Реферат на тему Організація обліку - Аудит - Реферати - Каталог статей

КОНТРОЛЬНА РОБОТА на тему: Організація обліку ПЛАН Організація обліку процесу на підприємствах Організація праці персоналу зайнятого бухгалтерським обліком та контролем і аналізом Організація обліку операцій з оплати праці 1) Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Вони ж несуть відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років. Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації: - введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером; - користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; - ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою; - самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Остання форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися Підприємство самостійно: Організація бухгалтерського обліку на підприємстві грунту-ється на застосуванні загальноприйнятих у міжнародній практиці передумов та принципів. 1. Передумовами бухгалтерського обліку є: - самостійність і незалежність підприємства. Підприємство має бути юридичне самостійним стосовно свого (своїх) власника. Розрахункові рахунки власника та підприємства розділені, відповідальність по зобов'язаннях один одного не перетинається; - безперервність діяльності підприємства. Припускається, що підприємство, постійно функціонує й продовжуватиме в майбутньому свою діяльність; - грошовий вираз уеіх господарських операцій; - можливість поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди і періодичність виявлення результатів діяльності. 2. Бухгалтерський облік здійснюється на основі таких принципів: - двоїстості господарських фактів; - фактичної собівартості, що передбачає оцінку активів підприємства за фактичними витратами на їх власне вироб-ництво чи придбання; - визнання доходів. Цей принцип передбачає, що з 01.10.98 р. доходи визнаються і відображаються в обліку за методом нарахування, тобто з моменту виникнення права на них; - розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження (відповідність) доходів звітного періоду з витра-тами, завдяки яким одержані ці доходи;- - повноти відображення всіх господарських операцій і виробничих процесів; - достовірного і точного подання фінансової звітності; - обережності й передбачливості, згідно з чим передбачені! потенційні збитки, (сумнівна) заборгованість клієнтів, знеці-нення активів тощо, мають бути відображені у результатах звітного періоду; - постійності, тобто незмінності прийнятої методології відображення окремих господарських операцій та оцінки майна протягом поточного року. Зміна на наступний рік має бути пояснена у річній бухгалтерській звітності. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємствах, в установах та організаціях несуть власники останніх або призначені ними керівники. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку в бюджетних установах несуть їхні керівники. Власник або керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для належного ведення бухгалтерського обліку. І. Організація обліку з використанням обчислюваль-ної техніки (Методичні вказівки № 35/34 від 20.02.81 p.). II. Вибір раціональної форми ведення бухгалтерсь-кого обліку, виходячи з виду підприємства, конкретних умов та вимог господарювання. Бухгалтерський облік можна здійснювати із застосуванням таких форм: - Журнально-ордерної форми (Інструкція № 63 від 08.03.60 p.); - Скороченої журнально-ордерної форми обліку (Інструкція № 176 від 06.06.60 p.); - Спрощеної журнально-ордерної форми обліку (Інструкція № 168 від 14.07.86 p.), яка застосовується в торговельних підприємствах та на підприємствах громадського харчування; - Простої форми бухгалтерського обліку, яка використову-ється малими підприємствами із застосуванням облікових регістрів (Вказівки № 112 від 31.05.96 p.; - Меморіально-ордерної форми бухгалтерського обліку; - Спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, затвердженої наказом ДПА України № 477 від 13.17.98 р. III. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій, який визначає методологію обліку в усіх сферах економічної діяльності підприємства. Структура Плану рахунків за Наці-ональними стандартами бухгалтерського обліку органічно пов'язана зі структурою Балансу і Звіту про фінансові результати, які встановлені Національними стандартами бух-галтерського обліку. Так, у розділах Активу балансу відобра-жають залишки рахунків класів 1 - 3, а у розділах Пасиву балансу - залишки рахунків класів 4 - 6. За даними рахунків класів 7-9 без додаткових вибірок може бути складений Звіт про фінансові результати. Позабалансові рахунки класу 0 надають інформацію, роз-криття якої передбачено у Примітках до фінансових звітів. Аналітичний облік у межах рахунків, на яких відображають витрати і доходи, дає можливість здійснювати калькулювання собівартості продукції (товарів), контроль витрат і визначати результати діяльності на кожному етапі відповідальності. Таким чином, кожний клас Плану рахунків має конкретне призначення та тісно пов'язаний з інформаційними потребами зовнішніх і внутрішніх користувачів. IV. Первинні облікові документи та регістри бухгал-терського обліку (ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.99 p.). 1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впровадження, оброб-лення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господар-ської операції. 3. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгал-терського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємно пов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповід-ним рахункам синтетичного обліку на 1-ше число кожного місяця. 4. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у складанні. б. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. 6. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інфор-мації підприємство зобов'язане за власний кошт виготовити їх копії на паперових носіях Аа вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їхніх повноважень, передбачених законами. 7. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського-обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом вста-новленого строку. 8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. 9. Первинні документи та регістри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їхніх повноважень, передбачених законами. Посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійснюють вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обов'яз-ковим є складання реєстру документів, що вилучаються, у порядку, встановленому законодавством. V. Організація внутрішнього обліку і внутрішнього контролю передбачає: - організацію документообігу підприємства (складання графіка проходження первинних документів та здійснення контролю за операціями підприємства); - організацію обліку витрат виробництва (витрат обігу) за елементами, за статтями калькуляції; - внутрішньогосподарський контроль за майном і ціннос-тями підприємства. VI. Створення інвентаризаційних комісій ^Інструкція № 69 від 11.08.94 р.) здійснюється з метою: - раптових ревізій каси, дорогоцінних металів, каміння та валютних цінностей; - планових інвентаризацій до складання квартальних та річних звітів. Згідно зі ст. 10 Закону України № 996-XIV від 16.07.99 р. має провадитись інвентаризація активів і зобов'язань. 1) Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані про-вадити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка. 2) Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визна-чаються власником (керівником) підприємства, крім випадків коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством. VII. Затвердження систем оплати праці здійснюється: - згідно зі штатним розкладом; - за тарифними ставками; - за відрядними розцінками. До фонду оплати праці включається перелік основної і додаткової заробітної плати та інших стимулюючих виплат. Підприємство всі виплати передбачає у колективному договорі. VIII. Організація бухгалтерського обліку вимагає визначення підприємством його облікової політики у зв'язку з тим, що бухгалтерський облік окремих господарських операцій встановлюється самим підприємством, тому підпри-ємству необхідно визначитись із: 1) нарахуванням норми зносу нематеріальних активів: - при нарахуванні зносу нематеріальних активів враховують термін служби не більше 20 років або термін діяльності підприємства, якщо строк корисної дії нематеріального активу не визначено; 2) застосуванням прискореної чи звичайної амортизації основних засобів: - знос (амортизація) основних засобів нараховується за встановленими нормами відповідно до трьох груп класифікації основних засобів та з використанням прискореної амортизації основних засобів, що належать до групи 3 (п. 8.6, пп. 8.6.1 і 8.6.2 Закону України № 283/97-ВР); 3) відображенням в обліку за фактичною собівартістю сировини, матеріалів, готової продукції; товарів за продажними (роздрібними) цінами; матеріальних ресурсів - за ціною можливої реалізації з виділенням на окремий рахунок транс-портно-заготівельних витрат чи без виділення. 3) В умовах переходу України до ринкової економіки й водночас в умовах економічної кризи, спаду виробництва, (зниження продуктивності праці, звільнення з виробництв значної кількості працівників відбуваються значні зміни в організації праці та її оплати. На кожному підприємстві, галузі, в Україні має бути реальна й достовірна інформація про трудомісткість вироблюваної продукції, про нарахування заробітної плати. Таку інформацію повинен забезпечити бухгалтерський облік. Чинними офіційними документами для нарахування заробітної плати є: 1. Кодекс законів про працю України, прийнятий Законом /РСР від 10.12.71 р. (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971, № 50) з подальшими змінами і доповненнями; 1999 р. № 12-43, ст. 378. 2. Постанова Кабінету Міністрів України про "Порядок обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08.02.95 р. 3. Закон України "Про оплату праці" № 108/95-ВР від 4.03.95 р. 4. Постанова Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо залучення додаткових надходжень до бюджету і підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів для забезпечення фінансування соціальних виплат населенню" № 1033 від Л.08.96 р. 5. Закон України "Про відпустки" № 504/96-ВР від 15.11.96 р. 6. Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення шін і доповнень до порядку обчислення середньої заробітної плати" № 185 від 24.02.97 р. 7. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затверджен-ій порядку, тривалості та умов надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості" № 634 від 28.06.97 р. 8. Закон України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" № 1356-XIV від 24.12.99 p., опублікований з газеті "Урядовий кур'єр" № 5 від 13.01. 2000 р. 9. Постанова Кабінету Міністрів України про "Правила обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги з тимчасової непрацездатності" № 1658 від 19.10.98 р. 10. Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін і доповнень до порядку обчислення середньої заробітної плати" № 1398 від 30.07.99 р. Облік розрахунків з оплати праці здійснюється на основі типових форм, затверджених наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм пер-винного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі" № 144 від 22.05.96 р. на виконання заходів щодо реалізації державної програми переходу України на міжнародну систему обліку і статистики (див. ч. І, розділ 4, п. 4.1). Основними показниками праці та заробітної плати, що підлягають обліку, є чисельність працівників, їхні професії, кваліфікація, витрати робочого часу у людино-годинах, люди-но-днях, кількість виготовленої продукції (виконання робіт, надання послуг), розмір Фонду оплати праці за категоріями працюючих, видами нарахувань, нарахування премій, відпус-кних, розмір відрахувань за їх видами та ін. Ці дані необхідні для обчислення таких економічних показників, як рівень забезпеченості робочою силою, середнього заробітку, рівня продуктивності праці та ін. Заробітна плата. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата — це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган сплачує працівникові за виконану ним роботу відповідно до трудового договору. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємс-тва. Регулюють заробітну плату форми і системи праці. Основними формами оплати і відповідно обліковими показниками є відрядна і погодинна. Якщо технічне нормування дає змогу провадити оплату праці робітників відповідно до її кількості, тарифної системи з урахуванням у рівнях кваліфікації робітників, навантаженості й складності праці, то форми оплати праці з їх системами враховують заробіток, фактично відпрацьований час, обсяг виготовленої продукції або виконаних робіт і послуг. При відрядній оплаті праці заробітна плата робітників прямо залежить від обсягу виконаної роботи і розміру розцінки. Цю форму використовують при оплаті тим робітникам, праця яких підлягає нормуванню. Відрядна оплата праці складається з таких систем: прямої, прогресивної, акордної і преміальної. Вона може бути індивідуальна і бригадна. При погодинній формі оплати заробіток працівника залежить від відпрацьованого ним часу. Коло працівників визначається наявністю таких систем, як проста погодинна і погодинно-преміальна. Форми і системи оплати праці на підприємстві регулює керівник підприємства. Держава здійснює регулювання оплати праці шляхом встановлення мінімальної заробітної плати і неоподатковуваного прибутком мінімуму. До складу витрат на оплату праці включаються виплати заробітної плати, нараховані, виходячи з відрядних розцінок, тарифів, ставок і посадових окладів, що встановлюються залежно від результатів праці, її кількості та якості, стиму-люючих і компенсуючих виплат, систем преміювання робітни-ків, керівників, спеціалістів, службовців за виробничі резуль-тати, інші умови відповідно до застосовуваних на підприєм-ствах форм і систем оплати праці. В сільськогосподарських підприємствах до складу витрат на оплату праці також включаються виплати за підсумками роботи за рік, що визначаються в установленому порядку. На підприємствах застосовують оплату праці за тру-довими угодами, що укладаються між підприємством і працівником для виконання конкретної роботи на договірних засадах. У нових умовах господарювання широко використовується оплата праці за контрактом. На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 170 від 19 серпня 1994 р. затверджено Положення про порядок складання контрактів про прийом на роботу працівників, згідно з яким встановлю-ються порядок складання контракту, склад контракту, вирі-шуються питання організації робіт за контрактом. У разі найму працівника за контрактом власник або уповноважений ним орган може встановити умови оплати праці за погодженням з працівником.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (04.06.2012)
Просмотров: 654 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: