несистематизовані зібрані статистичні дані часто складні для розуміння. Для отримання на їх основі висновків та пропозицій проводять аналіз статистичними способами і методами, перш за все, статистичним зведенням. Процес узагальнення статистичних даних і фактів називають зведенням.
Для організації зведення розробляють його програму. яка передбачає упорядкування даних статистичного спостереження, його класифікацію та систематизацію.
Розрізняють централізований та децентралізований спосіб зведення статистичних даних. При централізованому способі весь матеріал опрацьовують в одному центрі. Це дозволяє застосовувати комп'ютерну техніку. Дані статистичної звітності опрацьовують в основному децентралізовано, що дає можливість подавати районним (обласним) керівним органам необхідну статистичну інформацію.
Застосування комп'ютерної техніки дозволяє вести інтегроване опрацювання статистичних даних на основі обліку існуючих взаємозв'язків між окремими статистичними роботами. При цьому способі опрацювання статистичних даних висновки можна синтезувати для глибшого вивчення явища чи процесу в цілому. Слід більш повно використовувати існуючий парк комп'ютерів, здійснювати раціональне їх навантаження. Це внесе докорінні зміни в організацію опрацювання статистичних даних на основі методологічної, організаційної та технічної єдності її принципів.
Для наочного викладення зібраних цифрових даних та їх аналізу застосовують таблиці і графіки. Таблиці дають узагальнюючу характеристику суспільно-економічного явища чи процесу, а за допомогою графіків здійснюють зображення структури сукупності, розподілу, взаємозв'язку між явищами, зміни явищ у часі, територіальних порівнянь.
Для повної характеристики явища, що вивчається, дані про одиниці сукупності необхідно зводити і відображати у табличній формі. Узагальнююча характеристика одиниць статистичної сукупності звичайно наводиться у таблицях. У них відображають не весь обсяг інформації, а лише найбільш доцільні, вміло підібрані дані.
Викладення статистичних даних у табличній формі дозволяє розглянути властивості і якості ознак об'єкта спостереження, його взаємозв'язків та ін. Отже, статистичні таблиці - це особлива форма раціонального, систематизованого і наочного викладу узагальнюючих характеристик статистичної сукупності.
Процес зведення і опрацювання статистичних даних завершується побудовою статистичних таблиць. Подібно граматичному реченню, кожна таблиця має підмет і присудок. У підметі таблиці приводиться перелік елементів або груп явища, тобто тих ознак, про які йде мова у таблиці. Кількісні характеристики цих ознак наведені у присудку таблиці. Підмет і присудок таблиці розташовують, виходячи з мети і завдань опрацювання статистичних даних. У таблиці підмет знаходиться зліва, а присудок - зверху. У підметі таблиці вказують зміст рядків, а в присудку зміст граф. Графи, які містять підмет, нумеруються великими літерами алфавіту, а графи, які містять присудок - цифрами.
Якщо в присудку наведені характеристика явища на якийсь визначений момент часу або стан цього явища за якийсь період, то такі таблиці називаються статичними, а якщо присудок таблиці характеризує розвиток явища в часі або його стан за ряд періодів, то динамічними.
Номер таблиці приводять над її назвою у правому верхньому кутку. Макет статистичної таблиці має такий вигляд:
Таблиця
Загальний заголовок таблиці
Бічні заголовки (рядки) | Верхні заголовки (назва граф) | Підсумкова графа
А | 1 2 | 2 4 5 | 3 | 4 | 5 | 6
Нумерація граф
Підсумковий рядок
Залежно від цілей опрацювання статистичних даних таблиці бувають простими, груповими і комбінаційними.
Простими називаються таблиці, у підметі яких немає групувань. Вони діляться на перелікові, територіальні та динамічні.
Групові - це таблиці, в яких сукупність, що вивчається, розподілена у підметі на групи (види) за досліджуваною ознакою.
Комбінаційні таблиці характеризують взаємозв'язок результативної ознаки з двома чинниковими ознаками, що розміщенні у підметі групування.
Правильна побудова статистичних таблиць є важливим чинником успішного опрацювання і аналізу статистичних даних.
Вміти читати статистичну таблицю - це значить поволі засвоювати зміст окремих її рядків для того, щоб охопити і зрозуміти зміст таблиці в цілому. На основі поєднання в думці підмета з присудком приходимо до висновків, тобто формулюємо все статистичне речення таблиці.
У правильно побудованих статистичних таблицях не повинно бути ні одного зайвого слова, яке б заважало думці. гальмувало дію і в той же час не повинно бути неповноти і прогалин.
Сукупність раціональних способів, встановлених теорією і вироблених практикою, для надання таблицям більшої виразності, наочності, що полегшує читання і засвоєння змісту таблиць, називають технікою оформлення статистичних таблиць.
Для забезпечення найбільш наочного і системати-зованого вираження узагальнюючих характеристик сукупності при оформленні статистичних таблиць треба враховувати такі аспекти:
1. Для забезпечення можливості порівняння статистичних даних, які характеризують розвиток явищ за визначені періоди часу, або за станом на якийсь момент часу, макет статистичної таблиці повинен бути узгоджений з існуючими таблицями.
2. Необхідний точний, чіткий і ясний заголовок таблиці, який характеризує її основний зміст. Якщо при опрацюванні статистичних даних маємо декілька таблиць, то їх нумерують. В заголовку таблиці вказують також територіальні і часові характеристики наведених даних.
3. У заголовках граф таблиці необхідно давати характеристики показників (часові, територіальні та спеціальні). Тут вказують також специфічні характеристики показників (планові, фактичні, розрахункові), одиниці їх виміру.
4. При відсутності відомостей у відповідній клітинці таблиці ставлять три крапки, а при відсутності фактів - риску.
5. Статистичні таблиці повинні бути замкнутими, тобто мати підсумкові результати.
Групування — найважливіший етап статистичного зведення. Це метод дослідження масових суспільних явищ шляхом об'єднання оди-ниць сукупності в однорідні групи за істотними ознаками.
Воно дає змогу в первинному статистичному матеріалі відокреми-ти суттєві риси від несуттєвих, відчути перехід кількісних змін у якіс-ні, у багатьох випадковостях виявити необхідність у вигляді тих або інших закономірностей досліджуваного явища.
Крім того, метод групувань створює умови для наукового засто-сування інших статистичних методів аналізу: методу середніх, віднос-них величин, індексного методу тощо.
Щоб здійснити науково обґрунтоване групування, необхідно дотримуватися таких вимог:
- групуванню повинен передувати попередній якісний аналіз, що
дає можливість чітко уявити досліджуване явище і з'ясувати основні типові риси й особливості одиниць сукупності;
- слід чітко визначити істотні ознаки, на підставі яких проводити-меться групування;
- необхідно мати об'єктивно обґрунтоване визначення групування,
щоб у групі були об'єднані однорідні одиниці сукупності, а гру-пи істотно відрізнялися.
Зміст групувань має важливе значення у соціально-правових дослідженнях, оскільки дає змогу: виявити якісно однорідні сукупності, типи явищ; охарактеризувати структуру сукупності та структурні зрушення; дослідити взаємозв'язок між юридично залежними показ-никами.
Відповідно до цих завдань статистика застосовує три основні види групувань: типологічні, структурні та аналітичні.
Під типологічним групуванням розуміють розподіл досліджуваної сукупності на якісно однорідні типи явищ і процесів. Групування підприємств за формами власності; населення за суспільними група-ми; злочинів за формами і видами провини — умисні, необережні та за категоріями тяжкості; особистостей винних — неповнолітні, до-рослі, засуджені, виправдані; злочинців за статтями Кримінального кодексу тощо.
Прикладом типологічного групування може бути розподіл зло-чинів економічного спрямування на групи за видами злочинів.
Структурне групування характеризує розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою з метою вивчення структури (складу) типово однорідних груп злочинів, правопорушників, ци-вільних позовів та інших показників.
Отже, типологічне групування передує структурному.
Аналітичне групування уможливлює виявлення взаємозв'язку досліджуваних явищ і процесів. В основу аналітичного групування по-кладено щонайменше дві ознаки: факторну і результативну.
Факторною називається така ознака, під виливом якої змінюєть-ся інша ознака, що називається результативною.
Предметом групувань можуть бути численні дані, що показують залежність злочинності від рівня виховання, наявності в сім'ї батьків, від рівня безробіття тощо.
Аналітичне групування будують за факторною ознакою й у кож-ній групі визначають середнє значення результативної ознаки або результативну ознаку, у свою чергу, поділяють на групи.
У деяких випадках у правовій статистиці аналітичне групуван-ня — єдиний метод виявлення наявності або відсутності зв’язку.
Три види групувань тісно пов'язані між собою, доповнюють один одного і часто застосовуються одночасно.
Мета тієї чи іншої аналітичної розробки зумовлює різні варіанти групувань показників, що характеризують ті чи інші правопорушення. Так, відповідно до методичних рекомендацій "Статистичний ана-ліз показників моральної статистики, що характеризують злочин-ність" Держкомстат України у кримінальній статистиці використовує групування за юридичними та соціально-демографічними ознаками. В основі групувань кримінальної статистики повинна лежати найповні-ша і всебічна характеристика злочинності, особистостей злочинців у розподілі за причинами, що спонукають до скоєння злочині».
Групування злочинів за їх видами дає змогу встановити структу-ру судимості та злочинності за об'єктами посягань, виявити ступінь поширеності видів злочинів, частку кожного в загальній їх кількості, проаналізувати за ступенем тяжкості. Перелік останніх наведений у Кримінальному кодексі України.
Окремо у статистиці виділяють класифікації. Класифікація це фундаментальне, стійке групування статистичної сукупності на певні класи, розряди, категорії за атрибутивною ознакою. Вони розробля-ються на тривалий час і мають фундаментальне значення (класифіка-ція галузей економіки, КВД, товарів, професій та ін.).
Злочини класифікуються:*
за об'єктом протиправного замаху — державні; проти життя, здо-ров'я, свободи та особистої гідності; проти власності; господарсь-кі; посадові та ін. згідно з назвами глав Особливої частини Кримінального кодексу;*
за ступенем суспільної безпеки — тяжкі, менш тяжкі і ті, що не
являють великої суспільної небезпеки, малозначимі;*
за формою вини — умисні й необережні та за іншими ознаками.
У ході проведення статистичного дослідження даних про умисні вбивства необхідно мати на увазі, що їх облік ведеться як за закінче-ними злочинами, так і за замахами на вбивство. До них належать:
- умисні вбивства за обставин, які обтяжують провину і без таких;
- умисне вбивство, скоєне в стані сильного хвилювання;
- вбивство матір'ю новонародженої дитини.
Щодо крадіжок, то вони розподіляються на розкрадання приват-ного майна громадян, державного та колективного. Їх облік здій-снюється службами карного розшуку і службами по боротьбі з еко-номічними злочинами.
Розкрадання державного (колективного) майна класифікується залежно від розмірів збитків: дрібні, великі та особливо великі.
Виходячи зі статистичного аналізу даних, що характеризують склад злочинців, можна зробити висновок про те, що окремі види злочинів скоюють у більшості випадків певні категорії осіб. Наприк-лад, злочини, пов'язані з насильством (нанесення тяжких тілесних ушкоджень, вбивства, хуліганство тощо) здійснюються в основному чоловіками. Питома вага жінок велика серед осіб, які скоїли госпо-дарські та посадові злочини (хабарництво, обман покупців та ін.), розкрадання державного та колективного майна, здійснене шляхом присвоєння, розтрати чи зловживання службовим становищем тощо.
Злочинну активність доцільно розглядати не тільки залежно від статі злочинця, але і від його віку. Зважаючи на вікову структуру зло-чинців по окремих видах злочинів, можна помітити, що для вікової групи 14-17 років характерною ознакою є злочинна активність у здійсненні зґвалтувань та крадіжок; для вікової групи 18-24 роки до наведених злочинів додаються хуліганство та злочини, пов’язані з поширенням та вживанням наркотиків, та ін.
До злочинів, пов'язаних з наркотиками чи сильнодіючими засоба-ми, належать: розкрадання наркотичних засобів шляхом крадіжок, грабежів, розбійних нападів; незаконне виготовлення, придбання, вживання наркотичних засобів, а також схилення до їх вживання; притягнення неповнолітніх до немедичного вживання лікарських та інших засобів, які не є наркотичними, що призводить до одурманення; утримання чи організація притонів для вживання наркотичних засобів і одурманення з використанням лікарських та інших засобів, що не належать до наркотичних; підробка, виготовлення і збування підробних документів, штампів, печаток, бланків з метою придбання наркотиків та інших сильнодіючих засобів тощо.
Доцільно проводити аналіз даних про групову злочинність неповнолітніх, а також порівняльну оцінку змін, що відбуваються у груповій злочинності дорослих та неповнолітніх. Окремо аналізується злочинність організованих груп, включаючи дані про кількість і ха-рактер виявлених груп та скоєних ними злочинів.
Досліджуючи статистичні дані про осіб, які скоїли злочини, до-цільно аналізувати показники звітності, що характеризують реци-дивну злочинність. Це дає уявлення про тенденції поведінки осіб, які здійснюють злочини неодноразово. Такий аналіз проводиться на ос-нові даних статистичної звітності органів юстиції. У ньому міститься інформація як про засуджених, з яких знята минула судимість чи по-гашена, так і про тих, які мають незняту чи непогашену судимість. Необхідно мати на увазі, що, згідно зі статтею 88 КК України, особи, по відношенню до яких судимість погашена чи знята, визнаються та-кими, що не мають судимості. Рецидивістом називається особа, яка має непогашену чи незняту судимість. Доцільно проаналізувати, для яких саме злочинів характерним є багаторазовий рецидив.
Під час статистичного аналізу даних про засуджених використо-вують інформацію по вироках, що набули сили після розгляду справ у касаційній інстанції.
У разі засудження особи за двома чи більше статтями КК Украї-ни облік основних мір покарання відмічається за суворішим пока-ранням. Підсудний вважається виправданим у разі повного його виправдання.
У судовій статистиці дані про освіту, вік, заняття засудженого фіксуються на момент учинення злочину, а не винесення вироку.
Інформацію про кількість ув'язнених (засуджених, що перебува-ють у місцях позбавлення волі) можна використовувати для статис-тичного аналізу складу осіб, що утримуються у місцях позбавлення волі, стану злочинності серед них, порівняльного аналізу наповне-ності та поповнення протягом звітного періоду виправних закладів.
Групи засуджених (чи ув'язнених) за соціально-демографічною ознакою (стать, освіта, вік, заняття на момент скоєння злочину) по-рівнюються відповідно до груп населення за аналогічною ознакою.
У статистиці доцільно також використовувати групування за територіальними ознаками, яке уможливлює порівняння рівнів інтен-сивності та поширеності злочинів. Вікові групи засуджених за цією ознакою зіставляються з відповідними віковими групами населення, яке проживає на цих територіях.
Групування за часом скоєння злочину проводиться тільки щодо злочинів, на які впливає "сезонність", - крадіжки, зґвалтування, ху-ліганство. Це дає змогу отримувати інформацію для розробки за-ходів із запобігання злочинності.
Аналогічний підхід до групувань використовується і щодо інших галузей правової статистики.
2. Практичне завдання
Визначте, прийняв за базис 2001 рік, статистичні показники (абсолютний приріст, темп росту, темп приросту, середній рівень, середній абсолютний приріст, середні темпи росту і приросту) ряду динаміки, що характеризують стан злочинності в Україні. Зробіть висновок щодо характеру, направленості і інтенсивності змін.
Рік | 2001 | 2002 | 2003 | 2004
Число зареєстрованих злочинів по Черкаській області | 12.1 | 9.4 | 10.8 | 11.7
Рік | Число злочинів | Абсолютний приріст (зниження) | Темп росту у % (ланцюговий спосіб) | Темп приросту у % (нерухома база)
2001 | 12.1 | - | - | -
2002 | 9.4 | - 2.7 | 0.77 | - 28.8
2003 | 10.8 | - 1.3 | 1.44 | - 12.0
2004 | 11.7 | - 0.4 | 1.08 | - 3.41
Середній рівень: 11.0
Середній абсолютний приріст (зниження): -1.46 
Середній темп зростання (зниження): -0.6
Середній темп приросту (зниження): -40
Для оцінки швидкості та інтенсивності розвитку правових явищ використовуються взаємопов'язані характеристики: аб-солютний приріст, темп зростання, темп приросту, абсолютне значення 1% приросту. Обчислення цих характеристик ґрунтується на зіставленні рівнів ряду динаміки. При цьому рівень, з яким зіставляють, називається базисним. Це може бути або початковий рівень (y0), тоді показники називаються базисними, або попередній рівень (yі-1), тоді показники називаються лан-цюговими.
1. Абсолютний приріст відображає абсолютну швидкість зміни рівнів ряду за певний період часу. Він обчислюється як різниця рівнів:
і = уі - у0 - базисний; і = уі – уі-1 - ланцюговий.
2. Темп зростання k дозволяє оцінити відносну швидкість зміни рівнів динамічного ряду і обчислюється як частка від ділення кожного наступного рівня на базисний або попередній:
3. Темп приросту Т визначається як співвідношення абсолютного
приросту до відповідного рівня ряду:
Т = — 100 - базисний:
Tі = — 100 - ланцюговий. Або Ті = (Kі -1) 100.
4. Середній рівень обчислюється за формулою:
5. Середній абсолютний приріст обчислюється за формулою:
де n - число ланцюгових абсолютних приростів.
6. Середній темп зростання обчислюється за формулою серед-ньої геометричної:
де n - число ланцюгових темпів зростання.
7. Середній темп приросту визначається на основі середнього темпу зростання: T = (k-1) 100.
Використана література:
В.Б.Захожай, В.С.Федорченко Правова статистика, МАУП, -К:, 2003;
О.І.Кулинич, Р.О.Кулинич Правова статистика, „Поділля” Хмельницькій, 2002;
Г.Г.Трофімов Правова статистика, навч.-мет. посібник для самост. вивчення дисципліни, -К:, 2001;
О.М.Джужи Правова статистика, курс лекцій, -К:, 2000;
Категория: Аудит | Добавил: Professor (04.06.2012)
Просмотров: 723 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: