РЕферат на тему : Зовнішні зв'язки України - Аудит - Реферати - Каталог статей

Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток і поглиблення торгово-економічного співробітництва з республіками колиш- нього СРСР, країнами Східної Європи, розвиненими країнами світу, особли- во з тими, що мають чисельну українську діаспору. Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури повинні не тільки реалізовувати продукцію а традиційних ринках, а й виходити на нові перс- пективні регіони (особливо в Азію, Африку, Латинську Америку та Австра- лію). Найважливішою формою економічного співробітництва з країнами близького зарубіжжя нині є взаємний обмін різними видами сировини, гото- вої продукції та наукове співробітництво. Однак необхідними є послідовна і радикальна перебудова механізму економічних зв'язків, здійснення карди- нальних заходів для їх оптимізації. Зокрема, передбачено захист економічних інтересів України через встановлення митного кордону з республіками ко- лишнього СРСР. Підписано обопільні угоди з Росією та Білоруссю про спів- робітництво у галузі зовнішньоекномічної діяльності, які не допускають ре- експорту товарів, до яких інші учасники угоди застосовують заходи регулю- вання. Реекспорт таких товарів має здійснюватися лише за письмової згоди та на умовах, що визначаються уповноваженим органом держави, яка є ви- робником цих товарів. Україна вивозить до країн СНД кам'яне вугілля, чавун прокат чорних металів, залізну руду, самородну сірку, цемент, сіль, промис- лове устаткування, автобуси, тепловози, екскаватори, продукцію хімічної промисловості, цукор, масло, фрукти, консерви тощо. В загальному обсязі вантажів, які щороку вивозяться з України у ці країни, найбільшу частку мають коксівне вугілля і чорні метали. Понад 72 % наших поставок отримує Росія. Основним споживачем їх є Центральний район Росії, на який припадає майже 3/4 вивозу продукцій з України. Значними споживаннями залізної руди, чорних металів, які над- ходять з України, є Поволжя, Північний Кавказ. Певна кількість чорних металів, зокрема прокату, вивозиться з України до Санкт-Петербурга, Біло- русі, держав Балтії, Молдови, цукор - в усі республіки колишнього СРСР (за винятком Молдови), м'ясо, масло, м'ясні вироби - здбільшого в Росію. В Україну з інших республік колишньго СРСР найбільше ввозить Росія -70% Це - нафта, газ, ліс, папір, деякімарки чорних і кольорових металів, машини, устаткування та інша продукція. Білорусь постачає в Україну трактори, вантажні автомобілі, електронно-об- числювальні машини, мінеральні добрива, ліс, папір; Казахстан - кольорові метали, шкірсировину, концентратикольорових металів; Молдова - продукцію прладобудування, виноробної промисловості, килими, виноград; республіки Середньої Азії - газ, бавовну, концентрати кольорових металів, тканини, каракуль; республіки Закавказзя - нафту і автомашини, алюмініє- вий прокат, чай, фрукти, вино, тютюн; держави Балтії - електротовари, трам- ваї, пральні машини, холодильники, радіоприймачі, мікроавтобуси, рибу і рибопродукти, трикотажні і галантерейні вироби та інші товари широкого вжитку. Зовнішньоторговий товарообіг України з Росією, $млн. [5,77] За сучасних умов Україна налагоджує прямі зовнішньоекономічні відносини з багатьма країнами світу. Так, на кінець 1996 року нашу державу визнали понад 160 країн світу, 132 з них встановили з Україною дипломатичні від- носини. У країни далекого зарубіжжя ми поставляємо машини, трактори, за- лізну руду, устаткування для гірничо-шахтових, будівельних, електротехніч- них підприємств, засоби автоматизації, обчислювальну техніку, автомобілі, прокатні стани, океанські суда, силові трансформатори, магістральні тепло- вози та багато іншої продукції. За даними Міністерства статистики, Україна мала в 1995 р. у торгівлі з країнами далекого зарубіжжя позитивне сальдо розміром майже 1346,4 млн. дол. США. Основна частина експорту України припадає на Європу (49,4%), друге місце посідає Азія (38%), на третьому місці Америка (8,3%), далі йдуть Африка (4%) та Австралія та Океанія (0,3%). Імпортні поставки за цей самий період надходили в Україну тільки з чотирьох континентів. Найбільша частка українського імпорту припадає на Європу (68,5%), менша - на Азію (17,3%), Америку (10,2%) і Африку (4%). Сьогодні ні розміри експоту, ні його стуктура не можуть задовольнити Україну. Річ у тім, що розміри експорту поки що недостатні: в 1995 р. вони становили 11566,5 млн. дол. США. У його структурі найбільшу частку мають сировина, матеріали і товари народного споживання - 87,6 %; машини і устаткування - 10,3 %, інші товари (у тому числі послуги) - 2,1 %. Тому необхідно переорієнтувати експорт з первинної сировини на нову техніку й технологію, товари високого рівня переробки, різні послуги. Україна отримує з різних країн світу промислове устаткування, медичне об- ладнання, різні прилади, хімічні товари, джут, цитрусові, каву, продукцію хімічної промисловості та легкої промисловості. Проте необхідно створювати економічні бар'єри (високе мито тощо) для таких товарів, як жувальна гумка, напої, тютюнові вироби, радіотовари інші товари широкого вжитку. Це зменьшить дефіцит платіжного балансу і підніме попит на аналогічну вітчизняну продукцію, стабілізуючи виробництво. Найтісніші економічні зв'язки підтримує Україна з країнами Східної Європи, зокрема з Угорщиною та Польщею. У структурі вивозу в ці країни переважає продукція галузей важкої індустрії: кокс, руда, сірка, чорні метали, устатку- вання для гірничодобувної та металурргійної промисловісті, тепловози, екс- каватори, бульдозери, телевізори, трансформатори, сільськогосподарські машини тощо. Протягом тривалого часу спостерігається сталість поставок на експорт донецького вугілля, що визначається попитом на нього як у колишніх країнах РЕВ, так і в ряді капіталістичних країн (Італії, Франції, Єгипті). Об'єктивною передумовою попиту на це вугілля на європейському, північноафрикансько- му та близькосхідному ринках є практична відсутність на Землі антрацитово- го палива, яке має високу калорійність, а головне - недимність. Залізну руду Україна вивозить до Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії та ін. Самородна сірка з України надходить до Чехії, Слова- ччини, ФРН, Угорщини, Румунії. З країн Східної Європи Україна імпортує машини, верстати, комплексне промислове устаткування для хімічної промисловості, рухомий залізничний склад, судна, автошини, побутові електроприлади, медикаментами тощо. У сучасних умовах економічні зв'язки України з країнами Східної Європи трохи послабилися, але в майбутньому, очевидно, вони, розвиватимуться більш ефективно. Україна бере участь в економічному співробітництві з промислово розвине- ними країнами світу. Понад 20 країн (Австрія, Голландія, Італія, Норвегія, Франція, Фінляндія, ФРН, Швейцарія, Швеція, США, Канада, Великобрита- нія, Японія та ін.) отримують з України промислову продукцію і промислову сировину: залізну і марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів, графіт, скло, металургійне та гірничо-шахтове устаткування, штучні алмази, велосипеди, металообробні верстати, прилади автонавантажувачі, а також цукор, льоноволокно, олію тощо. До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун, феро- сплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льноволокно, хміль, а Україні Великобританія постачає різні машини, промислове устаткування, хімічні продукти, вовняні тканини. До ФРН Україна експортує феросплави, чорні метали, автонавантажувачі, віконне скло, олію тощо. З ФРН Україна імпортує різні машини й промисло- ве устаткування, прокат чорних металів, хімічну продукцію. До Франції з України вивозять антрацит, помпи, металообробні верстати, фотоапарати, льоноволокно, олію. Франція поставляє Україні потоково-меха- нізовані й автоматизовані лінії зварювання і складання кузовів кабін тракто- ра Т-150. На французьких суднобудівних підприємствах виконують замов- лення Чорноморського пароплавства. Українські машинобудівники виготовили для США унікальний трансфор- матор на 500 тис. кВт, Фінляндії - комплект устаткування для атомної еле- ктростанції. Україна бере участь в економічному співробітництві з країнами, що розви- ваються. У попередні роки, за існування СРСР, цим країнам було надано кредити протягом 10 - 12 років. Частка України в цих кредитах за поперед- німи розрахунками, становить майже 18 млрд. дол. Традиційні товари експорту країн, що розвиваються, бавовна, джут, вова, арахіс, оливкова олія, натуральний каучук, какао-боби, цитрусові, тютюн та інше. Україна вивозить свої товаи до баатьох країн, що розвиваються. У стуктурі експорту основне місце посідають машини і промислове устаткування. Так, вантажні автомобілі Кременчуцького заводу поставляють до Індії, Латинської Америки, Близького Сходу; помпи із Сумського заводу - до Індії, Пакистану, Сірії. Машини, устаткування, прилади для африканських, азіатських і лати- ноамериканських країн виготовляють з урахуванням їх роботи в умовах тро- пічного клімату. Підписано угоду про постачання нафти і газу з Ірану в Україну. З цією ме- тою створено українсько-ірансько-азербайджанську компанію, яка збудує цілу систему трубопроводів через Росію в Україну. 45 % внеску - України, така сама частка Ірану, 10 % - Азербайджану. Угода розрахована на 15 років Україна поставлятиме до Ірану машини і обладнання для гірничо-добувної та металургічних підприємств, доріг і морських портів. Підписана угода між Україною і Тунісом про співробітництво в галузі ірига- ції, за якою туніських іригаційних спорудах працюватимуть українські фа- хівці. Туніс постачатиме Україні фосфорити. Останнім часом право на здійснення зовнішньоекономічних операцій надано окремим підприємствам і організаціям, внаслідок чого підвищилась актив- ність їх у зовнішньоекономічній сфері. Зареєстровано більш як 30 тис. 70% обігу, то в 1997 році - близько 65%. Навіть поверховий аналіз показує, що положення зовнішньоїтогівлі всьго лише відразило кризис, в якому знаходилась українська економіка в минуло- му році. Збереженя позицій в експорті послуг зв'язано з геополітичним поло- женням України, до того ж дві третини його прийшлося на транзат російсь- кого газу. А "транзитний" газ, як відомо, віддається енергетиці та комуналь- ній сфері, причому, як правило, без оплати. Оскільки основний внесок в справу "оздоровлення" українського зовнішньо- торгового обігу внесло зниження імпорту товарів, є сенс більш уважно погля- нути на тогівлю товарами. Якщо вірити офіційній статистиці, по ряду традиційних статей український експорт в минулому році зменьшився порівняно з 1996 роком. Наприклад, вдвічі (до $106 млн) зменьшився вивіз молочних продуктів, втричі (до $127) експорт зерна, вдвічі (до $104) - продаж за кордон муки, в півтора рази (до $122 млн) - експорт жирів та масел рослинного та животного походження, вдвічі (до $331 млн) - вивіз цукру, однієї з основних статей експорту, в чоти- ри рази (до $114 млн) - вивіз алкогольних та безалкогольних напоїв, на чверть (до $433 млн) - експорт добрив, ( до $186 млн) - вивіз одежі з тексти- лю. Правда, були і невеликі перемоги: з $236 млн до $278 млн збільшився експорт насіння підсолнуха, в півтора рази (до $131 млн) - продаж продукції м'ясопереробки. Динаміка експорту деяких видів пордукції навіває керівницту країни думки: варто було на чверть (до $129 млн) збільшиться вивозу з країни кожсирови- ни, як Кабмін вже в нинішньому році вирішив призупинити цей бізнес. Найвагомішим в абсолютному вираженні був зріст експорту продукції чорної металургії (з $4187 млн до $5452 млн). У зв'язку з останнім досягненням серйозні сумніви визивають дані про ім- порт природного газу. В минулому році відмічено зріст виробництва металу як раз на величину приросту його експорту. Аналіз платіжного балансу не визвав у фінансистів сумнівів що до офіційної статистики, проте щє в лютому українське керівництво признало наявність боргу вітчизняних споживачів перед РАО "Газпром" в розмірі $750 млн. Означає це, що дана сума не зара- хована у зовнішньоторговій статистиці, знає лише один Кабмін. Крайньою мірою лише одна цифра може з'їсти все додаткове сальдо, та щє і на негатив- не сальдо три сотні мільйонів залишиться. Але це щє не всі сюрпризи імпорту По мілочах щє багато набереться. Розподілення імпорту та експорту серед перших п'яти найкрупніших країн торгових партнерів України [5,76]
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (06.06.2012)
Просмотров: 818 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: