Четверг, 28.11.2024, 19:46
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 5
Гостей: 5
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Аудит

Реферат на тему Оцінка фінансової стійкості підприємства
Фінансову стійкість підприємства тісно пов'язано із перспектив-ною його платоспроможністю. Її аналіз дає змогу визначити фінан-сові можливості підприємства на відповідну перспективу.
Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об'єктив-ний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й неза-лежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.
Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі Типи фінансової стійко-сті підприємства:
1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) — коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати;
2) нормально стійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довго-строковими позиковими джерелами;
3) нестійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпе-чуються за рахунок власних оборотних коштів, довгостроко-вих позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;
4) кризовий фінансовий стан — коли запаси й витрати не забез-печуються джерелами їх формування і підприємство стає на межі банкрутства.
Фінансове стійким можна вважати таке підприємство, яке за ра-хунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов'язаннями.
Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснюв і поетапно, на підставі комплексу показників.
Розглянемо на умовному прикладі порядок розрахунку норма і вних значень коефіцієнта співвідношення позикових та власних і штів, тобто коефіцієнта структури коштів підприємства (табл. 1) Нормативні показники розраховують фінансові аналітики підприї м ства.
Таблиця 1
РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНОГО ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА СПІВВІДНОШЕННЯ ПОЗИКОВИХ ТА ВЛАСНИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА
№ п/п | Показник | Значення показників | Відхилення (+,-)
почаюк періоду | кінець пе-ріоду
1 | Основні засоби та позаоборотні акти-ви, які фінансуються за рахунок влас-них джерел (в % до всього майна) | 7,97 | 13,05 | + 5,08
2 | Необхідні матеріальні запаси (в % до усього майна) | 47.56 | 37,57 | -9,99
3 | Необхідний обсяг власних коштів (Р.1)+(Р.2) | 55,53 | 50.62 | -4,91
4 | Граничний обсяг позикових коштів (100-р.З) | 44,47 | 49,38 | +4,91
5 | Нормативний коефіцієнт співвідно-шення позикових та власних кошгів (р.4 : р.З) | 0.8 | 0,98 | +0,18
В узагальненому вигляді показники фінансової стійкості підпри-ємства подано в табл. 2.
Таблиця 2.
ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
№ п/п | Показники | Посаток періоду | Кінець періоду | Відхилення
1 | Коефіцієнт автономії (незалежності) | 0,1 | 0,7 | +0,6
2 | Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів:
2.1. Фактичний
2.2. Нормативний |
9,63
0,8 |
0,59
0,96– |
9,04
+0,19
3 | Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу–––
4 | Коефіцієнт маневреності власних коштів | 0,27 | 0,87 | +0,6
5 | Коефіцієнт реальної вартості основних засобів та майна підприємтсва | 0,07 | 0,13 | +0,06
6 | Рівень довгострокової платоспроможності | 0,1 | 2,0 | +1,9
Із таблиці видно, що за відповідний період фінансова стійкість підприємства поліпшилась. Так, якщо на початок періоду, що аналі-зується, значення коефіцієнта автономії (відношення власних кош-тів до вартості майна) становило 0,1 (10 %), то на кінець цього пері-оду воно збільшилось до 0,7 (70 %).
Збільшився коефіцієнт маневреності власних коштів. Це слід розглядати як позитивну тенденцію, оскільки таке збільшення су-проводжувалось випереджаючим зростанням власних коштів щодо позичених.
Особливу увагу слід приділити коефіцієнту співвідношення по-зикових і власних коштів як одному із основних показників оцінки фінансової стійкості. Як видно з табл. 9.6, на початок цього періоду обсяг позикових коштів у 9,6 раза перевищував обсяг власних кош-тів, тоді як згідно із розрахованим раніше нормативним рівнем на-званого коефіцієнта позикові кошти не повинні були перевищувати 80 % власних коштів.
На кінець періоду фактичний коефіцієнт співвідношення позико-вих та власних коштів дорівнював 0,59, що на 0,41 відсоткового пункта (майже вдвічі) нижче за нормативний (максимально допус-тимий) (0,98).
Отже, підприємство за рік, що аналізується, трансформувалось із фінансове нестійкого, залежного підприємства у підприємство з пев-ним запасом фінансової стійкості. Перетворення підприємства на фінансове стійке дає підстави вважати його надійним та перспекти-вним діловим партнером.
Ці висновки можуть бути підтверджені і детальнішим аналізом обертання матеріальних оборотних коштів та коштів у розрахунках (табл. 3).
Як видно із таблиці, термін обертання матеріальних оборотних коштів по підприємству набагато повільніший за термін обертання коштів у розрахунках. Відтак можна зробити висновок, що у звітному періоді обертання як матеріальних оборотних коштів, так і обертання коштів у розрахунках зросли. Дебіторська заборгованість перетворю-валась на кошти частіше, ніж закінчувався виробничий цикл.
Таблиця 3
ДИНАМІКА ОБЕРТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТА КОШТІВ У РОЗРАХУНКАХ ПІДПРИЄМСТВА ЗА МИНУЛИЙ ТА ЗВІТНИЙ ПЕРІОДИ, разів
№ п/п | Показники | Минулий період | Звітний період
1 | Обертання матеріальних обротних коштів | 3,4 | 6,2
2 | Обертання коштів у розрахунках | 11,3 | 18,0
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необ-хідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.
Показниками та факторами доброго фінансового стану підпри-ємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне викорис-тання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабі-льних фінансових ресурсів.
Показники та фактори незадовільного фінансового стану: неефе-ктивне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наяв-ність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у ви-робництві.
До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності й рентабельності.
Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. Важли-во проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з формуючими при-буток факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях.
Дохідність підприємства характеризується абсолютними й відно-сними показниками. Абсолютний показник дохідності — це сума прибутку або доходів. Відносний показник — рівень рентабельнос-ті. Рівень рентабельності підприємств, пов'язаних із виробництвом продукції (товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості:
Р=(П/С)100,
де Р — рівень рентабельності, %;
П — прибуток від реалізації продукції, грн.;
С — собівартість продукції, грн.
Рівень рентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації товарів (продукції громадського харчування) до товаро-обороту.
Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибут-ку, рівня рентабельності та фактори, які впливають на них. Основ-ними факторами, що впливають на чистий прибуток, є обсяг вируч-ки від реалізації продукції, рівень собівартості, рівень рентабель-ності продукції, доходи від позареалізаційних операцій, витрати за позареалізаційними операціями, величина податку на прибуток та інших податків, що виплачуються з прибутку.
Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з пла-ном та попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об'єктивність показників та запобігти їх викривленню через постій-не підвищення цін. Аналіз проводиться за даними роботи за рік. То-рішні показники треба привести у відповідність із показниками звіт-ного року за допомогою індексації цін.
За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на результативність господарської діяльності.
На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше значення має рентабельність їхніх пайо-вих і статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства треба приділити сер-йозну увагу.
Практика рекомендує для оцінки рентабельності підприємства використовувати систему взаємозв'язаних показників рентабельнос-ті. З цією метою необхідно використовувати дві основні групи пока-зників рентабельності:
а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу);
б) показники, розраховані у зв'язку з використанням виробничо-го капіталу (виробничих активів).
Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабель-ності можна використати зарубіжний досвід оцінки цих показників.
Показники рентабельності групи «а» розраховуються на базі да-них бухгалтерського обліку прибутків та збитків і становлять сис-тему таких коефіцієнтів:
1) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку (К1)
К1 = Вп/Чоп = 1 - ВПр/Чоп,
де Вп — сума валового прибутку;
ВПр — вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);
Чоп — чистий обсяг продажу (реалізації");
2) коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної опера-ційної діяльності (К2)
К2 = Под/Чоп,
де Под — сума прибутку, отриманого від основної діяльності;
3) коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності під-приємства — операційної, фінансової, інвестиційної (К3)
К3=П/Чоп,
де П — сума прибутку до виплат за довгостроковими зо-бов'язаннями і податкових виплат;
4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку (К4)
К4 = Чп/Чоп.
де Чп — сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за довгостроковими зобов'язаннями та сплати податків;
5) критичний коефіцієнт рентабельності (К5)
К5-(Чоп—Зв)/Чоп,
де Зв — це сума змінних витрат у складі вартості продажу.
У міжнародній практиці вся підприємницька діяльність корпора-цій, фірм та інших підприємств чітко поділяється на три види: опе-раційна (основна); інвестиційна — вкладання грошей в акції, інші цінні папери, капітальні вкладення; фінансова — облік отриманих (сплачених) дивідендів, відсотків тощо. Такий поділ видів діяльнос-ті знаходить відображення у відповідних формах звітності.
Із наведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту са-му базу обрахунку — чистий обсяг продажу (валові надходження за вирахуванням суми повернення і дисконтних знижок).
Ці, а також наведені нижче показники рентабельності взаємодо-повнюють один одного і дають змогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.
Показники рентабельності групи «б» розраховуються як відно-шення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками, ^ акціонерами та інвесторами. Зарубіжний досвід свідчить, що за да- і ними звіту щодо прибутків (збитків) і балансового звіту доцільно розрахувати такі коефіцієнти:
1) коефіцієнт віддачі на всю суму виробничих активів (К6)
Кб = Чп/ВА,
де ВА — середньорічна величина всіх виробничих активів під-приємства;
2) коефіцієнт віддачі від інвестованого капіталу (К7)
К7 = П/СА,
де СА — середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов'язань, або середньорічна сума капіталізова-них коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов'язання);
3) коефіцієнт віддачі на акціонерний капітал (K8)
K8 - Чп/СК,
де СК — середньорічна сума власного капіталу, представлена акціонерним капіталом.
Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину дохідності всього потенціалу, яким володіє підприємство (його називають по-казником майстерності використання капіталу менеджерами під-приємства). Цей показник для детальнішої оцінки може обчислюва-тись у різних модифікаціях: в чисельнику формули можуть викори-стовуватись різні показники прибутку: валового, операційного, до вирахування податків і т. д.
Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність відда-чі тільки частини всього капіталу — довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. Цей коефіцієнт характери-зує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли відсоткова ставка на позикові кошти пе-ревищує величину цього коефіцієнта.
Важливу роль у комплексній оцінці фінансового стану під-приємства, особливо в акціонованих підприємствах, відіграє третій із розглянутих показників — коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу.
Категория: Аудит | Добавил: Professor (06.06.2012)
Просмотров: 827 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: