Реферат на тему Міжнародні і національні стандарти (норми) аудиту - Аудит - Реферати - Каталог статей

Аудит як форма інтелектуальної діяльності має певні особливості організації і методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методики обліку та аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді міжнародних норм аудиту (МНА), які певною мірою виконують функції стандартів з обліку і аудиту. Стандарти аудиту — це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків з аудиту фінансової звітності. У них подано професійні вимоги до якості (компетентність, незалежність, об'єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів (свідчень). Метою стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності щодо організації і методики проведення. У практиці аудиту в Україні в перехідний період до ринкової економіки необхідно користуватися міжнародними і національними стандартами, нормативними документами з організації і методології бухгалтерського обліку і фінансово-господарського контролю, які застосовуються у вітчизняній практиці. Основні принципи і вимоги щодо розробки стандартів аудиту визначені міжнародними нормативами аудиту — 1 "Мета і основні принципи проведення аудиту" і 3 "Основні принципи регулювання аудиту". Останній унормовує принципи аудиторської професійної відповідальності, які необхідно застосовувати при виконанні будь-якого аудиту і враховувати при розробці конкретних стандартів аудиту. До основних принципів норм аудиту відносять: цілісність, об'єктивність і незалежність, конфіденційність, знання і компетентність; правила використання результатів робіт, виконаних іншими аудиторами; документальне оформлення, планування, одержання доказів аудитором; перевірка систем обліку і внутрішнього контролю; аналіз висновків аудитора і складання ним звіту. Кожний стандарт має визначити певну частину або сторону аудиторської роботи, повинен бути коротким і лаконічним, але з достатньою повнотою описувати вимоги до регулювання об'єкта стандарту. Міжнародні норми аудиту, розроблені і затверджені Міжнародною федерацією бухгалтерів, подано у табл. 4.2. Подані МНА мають єдину внутрішню структуру, до якої входять такі рубрики: вступ; мета аудиту; відповідальність за фінансові звіти; обсяг аудиту; етика; планування; робота, виконана іншими аудиторами; документація; очевидність аудиту; висновок і звіт. Стосовно МНА 1 "Мета і основні принципи проведення аудиту" розглянемо зміст кожної рубрики стандарту. Вступ — розглядається загальна мета аудиту та основні принципи, які є визначальними для професійної значущості аудиту і застосовуються при аудиті фінансової звітності. Мета аудиту — встановити достовірність фінансової звітності. Відповідальність за фінансові звіти — визначається відповідальність за достовірність фінансової звітності управлінського апарату об'єкта. Це стосується точності й адекватності бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю принципам облікової політики, спрямованої на захист активів і пасивів суб'єкта господарювання. Обсяг аудиту — інформація, необхідна для оцінки фінансової звітності. Для цього аудитору необхідно вивчити систему обліку і внутрішнього аудиту, розібратися в оцінці ризиків контролю, що дасть змоіу визначити типи потенційних помилок, фактори ризику, методи перевірки. Етика — вказується на потребу додержання основних правил етики професійного аудитора, визначених Міжнародною федерацією бухгалтерів. Зокрема, аудитор має бути Таблиця 1 Орієнтовний перелік міжнародних норм аудиту (МНА), іх зміст та використання під час проведення аудиту прямолінійним і чесним, об'єктивним і не піддаватися тиску інших, тобто бути повністю незалежним. Аудитор повинен додержувати правил конфіденційності, необхідної для надання професійних послуг. Правила етики також вимагають відповідності роботи аудитора технічним і професійним стандартам та нормативам бухгалтерського обліку і аудиту. Аудитор також має додержувати інструкцій клієнтів, якщо вони не суперечать нормативно-правовим актам, що діють у країні. Планування — зазначається потреба планування роботи аудитора, проведення контрольних тестів, які дадуть змогу йому якісно виконати замовлення клієнта. Планування необхідне для отримання інформації про бізнес клієнта, вивчення системи обліку і внутрішнього контролю; оцінки ступеня ризику, в тому числі ризику матеріальних втрат; розрахунку необхідного часу і обсягу аудиторської роботи. Робота, виконана іншими аудиторами — аудитор зобов'язаний перевіряти ту частину роботи, яку доручив виконувати іншим фахівцям або аудиторам, що підпорядковані йому. Якщо аудитор використовує результати роботи, виконаної іншими працівниками, то він повинен бути упевнений, що ця робота відповідає вимогам аудиту. Документація — робота аудитора має документуватися ним самим, що необхідно для оцінки її якості, своєчасності та відповідності стандартам бухгалтерського обліку й аудиту. Очевидність аудиту — для отримання показників ефективності бухгалтерського обліку і контролю господарських операцій вдаються до контрольних тестів. Висновок і звіт — висновок аудитора має бути обгрунтованим фінансовою звітністю, до якої висуваються такі вимоги: відповідність фінансової інформації вимогам достовірної звітності; адекватність звітності даним бухгалтерського обліку. До звіту аудитора ставиться вимога висвітлення причин і наслідків аудиторської перевірки фінансової звітності. Отже, в МНА викладають основні напрями аудиту, зокрема планування, контроль, і фіксацію результатів виконаної роботи. При цьому зазначається, що аудитор має вивчити систему обліку і оцінити її придатність для складання достовірної звітності. Отримані аудитором дані повинні бути достовірними і достатніми для обгрунтування висновків з питань, поставлених на дослідження аудиту. Аудитор може не виконувати частину роботи у випадку, якщо він впевнений, що внутрішній контроль (аудит) на підприємстві доброякісний. Так, аудитор може використати дані інвентаризації матеріально-виробничих запасів, перевірених ревізора-ми фірми, якщо він впевнений в якісному її проведенні та відображенні результатів у системі обліку і звітності. Аудиторська палата України з метою регламентування правил і порядку проведення аудиту та виконання аудиторських послуг розробляє і частково завершила складання національних стандартів аудиту. Грунтуються вони на законодавстві України про аудиторську діяльність і міжнародних нормах аудиту, а також професійній термінології, прийнятій у світовій практиці. Правові й організаційні основи аудиторської діяльності н Україні регламентуються законодавством, а також нормативними актами про сертифікацію фахівців з аудиту і ліцензування їхньої діяльності. Основними концепціями з розробки національних стандартів, затверджених Аудиторською палатою України, передбачено скласти двадцять основних нормативів З поданого орієнтовного переліку національних норм аудиту, їх змісту і використання при проведенні аудиторських робіт видно, що вони мають певну відмінність від МНА, обумовлену законодавством України та чинними нормативно-правовими актами з питань бухгалтерського обліку і звітності, фінансово-господарського контролю і аудиту. Значна частина національних норм аудиту затверджена до застосування Аудиторською палатою України, інші — на стадії завершення розробки і апробації. За структурою побудови вони відповідають МНА, що сприяє використанню зарубіжного досвіду в аудиторській діяльності. Норми аудиту передбачають основні принципи виконання аудиторських робіт, але не є методиками чи інструкціями до застосування методичних прийомів та притаманних їм процедур аудиту. Норми аудиту не мають законодавчого статусу, тому не є обов'язковими для застосування у практиці аудиторської діяльності, хоч у міжнародному і вітчизняному аудиті цих норм здебільшого дотримуються. Разом з тим до норм аудиту розробляються конкретні методики, методичні рекомендації, які сприяють поглибленому дослідженню питань, поставлених на вирішення аудиту. Так, Аудиторська палата України, дотримуючись основних положень нормативу № 13 "Аудиторський висновок", затвердила методичні рекомендації до нього, які стосуються вимог до перевірки балансу та річної фінансової звітності суб'єкта підприємницької діяльності та складання аудиторського звіту і висновку аудитора. Методичними рекомендаціями розкривається зміст повноти перевірки первинних документів аудитом, відображення їх у облікових регістрах; адекватність показників аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку, головної книги, балансу і фінансової звітності на певні звітні періоди, які правдиво відображають фінансово-господарську діяльність суб'єкта підприємництва, повноту і своєчасність сплати державних і муніципальних податків, ліквідність і платоспроможність його, гарантії від банкрутства. Отже, застосування міжнародних і національних норм аудиту (стандартів) сприяє поліпшенню якості контролю та активізації діяльності суб'єктів підприємництва та достовірності відображення її в бухгалтерському обліку і звітності.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (06.06.2012)
Просмотров: 567 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: