РЕферат на тему : Стадії проведення судово-бухгалтерської експертизи - Аудит - Реферати - Каталог статей

Реферат з судово-бухгалтерської експертизи Стадії проведення судово-бухгалтерської експертизи. Їх характеристика Судово-бухгалтерська експертиза являє собою дослідний процес у пошуках істини в господарських правовідносинах, з метою їх правильного вирішення правоохоронними органами. Проводиться експертиза з використанням організаційних, методичних і технічних прийомів, які об’єднуються в єдиному процесі експертного дослідження. Кожний динамічний процес відбувається за участю знарядь і предметів праці і самої праці, що використовується на організаційній, технологічній та заключній стадіях цього процесу. Щодо судово-бухгалтерської експертизи процес експертного дослідження має такі стадії: організаційну, дослідну і узагальнення та реалізація результатів експертизи. Організаційна стадія включає підготовчі роботи в експертній установці і організаційно-методичну підготовку експертизи. Підготовча робота в експертній установі, якою є установа бухгалтерської експертизи включає ряд робіт організаційного характеру. Передусім це складання завдання на проведення експертизи відповідно до постанови правоохоронних органів про призначення судово-бухгалтерської експертизи в конкретній справі, яку вони розслідують. При цьому керівник експертної установи встановлює, чи входять питання, поставлені на вирішення судово-бухгалтерської експертизи, до її компетенції, чи достатній строк відведено для проведення експертизи. Експерта-бухгалтера призначають, виходячи із змісту питань, поставлених на вирішення судово-бухгалтерської експертизи, належність їх до галузі конкретної економіки (промисловість, будівництво), з яких експерт має досконалі знання фахівця та практичний досвід бухгалтерської та контрольно-ревізійної роботи, а також необхідну юридично-правову підготовку. Одержавши від експертної установи завдання на проведення судово-бухгалтерської експертизи, експерт-бухгалтер вивчає зміст його. Зокрема, він з’ясовує, коли і де потрібно розпочати експертизу, коли її закінчити, в якій формі представити результати її і кому. Далі експерт-бухгалтер ретельно вивчає постанову правоохоронних органів про призначення експертизи і з’ясовує, чи потрібна участь інших фахівців або спеціальних експертиз, про приміщення та його обладнання для проведення експертизи і забезпечення транспортом для відрядження на підприємства, які є об’єктами експертизи з метою ознайомлення з технологією виробництва, складським господарством та його устаткуванням. Вивчаючи постанову правоохоронних органів, експерт-бухгалтер досліджує, найбільш зазначені в ній питання відповідають профілю судово-бухгалтерської експертизи. Організаційно-методична підготовка експертизи складається з вивчення змісту і повноти матеріалів, поданих на дослідження, розробки методики і складання плану-графіка проведення експертизи. Вивчення змісту і повноти матеріалу, поданих на дослідження експертизи, передбачає ознайомлення експерта-бухгалтера в правоохоронних органах (прокуратурі, слідчих підрозділах управлінь внутрішніх справ, суді) зі змістом справи, з якої призначено судово-бухгалтерську експертизу. При цьому вивчають: акти ревізій, інвентаризаційні відомості, акти перевірки, порівняльні відомості, звіти матеріально-відповідальних осіб, їхні пояснення. Отже, експерт-бухгалтер вивчає зміст і повноту поданих на експертизу матеріалів залежно від змісту порушеної кримінальної чи цивільної справи правоохоронними органами та питань, поставлених на вирішення судово-бухгалтерською експертизою. Розробка методики проведення експертизи – це конкретизація прийомів і способів виконання робіт відповідно до меж і плану експертного дослідження. Структура методики включає загальні положення, методичні вказівки щодо проведення дослідження (основна частина), узагальнення результатів його. У загальних положеннях указують мету дослідження, формують основну гіпотезу його, зазначають етапи дослідження питань, поставлених на вирішення експертизи правоохоронними органами. Визначають також необхідні знаряддя для проведення дослідження (обчислювальна техніка, програмне забезпечення, спеціальні інструменти). Основна частина містить деталізований вигляд методичних вказівок до організації і проведення експертних досліджень. В ній зазначають об’єкти і методи дослідження, джерела інформацій, законодавчу і нормативну документацію до кожного досліджуваного питання. Разом з цим вказують первинну облікову документацію, облікові регістри, звітність, в яких відображено господарські операції, що підлягають експертному дослідженню. Для групування і синтезування складають форми таблиць, відомостей, в яких відображено результати досліджень. В організаційно-методичній підготовці експертизи важливим елементом є складання плану-графіка проведення судово-бухгалтерської експертизи. План-графік може бути календарним, стрічковим, графічним у вигляді сітьової мережі, залежно від кількості експертів-бухгалтерів, обсягу робіт, а також кількості осіб, притягнених до відповідальності в кримінальній або цивільній справі. План-графік складає експерт-бухгалтер на організаційній стадії експертного дослідження, тому в процесі експертизи в нього можна вносити певні корективи. Дослідна стадія експертного дослідження поєднує виконання експертних процедур, роботу експерта з персонального ЕОМ-формулювання запиту експерта-бухгалтера до бази даних ЕОМ для одержання необхідної інформації щодо питань поставлених на вирішення експертизи, алгоритмізацію і постановку задач для розв’язування їх на ЕОМ, задоволення запиту експерта-бухгалтера та його діалогове спілкування з машиною. Узагальнення і реалізація результатів експертизи. Включає в себе такі 2 підгрупи: узагальнення результатів експертизи, яке передбачає групування і систематизацію результатів експертизи, а також узагальнення результатів і складання висновку експертом-бухгалтером. Крім цього до узагальнених результатів відносимо розробку пропозицій експертом-бухгалтером з профілактики правопорушень, які встановлені в результаті проведення експертизи. Реалізація результатів експертизи, яка передбачає зокрема: вручення висновку експертизи правоохоронним органам; направлення органом управління пропозицій з профілактики правопорушень; допит експерта на попередньому слідстві чи в судовому розгляді, щодо питань, які пов’язані із певними неточностями щодо формулювання експертом відповідей на поставлені йому питання. Таким чином, процес СБЕ являє собою системне дослідження господарських процесів, в яких виникли конфліктні ситуації в правовідносинах з метою встановлення доказів істини для правового регулювання їх. Класифікація експерту за процесуальними ознаками Експертиза – це дослідження і вирішення досвідченими спеціалістами, вченими питань, що потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, економіки, мистецтва або ремесла. Експертизи класифікують за організаційними і предметними ознаками. За організаційними ознаками експертизи поділяють на первинні – призначають з конкретної справи вперше; повторні – проводять з тієї самої справи вдруге і основні – вирішують повністю поставлені питання з розслідуваної справи і додаткові – проводять залежно від ситуації, яка виникла в ході розслідування і викликала потребу у вирішенні експертизою додаткових питань або внаслідок неповноти дослідження основною експертизою поставлених питань, неконкретних і нечітких відповідей на них. За процесуальними ознаками експертизи поділяють на одно предметні, якщо під час проведення їх досліджують питання одного виду (предмету) експертизи (бухгалтерської, медичної), тому в них беруть участь експерти однієї спеціальності (бухгалтери, лікарі) і багатопредметні (комплексні) – досліджують питання, які є предметом різних експертиз (психіатричної, криміналістичної), тому участь у них беруть фахівці різних спеціальностей. Комплексні експертизи можуть здійснюватися локально, коли кожна експертиза досліджує питання, що стосується її предмету. Свої висновки вони передають правоохоронним органам для узагальнення і комплексної оцінки в системі доказів. Разом з тим комплексні експертизи можуть проводитися кількома фахівцями різних спеціальностей і узагальнюватися в одному висновку. Такі експертизи називають комісійними, їхні висновки підписують усі експерти, які брали у ній участь. Проводяться вони, як правило, установами судових експертиз, що призначають одного із експертів керівником (лідером), обов’язком його є синтезування результатів дослідження різних експертів, що брали участь у комплексній експертизі. Керівник експертної групи повинен мати найбільші пізнання в галузі методології і методом судово-експертного дослідження, вміти синтезувати висновки інших експертів, які стосуються однієї кримінальної чи цивільної справи, тобто класифікувати і встановлювати криміналістичну ідентифікацію. У теорії експертизи розрізняють предмет і об’єкт експертизи, які, в свою чергу, є основою для розмежування експертиз за видами. Предмет експертизи визначається тими питаннями, які правоохоронні органи поставили на вирішення експертизи, у зв’язку з потребою у встановленні доказів із застосуванням спеціальних знань у конкретній галузі науки і техніки. Об’єкти експертизи конкретизують предмет дослідження певним видом експертизи. Наприклад, якщо предметом експертизи є встановлення розміру збитків, заподіяних приписуванням обсягів будівельних робіт на будівництві житлового будинку, то об’єктами експертизи будуть конструктивні елементи або комплекси робіт, прийняті за актами замовником від підрядника, а також обсяг робіт, зазначених у проектно-кошторисній і первинній документації з нарахування заробітної плати робітникам, документах на списання матеріалів на будівельно-монтажні роботи, обсяг незавершеного виробництва згідно з актами інвентаризації тощо. За видами експертизи поділяються на криміналістичні, економічні, товарознавчі, технічні, технологічні, бухгалтерські, медичні, психіатричні та ін. Криміналістичні судові експертизи включають: графічно- і авторознавчі, техніко-криміналістичні експертизи документів, трасологічні, балістичні, фототехнічні. Графічнознавчі судові експертизи досліджують психологічні і фізіологічні закономірності письмових текстів. Ідентифікаційні завдання передбачають встановлення конкретного виконавця рукопису (тексту, підпису). Діагностичні завдання полягають у встановленні часу і умов виконання конкретного рукопису, стану виконавця. Об’єктом дослідження при цьому є каліграфія. Судово-авторознавчі експертизи встановлюють авторську належність документу. На основі авторознавчої експертизи встановлюють ким складено документ (однією чи кількома особами), хто є його автором, який соціально-біографічний портрет автора досліджуваного документа. Техніко-криміналістична експертиза документів охоплює всі різновидності експертних досліджень способів виготовлення недоброякісних документів, нанесення тексту і знаків, виявлення підробок тощо. Судово-трасологічні експертизи досліджують сліди-відображення об’єктів, а також їхні ідентифікаційні і неідентифікаційні ознаки. Судово-балістична експертиза вирішує завдання ідентифікаційного і неідентифікаціного характеру, які стосуються при вчиненні злочину застосування вогнепальної зброї і боєприпасів, слідів пострілу в самій зброї тощо. Судово-фототехнічна експертиза досліджує факти за фотокінодокументами, визначає метричні характеристики предметів, приміщень, ділянок, місцевості. На підставі фотокарток або кіноплівок, а також ідентифікує технічні засоби, використані при створенні фото- і кіно продукції, встановлює світлочутливість матеріалу та склад хімічних реагентів. Судово-економічні експертизи включають планово-економічну, фінансово-економічну і бухгалтерську. Судова планово-економічна експертиза вирішує питання планування виробничої діяльності підприємств, об’єднань і організацій, яким на стадіях перспективного, поточного та оперативного планування службовими особами встановлено необґрунтовано занижені плани податків до державного бюджету, збільшення фондів споживання і нагромадження. Судова фінансово-економічна експертиза призначена для вирішення питань фінансової діяльності підприємства, які стали об’єктами розслідування правоохоронними органами. Судово-бухгалтерська експертиза досліджує виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств з різною формою власності, які припустимі збитки, втрати, крадіжки цінностей, безгосподарність та інші негативні явища, що стали об’єктом розслідування правоохоронних органів. Судово-товарознавчі експертизи поділяють за об’єктами, які підлягають експертному дослідженню, це – продовольчі і непродовольчі товари. Судово-технічні експертизи об’єднують автотранспортні, будівельні, агротехнічні, пожежні та інші експертизи, продовження яких пов’язано з вирішенням питань процесів виробництва і обслуговування невиробничих потреб населення. Судово-технологічні експертизи досліджують технологію обробки сировини, напівфабрикатів і виробів, виготовлення продукції, відповідність продукції технологічним режимам і нормативам за якісним і кількісним складом. Судово-зоотехнічна експертиза вивчає питання тваринництва, утримання, годівлі і використання тварин для одержання продукції, виведення нових, більш продуктивних тварин. Спеціальні судові експертизи – екологічні, біологічні, психіатричні, ветеринарні, психологічні – призначають для вирішення питань забруднення навколишнього простору, біологічно шкідливих речовин, психологічного стану людини, яка скоїла злочин, порушень ветеринарних правил при догляді за тваринами, в разі незаконного полювання, браконьєрства. Судові експертизи: їх цілі і завдання в правоохоронній діяльності Укріплення законності і правопорядку в нашій державі зумовлює застосування правоохоронними органами при розгляді кримінальних і цивільних справ судових експертиз. Проведення експертиз доручається експертам на стадіях як попереднього розслідування, так і судового або арбітражного розгляду справ. Експертами є досвідчені спеціалісти, вчені, які володіють професійними знаннями, необхідними для вирішення справ у судово-слідчих органах. Наукові методи у розслідування кримінальних і цивільних справ застосовуються в основному при проведенні судових експертиз. Експертиза – це дослідження і вирішення досвідченими спеціалістами, вченими питань, що потребують спеціальних знань у галузі науки, техніки, економіки, мистецтва або ремесла. Експертизу можуть призначати слідчий на стадії попереднього розслідування з порушеної справи, суд і арбітраж у процесі розгляду її. Суддя і арбітраж мають право призначати експертизу також для забезпечення доказів на стадії підготовки справи до слухання. Отже, проведення експертизи – це процесуальна дія, яка полягає в дослідженні експертом за завданням правоохоронних органів речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичного стану і обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, яка виникла в процесі правовідносин. Завдання судової експертизи: Перевірка та підтвердження за допомогою документів розміру нестач або лишків матеріальних цінностей і грошових коштів, визначення періоду та місця їх створення. Визначення та підтвердження розміру матеріальної шкоди заподіяної посадовими та матеріально-відповідальними особами у результаті вчинення корисливих правопорушень. Виявлення недоліків в організації бухгалтерського обліку, звітності і контролю фінансово-господарської діяльності підприємства, які сприяли утворенню матеріальної шкоди. Встановлення відповідальності здійснення господарських операцій нормам чинного законодавства. Визначення кола осіб, на чиїй відповідальності в період створення нестачі або лишків знаходилися ТМЦ та грошові кошти. Визначення кола посадових осіб, які зобов’язані були забезпечити виконання вимог бухгалтерського обліку та контролю в ході проведення експертизи. Встановлення правильності документального оформлення операцій по прийманню, реалізації і збереженні ТМЦ та руху грошових коштів. Встановлення причин, що сприяли вчиненню корисливих зловживань. Встановлення правильності методики проведення документальної ревізії та достовірності її результатів.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (06.06.2012)
Просмотров: 1133 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: