Реферат на тему : Кредит у ринковій економіці - Аудит - Реферати - Каталог статей

План 1. Необхідність і суть кредиту. 2. Форми і види кредиту. 3. Функції і роль кредиту. 4. Процент за кредит. Види процентів. 1. Необхідність і суть кредиту Необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин у будь-якій сфері господарської діяльності. Кредит – це економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності; це специфічний вид економічних відносин, що ґрунтується на мобілізації і нагромадженні тимчасово вільних коштів, і формування з них позикового капіталу. Він виступає у формі передачі кредитором певної суми капіталу в тимчасове користування позичальнику. Повернення кредиту – це його основна характеристика. Крім цього, існують ще такі основні характеристики: Поверненість Строковість Платність Особливості кредиту, що відрізняють його від інших економічних категорій: 1. При наданні кредиту позичальник лише реалізує право тимчасового користування наданими коштами чи цінностями. 2. Суб’єкти кредиту можуть почергово виступати як у ролі кредитора, так і в ролі позичальника. 3. Позичальник повинен пред’явити кредитору економічні і юридичні гарантії повернення боргу. 4. Повернення кредитору здійснюється позичальником або третьою особою – гарантом, якщо позичальник неспроможний сам це зробити. 5. Конкретний термін повернення кредиту залежить від двох обставин: від особливостей кругообороту коштів у позичальника і від можливостей кредитора щодо терміну, на який він може надати кредит. 6. Характерною рисою кредиту є сплата %- тів за користування ним. Формула руху позикового капіталу в ринковій економіці: Г – Г/. При цьому слід зауважити, що вартість зростає не в сфері обігу, а в сфері виробництва. 7. Кредитні відносини реалізуються тоді, коли збігаються інтереси кредитора й позичальника щодо конкретних параметрів позики, в першу чергу – її цільового призначення, забезпечення, терміну кредитування і величини позикового процента. Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці: позичальниками виступають суб’єкти господарювання, а кредиторами – банківські установи; гроші, надані в позику, використовуються позичальником як капітал; джерелом позикового процента є прибуток на позичені кошти; кредит використовується як механізм перерозподілу капіталів в суспільному виробництві і для вирівнювання норми прибутку. Суб’єктами кредиту виступають: кредитор – сторона, що передає вартість у грошовій чи натуральній формі іншому суб’єкту ринку на засадах поверненості, строковості, платності. позичальник – сторона, що одержує позику. Об’єктами виступають грошові чи матеріальні цінності, щодо яких укладається кредитна угода. Кредит у ринковій економіці Необхідність : Коливання потреби в обігових коштах суб’єктів ринку; виникнення потреби у створенні і відтворенні основного капіталу; Можливість : Наявність тимчасово вільних коштів у кредитора; наявність майбутніх доходів у позичальника. Завдяки кредиту: Зменшується час на задоволення господарських і особистих потреб Він виступає як опора сучасної економіки, невід’ємний елемент економічного розвитку Кредитори мають можливість отримати додаткові грошові кошти при передачі певної суми вільних ресурсів позичальнику Отже, будь-яка діяльність підприємства неможлива без форм залучення кредитів. З економічного боку, кредит – це форма позичкового капіталу (в грошовій чи матеріальній формі), що надається на умовах повернення і обумовлює виникнення кредитних відносин між тим, хто надає кредит і тим , хто його отримує. Причини виникнення кредитних відносин: 1. загальноекономічні – рух вартості у сфері товарного обміну; 2. специфічні – сезонний характер виробництв, розбіжності між нагромадженням коштів і їх витрачанням на підприємстві; 3. необхідність забезпечення безперервного процесу відтворення. Для розвитку кредитних відносин необхідні певні умови: 1) учасники кредитної угоди, які мають бути юридичними самостійними суб’єктами і гарантування надання і повернення кредиту; 2) інтереси суб’єктів кредитної угоди повинні збігатися. Для забезпечення цього процесу відтворення необхідно, щоб підприємства мали оборотні кошти, які вони використовують для придбання ОВФ. Зі стадії виробництва оборотні кошти переходять у незавершене виробництво, а потім у готову продукцію. В свою чергу готова продукція, яка і реалізується. Кредит дає змогу доцільніше організувати оборот коштів підприємства, не витрачати зайвих фінансових ресурсів на створення зайвих запасів сировини і матеріалів. Форми кредиту. Види кредиту. Основні форми кредиту: Товарна, у якій виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відтер мінуванням платежу – це комерційний кредит, продаж товарів, наданню послуг населенню в кредит. Грошова, у якій здійснюється рух переважної частини позикового фонду країни, більшість позик надається і погашається грошима. За суб’єктами кредитних відносин розрізняють такі основні види кредиту: Комерційний – надається одним товаровиробником іншому у вигляді продажу товарів з відтер мінуванням платежу і, оформлюється векселем. Банківський – надається банками у грошовій формі; банки можуть виступати не тільки кредиторами, а й позичальниками. Державний – надається юридичними і фізичними особами державі, традиційна форма цього кредиту – випуск державних позик. Міжнародний – надаються позикові капітали одних країн іншим у тимчасове користування на засадах поверненості, строковості, платності. Суб’єктами міжнародного кредиту виступають банки, фірми, держави, міжнародні валютно-кредитні організації. Класифікація банківського кредиту: За призначенням: на виробничі цілі (юридичним особам під основні засоби і обігові кошти) споживчий кредит (надається фізичним особам) За строками користування: короткострокові (до 1 року); середньострокові (до 3 років); довгострокові (понад 3 роки). За забезпеченням : забезпечені заставою (майном чи цінними паперами;) гарантовані (банками, фінансами); з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової компанії); незабезпечені (бланкові). За ступенем ризику: небезпечні; безнадійні; стандартні; нестандартні; сумнівні. За методами надання: у разовому порядку; відповідно до відкритої кредитної лінії; гарантійні. За строками погашення: водночас; на виплат; достроково; з регресією платежів; після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу). Крім цього, існують і принципи кредитування – це визначальні правила поведінки банку і позичальника в процесі здійснення кредитних операцій. Основні принципи банківського кредитування: 1. Цільовий характер кредитування передбачає вкладення запозичених коштів у конкретні господарські процеси. 2. Повернення кредиту передбачає надання позики в тимчасове користування і повне повернення позичальником вартості основного боргу. 3. Строковість кредиту вимагає повернення позики в строки, передбачені кредитною угодою. 4. Платність кредиту полягає в тому, що за користування позикою клієнт сплачує банку додаткову суму у вигляді %-тів. 5. Забезпеченість кредиту полягає у відповідності між вартістю майна, що є заставою позики, і заборгованістю за позикою. 3. Функції і роль кредиту Функції кредиту: Перерозподільна – за допомогою якої відбувається перерозподіл вартості на засадах повернення (з одного боку – здійснюється нагромадження грошей за рахунок збереження окремих суб’єктів економіки, а з іншого – розміщення цих грошей серед наступних суб’єктів економіки. Вона дає змогу зосередити грошові кошти у найвигідніших сферах економічної діяльності і цим стимулювати економіку. Емісійна – здійснюється емісія грошей як платіжних засобів, що сприяє економії втрат грошового обігу, дозволяє прискорити грошовий обіг і запровадити сучасні засоби розрахунків (картки). Контрольна – здійснюється з метою дотримання умов і принципів кредитування з боку суб’єктів кредитної угоди (банк здійснює попередній і поточний контроль за фінансовою діяльністю позичальника). Ця функція дає змогу знизити кредитний ризик, реалізувати цільовий характер кредиту; стимулює позичальника ефективно використовувати позичені кошти. Отже, кредит має важливе значення для всіх суб’єктів господарської діяльності, а саме: розширюються права і можливості комерційних банків і їх клієнтів на основі договірних відносин; відбувається перехід до централізації управління кредитними операціями комерційних банків( Національний банк ); розширюється сфера застосування кредиту; вдосконалення методів кредитування; вдосконалюються кредитні операції з цінними паперами; використовуються не тільки комерційний кредит(надання грошей), але й іпотечний(надання в кредит основних засобів – землі, споруд, машин, обладнання, устаткування); підвищується роль кредиту як джерела інвестицій. 4. Процент за кредит. Види процентів. Процент за кредит (позиковий процент) – це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими коштами. Показник, який характеризує плату за кредит називається нормою % або процентна ставка. Його можна визначити відношенням річного доходу на позиковий капітал відносно середньорічної суми капіталу, наданого в кредит і помножити на 100% . Цей показник залежить від величини прибутку, який ми плануємо отримати. Чинники, що впливають на розміри процентної ставки: 1.Макроекономічні: попит і пропозиція на кредитному ринку; рівень інфляції; рівень облікової ставки Центрального банку. 2.Мікроекономічні: розмір кредиту; термін користування кредиту (короткострокові, середньострокові, довгострокові); рівень ризику; Види процентної ставки: 1.Ринкова процентна ставка – формується на кредитному ринку (враховується попит і пропозиція, внаслідок чого встановлюється процентна ставка). 2. Середня процентна ставка – формується за певний період часу. Існують такі процентні ставки в період інфляції: номінальна – це ставка, що фактично склалася на ринку; реальна – скорегована з врахуванням рівня інфляції; Види процентів: депозитні, які банк приймає від населення (6-10 %); позикові - це коли банк є кредитором (10-30%); дискретні, які нараховуються через певні періоди часу; неперервні – це проценти, що нараховуються постійно; декурсивні – нараховуються вкінці періоду; авансові – нараховуються на початку періоду; прості – вони нараховуються від базової суми; складні, які визначають від нарощеної суми. Розрізняють 2 види вартості грошей: майбутня – вартість грошей через певний період часу; теперішня – вартість грошей в майбутньому, приведена до теперішнього часу; По-перше, майбутню вартість розраховують 2 способами: 1) За простими відсотками: Sпр. = Р( 1+ n і ), де Р – теперішня вартість; n – термін користування кредиту; і – процентна ставка. 2) За складними відсотками: S скл.= Р( 1+ і )n По-друге, теперішню вартість розраховують також 2 способами: 1)За простими ставками: = 2) За складними ставками: Використана література: 1. Гроші та кредит: Підручник. – 3-те вид., перероб. і доп. / М.І.Савлук, А.М.Мороз, М.Ф.Пудовкіна та ін.; За заг. ред. М.І.Савлука. – К.: КНЕУ, 2002. – 598с. 2. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навчальний посібник / За ред. Б.Л.Луціва. – 2-ге видання, перероб. – Тернопіль: Карт – бланш, 2000 – 225с. Гроші та кредит / За ред. Б.С.Івасіва. – К., 1999.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (07.06.2012)
Просмотров: 1024 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: