Реферат на тему ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА АУДИТОРІВ - Аудит - Реферати - Каталог статей

План Вступ.................................................................................................3 1.Професійна етика аудиторів. Основні етичні цілі та принципи професії...........................................................................4 2.Кодекс професійної етики............................................................9 Висновок.........................................................................................11 Список використаної літератури..................................................12 Вступ Існує багато аспектів бухгалтерської теорії і практики, на які впливають ціннісні орієнтації спеціалістів і користувачів бухгалтерської інформації. Культура як історичне явище означає сукупність матеріальних і духовних, цінностей створених у минулому та створюваних людством на сучасному етапі, а також сукупність усіх видів перетворювальної діяльності, за допомогою якої формуються ці цінності. Розвиток культури залежить від змін соціально-економічних формацій і характеризується рівнем оволодіння людством силами природи, а також рівнем розвитку кожної окремої людини й людства в цілому. Разом з тим культура має певну самостійність щодо змін своєї матеріальної основи. Така самостійність виявляється у спадкоємності та взаємодії культур різних народів. Культура часто розглядається як вираження норм, цінностей і звичаїв, які відображають типово поведінкові характеристики. Складові професійної культури аудитора наведені на рисунку 1. Культура аудитора Духовно-національна \| Морально-правова \| Психологічно-естетична \| Професійна духовна \| моральна \| психологічна \| інформаційна національна \| правова \| інтелектуальна \| економічна політична \| внутрішня \| акторська філософська \| емоційна \| управлінська наукова \| педагогічна \| зовнішньо-фізична державна \| етична \| технічна естетична \| математична Рис. 1. Компоненти культури аудитора В даному рефераті буде розглянуто один з компонентів культури аудитора, а саме професійна етика. 1. Професійна етика аудиторів. Основні етичні цілі та принципи професії. Професійна етика - це передусім, специфічний моральний кодекс людей певної професії, сукупність правил поведінки певної соціальної групи, що забезпечує моральний характер взаємовідносин, зумовлених або пов’язаних із професійною діяльністю, а також галузь науки, що вивчає специфіку появи моралі в різноманітних видах діяльності. Професійна етика існує лише в тих видах діяльності, які носять постійний характер, мають свої традиції, елементи морально-психологічного плану, що склалися. Цим вимогам цілком відповідає і аудиторська діяльність. Аудиторська етика, як система спеціальних знань про мораль аудитора вивчає сферу свідомості та поведінки аудиторів, моральних відносин і закономірностей їх формування. Професійна зрілість аудитори характеризується не тільки визначеною сумою знань, вмінь і навичок, але включає й відповідний розмір морального розвитку особистості, опанування нею моральних вимог своєї професії. У процесі аудиту аудитору часто доводиться давати роз’яснення, вказівки з питань організації документування, обліку та звітності, обґрунтовувати свої пояснення посиланнями на законодавчі акти тощо. Для цього у аудитора повинен бути довідковий матеріал, на який він може посилатись. Аудитор повинен бути компетентним в організації обліку та звітності, плануванні та в інших питаннях, пов’язаних з проведенням аудиту; він зобов’язаний добре знати основні прийоми аналізу господарської діяльності підприємств. Виявляючи факти та відображаючи їх в аудиторському висновку, аудитор повинен бути принциповим і об’єктивним. Від оцінки ним стану справ залежить правильність, конкретність і оперативність рішень керівників підприємства, що замовляють проведення аудиторської перевірки. Однією з етичних норм є доброзичливе, лояльне ставлення до клієнта. Кожного перевіряючого, в тому числі аудитора, на підприємстві зустрічають з недовірою. Тому з самого початку знайомства з підприємством і його працівниками аудитор повинен показати себе в жодному разі не суддею, який викриває персонал підприємства, в помічником в усуненні наявних недоліків і відхилень. Не одразу приходить розуміння, що аудитор - не ревізор, а аудит - не ревізія. Аудитор, по суті, захищає майнові інтереси власників, будь-то колективний власник в особі акціонерного товариства чи іншого товариства або індивідуальний власник, який запросив аудитора на перевірку звітності або для консультування з облікових, податкових або правових питань. Між аудитором і клієнтом повинні існувати відверті відносини. Серйозною етичною проблемою можна назвати недостатність розміру оплати аудиторських послуг. Досить часто, вперше зіштовхуючись з аудитом, не розуміючи його важливості та необхідності, а також високих кваліфікаційних вимог, що висуваються до аудиторів, клієнти аудиторських фірм іноді пропонують досить низьку оплату. Природно, виплата високих гонорарів, які вимагають за свою роботу транснаціональні аудиторські фірми, вітчизняним підприємствам і навіть комерційним банкам (за рідким виключенням) просто не під силу. Необхідно пояснити клієнту, що таке аудит і чим він корисний підприємству, якими є витрати аудиторів і як вони впливають на розмір оплати, і, в деяких випадках, якщо можливо, поступитись ціною. Але практика показує, що підприємства, які раніше не були зобов’язані проходити щорічні перевірки і відмовлялися від послуг аудиторів, згодом були вимушені платити значні суми штрафів і пені, стягнуті податковими органами. Своєчасно проведена аудиторська перевірка дозволила б цим підприємствам зберегти якщо не всі ці суми, то значну їх частину за умови, що зауваження аудиторів були б своєчасно враховані та в бухгалтерські записи і розрахунки по податках, зборах і платежах були внесені необхідні виправлення. Цілі бухгалтерської професії полягають у виконанні роботи відповідно до найвищих стандартів професіоналізму, в досягненні найкращих результатів діяльності й загалом у задоволенні громадських інтересів. Такі цілі вимагають задоволення 4-ох основних потреб: Довіра. У суспільстві в цілому є потреба довірі до інформації та до інформаційних систем. Професіоналізм. Є потреба в особах, яких клієнти, роботодавці чи інші зацікавлені сторони можуть без сумнівів визначити як професіоналів у сфері бухгалтерського обліку, аналізу й аудиту. Якість послуг. Є потреба щодо впевненості в тому, що всі послуги, надані професійним аудитором, виконуються згідно з найвищими стандартами якості. Конфіденційність. Правило, яке відповідає за повне дотримання комерційної таємниці стосовно клієнтів, їх господарських операцій і фінансового стану. Користувачі послуг професійних аудиторів мають бути впевнені в наявності основ професійної етики, що регулюють надання цих послуг. При взятті бухгалтерських документів чи облікових реєстрів за рішенням суду чи слідуючих органів у аудитора повинні залишатися їх копії. Особові робочі документи (в записах) аудитора взяттю не підлягають, так як вони являються його власністю. Слід відмітити, що за порушення конфіденційності на аудитора можуть покладатися адміністративні стягнення, штраф чи навіть він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. Для досягнення цілей бухгалтерської професії професійні аудитори повинні дотримуватись низки фундаментальних етичних принципів. До яких належать: Чесність. Професійний аудитор повинен бути відвертим та чесним, надаючи професійні послуги. Незалежність і об'єктивність. Аудитор завжди мусить бути об'єктивним і незалежним від тих, на кого він працює. Професійний аудитор має бути справедливим та не дозволяти собі необ’єктивності або упередженості, конфлікту інтересів та впливу інших осіб, які шкодитимуть його об’єктивності. Незалежність в роботі аудитора проявляється в тім, що його заключення по фінансовій діяльності повинно бути відокремлено від різного роду впливу клієнта, інвесторів, податкової інспекції. Це можливо, коли аудитор діє чесно і об’єктивно. На незалежність аудитора можуть впливати такі індивідуальні відносини аудитора з клієнтами, як близька дружба, сімейні зв’язки, спільний інтерес з керівником чи робітником фірми-клієнта. А також і такі фактори, як: - оплата праці; - індивідуальні відношення з клієнтом; - фінансова залежність. В деяких країнах по цьому питанню розроблені спеціальні норми. Так в Англії це правило керівництва: "Керівництво по етиці: професійна незалежність” (1979 рік), де сказано, що гонорари не повинні бути дуже високими (винагорода від одного клієнта повинна складати не більше 15% всієї суми гонорарів); в Німеччині ця сума не повинна перевищувати 25% всіх доходів аудитора. Компетентність і технічні стандарти. Аудитор повинен дотримуватись установлених його професією технічних стандартів, надавати професійні послуги з належною ретельністю, компетентністю та сумлінністю; постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень та якість послуг, які він надає на рівні, потрібному для надання клієнтові чи роботодавцеві переваг професійних послуг компетентної особи, яка спирається на сучасні тенденції у практиці, законодавстві та методах роботи. Відповідальність перед клієнтами. Аудитор повинен бути чесним зі своїми клієнтами і докладати всіх своїх професійних вмінь і зусиль, працюючи в їх інтересах. Етика аудиту нерозривно пов’язана з етикою клієнтів, які користуються аудиторськими послугами. І з тієї, і з іншої сторони передбачається дотримання певних етичних норм. Проте у своїй практиці аудитори не раз зіштовхувались з певними видами у вихованні та мисленні керівників і працівників підприємств, що перевірялися. Іноді на підприємствах по-різному ставляться до аудиторів. Аудитора бояться, до нього підлещуються, просять спростити („покращити”) аудиторський висновок. Так як аудитора запрошують і пропонують йому виконати роботу за певну плату, це іноді дає підґрунтя до дещо легковажного ставлення до аудитора. Аудиторів справді запрошують для виконання платної роботи. Але саме вони можуть обирати своїх клієнтів. З клієнтом, який ставиться до них зневажливо, в майбутньому вони ніколи не будуть співпрацювати. Відповідальність перед колегами. Аудитор зобов'язаний поводити себе так, щоб сприяти співпраці і встановленню гарних стосунків зі своїми колегами, та підвищувати репутацію своєї професії. Аудитор не може відбивати клієнтів у інших аудиторів (аудиторських фірм). В міжнародній практиці великих аудиторських фірм має місце професійне розприділення праці між аудиторами. І для цього, коли на фірмі є більш кваліфіковані спеціалісти по окремим напрямкам аудиту чи супутні аудиту роботи, то необхідно повідомити про це клієнта. 2. Кодекс професійної етики. Кодекс професійної етики у будь-якій професії необхідний для забезпечення впевненості громадськості в якості послуг, які надаються представником цієї професії. Це тим більш важливо, що користувач певними видами послуг сам не може оцінити якості цих послуг через їх складність. Кодекс професійної етики може складатися або з загальних тез, котрі визначають зразок ідеальної поведінки, або з окремих специфічних правил, котрі вказують на те, яка поведінка є неприйнятною. Перевагою загальних тез є їх зосередженість на позитивному боці професійної діяльності і, як наслідок, заохочення представників даної професії до виявлення високого рівня професіоналізму. Недоліком цих тез є їх загальний характер: дотримуватись загальних тез дуже важко, а мінімально прийнятних стандартів поведінки не встановлено. Перевагою чітко визначених специфічних правил є їх вимога дотримуватись певних мінімально встановлених стандартів поведінки. Недоліком специфічних правил є тенденція сприймати їх як максимальні, а не як мінімальні стандарти поведінки. Кодекс професійної етики, розроблений Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів, поєднав у собі обидва ці підходи. Він містить розділ, що має назву "Концепції професійної етики". Цей розділ кодексу складається з двох частин: - перша частина - п'ять принципів етики; - друга частина - обговорення цих принципів. Серед правил поведінки, установлених Кодексом професійної етики, є як дуже специфічні (наприклад, Правило 503), так і найбільш загальні (наприклад, Правило 501). Наведемо для прикладу деякі з цих правил: Правило 503 - комісійна винагорода. Аудитор не повинен сплачувати комісійну винагороду, щоб отримати від клієнта замовлення. Аудитор також не повинен отримувати комісійну винагороду від клієнта за висловлення своєї думки щодо виробництва товарів чи надання послуг іншим клієнтам. Це правило не забороняє платежів за придбання самої аудиторської фірми або пенсійних платежів особам, які раніше займалися аудиторською практикою. Правило 501 - дискредитуючі вчинки. Аудитор не повинен учиняти дій, що шкодять його професії. Правило 102 - чесність і об'єктивність. Аудитор не повинен свідомо перекручувати факти. Коли аудитор надає аудиторські чи бухгалтерські послуги, включаючи консультації з податкових питань і з питань управління бізнесом, він не повинен ставити свою думку у залежність від думок інших, вищестоящих аудиторів. Надаючи консультаційні та аудиторські послуги з питань оподаткування, аудитор може зняти сумніви, які у нього виникли, на користь клієнта, якщо у нього є для цього достатні підстави. Роз'яснення правил поведінки. Потреба у роз'ясненні правил поведінки виникає тоді, коли від аудиторів-практиків надходять запитання щодо застосування якогось окремого правила. Відділ професійної етики Американського інституту дипломованих бухгалтерів дає необхідні роз'яснення з цього приводу, які перед набуттям статусу офіційних розсилаються до багатьох аудиторів-практиків, щоб отримати їхній відгук. З січня 1999 р. в Україні було введено в дію разом з ННА Кодекс професійної етики аудиторів України, затверджений рішенням АПУ № 73 від 18 грудня 1998 р., який запроваджує правила надання аудиторських послуг та фундаментальні принципи етики, яких мусить дотримуватися аудитор. Норми і фундаментальні засади етики, викладені у Кодексі етики, обов'язкові для виконання усіма аудиторами під час надання ними аудиторських послуг. Проте він діяв недовго. Аудиторська Палата Аудиту було прийняте рішення про прийняття МСА та Кодексу етики професійних бухгалтерів у якості Національних стандартів аудиту (протокол засідання АПУ від 18 квітня 2003 р. №122). Висновок Професійна етика аудитора не вичерпується кількома наведеними правилами поведінки. Концепція професійної поведінки поширюється на всі сфери діяльності аудитора. Етика та її дисциплінуючий вплив є основою саморегулювання діяльності аудитора. Етична культура аудитора – це знання моральних прав і обов’язків та використання їх у професійній діяльності. Етична культура аудитора включає два аспекти: визначення існуючих моральних норм як необхідних регуляторів поведінки; дотримання цих норм у професійній діяльності. Основними принципами етичної культури аудитора є: гуманне ставлення до людини, чесність та правдивість, доброзичливість і чуйність, простота і скромність, дотримання службової і комерційної таємниці. Аудитор повинен проявляти до клієнтів доброзичливе ставлення, у спілкуванні з клієнтом дотримуватись спокійного й витриманого тону. Доброзичливість полягає у повазі до замовника та колег у професійному спілкуванні , позитивному ставленні до критичних зауважень з приводу виконуваної роботи, повазі до думки інших фахівців і врахуванні її в процесі перевірки фактів, сприяння підвищенню професійної компетентності працівників клієнта. Зовнішність аудитора також відіграє роль у формуванні образу аудитора і його намаганні справити гарне враження з самого початку аудиторської перевірки. Аудитор повинен виглядати інтелігентно та по-діловому, чисто та охайно, тому що співробітники спочатку проводять візуальну оцінку. Список використаної літератури: Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 року Аудит: Підручник. - К.: Знання, 2004-511с.- (Вища освіта століття 21 століття). Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник.-2-ге вид., перероб. та доп.-Житомир:ПП „Рута”, 2002-672с. Курс аудиту: Підручник.-2-ге вид.,перероб.-К.:Вища школа: т-во „Знання”, КОО, 1999-574с.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (06.06.2012)
Просмотров: 1449 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: