Реферат на тему Типові операції - Аудит - Реферати - Каталог статей

Розділ 5. Типові операції Засоби вводу i редагування проводок в журналi операцiй, описанi в розділi 5, вимагають ручного вводу всiх реквiзитiв кожної проводки. Це забезпечує бiльшу гнучкiсть, так як Ви можете ввести будь-яку можливу проводку. Однак при вводi стандартних операцiй значно зручнiшою є автоматизацiя рутинних дiй. Наприклад, при вводi даних про реалiзацiю продукцiї було б незручно кожний раз вручну роздiляти суми реалiзацiї на величину ПДВ i суму реалiзацiї без ПДВ, не кажучи вже про можливiсть арифметичної помилки. А при видачi грошей з каси пiд звiт було б дуже зручно вiдразу надрукувати розхiдний касовий ордер. Для реалiзацiї цих функцiй в програмi є можливiсть використовувати типовi операцiї. З їх допомогою Ви можете автоматизувати ввiд стандартних операцiй i друкувати необхiднi документи. Програма дозволяє також бухгалтеру самостiйно задавати типовi операцiї i форми первинних документiв, тим самим настроюючи програму пiд свої потреби. Iнший засiб вводу проводок в журнал операцiй - режим документiв i розрахункiв - викладений в розд.6. 5.1. Основнi можливостi При вiдображеннi в бухгалтерському облiку того чи iншого господарського акту, бухгалтер повинен занести в журнал операцiй одну або кiлька проводок. Цi проводки мають одну i ту ж дату i подiбний змiст. Наприклад, такi проводки можуть вiдображати отримання кiлькох назв товарiв вiд одного постачальника або визначення ПДВ, собiвартостi, накладних витрат i прибутку вiд реалiзацiї продукцiї. Типовi операцiї можна уявити собi як сценарiї часто повторюваних дiй. При заданнi типової операцiї в журнал помiщаються проводки, що мають, як правило, загальну дату i один i той же початок опису операцiї. Суми проводок можуть пiдраховуватися автоматично або вводитися вручну. Програма дозволяє коректувати i доповнювати список типових операцiй i формули для пiдрахунку сум проводок. При використаннi типових операцiй можна також автоматично отримувати первинний документ, формат якого може змiнюватися користувачем. Використання типових операцiй включає в себе слiдуючi аспекти: задання проводок типової операцiї (див. розд. 5.4); визначення формату первинного документа, створеного при вводi типової операцiї (див. розд.5.8); ввiд типових операцiй (див. розд. 5.3). 5.2. Список типових операцiй Програма дозволяє використовувати будь-яку кiлькiсть типових операцiй. Для перегляду i редагування типових операцiй програма виводить на екран список типових операцiй . Цей список виводиться: для вибору з нього потрiбної типової операцiї при натисненнi Ctrl Enter або Ctrl F9 з режиму перегляду журналу операцiй (режим "Журнал операцiй" групи "Операцiї" головного меню); для перегляду i коректування при виборi пункту "Типовi операцiї" групи "Операцiї" головного меню. Список типових операцiй впорядковано по назвах операцiй, при цьому початковi пробiли в назвах операцiй iгноруються. Список включає три графи: "Операцiя", "Типовий змiст", "Вих.файл": в графi "Операцiя" наводиться назва типової операцiї. Ви можете вибирати її на свiй розсуд, вона використовується тiльки для зручностi пошуку потрiбної операцiї; в графi "Типовий змiст" вказується текст, що включається в початковий опис всiх проводок даної операцiї; в графi "Вих.файл" знаходиться iм"я файла з формою первинного документа, який може друкуватися при вводi даної типової операцiї. Якщо ця графа пуста, то первинний документ для даної операцiї створюватися не буде. Використання даного списка для вибору типових операцiй розглядається в розд. 5.3, а для коректування - в розд. 5.4. Зауваження. В поставочний комплект включений ряд типових проводок. Цi типовi проводки є зразками. Ви можете змiнювати їх вiдповiдно до Вашої системи облiку. 5.3. Ввiд типових операцiй Для вводу типової операцiї натиснiть при переглядi журналу операцiй комбiнацiю клавiш Ctrl Enter. Програма виведе на екран список типових операцiй. Встановiть вiдповiдними клавiшами курсор на стрiчку з потрiбною типовою операцiєю i натиснiть Enter. На екран буде виведено запит, який мiстить проводки даної операцiї. Формат бланка запиту. В запитi зверху приведенi графи "Дата", "Сума", "Змiст". Дата i змiст операцiї заносяться в кожну проводку, яка утворюється при вводi даної типової операцiї (при бажаннi цi реквiзити у проводок можна змiнити). Сума операцiї є "базою" для пiдрахунку сум проводок. Розрахунок проводиться по формулi, вказанiй при визначеннi типової операцiї. Нижче стрiчки з датою, сумою i змiстом операцiї знаходиться таблиця, що складається з проводок даної типової операцiї. Опис кожної проводки займає двi стрiчки. Графи таблицi мають слiдуюче призначення: графа "NN" для номеру проводки, який може використовуватися в формулах, якi задають суми проводок в типовiй операцiї (див. розд. 5.6); графа "Дебет/Кредит" складається з двох пiдграф. В лiвiй пiдграфi знаходяться коди рахунка i субрахунка дебета проводки (в першiй стрiчцi) i кредита проводки (в другiй стрiчцi проводки). В правiй пiдграфi знаходяться значення субконто дебета i кредита. Невизначенi значення субконто вiдмiченi символами "?" і їх слiд буде задати при вводi типової операцiї; в першiй стрiчцi графи "Кiлькiсть, Сума в валютi, Сума, Змiст, N" виводяться (злiва направо) кiлькiсть проводки (якщо по рахунку дебета або кредита ведеться кiлькiсний облiк), сума в валютi i сума проводки. В другiй стрiчцi виводяться валюта проводки i опис проводки. Якщо в описi є символ "#", то пiсля нього буде вставлено номер первинного документа, що запитується при вводі даної типової операцiї. Заповнення бланка запиту. Спочатку програма запропонує Вам ввести дату, суму i текст змiсту операцiї. Зауважимо, що про суму операцiї програма запитує завжди, навiть якщо вона не використовується при пiдрахунку сум проводок. Пiсля вводу дати, суми, тексту змiсту операцiї програма буде Вам пропонувати заповнити всi реквiзити проводок типової операцiї: для проводок по тих рахунках, по яких ведеться аналiтичний облiк, на екран виводяться вiдповiднi списки субконто, i Ви повиннi будете вибрати об"єкт аналiтичного облiку, до якого вiдноситься проводка; для проводок по рахунках, де ведеться валютний облiк, на екран виводиться запит валюти; для проводок, де ведеться кiлькiсний облiк, на екран виводиться запит кiлькостi (при цьому в другiй знизу стрiчцi з"являється повiдомлення "Ввiд кiлькостi"). Пiсля вводу кiлькостi сума проводки автоматично вираховується, як кiлькiсть, помножена на цiну субконто (при необхiдностi Ви можете потiм виправити цю суму); для деяких проводок програма може запитувати суму проводки (це тi проводки, де при визначеннi типової операцiї був заданий нульовий коефiцiєнт, див. нижче); для проводок, де в описi є символ "#", програма запитує номер первинного документа, який може бути роздрукований пiсля вводу типової операцiї. Пiсля вводу всiх необхiдних реквiзитiв проводок програма виведе на екран запит подальших дiй. Для вибору потрiбної дiї видiлiть клавiшами вiдповiдний напис i натиснiть Enter. Варiанти цього запиту призводять до слiдуючих дiй: записати операцiю - закiнчення вводу типової операцiї, всi створенi проводки заносяться в журнал операцiй; продовжити коректування - вiдбувається повернення в режим перегляду i коректування сформованих проводок. При цьому Ви можете змiнити будь-якi реквiзити проводок. Для повернення в запит потрiбно буде натиснути Esc; вихiд без запису - закiнчення вводу типової операцiї, всi створенi проводки не записуються в журнал операцiй, тобто пропадають; друк документа - якщо для даної типової операцiї передбачена форма первинного документа, то виконується формування цього документа. Створений документ виводиться для коректування, по закiнченнi якого Ви можете або надрукувати його, або вiдмовитися вiд друку; форма - перегляд i редагування форми первинного документа (див. розд. 5.8). Зауваження. Якщо при формуваннi первинного документа в формi цього документа будуть знайденi помилки, програма виведе протокол помилок на екран i в файл FORMERR.TXT. Коректування проводки введеної операцiї. Пiсля вибору пункту "продовжити коректування" в запитi мал. 5.3 Ви можете змiнювати будь-якi реквiзити проводок. Для коректування реквiзиту слiд видiлити його з допомогою курсора i натиснути Enter. Змiна реквiзитiв всiєї типової проводки змiнить реквiзити кожної проводки. При змiнi кiлькостi в проводцi автоматично перераховується сума проводки. Програма дозволяє змiнити дату проводки або формулу. Для цього слiд клавiшами добитись того, щоб видiленими були обидвi стрiчки проводки, тодi в нижнiй частинi екрану можна буде вводити дату або формулу. Порядок задання формул описано в розд.5.8. Пiсля закiнчення вводу формули натиснiть Enter. Пiсля завершення коректування натиснiть клавiшу Esc, i програма знову виведе на екран запит. Ввiд типової операцiї з копіюванням. Якщо в режимi перегляду журналу операцiй натиснути Ctrl F9, то програма буде працювати так само, як при натисненнi Ctrl Enter, але в бланку типової операцiї в якостi початкових значень дати, суми i змiсту типової проводки будуть представленi реквiзити тiєї проводки, на яку було встановлено курсор перед натисненням Ctrl F9. При бажаннi цi значення Ви можете змiнити. Зауваження. Проводки, створенi з допомогою типової операцiї, пiсля запису в журнал операцiй нiякими додатковими якостями не вiдрiзняються вiд iнших проводок в журналi. Ви можете редагувати цi проводки окремо, як це описано в розд.5.6. Цi проводки нiяк не змiняться, якщо шаблон типової операцiї, з допомогою якого вони були створенi, в подальшому буде змiнено. Якщо для типової операцiї була передбачена форма первинного документа, то друкувати цей документ треба до запису проводок, створених при вводi типової операцiї, не залишаючи це "на потiм". Пiсля запису проводок в журнал операцiй сформувати з них первинний документ буде вже неможливо. Якщо принтер несправний або недоступний, можна встановити в запитi "Параметри" режим друку в файл, а вивести цей файл на принтер можна буде пiзнiше. Обмеження, вказанi в зауваженнях 1, 2, вiдсутнi для режиму "документи i розрахунки" (див.розд.6). Для документiв i розрахункiв Ви зможете переглядати їх вихiднi реквiзити, автоматично перераховувати проводки при змiнi їх реквiзитiв, а також в будь-який момент роздрукувати будь-який документ. При виборi зi списка типових операцiй Ви можете коректувати цей список, вставляти, знищувати i змiнювати типовi операцiї. Однак бiльш зручно це робити в режимi "Типовi операцiї" групи "Операцiї" головного меню (див. розд.5.4). Проводки з нульовою сумою в журнал операцiй не заносяться. 5.4. Визначення типових операцiй Для задання шаблонiв типових операцiй призначений режим "Типовi операцiї" групи "Операцiї" головного меню. При бажаннi цi ж дiї можна виконувати i пiсля натиснення Ctrl F9 або Ctrl Enter в журналi операцiй (див. розд. 5.3), але це менш зручно. Список типових операцiй. Пiсля вибору пункту "Типовi операцiї" групи "Операцiї" головного меню на екран виводиться список типових операцiй. Ви можете переглядати i редагувати цей список, як звичайно (див. розд.2.11). Для виходу з перегляду натиснiть Esc. Коректування стрiчки списка. Для коректування змiсту графи, видiленої курсором, натиснiть клавiшу Enter. При коректуваннi Ви можете використовувати клавiши редагування (див. розд.2.12). Ввiд нової стрiчки в список. Для вводу нової типової операцiї натиснiть клавiшу Ins i задайте значення граф для нової операцiї. Крiм того, натиснувши F9, Ви можете скопiювати стрiчку списка: дiя F9 аналогiчна дiї Ins, але в якостi значеннь "по замовчуванню" граф знову введеної стрiчки Вам будуть пред"являтися значення вiдповiдних граф тiєї стрiчки, на якiй знаходився курсор перед натисненням F9. Пiсля задання граф нової операцiї програма запропонує Вам ввести список проводок (див. нижче). Знищення стрiчки зi списка. Для знищення стрiчки зi списка типових операцiй встановiть на неї курсор i натиснiть Del. Програма виведе запит на пiдтвердження необхiдностi знищення типової операцiї. Для знищення натиснiть Enter, а для вiдмiни - Esc. Редагування проводок типової операцiї. При натисненнi клавiши F3 при переглядi списку типових операцiй, а також при вводi нової типової операцiї, програма виводить на екран запит для задання проводок даної типової операцiї. Порядок роботи з цим запитом викладений в розд.5.5. Задання форми документа. Якщо для типової операцiї в списку типових операцiй заповнена графа "Вих.файл", то пiсля натиснення клавiши F4 Ви зможете переглядати i редагувати шаблон документа, що буде друкуватися пiсля вводу даної типової операцiї. Правила задання форм документiв викладенi в розд.5.8. Задання назв операцiй. Список типових операцiй виводиться на екран впорядкованим по назвах операцiй, при цьому початковi пробiли в назвах операцiй iгноруються. Тому, щоб в списку операцiй можна було легко орiєнтуватися, подiбнi операцiї повиннi починатися з однакових символiв. Для зручностi роботи зi списком типових операцiй цi операцiї можна розбити на кiлька груп: "Договори", "Зарплата", "Матерiали" i т. д. Назви груп слiд вводити в список як операцiї без проводок. Назви самих операцiй має змiст заносити в список з деяким вiдступом (2-3 символи), щоб групи операцiй добре розрiзнялись. Назву операцiї при цьому слiд починати з назви групи. Наприклад: Договори Договори Акт Договори Оплата Матерiали Матерiали Прихiд Матерiали Списання на виробництво При великiй кiлькостi типових операцiй можна аналогiчним чином вводити пiдгрупи всерединi груп. Пошук операцiй в списку можна вести з допомогою лiтерних клавiш i клавiши Tab. 5.5. Задання проводок типової операцiї При натисненнi клавiшi F3 при переглядi списка типових операцiй, а також при вводi нової типової операцiї, програма виводить на екран запит для задання проводок даної типової операцiї. Опис кожної проводки в цьому запитi займає двi стрiчки. Графи запиту мають слiдуюче призначення: графа "NN" призначена для номера проводки, який може використовуватися в формулах, що задають суми проводок. Крiм того, номери проводок визначають послiдовнiсть їх занесення в журнал операцiй при вводi нової типової операцiї; графа "Дебет/Кредит" складається з двох пiдграф: в лiвiй пiдграфi в першiй стрiчцi знаходиться код рахунка i субрахунка дебета проводки, в другiй стрiчцi - код рахунка i субрахунка кредита проводки; в правiй пiдграфi знаходиться значення субконто дебета (в першiй стрiчцi) i кредита (в другiй стрiчцi) проводки. Якщо значення субконто не задане, а по вiдповiдному рахунку (тобто дебету або кредиту) проводки передбачений аналiтичний облiк, то значення субконто запитується пiд час вводу проводки або копiюється з попередньої проводки (якщо воно там задане, див. нижче); графа "Коефiцiєнти, Тип.змiст, Формула" має двi стрiчки: в першiй стрiчцi знаходяться коефiцiєнти, по яких сума проводки одержується з суми операцiй (сума операцiй множиться на коефiцiєнт, що знаходиться пiд символом "", дiлиться на коефiцiєнт, що знаходиться пiд символом "/" i потiм перетворюється по формулi, яка знаходиться в другiй стрiчцi). За коефiцiєнтами знаходиться опис проводки, вiн уточнює опис операцiї. Якщо в описi є символ "#", то для нього слiд вводити номер первинного документа, що буде друкуватися пiсля вводу типової операцiї; в другiй стрiчцi знаходиться формула, по якiй розраховується сума проводки. Формула може бути вiдсутня, в цьому випадку сума проводки визначається з допомогою тiльки коефiцiєнтiв. графа "N" мiстить номер робочого мiсця, яке вноситься в проводку. Якщо дана графа не заповнена, то в проводку вноситься бiжучий номер робочого мiсця (заданий в запитi "Параметри"). Перегляд списку проводок. Перегляд списку проводок i їх коректування виконується так як i для всiх iнших спискiв. Для виходу з перегляду списка проводок операцiй натиснiть Esc. Коректування списка проводок. Для кожної проводки типової операцiї обов"язково слiд вказати номер, рахунок дебета i кредита проводки i коефiцiєнти перетворення суми операцiї в суму проводки. Номера проводок не повиннi повторюватися. Якщо перший коефiцiєнт (пiд знаком "") рiвний нулю, то сума проводки буде запитуватися при вводi типової операцiї. Для змiни реквiзиту проводки слiд видiлити цей реквiзит курсором i натиснути Enter. Ввiд нової проводки здiйснюється при натисненнi Ins, знищення бiжучої проводки - при натисненнi клавiши Del. З допомогою F9 можна скопiювати проводку: дiя цiєї клавiши аналогiчна дiї Ins, але в новiй проводцi в якостi реквiзитiв "по замовчуванню" Вам будуть показанi значення вiдповiдних реквiзитiв тiєї проводки, на якiй знаходився курсор перед натисненням F9. Задання рахункiв дебета i кредита. Для коректування рахункiв дебета i кредита проводки пiдведiть курсор в першу або другу стрiчку лiвої пiдграфи колонки "Дебет/Кредит" i натиснiть Enter. Ви можете ввести код рахунка або субрахунка вручну, або вибрати його зi списка. Для вибору зi списка слiд натиснути F3 (якщо поле пусте, то можна натиснути Enter). Задання субконто. Якщо по рахунку дебета або кредита проводки ведеться аналітичний облік, то до занесення цієї проводки в журнал операцій необхідно визначити, до якого субконто ця проводка відноситься. Задання субконто може здійснюватися як при визначенні шаблону типової операції, так і при вводі типової операції. Всього є три можливості: субконто задане в шаблоні типової операції, тоді даний код субконто програма при вводі типової операції запитувати не буде. Щоб при вводі змінити цей код субконто, слід відповісти на запит мал. 5.3 "Продовжити коректування", підвести до даного коду субконто курсор і натиснути Enter; субконто в шаблоні типової операції не вказано. В цьому випадку при вводі типової операції або пропонується ввести субконто, або воно автоматично копіюється з попередніх проводок; на місці назви субконто в шаблоні типової операції вказане слово "Вибрати" (воно заноситься туди при натисненні клавіші F5). В цьому випадку про субконто програма завжди запитує при вводі типової операції. Зауваження. При початковому заповненні бланка типової операції програма копіює значення субконто, що вводяться в усі незаповнені позиції субконто того ж типу, що лежать нижче, крім, звичайно, тих, для яких заданий режим "Вибрати". Тому при початковому заповненні бланка типової операції програма буде запитувати вид субконто чи якщо для нього заданий режим "Вибрати", чи якщо до нього в бланку немає вибраного субконто того ж типу. Для задання субконто підведіть курсор в потрібне місце, натисніть Enter і виберіть субконто зі списка, який з'явиться на екрані. Щоб очистити поле з субконто або вставити в нього слово "Вибрати" (тобто встановити режим обов'язкового запиту даного субконто при вводі типової операції), виділіть це поле курсором і натискайте клавішу F5 (один або два рази). Обчислення суми проводки. Спосіб визначення суми проводки залежить від коефіцієнтів (заданих під знаками "* " і "/ ") і наявності формули обчислення: якщо для проводки задана формула, то сума проводки обчислюється по формулі (див. розд.5.6). Якщо при цьому перший коефіцієнт рівний нулю, то розрахована сума проводки виводиться користувачеві для підтвердження (користувач може змінити цю суму); якщо формула не задана, а перший коефіцієнт не рівний нулю, то сума проводки обчислюється як сума операції, помножена на перший коефіцієнт і поділена на другий; якщо формула не задана і перший коефіцієнт рівний нулю, то сума проводки запитується при вводі типової операції. Зауваження. Установка в нуль першого коефіцієнта в проводці типової операції дозволяє організувати підтвердження розрахованих в формулах сум. Якщо в проводці задана формула, то користувач повинен буде при вводі типової операції підтвердити розраховану по формулі суму проводки. Якщо формула відсутня, користувач повинен буде при вводі типової операції ввести суму проводки вручну. 2. Другий коефіцієнт ( "/ ") не може дорівнювати нулю. Зміна проводок в шаблоні типової операції ніяк не впливає на ті проводки, які були введені в журнал операцій раніше з допомогою даної типової операції. Ефект зміни типової операції з'явиться тільки при вводі з її допомогою нових проводок. Це одна з основних відмінностей типових операцій від документів і розрахунків (розд.6) - там при зміні формата документа може бути виконаний перерахунок всіх вже наявних документів того ж типу. 5.6. Формули обчислення сум проводок В програмі суми проводок типових операцій можуть не тільки запитуватися під час вводу типової операції або визначатися по сумі операції з допомогою коефіцієнтів, але і обчислюватися по довільних формулах. Ввід формули. Для задання або коректування формули слід підвести курсор в другу стрічку графи "Коефіцієнти, Тип. зміст, Формула" і натиснути Enter. В нижній частині екрану з'явиться вікно з п'яти стрічок, в якому можна вводити і редагувати текст формули. При заданні формули Ви можете використовувати ті ж клавіші редагування, що і при вводі полів запитів і списків (див. розд.2.12). Вікно розглядається як одна велика стрічка, так що Вам не потрібно натискати Enter для переносу частини формули на нову стрічку, якщо її текст не поміщається в одній стрічці. Закінчивши ввід, натисніть клавішу Enter. Натиснення Esc перерве редагування формули, при цьому зміни в текст формули внесені не будуть. Формат формул. Формула може складатися з одного або кількох виразів або команд, розділених між собою крапкою з комою ";". Вирази в формулі розраховуються (а команди виконуються) почергово, тобто зліва направо. Кожний слідуючий вираз в формулі може використовувати результат розрахунку попереднього. В суму проводки заноситься результат, обчислений з допомогою останнього виразу в формулі. Вирази складаються зі слідуючих елементів: чисел (при цьому у чисел з десятковою частиною ціла і десяткова частини повинні розділятися крапкою, а не комою, наприклад, "1.5", а не "1,5"); знаків арифметичних виразів ( " + " - додавання, " - " - віднімання, " * " - множення, " / " - ділення); круглих дужок, які визначають порядок обчислення виразів; макроімен, які використовуються для посилання на суми попередніх проводок, суму операції, результат обчислення попереднього виразу в формулі, залишки і обороти по рахунках бухгалтерського обліку і т.д.; викликів функцій. Команди починаються з символа "!". В формулах сум проводок використовуються тільки команди установки періоду розрахунку залишків і оборотів по рахунках (див. нижче). Зауваження. 1. Довжина кожного виразу в формулі не може перевищувати 150 символів. 2. Відповідно з загальною практикою операції множення і ділення виконуються раніше, ніж операції додавання і віднімання, якщо інший порядок не встановлено дужками. Функції. Для змін значень чисел і виразів можна використовувати функції: Ц(вираз) - перетворює вираз в ціле число, відкидаючи від нього десяткову частину, наприклад, Ц(1.8) рівне 1, Ц(-1.9) рівне -1. ОКР(вираз\n) - округлює вираз до n знаків в десятковій частині, наприклад, ОКР(1.7\0) рівне 2. Зауваження. ОКР(1.5\0) рівне 2, ОКР(2.5\0) рівне 3, ОКР(1.05\1) рівне 1.1 і т.д. - в подібних "сумнівних" випадках округлення проводиться до більшого по абсолютній величині числа. Умовний оператор. Різновидом функції є умовний оператор, який дозволяє в залежності від виконання або невиконання деякої умови вибрати один з двох варіантів розрахунку. Формат умовного оператора: ?(умова\вираз1\вираз2) Якщо умова істинна, результатом обчислення умовного оператора буде вираз1, якщо умова фальшива - вираз2. Умова може конструюватися з арифметичних виразів з допомогою операторів порівняння: < - менше; > - більше; <= - менше або дорівнює; >= - більше або дорівнює; = - дорівнює; <> - не дорівнює. Результати порівняння можуть комбінуватися з допомогою логічних операцій: НЕ - логічне заперечення (НЕ вираз істинний тоді і тільки тоді, коли вираз фальшивий); И- логічне "і" (вираз1 И вираз2 істинні тоді і тільки тоді, коли і вираз1, і вираз2 істинні); ИЛИ - логічне "або" (вираз1 ИЛИ вираз2 істинні тоді і тільки тоді, коли або вираз1, або вираз2, або обидва ці вирази істинні). Зауваження. 1. При обчисленні умови спочатку обчислюються числові вирази, які використовуються в умові. Потім (якщо інший порядок не встановлений дужками) застосовуються оператори порівняння, потім застосовується логічне "НІ", потім - оператори "И", і останніми - оператори "ИЛИ". Якщо Ви не впевнені в порядку обчислення, використовуйте круглі дужки. 2. Умовні оператори можуть бути "вкладеними": і в умові, і в виразі1, і в виразі2 можуть використовуватися умовні оператори. Приклади: ?(СКК46>0\СКК46\0) - якщо СКК46 (кредитове сальдо по рахунку 46 на кінець періоду, див.нижче) більше нуля, то результат обчислення умовного оператора дорівнює значенню СКК46, в противному випадку - нулю; ?(Х<0\0\Х*0.12) - якщо Х (значення попереднього виразу в даній формулі, див. нижче) менше нуля, то результат обчислення умовного оператора дорівнює нулю, в противному випадку - Х, помноженому на 0.12. 5.7. Макроімена і команди в формулах Макроімена використовуються для посилань на результати обчислень попереднього виразу в формулі, на суму операції, на суми попердніх проводок, значення параметрів субконто і т.д. Найчастіше використовуються слідуючі макроімена: Х - результат попереднього виразу в даній формулі (якщо вираз є першим в формулі, то Х - сума операції, перетворена з допомогою коефіцієнтів); Х0 - сума операції (не перетворена з допомогою коефіцієнтів, тут 0 - цифра "нуль"); Хn - сума проводки з номером n в даній типовій операції (ця проводка повинна знаходитися до біжучої проводки); Вn - сума в валюті з проводки з номером n даної типової операції (ця проводка не повинна знаходитися нижче біжучої); Нn - кількість з проводки з номером n в даній типовій операції (ця проводка не повинна знаходитися нижче біжучої). Для посилань на ціни і параметри субконто використовуються макроімена: СЦnД - ціна субконто, вибраного в дебеті проводки з номером n; СЦnК - ціна субконто, вибраного в кредиті проводки з номером n; СНnД.m - значення параметра з номером m субконто, вибраного в дебеті проводки з номером n; СНnК.m - знач. параметра з номером m субконто, вибраного в кредиті проводки з номером n. Для посилань на константи (див. розд.3.7) використовуються макроімена: Кn - константа з номером n (n - ціле число від 0 до 99999). Зауваження. В макроіменах використовуються тільки російські букви. Приклади: Х0 - сума операції (не перетворена з допомогою коефіцієнтів); Х2 - сума проводки з номером 2; Х - результат обчислення попереднього виразу в формулі (якщо вираз в формулі стоїть першим, то Х - сума операції, перетворена з допомогою коефіцієнтів); Н1 - кількість з проводки з номером 1; К1001 - значення константи з номером 1001; СЦ2К - ціна субконто, використаного по кредиту проводки з номером 2; СН2К.1 - значення першого парам. субконто, використаного по кредиту проводки з номером 2; СН1Д.2 - значення другого парам. субконто, використаного по дебету проводки з номером 1. Макроімена для підсумків по рахунках. З допомогою макроімен в формулах для підрахунку сум проводок можна посилатися на підсумки і обороти по рахунках бухгалтерського обліку. Такі макроімена найчастіше використовуються в звітах, але при бажанні їх можна використовувати і в формулах для підрахунку сум проводок, і в формах документів, що друкуються при вводі типових операцій. Для отримання сальдо і оборотів по синтетичному обліку використовуються слідуючі макроімена: СНДn - дебетове сальдо на початок періоду по рахунку n; СНКn - кредитове сальдо на початок періоду по рахунку n; СКДn - дебетове сальдо на кінець періоду по рахунку n; СККn - кредитове сальдо на кінець періоду по рахунку n; ДОn - оборот за період по дебету рахунка n; КОn - оборот за період по кредиту рахунка n; ОБn, m - оборот за період в дебет рахунка n з кредита рахунка m. Тут п і m - номер рахунка або номер рахунка з субрахунком (розділені крапкою), а період - робочий період, встановлений в параграфі "Розрахунок підсумків" групи "Звітність" головного меню (див. розд.7.1), якщо раніше не був заданий інший період з допомогою команд встановлення періоду (див.нижче). Приклади: СНД51 - дебетове сальдо на початок періоду по рахунку 51; СКК46.3 - кредитове сальдо на кінець періоду по рахунку 46.3; ДО51 - оборот за період по дебету рахунка 51; КО68.2 - оборот за період по кредиту рахунка 68.2; ОБ47,26 - оборот за період в дебет рахунка 47 з кредита рахунка 26. Макроімена для підсумків по субконто. Для отримання залишків і оборотів по конкретних об'єктах аналітичного обліку (субконто) слід вказувати макроімена: СНДn:m - дебетове сальдо на початок періоду по рахунку n по субконто m; СНКn:m - кредитове сальдо на початок періоду по рахунку n по субконто m; СКДn:m - дебетове сальдо на кінець періоду по рахунку n по субконто m; СККn:m - кредитове сальдо на кінець періоду по рахунку n по субконто m; ДОn:m - оборот за період по дебету рахунка n по субконто m; КОn:m - оборот за період по кредиту рахунка n по субконто m; ОБn:m,l - оборот за період в дебет рахунка n по субконто m з кредиту рахунка l; ОБn,l:m - оборот за період в дебет рахука n з кредиту рахунка l по субконто m.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (06.06.2012)
Просмотров: 583 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: