Реферат на тему Методи і моделі прийняття рішень в організації обліку, аналізу та аудиту на малих підприємствах - Аудит - Реферати - Каталог статей

Тема даної роботи – „Методи і моделі прийняття рішень в організації обліку, аналізу та аудиту на малих підприємствах”. Мета написання роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з процесами та методами прийняття управлінських рішень в організації обліку, аналізу та аудиту на малих підприємствах. Основними завданнями роботи є: вивчення і узагальнення теоретико-методологічних засад з питань управлінського обліку; проведення всебічної діагностики ситуації із застосуванням сучасного інструментарію; розробка та оцінка альтернативних підходів до вирішення визначеної проблеми. Актуальність обраної теми полягає в тому, що в теорії управління, управлінські рішення керівника визначаються як його головний інтелектуальний продукт. Вивчення теорії прийняття управлінських рішень є дуже важливим при вивченні курсу управлінського обліку. В роботі розкриті наступні питання: поняття та сутність управлінського рішення, методологія прийняття управлінського рішення, Особливості прийняття рішень в організації обліку, аналізу та аудиту на малих підприємствах. 1. Поняття та сутність управлінських рішень Рішення - центральний момент усього процесу управління. Можна сказати, що суттю професії менеджера є прийняття рішень. У широкому змісті це поняття включає і підготовку рішення (планування), у вузькому змісті це вибір альтернативи. У рамках перспективного планування приймаються основні рішення (що робити?), потім у процесі поточного планування, організації, мотивації, координації, регулювання, змін планів - рішення у вузькому змісті (як робити?), хоча така границя є умовною. На практиці проблема рішення викликана тиском термінів, недоліком кваліфікації або інформації для рішення, ненадійністю методів, схильністю менеджерів до рутини, розбіжностями між особами, що приймають рішення (ОПР). Усі види рішень, прийнятих у процесі управління, можна класифікувати по численних ознаках: по об'єкту рішення (орієнтовані на цілі або засоби, тощо; надійності вихідної інформації (на основі надійної інформації, ризикові або ненадійні); термінам дії наслідків (довго-, середньо-, короткострокові); зв'язку з ієрархією планування (стратегічні, тактичні, оперативні); частоті повторюваності (випадкові, повторювані, рутинні); виробничому охопленню (для усієї фірми, вузькоспеціалізовані); кількості рішень у процесі їхнього прийняття (статичні, динамічні, одно- і багатоступінчасті); ОПР (одноособові, групові, з боку менеджерів, з боку виконавців); урахуванні зміни даних (тверді, гнучкі); незалежності (автономні, взаємодоповнюючі); складності (прості і складні). Найбільш типові рішення, прийняті менеджерами фірм, можна класифікувати в такий спосіб: - ситуаційні, рутинні, відомчі рішення; - рішення середньої складності (поточні уточнення області діяльності, рішення під стресом і при тиску термінів, рішення у виняткових випадках); - інноваційні і визначальні рішення. 2. Методологія і методи прийняття рішення Ефективність управління залежить від комплексного застосування багатьох факторів і не в останню чергу від процедури прийнятих рішень і їхнього практичного втілення в життя. Але для того, щоб управлінське рішення було діючим й ефективним, потрібно дотриматися визначених методологічних основ. Для того, щоб прийняти управлінське рішення, кожен менеджер повинний добре розбиратися не тільки в понятійному апараті, але і досить кваліфіковано при цьому застосовувати на практиці: методологію управлінського рішення; методи розробки управлінських рішень; організацію розробки управлінського рішення; оцінку якості управлінських рішень. Спробуємо коротко розглянути інструментарій і понятійний апарат менеджера. Рішення. Являє собою логічну організацію діяльності по розробці управлінського рішення, що включає формулювання мети управління, вибір методів розробки рішень, критеріїв оцінки варіантів, складання логічних схем виконання операцій розробки рішень. Методи розробки управлінських рішень. Містять у собі способи і прийоми виконання операцій, необхідних при розробці управлінських рішень. До них відносяться способи аналізу, обробки інформації, вибору варіантів дій і ін. Організація розробки управлінського рішення. Припускає упорядкування діяльності окремих підрозділів і окремих працівників у процесі розробки рішення. Організація здійснюється за допомогою регламентів, нормативів, організаційних вимог, інструкцій, відповідальності. Технологія прийняття управлінського рішення - варіант послідовності операцій розробки рішення, обраний за критеріями раціональності їхнього здійснення, використання спеціальної техніки, кваліфікації персоналу, конкретних умов виконання роботи. Якість управлінського рішення - сукупність властивостей, якими володіє управлінське рішення, що відповідають тією чи іншою мірою потребам успішного дозволу проблеми. Наприклад, своєчасність, адресність, конкретність. Об'єкт ухвалення управлінського рішення - багатогранна діяльність підприємства незалежно від його форми власності. Зокрема, об'єктом ухвалення рішення є наступні види діяльності: технічний розвиток; організація основного і допоміжного виробництва; маркетингова діяльність; економічний і фінансовий розвиток; організація заробітної плати і преміювання; соціальний розвиток; управління; бухгалтерська діяльність; кадрове забезпечення; інші види діяльності. Рішення - результат вибору з безлічі варіантів, альтернатив. Рішення являє собою керівництво до дії на основі розробленого проекту або плану роботи. Правильність і ефективність прийнятого рішення багато в чому визначається якістю економічного, організаційного, соціального й іншого видів інформації. Умовно усі види інформації, що використовуються при ухваленні рішення, можна підрозділити: на вхідну і вихідну; оброблювану і необроблювану; текстову і графічну; постійну і перемінну; нормативну, аналітичну, статистичну; первинну і вторинну; директивну, розподільну, звітну. Цінність одержуваної інформації залежить від точності задачі, тому що правильно поставлена задача визначає необхідність конкретної інформації для прийняття рішення. Прийняття рішень властиве будь-якому виду діяльності, і від нього може залежати результативність роботи однієї людини, групи людей або всього народу визначеної держави. З економічної й управлінської точок зору прийняття рішення варто розглядати як фактор підвищення ефективності виробництва. Ефективність виробництва, природно, у кожнім конкретному випадку залежить від якості прийнятого менеджером рішення. Усі прийняті в будь-якій сфері діяльності рішення можна умовно класифікувати і підрозділити на рішення: зі стратегії підприємства; прибутку; продажів; питань, що впливають на формування прибутку. Організаційні рішення приймаються на всіх рівнях управління і є однією з функцій роботи менеджера, вони спрямовані на досягнення поставленої мети або задачі. Вони можуть бути запрограмованими і незапрограмованими. Запрограмоване рішення - це результат реалізації визначеної послідовності етапів або дій і приймається на основі обмеженої кількості альтернатив. Виконуючи свої функціональні обов'язки, кожен менеджер вибирає найбільш оптимальні рішення, що сприяють перетворенню в життя поставленої задачі. Методичні підходи до прийняття рішень. Прийняття рішення, як правило, поєднується з вибором напрямку дії, і якщо рішення приймається легко, без спеціального пророблення альтернатив, то гарне рішення прийняти важко. Гарне рішення накладає на менеджера велике соціальне навантаження і залежить від психологічної підготовленості менеджера, його досвіду, особистісних якостей. Ухваленню рішення передують кілька етапів: виникнення проблем, по яких необхідно прийняти рішення; вибір критеріїв, по яких буде прийняте рішення; розробка і формулювання альтернатив; вибір оптимальної альтернативи; затвердження (прийняття) рішення; організація робіт з реалізації рішення - зворотний зв'язок. Критерії прийняття рішення наведені на рис.2.1 Об'єктом для виникнення проблем можуть служити підсумкові показники діяльності підприємства (організації). Зокрема, в результаті діяльності підприємства стали різко погіршуватися показники кінцевих результатів роботи (підвищення собівартості продукції, зниження росту продуктивності праці і його якості, прибуткові і рентабельності); а також виникли конфліктні ситуації, висока плинність кадрів. Відомо, що прийняття рішення завжди сполучено з визначеною моральною відповідальністю в залежності від рівня, на якому приймається рішення. Чим вище рівень управління, тим вище моральна відповідальність за прийняте рішення. Перший критерій Визначення ступеня здатності застосовуваної організаційної структури управління забезпечити одержання норми прибутку. Другий критерій Ступінь здатності існуючої структури управління створювати умови для підвищення норми прибутку за рахунок заходів НТП. Третій критерій Ступінь здатності швидко реагувати на зміну попиту і відповідно до цього здійснювати дії. Четвертий критерій Ступінь здатності організаційної структури управління забезпечити ріст продуктивності праці за рахунок подетальної спеціалізації суспільної праці і виробництва. П'ятий критерій Ступінь ефективності системи виробничого контролю при даній організаційній структурі управління. Рис. 2.1 критерії прийняття управлінського рішення Управлінське рішення встановлює перехід від того, що мається, до того, що повинно бути зроблене за визначений період. У процесі підготовки рішення виявляються проблеми, уточнюються цілі, ведеться варіантне пророблення рішень, вибір кращого варіанта і завершується його твердження. Управлінські рішення можуть бути: одноособові, колегіальні, колективні, стратегічні (перспективні), тактичні (найближчі), оперативні. Рішення в управлінні підрозділяються на два види: Рішення обов'язкові: призначення на посаду; визначення принципів фінансування; твердження рішень по розподілі прибутку. Ймовірні рішення: санкціонування капітальних вкладень; твердження угод. Щоб знайти правильні шляхи рішення проблеми, менеджер не повинний прагнути до негайного її вирішення, так це практично і неможливо, а повинний вжити відповідних заходів по вивченню причин виникнення проблеми на основі наявної внутрішньої і зовнішньої інформації. 3. Особливості прийняття рішень в організації обліку, аналізу та аудиту на малих підприємствах В ході збору і систематизації управлінської інформації варто виходити з того, що звичайно основна задача керівників малих компаній - вирішення питань розподілу ресурсів, іншими словами, руху активів. Те або інше рішення повинне прийматися виважено і максимально обґрунтовано, оскільки відповідальність керівника висока через високу ціну можливої помилки. Імовірність ухвалення необґрунтованого рішення зростає, якщо: немає чіткого розподілу посадових обов'язків і вищий менеджмент поряд із ключовими питаннями зайнятий улагоджуванням незначних приватних проблем; прийняття рішень не формалізоване і щораз процедура погоджень і тверджень вибудовується по-новому; немає розуміння взаємозв'язку поточних, середньострокових і стратегічних рішень, внаслідок чого намічені довгострокові орієнтири не досягаються, а поточні рішення суперечать один одному; інформаційне забезпечення рішення мінімальне і не пропонуються альтернативи; аналіз і коректування виконання вже прийнятих рішень не є обов'язковою процедурою. Таким чином, забезпечення правильності і надійності прийняття рішень в ідеалі повинне спиратися на систему внутрішніх регламентів, інструкцій і внутріфірмової політики, а також розгалужену систему планів. Зміст перерахованих документів у значній мірі залежить від бізнесу компанії, її структури, стратегічних цілей і не може бути прямо скопійований від інших компаній. У випадку, коли керівництво компанії перевантажене, а формалізація рішень і їхнє інформаційне підкріплення знаходяться в зародковому стані, проблема стає комплексною. Найкращим підходом до вирішення цієї проблеми є розгляд прийнятих рішень за декількома зрізами, наприклад, за видами угод і моделями прийняття рішень по кожному типу угоди. Моделювання загальної картини прийняття рішень у компанії, а також порівняння процесу прийняття рішень з ідеальними моделями може дати додаткову інформацію про критичні ланки в існуючій системі прийняття рішень. Моделювання загальної картини прийняття рішень і результати проведеного в зв'язку з цим аналізу дозволяють: оцінити типи рішень, найбільш піддані помилкам через недосконалість використовуваних процедур прийняття рішень; розробити пропозиції щодо формалізації рішень різних типів з урахуванням недоліків існуючої практики; з'ясувати, наскільки раціонально завантажені рівні і горизонтальні ланки системи управління компанією, уточнити обов'язки і повноваження вищих керівників компанії; оцінити необхідність і достатність інформаційного забезпечення рішень по угодах різного виду; визначити напрямки, за якими повинний розвиватися аналіз виконання рішень. Задача аналізу й оцінки прийняття рішень про рух активів компанії може бути, на наш погляд, умовно розділена на наступні подзадачи: аналіз загальних принципів поділу повноважень по прийняттю рішень (з погляду їхньої логічності) між рівнями системи управління компанією; аналіз системи розподілу повноважень по прийняттю і підготовці конкретних рішень (з погляду їхньої відповідності загальним принципам і функціям служб, задачам оперативності прийняття рішень) між рівнями системи управління компанією; аналіз достатності інформаційного забезпечення прийнятих рішень; аналіз погодженості прийнятих рішень із планами і рішеннями більш високого рівня (політикою, стратегічними і тактичними планами компанії); аналіз сформованої системи розподілу повноважень з погляду наявності відповідних регламентів, інструкцій, інших внутрішніх документів, традицій і т.д. При цьому внутрішні аудитори особлива увагу повинні звернути на всі зміни, що відбулися в компанії в порівнянні з попереднім періодом. Перевірка змін системи бухгалтерського обліку повинна проводитися за наступними напрямками. 1. Перевірка зміни системи внутрішнього контролю. Варто оцінити зміни в засобах внутрішнього контролю як по окремих операціях, так і в цілому. 2. Перевірка правильності трансформації основної бази даних при зміні системи обліку. Необхідно: по-перше, звірити і збалансувати контрольну інформацію, отриману в результаті створення або зміни основної бази даних; по-друге, перевірити відібрані дані на відповідність первісним даним або основній базі даних старої і нової систем обліку; по-третє, перевірити всі зміни, що відбулися в основній базі даних в момент переходу до нової системи обліку. 3. Перевірка забезпечення точності і повноти в новій системі обліку. Необхідно: по-перше, перевірити порядок здійснення операцій на дату переходу до нової системи; по-друге, перевірити порівнянність даних у новій і старій системах обліку протягом усього періоду. При проведенні аудиту бухгалтерської звітності необхідно перевірити відповідність звітності вимогам нормативних документів, що регламентують її складання. Для внутрішнього аудита бухгалтерської звітності на відповідність нормативним вимогам необхідна перевірка за наступними напрямками: 1. Перевірка бухгалтерської звітності на відповідність Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність". При цьому аудиторам необхідно перевірити дотримання: функцій головного бухгалтера; порядку взаємин керівник - головний бухгалтер; правил ведення первинних і зведених документів; комерційної таємниці; вимог, пропонованих до систематичного й аналітичного обліку. 2. Особливу увагу варто приділити дотриманню: термінів і форм представлення бухгалтерської звітності; вимог, пропонованих до складання бухгалтерської звітності; вимог, пропонованих до підготовки зведеної (консолідованої) бухгалтерської звітності. 3. Перевірка звітності на відповідність Цивільному кодексу України. Необхідно звернути увагу на дотримання порядку розрахунку чистих активів. 4. Перевірка звітності на відповідність Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва". 5. Повинне бути перевірене дотримання вимог: по складанню форм бухгалтерської звітності; по складанню показників звітності; відповідність заповнених форм звітності. 6. Перевірка податкових декларацій на відповідність податковому законодавству. Класифікація основних факторів, що впливають на контрольне середовище, може бути наступною: ступінь дотримання вимог законодавчих і нормативних актів; система підготовки внутрішньої управлінської звітності; система підготовки бухгалтерської звітності; кадрова політика і практика; розподіл відповідальності і повноважень; організаційна структура підрозділу, що відповідає за ведення бухгалтерського обліку; стиль і принципи управління. Висновки В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки: Управлінське рішення є «зняттям» протиріч назрілої проблеми; воно приймається керівником за підлеглих йому працівників. Необхідність у його прийнятті виникає тоді, коли неможлива стереотипна, звична реакція на отриману інформацію. Самі важкі управлінські рішення — ті, котрі приймаються з однієї сторони, в умовах дефіциту часу, а з іншого боку - в умовах інформаційної невизначеності і суперечливості. Ці рішення служать головним критерієм оцінки керівника. Пом'якшити труднощі їхнього прийняття, зокрема в сфері організації обліку, аналізу та аудиту на малих підприємствах можна тільки в тому випадку, якщо вони будуть готуватися заздалегідь, що в практиці управління не завжди можливо. В підготовці управлінського рішення керівнику важливо зрозуміти, чому виникла і насунулася та або інша проблема. Тому краще самому перевірити всю інформацію, що надійшла до нього по тій або іншій проблемі, щоб уникнути тих помилок, що можуть виникнути при піднесенні інформації його найближчим оточенням. При прийнятті рішення, важливо зрозуміти: яке рішення потрібно приймати, на якому рівні воно повинно бути прийнято, кого запросити для його остаточного вироблення, які ресурси необхідно буде задіяти, чи вистачить їх, яка додаткова інформація знадобиться, як незабаром вона може бути отримана і від кого. Всі ці фактори мають значний вплив на процес прийняття управлінського рішення в сфері організації обліку, аналізу та аудиту на малих підприємствах. Основними факторами, що впливають на якість управлінського рішення є: застосування до системи обліку, аналізу та аудиту на малих підприємствах наукових підходів і принципів, методів моделювання, автоматизації управління, мотивація якісного рішення й ін.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (04.06.2012)
Просмотров: 832 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: