Реферат на тему Методичні аспекти аудиту сільськогосподарських підприємств - Аудит - Реферати - Каталог статей

УДК 657.4 Г.Б. Назарова, викладач Кіровоградський національний технічний університет Методичні аспекти аудиту сільськогосподарських підприємств У статті узагальнено основні напрями аудиту сільськогосподарських підприємств і визначено методику аудиту сільськогосподарських товаровиробників. Встановлено особливості функціонування сільськогосподарських підприємств, які суттєво впливають на організацію аудиту. Розроблено порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів при перевірці сільськогосподарських підприємств. аудит, аудиторські докази, методика, сільськогосподарські товари, сільськогосподарські підприємства, спеціальний режим оподаткування На організацію проведення аудиту сільськогосподарських підприємств суттєво впивають особливості виробництва сільськогосподарської продукції. До основних таких особливостей функціонування сільськогосподарських підприємств належать: по- перше, сезонність робіт і тривалість виробничого процесу вирощування продукції рослинництва; по-друге, процес виробництва продукції рослинництва суттєво залежить від природних умов; по-третє, наявність систем пільгового оподаткування суб'єктів господарювання агропромислового комплексу; по-четверте, наявність в обліку об'єктів, які відсутні в інших галузях економіки (землі, робочої та продуктивної худоби, багаторічних насаджень, тварин на вирощуванні та відгодівлі, сільськогосподарської продукції та ін.). Аудиторська перевірка формується у послідовності від загального до конкретного або від конкретного до загального. Кожен аудитор самостійно обирає послідовність своєї роботи залежно від особливостей діяльності підприємства, яке перевіряється. Завданням даної статті є визначення основних напрямків аудиту сільськогосподарських підприємств та встановлення послідовності і порядку застосування прийомів аудиту з метою встановлення об'єктивної істини про діяльність сільськогосподарських підприємств, що перевіряються. Великий внесок у розвиток теоретичних, методичних і прикладних питань аудиту зробили вітчизняні вчені Г.М. Давидов, А.Г. Загородній, B.C. Рудницький, В.В. Сопко, Б.В. Усач, а також російські вчені В.Д. Андрєєв, В.В. Бурцев, В.П. Суйц, А.Д.Шеремет та ін., проте, деякі питання все ще залишаються відкритими. Це стосується розробки методик аудиторських перевірок на підприємствах окремих галузей національної економіки. На першому етапі перевірки, аудитору необхідно оцінити правильність ведення сільськогосподарськими підприємствами бухгалтерського обліку, відповідність його організації чинним нормативним документам і проаналізувати доцільність постановки. У процесі перевірки аудитор повинен переконатися у правильності розрахунків з бюджетом за податками, зборами, обов'язковими платежами, оцінити доцільність застосування можливостей пільгових механізмів оподаткування, передбачених для сільськогосподарських підприємств [1,2]. Специфіка сільськогосподарського виробництва, в основному, має значний вплив на організацію обліку таких об'єктів як: молодняк тварин, тварини на відгодівлі, робоча та продуктивна худоба, витрати виробництва, готова продукція тваринництва, рослинництва тощо. При цьому, особливості виявляються не лише в синтетичному обліку, калькуляції, а, насамперед, в документальному оформленні операцій з даними об'єктами, оскільки первинний документообіг за специфікою сільськогосподарського виробництва є доволі детальним і значно відрізняється від загально прийнятих форм. Перевіряючи цей об'єкт аудитор, насамперед, повинен вивчити постановку в господарстві контролю за збереженням тварин в місцях їх утримання і на всіх етапах їх руху з метою встановлення спроможності забезпечувати достовірність даних щодо надходження з виробництва та вибуття тварин і одержання продукції, не допускати нестачі, крадіжок та загибелі тварин. Необхідними складовими здійснення такого контролю повинно бути: своєчасне та правильне ведення обліку поголів'я на фермах (перевірка чисельності тварин та їх обов'язкове зважування при визначенні приросту, прийманні та відпуску, щоденна реєстрація даних про рух поголів'я з метою визначення потреби ферми (бригади) в кормах на кожен день, забезпечення своєчасного переведення тварин з однієї виробничо-вікової групи в іншу та основне стадо); систематичне проведення інвентаризації з метою недопущення втрат поголів'я та маси тварин; встановлення переліку осіб (завідуючі фермами, бригадири, старші робітники ферми тощо), що відповідають за приймання та відпуск тварин, їх зважування, правильне та своєчасне оформлення цих операцій, а також збереження закріплених за ними тварин, з якими у встановленому порядку повинні бути укладені письмові договори про повну матеріальну відповідальність; затвердження переліку посадових осіб, яким надано право підписувати документи на переміщення тварин у господарстві, а також видавати дозвіл (підписувати перепустку) на їх вивезення за межі сільськогосподарського підприємства. Проведення цих заходів, а також належне документальне оформлення операцій з надходження, переведення та вибуття тварин в господарстві забезпечує наявність необхідних даних для обчислення фактичної вартості тварин і обчислення собівартості продукції тваринництва. Для підтвердження даних звітності аудитор повинен звірити систематизовані показники первинних документів на фермах (які обов'язково вибірково перевіряються за формою та змістом) з даними аналітичного і синтетичного обліку, а саме: показники актів на оприбуткування приплоду тварин (форми № 95), актів про хід окоту овець (форми № 103), актів виводу та сортування добового молодняку птиці (форми № 106), звітів про процеси інкубації (форми № 105), накладних внутрішнього переміщення (форми № 87), накопичувальних актів оприбуткування приплоду звірів (форми № 96) звіряються зі показниками книг обліку тварин і птиць (форми № 34) та показниками звітів про рух тварин і птиць на фермі (форми № 102). При перевірці необхідно встановити відповідність даних аналітичних реєстрів з даними синтетичного обліку за рахунками 21 «Поточні біологічні активи», 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів» та 16 «Довгострокові біологічні активи». Перевіряючи аудитор повинен особливу увагу приділити порядку оформлення і розрахунку приросту живої маси тварин відповідно до вимог Інструкції з обліку молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі, затвердженої Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 15 січня 1997р. № 7 [3]. Аудитору необхідно уважно вивчити порядок зважування, який повинен бути щомісячний, в момент переведення в іншу вікову групу, при переведені з ферми на ферму, при передачі від однієї матеріально відповідальної особи до іншої, при переведені до основного стада, при вибракуванні з основного стада, у випадках падежу, забою, продажу тощо. При перевірці необхідно встановити правильність розрахунку приросту живої маси поголів'я молодняку тварин, птиці та тварин на відгодівлі та звернути увагу на дотримання вимог встановлених законодавством у частині не визначення приросту живої ваги і не дооцінки дорослого поголів'я птиці, кролів, звірів і бджіл. Перевірка порядку розрахунку приросту живої маси суттєво відрізняється за видами молодняку тварин. А саме, зважування молодняку та відгодівельного поголів'я великої рогатої худоби та свиней обов'язкового здійснюється щомісячно і результати відображаються у відомості зважування травин (форми № 98). Аудитору необхідно встановити порядок визначення приросту живої маси молодняку овець, кіз, птиці та кролів на кінець звітного періоду, який повинен здійснюватися на підставі вибіркового зважування кількості голів, яке не перевищує 5 % кожної вікової групи та визначення середньої маси однієї зваженої голови, яку потім перемножують на загальну кількість голів цієї вікової групи тварин. Крім того, аудитору необхідно визначити порядок переведення худоби та птиці в основне стадо та перевірити правильність і своєчасність оцінки у бухгалтерському обліку. У цьому випадку аудитору необхідно перевірити за кожним видом і групою тварин тривалість утримання відповідно до технології їх утримання. У процесі аудиту витрат на виробництво сільськогосподарських підприємств, крім загальних процедур оцінки форм організації поточного бухгалтерського обліку витрат праці, предметів праці, засобів праці, інших витрат і виходу продукції, правильності їх групування, беручи до уваги той факт, що в сільському господарстві загальновиробничі витрати не поділяються на постійні та змінні, необхідно перевірити: чітке дотримання встановленої послідовності обчислення собівартості різних видів продукції рослинництва та тваринництва, враховуючи те, що окремі її види, отримані від одних виробництв, можуть бути використані в інших виробництвах цієї або іншої галузі; чітке визначення видів кінцевої продукції тваринництва та рослинництва, в тому числі основної, суміжної та побічної і, відповідно, об'єктів калькуляції, оскільки від правильного розподілу залежить реальність собівартості окремих видів продукції галузі; налагодження реального та достовірного обліку в рослинництві не лише за окремими об'єктами (культурами, видами робіт) у розрізі калькуляційних статей, але й при розмежовуванні витрат на такі групи: минулих років під врожай поточного року; поточного року під врожай поточного року; поточного року під врожай наступних років, що в свою чергу, вимагає чіткого обліку незавершеного виробництва; наявність в наказі про облікову політику статей, на які групуються витрати на виробництво, доцільність їх визначення, встановлення складу прямих і розподілених витрат, що суттєво впливає на визначення собівартості продукції поточного року і величину незавершеного виробництва, і, в свою чергу, впливає на правильне визначення бази розподілу; порядок визначення моменту завершення виробничого процесу, витрати після якого не включаються до виробничої собівартості продукції; порядок обчислення планової собівартості, за якою обліковується продукція рослинництва і тваринництва до кінця року, враховуючи те, що побічна продукція взагалі не калькулюється, а її собівартість визначається виходячи з розрахунково-нормативних витрат. Дотримання цих вимог забезпечується веденням чіткого аналітичного обліку за об'єктами, статтями та групами витрат. Збирання врожаю й оприбуткування готової продукції рослинництва є найвідповідальнішим моментом в діяльності будь-якого сільськогосподарського підприємства, оскільки від того, наскільки правильно організовано облік, залежить правильність калькулювання собівартості усієї продукції та її одиниці. Аудитор повинен перевірити організацію та забезпечення проведення в сільськогосподарському підприємстві відповідної підготовчої роботи, яка передбачає: ремонт і приведення в належний стан токів і складського господарства; перевірку і клеймування вагового господарства; повну інвентаризацію залишків сільськогосподарської продукції минулих років; обмір і підготовку силосних та сінажних траншей; навчання посадових осіб, які будуть займатись оформленням документів нового врожаю; підбір і підготовку необхідних бланків первинних документів для обліку нового врожаю; встановлення схем руху транспортних засобів з поля до токів та інших місць зберігання сільськогосподарської продукції із зазначенням відстані та ін. Безпосередньо аудитор повинен встановити дотримання таких вимог при збиранні врожаю: по-перше, обов'язкове зважування сільськогосподарської продукції при її оприбуткуванні, відправленні на приймальні пункти та складські приміщення; по-друге, ведення обліку виходу продукції роздільно в розрізі культур і підрозділів підприємства, від яких одержана продукція. Недотримання будь-якої з вище перелічених вимог при підготовці та збиранні врожаю не дає аудитору підстави для видачі позитивного висновку, оскільки виникають підстави для викривлення даних про обсяг та якість зібраного врожаю. Одним з найважливіших моментів є налагодження первинного обліку надходження продукції рослинництва. Незважаючи на те, що існує декілька варіантів його організації, серед яких сільськогосподарське підприємство самостійно обирає власний, аудитор повинен здійснити такі аудиторські процедури: оцінити організацію первинного обліку з метою встановлення його відповідності загальноприйнятим нормам, конкретним умовам, які встановлені на підприємстві, а також способу збирання урожаю продукції рослинництва; шляхом формальної перевірки документів (талонів, путівок) за формою та змістом встановити якість їх виготовлення, наявність всіх необхідних реквізитів і правильність їх заповнення; шляхом арифметичної перевірки встановити відповідність даних між окремими формами. Так, талони шоферів (форма № 776), комбайнерів (форма № 77в), бункеристів (форма № 77г) (при першому методі обліку врожаю) або путівки на вивезення продукції з поля (форма № 77а) (при другому методі) необхідно звірити з реєстрами прийняття зерна (форми № 71а, 78а), які в свою чергу порівнюють з відомостями руху зерна й іншої продукції (ф. № 80) та книгою складського обліку. За третього методу обліку врожаю необхідно порівняти між собою дані примірників реєстрів комбайнів, водіїв і вагарів (завідуючого током) (форма № 77) з відомостями руху зерна та реєстрами приймання продукції (форми № 80 та № 78); перевірити відповідність даних первинних документів даним синтетичного обліку за рахунком 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», які відображаються в журналі-ордері № 10.3 с.-г. та відомості № 10.3 а с.-г., призначених для обліку виходу продукції рослинництва; встановити своєчасність здачі документів до бухгалтерії, що повинно відбуватися щодня, та правильність їх обробки працівниками. У процесі перевірки аудитор повинен встановити наявність заходів щодо контролю якості зернових культур при збиранні та зберіганні врожаю, а саме наявність приладів для вимірювання вологості, періодичність проведення аналізів у лабораторіях для визначення засміченості тощо. Точність і правильність визначення якісних показників зернових культур впливає на формування залікової ваги, що в подальшому суттєво позначиться на розрахунках з покупцями, так як більшість умов продажу передбачають реалізацію за заліковою вагою. Залікова вага - це вага зернових культур, яка відрізняється від фактичної ваги на суму понаднормових показників вологості та сміттєвих домішок. Аудитору необхідно перевірити правильність визначення залікової ваги зернових культур, яка визначається за формулою Дюваля при застосуванні нормативних показників якості зернових культур на основі базових кондицій з вологості та засміченості, які встановлені Державним стандартом 22391-89 «Вимоги при заготівлі та поставках». Аудитор повинен вивчити організацію аналітичного обліку зернових культур. При цьому доцільним є ведення аналітичного обліку зернових культур за двома натуральними показниками (фізичним і заліковим). Перевіряючи необхідно встановити наявність договорів на переробку та зберігання зернових культур з елеваторами та комбінатами хлібопродуктів, встановити умови розрахунків і структуру платежів за отримані послуги із зберігання, з'ясувати періодичність проведення актів звірок кількісних показників кожного виду зернових культур на збереженні, перевірити правильність складання актів зачисток і своєчасність відображення в обліку природних втрат (біологічних і механічних) при зберіганні зернових культур. Аудиторській перевірці підлягають операції за розрахунками з бюджетом сільськогосподарських підприємств. Аудитору необхідно знати, що в сучасних умовах більшість сільськогосподарських підприємств застосовують пільговий механізм оподаткування, передбачений Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17 грудня1998р. № 320-ХІУ [4]. При цьому слід перевірити наявність умов, які дають змогу перейти на сплату фіксованого сільськогосподарського податку, а саме: сільськогосподарські підприємства різних форм власності, селянські й інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції; мають об'єкт оподаткування у вигляді площ сільськогосподарських угідь, грошова оцінка яких підтверджується довідкою органів земельних ресурсів, і обов'язково передана у власність або надана йому в користування, зокрема на умовах оренди; мають частку доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за попередній звітний період більше 75%. У процесі перевірки аудитор повинен встановити правильність розрахунку частки доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції відповідно до вимог Методичних рекомендацій з визначення частки доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 29 грудня 2002 р. № 419. Аудитору необхідно перевірити правомірність визначення валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції, до якого повинна належить вартість: продукції рослинництва і тваринництва власного виробництва; продукції, виробленої із сільськогосподарської сировини власного виробництва на власних переробних підприємствах та з власної сировини на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства; наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних бригад, інші послуги), пов'язаних із сільськогосподарським виробництвом При перевірці необхідно встановити правильність обчислення, сплати та здачі податкової звітності за фіксованим сільськогосподарським податком. Перевіряючи порядок обчислення податку, аудитор оцінює два показники: площу сільськогосподарських угідь та їх грошову оцінку, оскільки із цих відомостей розраховується об'єкт оподаткування та сума податку.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (05.06.2012)
Просмотров: 953 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: