Реферат на тему Принципи ревізії та її види - Аудит - Реферати - Каталог статей

Принципи ревізії та її види Мета, завдання, функція та принципи ревізії та її види Мета ревізії визначається її завданнями, тобто тим колом питань, яке потребує обов’язкового контролю вищестоящими органами та досягається шляхом застосування спеціальних знань при перевірці документованої обліково-економічної інформації. Сьогодні завдання ревізії значно розширюються через посилення контролю в галузі організації праці, нормування витрат на виробництво. планування, організації виробництва, використання обладнання, дотримання технології виробництва. Основними завданнями ревізії є: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням; перевірка стану і достовірності бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів; розробка пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та їх запобігання в подальшому. Функції ревізії представляють собою конкретний прояв її завдань та цілей в боротьбі з господарськими порушеннями та зловживаннями. Функції ревізії є конкретними та однорідними за змістом. Вони є загальними для всіх видів та рівнів проведення ревізії. Реалізація функцій ревізії на конкретному підприємстві полягає у вивченні його письмової інформації з точки зору законності та ефективності господарювання, попередженням можливих порушень. Тому можна казати про єдність завдань, функцій та мети ревізії (див. рис. 8.2). Ревізійний апарат, виявляючи і попереджаючи порушення і розкрадання, здійснюючи профілактику господарських порушень і безгосподарності, робить вагомий внесок у підтримання режиму економії і виявлення резервів виробництва. Повна ліквідація розкрадання і безгосподарності – це величезний внесок ревізорів у підвищення ефективності всього суспільного виробництва і збереження власності. Рис. 8.2. Мета, завдання і функції ревізії В залежності від того, у якого економічно суб’єкта проводиться ревізія, завдання можуть змінюватись (рис. 8.3). Рис. 8.3. Основні завдання ревізій і перевірок на підприємствах та установах різних форм власності та підпорядкування За відомчою належністю ревізії можуть бути відомчими, позавідомчими і змішаними. Ревізії, що проводяться на підпорядкованих підприємствах за розпорядженням керівника вищестоящого органу штатними і позаштатними ревізорами та іншими посадовими особами, називають відомчими. Позавідомчі ревізії призначаються і проводяться суб’єктами контролю інших міністерств та відомств, наприклад, органами Міністерства фінансів України, Національним банком України, слідчими та іншими органами, контрольно-ревізійним управлінням, податковою адміністрацією тощо. Тобто це ревізії, що проводяться не в середині своїх підрозділів, а на підприємствах, суб’єктах. Змішані ревізії проводяться спільно органами відомчого та позавідомчого контролю. За порядком призначення ревізії поділяються на планові та позапланові. Планові ревізії затверджуються в річних і квартальних планах контролюючого органу і проводяться на підприємствах не рідше одного разу на три роки. Право на проведення такої ревізії надається тільки в тому випадку, якщо суб’єкту підприємницької діяльності не пізніше, ніж за 10 календарних днів до дня проведення ревізії, направлене письмове повідомлення із зазначенням дати її проведення. Позапланові ревізії проводяться в особливих випадках на вимогу суду, прокуратури, інших органів контролю або управління з різних причин: надходження сигналів або повідомлень про порушення законодавства, зловживання посадових осіб та інші недоліки в роботі підприємства, тобто виникає необхідність в терміновій перевірці, що не передбачена планом. За обсягом дослідження ревізії бувають тематичними, повними і частковими. Тематичні ревізії проводяться контролюючими органами з окремих та спеціальних питань (тем) з охопленням більш або менш значної кількості підприємств. Основне завдання таких ревізій – отримання поглибленого матеріалу, що характеризує стан галузі, яка вивчається. Повні ревізії охоплюють всі сторони фінансово-господарської діяльності господарського суб’єкта, що ревізується, всіх ділянок його роботи та видів здійснення операцій. При часткових ревізіях перевіряються тільки окремі види діяльності підприємства або окремі види господарських операцій. Тобто вони охоплюють одну сторону або декілька сторін діяльності підприємства (наприклад, виробництво, споживання, збут тощо), певні види операцій (касові, розрахункові тощо), або зберігання і правильність використання будь-яких видів сировини, товарів, підзвітних сум, готівки тощо. Саме такі ревізії у більшості випадках проводяться податковими органами та органами попереднього слідства. За способами проведення ревізії поділяються на суцільні, вибіркові, комбіновані. При суцільній ревізії перевіряються всі документи і регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені факти господарювання за весь період, що ревізуються. Вибіркова ревізія передбачає вивчення не всіх, а лише певної частини документів, що відбирається на підставі науково обгрунтованої схеми, за той чи інший період часу (квартал, місяць, окремі дні). Комбінованими називають ревізії, в ході яких одна частина документів та інформації вивчається суцільно, а інша – вибірковим способом. Наприклад, при комбінованій ревізії діяльності підприємства більшість ділянок перевіряється вибірковим способом (виробництво, реалізація тощо), а касові операції – суцільним. За глибиною перевірки ревізії можуть бути наскрізними, ненаскрізними та централізованими. Наскрізними є ревізії, що проводяться одночасно на декількох підприємствах, що входять до складу однієї організації (асоціації, об’єднання). Вони дають можливість більш глибоко і всебічно перевірити роботу суб’єктів господарювання з розгалуженою структурою керівництва, встановити доцільність існування окремих ланок тощо. Ненаскрізні ревізії обмежуються перевіркою одного підприємства будь-якої господарської системи (асоціації, об’єднання), без підвідомчих йому ланок. Централізовані ревізії проводяться контрольно-ревізійним управлінням України з метою вивчення певного кола питань в галузі або декількох галузях економіки в окремому регіоні. За порядком проведення ревізії поділяються на первинні, повторні, додаткові. Первинні ревізії здійснюються за певний період на конкретному підприємстві даним складом ревізорів вперше за встановленим завданням, яке передбачене планом ревізії. Повторні ревізії проводяться у зв’язку з низькою якістю первинної ревізії, необ’єктивним, неправильним або некваліфікованим висвітленням результатів в акті ревізії за допомогою судово-слідчих органів та з деяких інших причин. Їх, як правило, здійснює новий склад ревізорів. Додаткові ревізії призначаються для доповнення або уточнення окремих питань, а також для виявлення нових обставин, не викритих попередніми ревізіями. Вони також призначаються, якщо виникає необхідність перевірити той чи інший факт, не повністю висвітлений в акті ревізії, на вимогу начальника контрольно-ревізійного відділу або в інших випадках, а повторні ревізії – у випадку проведення недоброякісної ревізії або їх здійснює той самий або інший склад ревізорів. За колом питань, що належить вивчити, ревізії поділяються на комплексні і некомплексні. Одним з найбільш глибоких, об’єктивних та повних видів ревізії всіх або окремих сторін фінансово-господарської діяльності підприємства є комплексні ревізії. Для них характерні: а) спрямованість на всебічну перевірку діяльності підприємства, яка дозволяє виявити безгосподарність, втрати на внутрішньогосподарські резерви; б) участь не тільки відомчих спеціалістів, але й позавідомчих контролерів (співробітників банку, КРУ Мінфіну України); в) не тільки пошук порушень, але й надання всебічної допомоги підприємству, яке ревізується у їх усунення, розробка заходів по забезпеченню збереження майна; г) скорочення невиробничих витрат робочого часу контролерів різних органів, усуненні дублювання в їх роботі, надання більш об’єктивної інформації про діяльність підприємства, підсилення дієвості заходів винагороди і покарання, які застосовуються. Некомплексні ревізії здійснюються, як правило, одним ревізором, коло питань обмежене, оскільки кваліфікація ревізора не дає можливості дослідити питання технології, якості сировини та продукції, використання техніки тощо. По відношенню до підприємства ревізії можуть бути внутрішніми та зовнішніми. Внутрішні ревізії здійснюються органами внутрішнього контролю (головним бухгалтером підприємства, ревізійною комісією тощо). Зовнішні ревізії здійснюються суб’єктами контролю, які не входять до складу структурного підрозділу підприємства, що ревізується. По відношенню до обов’язків суб’єктів ревізії поділяються на обов’язкові та статутні. Обов’язковими є ревізії, що проводяться не менше одного разу на рік вищестоящою організацією на підвідомчих підприємствах. Ревізії, що проводяться на підприємствах у відповідності з їх статутом, називаються статутними. За кількістю учасників ревізії бувають колективними та індивідуальними. Колективні ревізії проводяться на підприємстві бригадою осіб з різними спеціальностями. Ревізії, що проводяться на конкретному підприємстві лише одним ревізором – спеціалістом в галузі бухгалтерського обліку, - називають індивідуальними. На практиці зустрічаються ревізії на замовлення. Їх потрібно відрізнити від планових чи будь-яких інших ревізій та перевірок.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (04.06.2012)
Просмотров: 642 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: