Реферат на тему Облік товарів матеріальних цінностей - Аудит - Реферати - Каталог статей

Аналітичний облік готової продукції ведеться за її видами. Синтетичний облік готової продукції та розрахунок фактичної виробничої собівартості. Узагальнюють ін-формацію про наявність і рух готової продукції підпри-ємства на рахунку 26 «Готова продукція». На дебеті цього рахунка відображають надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю, на кредиті — списання. Суму відхилень фактичної виробничої собівартості го-тової продукції від її вартості за обліковими цінами реалі-зованої продукції відображають на кредиті рахунка 26 і дебеті відповідних рахунків, на яких відображено вибут-тя готової продукції. Облік реалізації готової продукції ві-дображають відповідними проводками. Таблиця Бухгалтерські проводки щодо реалізації готової продукції № п/п \| Зміст операції \| Кореспонденція рахунків Дебет \| Кредит 1. \| Надійшла з виробництва готова продукція за фактичною виробничою вартістю \| 26 \| 23 2. \| Визнано дохід за реалізованою готовою продукцією \| 361 \| 701 3. \| Нараховані податкові зобов'язання з ПДВ \| 701 \| 641 4. \| Списано собівартість готової продукції \| 901 \| 26 5. \| Включено дохід від реалізації готової продукції до фінансового результату \| 701 \| 791 6. \| Списано собівартість реалізованої готової продукції на фінансовий результат \| 791 \| 901 Методику розрахунку фактичної виробничої собівар-тості реалізованої готової продукції і облікові записи з відображення руху готової продукції розглянемо на на-ведених нижче прикладах. Відсоток відхилень розраховують за формулою: Р = (Вп + Вм)х100:(Гп+Гм) де Р - відсоток (Рівень) відхилень; Вп — сума відхилень на початок місяця; Вм — сума відхилень за місяць; Гп — залишок готової продук-ції за обліковими цінами на початок місяця; Гм — гото-ва продукція, що надійшла з виробництва за місяць, за обліковими цінами. Множенням на обчислений відсоток вартості реалізо-ваної продукції, а також вартості її залишку на складі на кінець місяця визначають, яку частину відхилень від-нести на реалізовану продукцію, а яку — на продукцію, що залишається на складі. Додаванням отриманої пере-витрати (або відніманням економії) до собівартості про-дукції за обліковими цінами обчислюють фактичну ви-робничу собівартість реалізованої продукції. Приклад У травні виготовлено 75 шт. виробів А і 280 шт. ви-робів Б, які за прибутковими документами здано на склад. Залишок продукції на початок місяця: продукція А — 25 шт.; продукція Б — 220 шт. Протягом місяця реалізовано: продукції А — 90 шт.; продукції Б — 400 шт. Облікова ціна: продукції А — 2 грн.; продукції Б — 0,5 грн. Фактична собівартість випуску: продукції А — 112,5 грн.; продукції Б — 105 грн. Разом: 217,5 грн. Вартість залишку продукції на початок місяця за об-ліковими цінами продукції А — 50 грн. (25 шт. х 2 грн.); продукції Б — 110 грн. (220 шт. х 0,5 грн.). Разом: 160 грн. В обліку розраховують залишок готової продукції на кінець місяця (в грн.) Таблиця Найменування \| Залишок \| Надійшло \| Реалізовано \| Залишок продукції \| на початок \| за місяць \| за місяць \| на кінець місяця \| місяця А \| 25 \| 75 \| 90 \| 10 Б \| 220 \| 280 \| 400 \| 100 Разом \| 245 \| 355 \| 490 \| 110 Те саме у вартісному вираженні (грн.) Таблиця Найменування продукції \| Залишок на початок місяця \| Надійшло за місяць \| Реалізовано за місяць \| Залишок на кінець місяця А \| 50 (25x2) \| 150 (75x2) \| 180 (90x2) \| 20 Б \| 110 (220x0,5) \| 140 (280x0,5) \| 200 (400x0,5) \| 50 Разом \| 160 \| 290 \| 380 \| 70 У синтетичному обліку на рахунку 26 «Готова про-дукція» залишок за фактичною собівартістю відобража-ють таким чином: за обліковими цінами — 160 грн., від-хилення — 40 грн., разом — 120 грн. Фактична собівартість готової продукції, що надій-шла протягом місяця, становить 290 грн.: Дт 26 Кт 23. При обчисленні фактичної собівартості випуску цю суму коригують на суму відхилень фактичної собівартос-ті продукції від вартості за обліковими цінами, яку об-числюють таким чином: (112,5 + 105) - 290 = -72,5 грн. Суму -72,5 грн. при цьому відображають в обліку мето-дом «червоне сторно»: Дт 26 Кт 23. Реалізованою вважається продукція, яку відпущено покупцеві. Готову продукцію відвантажують покупцям згідно з договорами (контрактами) за накладними або іншими первинними документами, в яких зазначають номер і да-ту складання, найменування і розрахункові реквізити замовника, номер договору, найменування, кількість, відпускну ціну та вартість відвантаженої продукції і які підписують відповідальні особи. Якщо продукцію одер-жує представник замовника, додається довіреність; якщо за умовами договору продукцію відправляють транспортній організації для доставки замовнику, до відвантажувального документа додається документ транс-портної організації на прийняття продукції для транс-портування (залізнична накладна тощо). Накладна та інші документи (залізничні квитанції та ін.) передають у бухгалтерію підприємства, яка, як пра-вило, виписує рахунок-фактуру. У бухгалтерії аналітичний облік відвантаження гото-вої продукції протягом місяця ведеться за журнально-ор-дерною формою обліку у відомості № 5.1. Тут здійсню-ється реєстрація відвантаження готової продукції за кожним рахунком-фактурою, робиться відмітка про оп-лату кожного рахунка, що дає змогу контролювати пов-ноту і своєчасність одержання грошей. Облік оборотних малоцінних та швидкозношуваних предметів Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) зі строком корисної експлуатації до одного року списують на витрати в міру відпуску їх у виробництво або експлу-атацію. З метою забезпечення збереження цих предметів у експлуатації підприємство має організувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні. Під час повернення на склад такі предмети оприбутковують (за цінами можливого вико-ристання або реалізації) на дебеті рахунка 22 «Мало-цінні та швидкозношувані предметі) на зменшення вит-рат на відповідному рахунку, на який раніше була спи-сана вартість цих предметів. Вартість предметів, строк корисного використання яких перевищує один рік, погашають нарахуванням зно-су за встановленою нормою, яку підприємство визначає самостійно з урахуванням очікуваного способу їх вико-ристання. Відпуск (уведення) таких предметів в експлу-атацію відображають на дебеті рахунка 11 «Інші необо-ротні матеріальні активи» (субрахунки 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», 115 «Інвентарна тара», 116 «Предмети прокату») і на кредиті рахунка 22 «Ма-лоцінні та швидкозношувані предмети». Одночасно суму зносу відображають на кредиті рахунка 13 «Знос необо-ротних активів» (субрахунок 132 «Знос інших необорот-них матеріальних активів») у кореспонденції з рахунка-ми обліку витрат. Під час повернення на склад МПІП із строком корис-ного використання більш як один рік, що раніше були передані в експлуатацію, їхню первісну вартість відоб-ражають на дебеті рахунка 22 «Малоцінні та швидкозно-шувані предмети» і кредиті рахунка 11 «Інші необорот-ні матеріальні активи» без сторнування нарахованого на них зносу. Під час наступної передачі таких предметів в експлуатацію знос на них не нараховують, залишок су-ми зносу (за відрахуванням вартості одержаних під час ліквідації матеріальних цінностей за ціною можливого використання або реалізації) нараховують під час спи-сання (вибуття) через непридатність. Аналітичний облік МПІП, повернутих на склад із місць експлуатації, здій-снюють окремо. Аналітичний облік МПІП ведуть за видами предметів за однорідними групами, установленими, виходячи з потреб підприємства. МШП поділяють на дві групи: перша — запаси (ві-дображають у складі запасів в іншому розділі активу ба-лансу «Оборотні активи»), друга — «малоцінні необорот-ні матеріальні активи» (відображають у першому розді-лі активу балансу «Необоротні активи» у складі «Основ-них засобів»). Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів у запасах. Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності наведено в П(С)БО 9 «Запаси». Зупинимося на деяких загальних принципах, які визначають порядок відображення інформації про запа-си в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності. Запаси (як і кожний інший актив) визнаються акти-вами, якщо, по-перше, існує ймовірність одержання підприємством у майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їхнім використанням, і, по-друге, їхня вартість може бути достовірно визначена. Відповідність першому критерію визначається потенційною можли-вістю для підприємства одержати грошові кошти від використання відповідного активу. Щодо визначення вартості активу, то ця умова виконується за наявності інформації про витрати на виробництво або придбання МШП. Для визначення їхньої вартості спершу визнача-ють первісну вартість запасів, за якою придбані (одер-жані) чи вироблені запаси зараховуються на баланс під-приємства. Відповідно до П(С)БО 9 первісною вартістю МШП, придбаних за плату, є вартість, що складається з таких фактичних витрат:— сум, які сплачують постачальникові (продавцеві) згідно з договором;— сум, які сплачують за інформаційні, посередниць-кі та інші подібні послуги у зв'язку з пошуками та прид-банням таких предметів;— витрат на підготовку, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування до місця використання, вклю-чаючи витрати на страхування та відсотки за комерцій-ний кредит постачальників;— інших витрат, безпосередньо пов'язаних із прид-банням МШП і доведенням їх до стану придатності до використання із запланованими цілями (до таких вит-рат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, пря-мі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підпри-ємства на доробку та підвищення якісно-технічних характеристик МШП). Якщо, наприклад, укладено дого-вір маркетингу і на підставі звіту про дослідження рин-ку, поданого маркетинговою компанією, придбано МШП, то зазначені вище витрати списують на первісну вартість таких МШП. При цьому відсотки за кредит (крім комерційного), залучений безпосередньо для заку-півлі МШП, не входять до їхньої собівартості. У разі внесення МШП до статутного капіталу вважається, що їхні узгоджена та справедлива вартості збігаються. На МШП у запасах не нараховується знос, а вартість переданих в експлуатацію МШП вилучають із складу ак-тивів (списують з балансу на витрати) з наступною орга-нізацією оперативного кількісного Обліку таких предме-тів протягом їх фактичного використання за місцями експлуатації та відповідними особами. Для аналітичного обліку використовують первинні документи, форми яких затверджено наказами Мініс-терства статистики України від 21. 06. 1996 р. № 193 (форми № М-4, М-8, М-9, М-11, М-12) і від 22. 05. 1996 р. № 145 (форми за номерами від МШ-1 до МШ-8). Основні проводки для відображення в бухгалтер-ському обліку операцій з надходження та вибуття обо-ротних МШП, які обліковують на рахунку 22 «Мало-цінні та швидкозношувані предмети», наведено в таб-лиці Облік необоротної частини малоцінних та швидко-зношуваних предметів. Активи, які не відповідають Kpитеріям визначення оборотних активів (призначені для використання протягом більш як одного року (або операційного циклу, якщо він триває більш як рік), належать до необоротних. У бухгалтерському обліку необоротну частину МШП відображають на балансовому рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи», який, як уже зазначалося, має кілька субрахунків. На субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» відображають вартість МШП, строк корисного використання яких є більшим за рік; погашається така вартість нарахуванням зносу за встановле-ною нормою, яку підприємство визначає самостійно з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів. Знос таких предметів обліковують на субра-хунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних ак-тивів». Щодо вартості необоротних активів, то первісною оцінкою є собівартість їхнього придбання чи створення, яка, у свою чергу, включає суми грошових коштів чи їх-ніх еквівалентів (або справедливу вартість будь-якої ін-шої компенсації), які було надано для одержання акти-ву на момент його придбання чи створення. При цьому до собівартості не відносять адміністративні та інші за-гальні накладні витрати (якщо вони не пов'язані безпо-середньо з придбанням активу та приведенням його в ро-бочий стан). Щодо вибору методу амортизації інших необоротних матеріальних активів обмежень не існує, крім вимоги обліку очікуваного способу їх використання. Метод амортизації підприємство обирає самостійно. Амортизація необоротної частини МШП може нара-ховуватися: у першому місяці використання об'єкта — в розмірі 50% його амортизованої вартості, а 50% аморти-зованої вартості, що залишилися, — в місяці списання їх із балансу внаслідок невідповідності критеріям акти-ву; або в першому місяці використання об'єкта — 100% його вартості. Приклад Підприємство придбало для бухгалтерії електронну записну книжку первісною вартістю 200 грн. без ПДВ. Планується користуватися нею протягом 5 років, при цьому її ліквідаційна вартість дорівнюватиме нулю. Що-річна сума амортизаційних відрахувань становитиме: 200 : 5 = 40 (грн.)
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (05.06.2012)
Просмотров: 654 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: