Понедельник, 06.05.2024, 04:50
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Аудит

Реферат на тему : Необхідність знаймоства з бізнесом клієнта
РЕФЕРАТ
на тему:
Необхідність знаймоства з бізнесом клієнта


В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозра-хункових органів фінансового контролю, тобто аудиту.
У світовій практиці аудит набув значного поширення. Основною передумовою аудиту є взаємна зацікавленість підприємства (фірми) в особі його власників (акціонерів), держави в особі податкової адмі-ністрації і самого аудитора в забезпеченні реальності та достовірності обліку і звітності.
Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни.
Для вирішення непорозумінь між податковими органами і керів-ними структурами, що представляють інтереси власників щодо підви-щення ефективності виробництва, державного контролю уже було не-достатньо, адже він захищав лише інтереси держави. Це стало по-штовхом до виникнення незалежного контролю, який дістав назву аудиту (від. лат. ашііо — той, що вислуховує), тобто такого, що вислу-ховує звіти посадових осіб. Аудитори стали потрібні й незацікавленій стороні — суду, арбітражу, які відстоювали справедливість.
Розвиткові аудиту сприяло також розмежування функцій та інте-ресів підприємців (менеджерів, адміністрації, управлінців), коли влас-ник для керівництва своїми підприємствами почав наймати спеціальний апарат управління. Для попередження недоліків, зловживань, при-ховування витрат і доходів, неправильного розподілу прибутків, на-вмисного присвоєння їх найманими керуючими власники змушені вдаватись до перевірки фінансової звітності незалежним аудитором.
Аудит є незалежною експертизою фінансової звітності комерцій-них підприємств уповноваженими на те особами (аудиторами) з метою підтвердження її достовірності для державних податкових органів і власників. Іншими словами, аудит — це надання практичної допо-моги керівництву й економічним службам підприємства щодо ве-дення справ і управління його фінансами, а також щодо налагодження бухгалтерського фінансового і управлінського обліку, надання різних консультацій. Аудит також дає змогу дати оцінку майна під час при-ватизації і при акціонуванні підприємств різних форм власності.
Аудит, крім того, охоплює такими основними питаннями: пере-вірка комерційної і господарсько-фінансової діяльності суб'єктів господарювання, фінансової звітності з погляду правильності скла-дання і реальності оголошення оподаткованого прибутку, а також до-тримання ними чинного законодавства.
Господарська діяльність в умовах ринкової економіки узагальнюється з використанням грошового вимірника, тоб-то фінансового критерію. Тому в системі економічного конт-ролю сформулювався фінансовий контроль. Змістом цього контролю є виробничі відносини і продуктивні сили у сфері макро- і мікроекономіки господарської діяльності. У сфері макроекономіки функціонує державний фінансово-економіч-ний контроль, який здійснює Рахункова палата Верховної Ради України. Об'єктами його є Державний бюджет Украї-ни (формування і витрачання), кошториси вищих органів державної виконавчої, судової влади, іноземні валютні кре-дити, іноземні інвестиції у народногосподарські програми та ін.
На рівні мікроекономіки функціонує фінансово-госпо-дарський контроль, який здійснюють Державна контроль-но-ревізійна служба України і контрольно-ревізійні підрозді-ли власників капіталу, а також на замовлення останніх — незалежні аудиторські організації (фірми).
Метою фінансово-господарського контролю є сприяння раціональному використанню засобів і предметів праці, а також самої праці у підприємницькій діяльності для одержан-ня найбільшого прибутку. Завдання фінансово-господарсько-го контролю поділяють на окремі та загальні. Розв'язання окремих завдань передбачає перевірку однієї із сторін госпо-дарської діяльності (використання сировини у виробництві, випуск продукції та її собівартість, збереження цінностей), а загальних — всієї господарської діяльності об'єднання, корпо-рації, з визначенням рентабельності і конкурентоспромож-ності продукції, прибутковості господарюючих суб'єктів.
Основними завданнями фінансово-господарського контро-лю є виявлення та профілактика порушень у технології виробництва, які мають причинні зв'язки з випуском недо-броякісної продукції, перевитратами сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів; невиконанням договірних зо-бов язань з кооперованих поставок; неконкурентоспроможністю продукції; збитковою роботою окремих господарю-ючих суб'єктів.
Фінансово-господарський контроль в Україні здійсню-ється державними контрольними органами, громадським і незалежним аудиторським контролем, а також самими влас-никами капіталу, вкладеного у підприємницьку діяльність. Так, від Міністерства фінансів України фінансово-господарсь-кий контроль на підприємствах, в об'єднаннях, концернах, корпораціях здійснює Державна податкова адміністрація; від місцевих Рад народних депутатів та їх комісій — контроль-но-ревізійні підрозділи; незалежний контроль здійснюють аудиторські фірми. Власник, який має у своїй підприєм-ницькій діяльності госпрозрахункові підприємства, організа-ції, здійснює фінансово-господарський контроль за їхньою діяльністю через бухгалтерію, спеціальні контрольно-реві-зійні служби, а також підрозділи внутрішнього аудиту.
Формами фінансово-господарського контролю є тематичні перевірки, ревізії, аудит. Тематичні перевірки провадять усі контролюючі органи; ревізії — власники і Державна конт-рольно-ревізійна служба; аудит — незалежні спеціалізовані госпрозрахункові аудиторські організації.
Основним контролюючим органом фінансово-господарсь-кої діяльності підприємців є Державна податкова адмініст-рація України, до складу якої входять державні податкові адміністрації в областях, районах, містах. Завдання та функції її визначені Указом Президента України про Державну подат-кову адміністрацію України.
Основним завданням Державної податкової адміністрації є забезпечення додержання законодавства про податки, пов-ний облік усіх платників податків та інших обов'язкових платежів у бюджет, здійснення контролю і забезпечення правильності обчислення та сплати цих податків.
Державна податкова адміністрація України виконує такі функції:
здійснює контроль за додержанням законодавства про податки та інші платежі у бюджет, а також за індивідуаль-ною трудовою діяльністю;
організовує роботу державних податкових адміністрацій з обліку, оцінки та реалізації конфіскованого, а також май-на, що перейшло за правом успадкування до держави, та скарбів;
організовує із залученням державних податкових адмі-ністрацій перевірку правильності стягнення і збереження коштів, одержаних у сплату державного мита, а також при здійсненні касових операцій виконавчими комітетами сільсь-ких і селищних Рад народних депутатів, при прийманні від населення коштів у сплату податкових платежів;
розробляє і видає інструкції, методичні вказівки та інші нормативні документи про порядок застосування законодав-чих актів про податки та інші платежі у бюджет.
Державні податкові адміністрації у районах і містах ви-конують такі функції:
контролюють додержання законодавства про податки та інші платежі у бюджет;
забезпечують своєчасний і повний облік платників подат-ків та інших платежів до бюджету;
контролюють своєчасність подання платниками бухгал-терських звітів і балансів, податкових розрахунків, деклара-цій та інших документів, пов'язаних з обчисленням плате-жів у бюджет, а також перевіряють достовірність їх щодо правильності визначення прибутку, доходу, інших об'єктів
оподаткування і обчислення податків та інших платежів у бюджет;
контролюють додержання громадянами законодавства про індивідуальну трудову діяльність;
забезпечують стягнення фінансових санкцій за порушен-ня зобов'язань перед бюджетом;
передають правоохоронним органам матеріали про фак-ти порушень, за які передбачено кримінальну відповідаль-ність, а також подають у арбітражні і судові органи позови до підприємств, організацій та громадян про стягнення у доход держави коштів, одержаних ними за незаконними уго-дами, та в інших випадках отримання коштів без установле-них законом підстав.
Державні податкові адміністрації мають широкі права у фінансово-господарському контролі. Зокрема, їм надано право У суб'єктах підприємницької діяльності перевіряти і в разі потреби вилучати грошові документи, перевіряти бухгал-терський облік і звітність, плани, кошториси, декларації та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, одержувати необхідні пояснення, довідки з цих питань. Вони мають право фактичного контролю виробничих, складських, торгових приміщень підприємств і громадян, що використо-вуються для одержання доходів.
Державні податкові адміністрації мають право застосову-вати до підприємств, установ, організацій і громадян фінан-сові санкції у вигляді стягнення штрафів за неправильну сплату податків, а також накладати адміністративні штрафи на посадових осіб підприємств, винних у приховуванні (за-ниженні) прибутку (доходу) або інших об'єктів оподатку-вання, відсутності бухгалтерського обліку або веденні його з порушенням установленого порядку і бухгалтерських звітів, у неподанні, несвоєчасному поданні або поданні за невстанов-леною формою бухгалтерських звітів і балансів, розрахунків, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків. За аналогічні дії на громадян, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, державні податкові адміністрації мають право також накладати адміністративні штрафи. Розмір адміністративних штрафів встановлений законодавчими актами.
Державна контрольно-ревізійна служба здійснює фінан-сово-господарський контроль організацій, що фінансуються з бюджету, проведенням ревізій і тематичних перевірок витра-чання коштів відповідно до затверджених кошторисів, а та-кож збереження державної власності, додержання законо-давства та нормативних актів у їхній діяльності.
Державна інспекція по контролю за цінами є важливою ланкою фінансово-господарського контролю, який вона здій-снює у складі Мінекономіки України. Вона відповідно до покладених на неї завдань здійснює перевірки додержання законодавства щодо встановлення і застосування цін та еконо-мічного обгрунтування їх у всіх галузях народного господар-ства, поєднуючи цю роботу з податковими адміністраціями, правоохоронними та іншими контролюючими органами;
може позбавляти суб'єкти підприємництва права застосову-вати договірні (вільні) ціни у разі надмірного зростання їх та скорочення виробництва товарів у натуральних показни-ках, а також скасовує ціни і тарифи, затверджені з порушен-ням вимог законодавчих актів України з питань ціноутворен-ня, з одночасним поданням відповідним органам управління пропозицій щодо встановлення фіксованих або регульова-них цін і тарифів. Державна інспекція дає обов'язкові для виконання міністерствами і відомствами, об'єднаннями, під-приємствами вказівки про усунення порушень дисципліни цін, причин і умов, що породжують ці порушення. Крім того, розробляє і видає інструктивні та методичні вказівки, інші нормативні документи про порядок застосування законодав-чих актів з питань контролю за цінами; застосовує до суб'єктів підприємництва економічні санкції відповідно до чинного законодавства за порушення порядку встановлення і засто-сування цін; здійснює заходи щодо професійної підготовки та перепідготовки кадрів.
В умовах ринкових відносин виникають конфліктні си-туації між об'єктами підприємництва і органами державного контролю щодо розміру податків, які слід сплачувати до бюджету, цін та порядку застосування їх. Ці спірні питання вирішуються правоохоронними і державними органами уп-равління за умови, що сторони подають письмові висновки незалежного аудиторського контрольного органу.
Цілі фінансово-господарського контролю залежать від се-редовища, в якому він функціонує і для обслуговування якого він створений. Під середовищем розуміють все те, що оточує об'єкт контролю або його елементи і впливає на них. Такі впливи можна поділити на речові, енергетичні та інформа-ційні. Проведення фінансово-господарського контролю грун-тується значною мірою на інформаційному чиннику, який пов'язаний із речовими елементами виробництва, його тех-нологією і маркетингом, а також плануванням, обліком, ана-лізом та управлінням фінансово-господарською діяльністю.
Технологічні процеси контролюють за допомогою статис-тичних методів, де об'єкт контролю виступає як "чорна скринька". Кількісна характеристика мети фінансово-госпо-дарського контролю зумовлена вибором системи оцінки по-казників господарської діяльності, які об'єднують в такі три групи:
економічну — ефективність, собівартість продукції, рен-табельність, ринкова вартість і прибуток;
техніка-економічну — продуктивність праці, надійність роботи обладнання;
технологічну — точність, якість і конкурентоспроможність продукції, надійність і прогресивність технології.
Отже, зміст, цілі та завдання фінансово-господарського контролю визначають його функції в управлінні господарсь-кою діяльністю.
Перехід України до ринкових відносин можливий за умови демонополізації, роздержавлення і приватизації еконо-міки. Монополізація засобів виробництва в руках держави призвела до гіпертрофованого централізму в управлінні еко-номікою. Держава одноосібне вирішувала питання структури народного господарства, інвестиційної, фінансової та подат-кової політики. Це сприяло вихованню покірного, байдужого до результатів своєї праці трудівника. Заробітна плата нара-ховувалася не за кінцевими результатами виконаної роботи, а "виводилася" за суб'єктивною оцінкою керівника — на свій розсуд. Внаслідок цього втрачалася мотивація до праці робіт-ників на підприємстві, яке їм не належало.
Фінансово-господарський контроль в умовах адміністра-тивно-командної системи управління народним господарст-вом був засобом закріплення влади панівної верхівки та обслуговування її інтересів. Контроль використовувався як знаряддя утвердження однопартійної влади над безправним трудівником. У процесі контрольних процедур, ревізій діяль-ності підприємств функції контролю зводилися до перевірки того, як адміністрація виконує вказівки вищого керівництва, незалежно від відповідності їх чинному законодавству.
Категория: Аудит | Добавил: Professor (07.06.2012)
Просмотров: 470 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: