РЕферат на тему : Система обліку і калькулювання повних витрат - Аудит - Реферати - Каталог статей

Система обліку і калькулювання повних витрат Кальк-ня - це процес визначення собі варт. Певного об"єкту витрат. Під об"єктом витрат розуміють сегменти діяльності під-ва, які потребують вимірювання пов"язаних з ними витрат. Собі варт-ть об"єктів витрат визнач-ся за допомогою системи виробн. обліку. Сист. вироб. обліку - це система обліку, яка забезпеч. кальк-ня і контроль собі варт-ті об"єктів витрат. У загальному вигляді сист. вироб. обліку має дві стадії: на перш. стадії витрати об"єдуються за однорідн. елементами: матеріали, з/п тощо. Потім вони віднос-ся до певних об"єктів витрат. Порядок віднесення витрат залежить від кількості та взаємозв"язку об"єктів. На пром. підпр-вах витрати спочатку віднос-ся до відпов. підрозділів, а потім - до певних видів прод-ції, що виробл-ся відпов. підрозділами. Різні підпр-ва викор-ть різні системи виробн. обліку. Важливим етапом впров-ня виробн.обліку є вибір системи кальк-ня продукції. Система кальк-ня визнач-ся хар-ром прод-ції. Виділяють дві системи кальк-ня: по окремих замовленнях (контрактах, роботах, партіях) та по процесах вир-ва, які постійно повторюються. Кальк-ня може здійсн-ся за повними виробн. витратами або тільки за змінними витр. Кальк-ня повних витр. - це метод кальк-ня, що передбачає включення у собі варт-ть усіх (змінних і пост. ) виробн. витрат. В індивід. та дрібносерійних вир-вах ( друкарні, будівн-во ) застосов-ся кальк-ня по замовленнях - це система кальк-ня на основі обліку витрат по кожному індивід. виробу або окремій партії товарів. В системі кальк-ня повних витрат у собі варт-ть прод-ії включ-ся всі виробн. витрати. Усі виробн. накладні витрати розподіл-ся між виробами і включ-ся у собі варт-ть незаверш. вир-ва та готової прод-ції. Прямі та не прямі витрати Прямі витрати- це витр., які можуть бути віднесені безпосер. до певного об"єкта витрат економічно можливим шляхом. Непрямі витр.- це витр., що не можуть біти віднесені безпосер. до певного об"єкта витрат економічно можл. шляхом. Це означає, що при вирішенні питання про віднесення витрат до певного об"єкта слід керуватися принципом співвідношу-ня витрат і вигод. Так, напр., якщо витрати на віднесення варт-ті цвяхів до кожного конкретн. виготовленого стільця перевищують саму вартість цвяхів, то доцільніше розподіляти ці матеріали пропорційно до прямих витрат. Віднесення витрат до прямих або непрям. залежить від того, що є об"єктом витрат. Напр.., амортиз. верстатів та опалення цеху є прямими витрат. щодо цього цеху, але непрямими витрат. щодо окремих видів прод-ї яка виробл. в цьому цеху. Отже одні й ті самі витрати можуть бути одночасно прямими і непрям. щодо різних об"єктів. На підпр-вах виробн. сфери витрати на прод-цію наз-ся виробничими витратами, а витрати періоду - невиробн. витратами.Виробн. витр. поділяють на три групи: 1. Прямі матер. витрати - це вартість витрач. матеріалів, які стають часткою готов. прод-ції і можуть бути віднесені до певного виробу екон. можливим шляхом. Напр., це деревина у вир-ві меблів або тканина для вир-ва одягу. 2. Прямі витр. на оплату праці - з/п робітників, яка може бути включена у собі варт-ть певних виробів екон. можл. шляхом. Витрати на оплату праці інш. категорій виробн. персоналу і з/п робітн., що не може бути прямо віднесена на продукцію, розглядають як непряму з/п і включ. до складу виробн. накладних витрат. 3. Інші прямі витрати - всі інші прямі витрати, крім прямих матер. витрат та прямих витрат на оплату праці. Напр. амортизація або оренда спец-го устати-ня. Виробн. накладні витрати - це витрати, пов"язані з процесом вир-ва, які не можуть бути віднесені до певних виробів екон. можл. шляхом. Напр., допоміжні матер., затрати на ремонт будівель, орендна плата, тощо. Прямі витрати на оплату праці та виробничі накладні витр. в сумі складають конверсійні витрати. Це витрати на обробку сировини для перетворення її на готовий продукт. Вичерпані та невичерпані витрати Для визнач-ня фін. рез-тів підпр-ва слід розуміти різницю між вичерп. та невичерп. витратами. Фін. рез-т (прибут. або збиток ) - це різниця між доходами і витратами звітного періоду. Які витр. віднос-ся до звітн. періоду? Припустимо, підпр-во витратило гроші на придбання товарів і устатк-ня. Оскільки мав місце лише обмін грошей, тобто одного виду активів на інші (товари та устати-ня)- це невичерпані (ще не спожиті) витрати які принесуть користь у майбут. Тепер припустимо, що ми реалізували товари і ввели в експлуатацію устатк-ня. Отже, замість товарів ми отримали доход ( у вигляді грошей або зобов"язань кредиторів), і для отримання цього доходу була спожита частка устатк-ня ( у вигляді амортизації). Тому собі варт-ть реалізов. товарів та амортиз. відрах-ня - це вичерп. (спожиті) витрати. Якщо частина товарів була втрачена внаслідок пожежі або інш. випадку, то це означає збитки, оскільки товари не були обміняні ні на які інші речі і не дали жодної користі. Витрати можуть не збігатися в часі з реальними витратами активів. Напр., нарахована з/п за січень, яку буде виплачено на початку лютого. Оскільки праця роб. і служб. була використана в січні, а з/п є грошовою формою витрат на оплату праці, то ці витрати пов"язані з виникненням зобов"язань, для погашення яких пізніше буде передано активи. Можна зробити виснов., що вичерпані витрати - це збільш. зобов-нь або зменш. активів у процесі поточної д-сті для отримання доходу звітн. періоду. У свою чергу невичерп. витрати - це збільш. зобов-нь або зменш. активів у процесі поточн. д-сті для отримання доходу або інш. вигоди в майбутн. періодах. Невичерп. витрати відображ-ть в активі балансу, а вичерпані - у звіті про фін. рез-ти ( звіті про прибуток). Облік нарахування та виплат дивідендів акціями Рада директорів може оголосити дивіденди своїм акціонерам з оплатою акціями. Це робиться для того, щоб: - зберегти оборотний капітал компанії (не виплачуємо грошей); - знизити ринкову вартість (ціну) акцій збільшенням їх загальної кількості. Зниження ринкових цін робить їх доступними для інвесторів; - збільшити статутний капітал корпорації за рахунок нерозподіленого прибутку; - уникнути подвійного оподаткування (подібний розподіл не є доходом). Кількість акцій, які необхідно випустити для оплати дивідендів, всановлюється Радою директорів. Такі акції, здебільшого відображаються за ринковими цінами на дату оголошення дивідендів. В б-я разі їх ціна не повинна бути нижчою за номінальну чи оголошену вартість. Відображення в обліку на дату оголошення: Дт "Нерозподілений прибуток"; Кт "Статутний капітал: прості акції до розподілу"; Кт "Додатковий капітал (прості акції)". Слід зазначити, що рахунок "Статутний капітал: прості акції до розподілу" - це рахунок акціонерного капіталу, він переноситься в баланс як додаток до статутного капіталу. Виплата дивідендів: Дт "Статутний капітал: прості акції до розподілу"; Кт "статутний капітал (прості акції)". Таким чином, акції, випущені під дивіденди, змінюють структуру акціонерного капіталу, нерозподілений прибуток переходить у статутний капітал, але загальна сума акціонерного капіталу не змінюється. Активи корпорації не змінюються, як це відбувається при виплаті дивідендів грошима. Збільшується кількість циркулюючих акцій і через це зменшується облікова вартість однієї акції. Облік нарахування та виплати дивідендів грошима Дивіденди - це частина прибутку корпорації, що розподіляється між акціонерами відповідно до акцій. Мірою рівня дивідендів є показник "коефіцієнт дивідендів" - відношення суми дивідендів до суми чистого прибутку. Джерелом виплати дивідендів є нерозподілений прибуток, при цьому дивіденди переважно оголошуються на суму, що не перевищує нерозподіленого прибутку. Якщо дивіденди оголошено на всю суму нерозподіленого прибутку корпорації, то вони називаються ліквідаційними - при ліквідації корпорації або при скорочення обсягу її діяльності. З дивідендами пов'язано три дати: дата оголошення дивідендів, дата реєстрації власників акцій, дата виплати дивідендів. В обліку відображаються дивіденди, пов'язані з двома датами: оголошення, виплата. 1. Нарахування і виплата дивідендів грошима в обліку відображається наступним чином: 1) оголошення дивідендів: Дт "Нерозподілений прибуток", Кт "Дивіденди до сплати"; 2) виплата дивідендів: Дт "Дивіденди до сплати", Кт "Грошові кошти". 2. Може бути й інша методика відображення дивідендів, коли ведеться окремий рахунок "Дивіденди" або "Оголошені дивіденди" на кожний вид акцій (прості, привілейовані). Тоді відображення буде: 1) оголошення дивідендів: Дт "Дивіденди оголошені", Кт "Дивіденди до сплати"; 2) виплата дивідендів: Дт "Дивіденди до сплати", Кт "Грошові кошти"; 3) наприкінці року залишок рахунку "Дивіденди оголошені" списується на рахунок "Нерозподілений прибуток": Дт "Дивіденди до сплати" Кт "Дивіденди оголошені". Більше інформації, пов'язаної з дивідендами, дає остання методика. Мотиви та облік викупу власних акцій, порядок відображення викуплених акцій в балансі Метою викупу акцій може бути: 1 мати в наявності акції для реалізації їх управлінцям та службовцям компанії як заохочення; 2 поліпшити кон'юнктуру на ринку цінних паперів щодо своїх акцій (підняти їх ринкову ціну); 3 мати в наявності додаткову кількість акцій для придбання інших компаній; 4 зменшити кількість циркулюючих акцій і тим самим підняти дохід на одну акцію; 5 запобігти захопленню контрольного пакета акцій іншими компаніями. Викуплені акції - це акції корпорації, які були раніше випущені, повністю сплачені, а потім викуплені корпорацією, але не анульовані. Викуп акцій означає одночасно зменшення активів компанії та її акціонерного капіталу. Для обліку викуплених акцій застосовується рахунок "Викуплені власні акції", який є активним, регулюючим, контрпасивним. Регулює собою рахунок акціонерного капіталу ("Статутний капітал"). Викуплені акції відображаються в обліку на рахунку "Викуплені власні акції" за фактичною собівартістю їх придбання (викупу). Операція викупу оформлюється такими записами: Дт "Викуплені власні акції", Кт "Грошові кошти". Після операції викупу кількість випущених акцій не змінилась, тоді як кількість циркулюючих акцій зменшується. Відповідно акціонерний капітал компанії зменшується. Оцінки (вартість) акцій, що застосовуються в обліку Розрізняють кілька вартостей (оцінок) акцій: 1. Номінальна вартість акцій. Це мінімальна вартість, яка вказується на сертифікаті акцій. Номінальна вартість зараховується у статутний капітал корпорації. Акції можуть початково продаватися за вищою ціною, ніж номінальна. Різниця між ціною продажу і номінальною вартістю становить додатковий капітал корпорації. 2. Безномінальні акції. Акції, які не мають капіталу. Безномінальні акції можуть випускатися у двох варіантах: 2.1. безномінальні акції з оголошеною вартістю. Рада директорів оголошує (встановлює) в б-я момент вартість акції. В такому разі оголошена вартість акцій зараховується у статутний капітал корпорації. 2.2. безномінальні акції без оголошеної вартості. Якщо корпорація випускає акції без номінальної вартості і без оголошеної вартості, то вся виручка за акції переходить у статутний капітал. 3. Ринкова вартість акцій. Це ціна акції, яка формується на ринку цінних паперів під впливом попиту і пропозиції. Вона значною мірою залежить від фінансового стану фірми, напрямків її розвитку, стабільності, тощо. 4. Облікова вартість акцій. Це різниця між сумою всіх активів і всією заборгованістю (чисті активи). Тобто це сума всього власного (акціонерного) капіталу. Якщо розділити всю суму капіталу на кількість акцій, то одержимо облікову вартість однієї акції. Але якщо у складі капіталу компанії є привілейовані акції, то їхня сума попередньо віднімається з суми капіталу, а решта ділиться на кількість звичайних (простих) акцій. Характеристика та види акцій за критеріями їх випуску (обігу) та привілеїв 1). За випуском: Акції, дозволені до випуску - це загальна кількість акцій, на яку одержано дозвіл влади штату та Комісії з цінних паперів та біржових операцій (в США), або інших державних органів в інших країнах (наприклад, Міністерства фінансів). Ця кількість акцій записана у статуті корпорації. Ця кількість здебільшого перевищує потреби компанії в капіталі на момент її створення і дає змогу в майбутньому випускати акції повторно. Випущені акції - це кількість акцій, фактично реалізованих інвесторам, акціонерам на якусь дату (прямо чи через посередників). Невипущені акції - це залишок дозволених до випуску акцій, які компанія не випускала, не реалізовувала. Циркулюючи акції - акції, які перебувають на руках у акціонерів на певну дату. Кількість циркулюючих акцій може збігатися з кількістю випущених акцій. Викуплені акції - кількість акцій, викуплених корпорацією у своїх акціонерів - безпосередньо чи через фондову біржу. 2). За привілеями виділяють звичайні та привілейовані акції. Власники звичайних акцій мають право голосу в управлінні корпорацією. Дивіденди одержують залежно від результатів фінансово-господарської діяльності. Привілейовані акції надають перевагу їх власникам при одержанні дивідендів, при розподілі майна в результаті ліквідації корпорації, але не дають права голосу. Дивіденди на ці акції встановлюються за фіксованим % від номінальної вартості або за ставкою на одну акцію. Привілейовані акції у свою чергу можуть бути кумулятивними (мають ту перевагу, що необ"явлені радою директорів, дивіденди переносяться до виплати на майбутні періоди, але обов'язково будуть виплачені) та некумулятивними. Крім того, привілейовані акції можуть бути конвертовані та неконвертовані, відкличні та невідкличні для погашення.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (06.06.2012)
Просмотров: 750 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: