Пятница, 29.11.2024, 03:54
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
Меню сайта
Категории раздела
Архітектура [235]
Астрономія, авіація, космонавтика [257]
Аудит [344]
Банківська справа [462]
БЖД [955]
Біографії, автобіографії, особистості [497]
Біологія [548]
Бухгалтерській облік [548]
Військова кафедра [371]
Географія [210]
Геологія [676]
Гроші і кредит [455]
Державне регулювання [154]
Дисертації та автореферати [0]
Діловодство [434]
Екологія [1309]
Економіка підприємств [733]
Економічна теорія, Політекономіка [762]
Економічні теми [1190]
Журналістика [185]
Іноземні мови [0]
Інформатика, програмування [0]
Інше [1350]
Історія [142]
Історія всесвітня [1014]
Історія економічна [278]
Історія України [56]
Краєзнавство [438]
Кулінарія [40]
Культура [2275]
Література [1585]
Література українська [0]
Логіка [187]
Макроекономіка [747]
Маркетинг [404]
Математика [0]
Медицина та здоров'я [992]
Менеджмент [695]
Міжнародна економіка [306]
Мікроекономіка [883]
Мовознавство [0]
Музика [0]
Наукознавство [103]
Педагогіка [145]
Підприємництво [0]
Політологія [299]
Право [990]
Психологія [381]
Реклама [90]
Релігієзнавство [0]
Риторика [124]
Розміщення продуктивних сил [287]
Образотворче мистецтво [0]
Сільське господарство [0]
Соціологія [1151]
Статистика [0]
Страхування [0]
Сценарії виховних заходів, свят, уроків [0]
Теорія держави та права [606]
Технічні науки [358]
Технологія виробництва [1045]
Логістика, товарознавство [660]
Туризм [387]
Українознавство [164]
Фізика [332]
Фізична культура [461]
Філософія [913]
Фінанси [1453]
Хімія [515]
Цінні папери [192]
Твори [272]
Статистика

Онлайн всего: 4
Гостей: 4
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Реферати » Аудит

Реферат на тему Контрольна з інформаційних технологій
Дуже часто процес підготовки задачі до розв`язання становить 90 – 95%, а безпосереднє розв`язання лише 5 – 10% від загального часу.
У цілому підготовка та розв`язання задачі на ЕОМ складається з ряду етапів, коротка характеристика яких наведена в таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Етапи підготовки та розв`язання задач на ЕОМ
Номер етапу | Назва етапу | Коротка характеристика дій,
які виконуються на етапі
1. | Постановка задачі | Задача, яку необхідно розв`язати на ЕОМ, формулюється користувачем або отримується ним у вигляді завдання. Аналізуються умови задачі: визначаються початкові (вхідні) і шукані (проміжні й кінцеві) величини.
2. | Математичне формулювання задачі та вибір або розробка методу розв`язання | Умова задачі записується в математичній формі, тобто створюється математична модель розв`язуваної задачі. Уточнюється, у якому вигляді необхідно отримати результат розв’язання задачі. Якщо для моделі відомі декілька методів розв`язання, то обирається той із них, який найбільше задовольняє користувача. Якщо жоден із відомих методів не може бути використаний для розв`язання задачі, то розробляється новий метод.
3. | Розробка
Алгоритму | Алгоритм – послідовність точно визначених дій – записується в словесно-формульному вигляді або як блок-схема. Для нескладних задач цей етап пропускається.
4. | Створення програми | Алгоритм розв`язання задачі записується мовою програмування. Текст програми (вхідний модуль) переноситься на машинний носій.
5. | Підготовка вхідних даних | Вхідні дані перевіряються на достовірність, повноту, точність.
6. | Введення
Програми | В оперативну пам`ять ЕОМ вводиться текст програми з машинних носіїв (об`єктний модуль) або з клавіатури (вхідний модуль).
7. | Підготовка даних конкретного прикладу | Дані контрольного прикладу добираються такими, щоб отримати розв`язання як на ЕОМ (машинний результат), так і без застосування засобів обчислювальної техніки (немашинний результат).
8. | Введення даних контрольного прикладу та налагодження програми | Дані контрольного прикладу вводяться в ОП комп`ютера. За ними виконуються обчислення на ЕОМ. Якщо машинний та немашинний результати збігаються, то можна зробити висновок, що програма складена правильно. Якщо результати розв`язання задачі на ЕОМ не збігаються із заздалегідь відомими правильними результатами, то виявляються помилки в програмі, потім вони ліквідуються і знову розв`язується задача за даними контрольного прикладу.
9. | Розв`язання задач на ЕОМ та обробка результатів | Вводяться дані розв`язуваної задачі, виконується її розв`язання, аналізуються результати розв`язку та (якщо необхідно) виводяться на машинні чи немашинні носії, робляться висновки.
4. Два способи впровадження нової інформаційної технології
Компанія, яка збирається впровадити комп'ютерну систему управління ресурсами підприємства, як правило, дає наступну установку: система повинна почати діяти якомога швидше, у термін і в рамках бюджету.
Деякі організації уникають впроваджувати подібні системи, побоюючись, що її не будуть використовувати, а якщо будуть, то неефективно. До того ж співробітники, які отримують нові навички в процесі впровадження системи, залишать компанію, і тоді буде важко знайти технічні ресурси для підтримки її функціонування. Не вийде ні економії ресурсів, ні реалізації функціонального призначення впровадженої системи.
Ці побоювання цілком доречні. Проекти по впровадженню систем і справді зазнають невдачі, навіть у компаніях з ефективним в інших відносинах управлінням. В тих же випадках, коли всі йде більш-менш нормально, найчастіше не виконуються терміни запуску промислової експлуатації і не вдається залишитися в рамках виділеного бюджету. Проте описані нижче методи при їхньому правильному застосуванні можуть сприяти зведенню ризику невдалого впровадження до мінімуму. При належному плануванні і управлінні цілком можна дотриматися намічених термінів і залишитися в рамках бюджету.
Із самого початку переконайтеся, що проект правильно організований.
Визначите, хто буде штатним керівником проекту по впровадженню системи. Ця людина повинна мати необхідні навички для виконання такої роботи, бажано, щоб вона мала досвід впровадження систем.
Чітко визначте в документах функції й обов'язки, а також сферу компетенції кожного члена групи фахівців з роботи над проектом.
Переконайтесь, що люди, які виконують ці функції, мають необхідні навички.
Розробіть докладний план роботи, розбийте його на етапи, визначте терміни виконання задач і дотримуйтесь їх.
Перш ніж приступити до впровадження системи, продумайте організаційну структуру і бізнес-процеси.
Переконайтесь, що правила і процедури бухобліку зафіксовані в документах за встановленою формою і зрозумілі працівникам бухгалтерії.
Опишіть методи ведення господарської діяльності і дії, що повинні бути виконані в результаті їхнього застосування.
При необхідності змініть ці методи так, щоб вони забезпечували більш ефективну роботу й інтеграцію нової системи.
Опишіть організаційну структуру і подумайте про те, чи в максимальному ступені вона відповідає цілям вашого підприємства.
Забудьте такі популярні кліше, як "реінжиніринг” і "скорочення”. Вам не обов'язково починати з нуля, здійснювані зміни не обов'язково повинні носити радикальний характер, а кількість ваших співробітників не обов'язково повинна бути зменшена.
Вивчить найбільш ефективні методи, які застосовуються у вашій галузі, і спробуйте використовувати ті з них, що підходять для вашої організації.
Забезпечте створення необхідної технічної інфраструктури.
Доручить відповідним фахівцям оцінку вашої нинішньої інфраструктури на основі вимог, пропонованих новою системою. Визначить роль відділу інформаційних систем і продумайте, яким змінам він піддасться в новому середовищі.
Переконайтесь, що система відповідає основним потребам усіх користувачів.
Проводьте зміни поступово, не забуваючи про те, що за один раз співробітники можуть освоїти лише визначену кількість інформації.
Розробіть план навчання таким чином, щоб люди не просто навчилися здійснювати введення даних у систему, але зрозуміли, як зміниться їхня робота. Допоможіть користувачам системи побачити "повну картину”.
Найбільш неефективні методи впровадження
Іноді недостатність часу, бюджетні обмеження і/або попросту недолік досвіду і знань приводять до поспіху, здатного приректи проект на провал. Помилок, що виникають при впровадженні системи, особливо важко уникнути в Україні, де обмеженість у засобах найчастіше носить більш гострий характер, чим на Заході.
Ваш проект по впровадженню системи управління підприємством швидше за все зазнає невдачі, якщо ви:
при виборі системи будете ґрунтуватися на її присутності на ринку, а не на тому, наскільки вона підходить для задоволення потреб бізнесу компанії;
приступите до впровадження, маючи слабкого керівника проекту (або зовсім без нього) або план проекту, що не був ретельно продуманий;
не переглянете методи ведення господарської діяльності компанії до вибору системи;
не будете регулярно спілкуватися зі співробітниками, прагнучи залучити їх до участі у впровадженні системи і дати їм можливість переконатися в тому, що їхні потреби враховані;
не будете стежити за ходом виконання проекту, звіряючи з наміченими основними етапами і термінами виконання задач;
встановите нереальні терміни і складете занижений бюджет;
не приведете у відповідність з новими вимогами рівень підготовки співробітників відділу інформаційних систем;
не доручите здійснення проекту кому-небудь з тих, хто знає діяльність вашої компанії зсередини.
5. Функціональна підсистема ІС (призначення, структура, взаємозв’язки, характеристики)
Інформаційні системи належать до класу складних, тому для кожної такої систе-ми існує проблема декомпозиції, тобто поділу її на простіші складові (елементи) та подання меншим числом узагальнених (скажімо, якомога більших) її елементів (частин).
Будь-яка АІС поділяється на функціональну та забезпечуваль-ну частини (ФЧ та 3Ч), які, у свою чергу, поділяються на прос-тіші елементи — підсистеми, котрі також припускають подаль-ший поділ.
До ФЧ належать ті елементи системи, які визначають її функ-ціональні можливості, а саме: призначення, виконувані управлін-ські функції та функції з обробки інформації.
У ФЧ АІС вирізняють такі елементи: функціональні підсис-теми, блоки, або комплекси задач та окремі задачі.
Функціональна підсистема — це відносно самостійна частина системи, яку виокремлено за певною ознакою, що відповідає конкретним функціям і завданням управління. Цю підсистему мож-на розглядати як самостійну систему, що характеризується пев-ним цільовим призначенням, підпорядкованістю, відокремленіс-тю інформаційної бази, методичною спрямованістю обчислень економічних показників і спеціалізацією робіт.
Здійснювати декомпозицію ФЧ АІС — поділяти цю систему на підсистеми, комплекси задач і окремі задачі — можна як за окремими ознаками, так і за їх сукупністю.
Найчастіше функціональні підсистеми утворюють за такими ознаками:
стадіями управління (прогнозування, планування, облік тощо);
елементами виробничого процесу (праця, матеріали, гро-шові кошти тощо);
апаратно-організаційною ознакою (структурні підрозділи);
функціональною (виконувані функції) ознакою.
Наприклад, в АІС банківських установ функціональні підсистеми можна виокремлювати за ознакою управління елементами банківської діяльності: підсистема управління і виконання розрахункових, кредитних і депозитних операцій тощо.
6. Переоцінка статей активу та пасиву, їх динаміки
Зміна вартості грошей у часі спотворює дані балансу, виникає необхідність в їхньому коректуванні і визначенні поточної вартості активів, що враховує ці зміни. Для цього періодично проводяться переоцінки статей активів і пасивів.
Звичайно переоцінка вартості основних засобів здійснюється не частіше одного разу в рік (як правило, це здійснюється на початок наступного звітного періоду) з віднесенням виникаючих різниць на рахунок додаткового капіталу підприємства.
Переоцінка може здійснюватись двома способами:
індексацією, коли застосовуються індекси переоцінки, встановлювані Мінфіном. При використанні цього методу вартість об'єкта збільшується на відповідний коефіцієнт;
прямого перерахування, тобто переоцінкою по документально оформленим даним про ринкову вартість об'єкта. В якості даних про ринкову вартість об'єктів можуть використовуватися дані статистичних органів, інформація про ціни на продукцію організацій-виробників, зведені дані про рівень цін, отримані від торгівельних організацій і торгівельних інспекцій, публікуємі в спеціальній літературі дані про рівень цін і експертні висновки.
фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;
пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;
виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;
мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;
контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.
Фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:
фінансове прогнозування та планування;
аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;
оперативна, поточна фінансово-економічна робота.
Фінансове прогнозування та планування є однією з найважливіших ділянок фінансової роботи підприємства. На цій стадії фінансової роботи визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.
За ринкових умов підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядженні після сплати податків. Метою складання фінансового плану є визначення фінансових ресурсів, капіталу та резервів на підставі прогнозування величини фінансових показників: власних оборотних коштів, амортизаційних відрахувань, прибутку, суми податків.
Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів у бюджет. Від обґрунтованості та правильності розрахунку виручки великою мірою залежить також реальність основного джерела надходження коштів та розмір запланованого прибутку.
Мета планування витрат - визначення можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зменшення витрат виробництва та обігу є важливим фактором збільшення ефективності виробництва. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити значну кількість додаткової продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємств, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, а відтак - прискорення обертання оборотних коштів.
Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно враховувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:
поліпшення використання основних виробничих фондів та збільшення у зв'язку з цим випуску продукції на кожну гривню основних фондів;
раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;
зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;
скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;
зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;
економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної організації апарату управління підприємством.
Спираючись на опрацьовані фінансові показники, складають перспективні, поточні та оперативні фінансові плани. Поточний фінансовий план складається у формі балансу доходів та витрат грошових коштів, оперативний - у формі платіжного календаря.
Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства - це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.
Підприємство має опрацювати таку систему показників, з допомогою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:
аналіз фінансових результатів та рентабельності;
аналіз фінансового стану підприємства.
Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками:
аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;
аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;
аналіз та оцінка використання чистого прибутку;
аналіз взаємозв'язку витрат, обсягів виробництва продукції та прибутку;
аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;
аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;
факторний аналіз показників рентабельності.
Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:
аналіз та оцінка складу та динаміки майна;
аналіз фінансової стійкості підприємства;
аналіз ліквідності балансу;
комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства.
Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.
Зміст поточної оперативної фінансової роботи на підприємстві полягає в такому:
постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;
своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;
забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди;
своєчасне проведення розрахунків по заробітній платі;
своєчасне погашення банківських кредитів та сплата відсотків;
здійснення платежів за фінансовими операціями.
Категория: Аудит | Добавил: Professor (05.06.2012)
Просмотров: 475 | Комментарии: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: