Реферат на тему Інвентаризація - Аудит - Реферати - Каталог статей

Під час створення інвентаризаційної комісії керівникові слід пам'ятати, що до завдань, які ставляться пе-ред її членами, належить оцінка активів та зо-бов'язань підприємства. А це: 1) визначення ринко-вої вартості будь-якого облікового об'єкта; 2) виз-начення технічного стану основних засобів та прийняття рішення про доцільність їх подальшо-го використання; визначення потреби в прове-денні ремонтів технічних засобів та ефективності проведення незакінчених .ремонтів; 3) аналіз стану дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства та знаходження шляхів прискорен-ня розрахунків; 4) здійснення оцінки первинної вартості інвестицій та їх оцінка на дату балансу тощо. Вирішувати такі завдання під силу спеціа-лістам високої кваліфікації, які вільно й легко орієнтуються в області придбання та викорис-тання активів підприємства, обліку та контролю за цими активами, вміють і хочуть діяти на пози-тивний результат і далеку перспективу. Згідно з чинним законодавством, інвентари-заційна комісія несе всі види відповідальності, як перед законами України, так і перед керівни-ком підприємства: · за несвоєчасність і недодержання порядку проведення інвентаризації, визначеного письмовим розпорядженням (наказом) керів-ника підприємства і врегульованого чинним законодавством України; · за неповну і неточну інформацію, внесену в інвентаризаційні описи та в інші інвентари-заційні документи; · за невідповідність внесених до описів відміт-них ознак ТМЦ (тип, сорт, марка, розмір), за якими визначають їх ціну; . · за неправильне і неточне, несвоєчасне офор-млення інвентаризаційних документів, що не відповідає встановленому на підприємстві порядку. Керівник підприємства має право розпустити комісію, накласти на її членів адміністративні або матеріальні покарання, а в разі встановлення фактів подання навмисне неправдивої інформа-ції, в результаті чого підприємству було завдано значних збитків, звернутися до органів правосуд-дя. Інструкція №69 досить повно перелічує права та обов'язки, визначає завдання, які покладають-ся на інвентаризаційну комісію. При цьому робоча комісія завжди підзвітна постійно діючій, зобов'-язана безумовно виконувати її вказівки і розпоря-дження. Постійно діючі інвентаризаційні комісії: - проводять профілактичну роботу з забезпе-чення збереження цінностей, заслуховують на своїх засіданнях керівників структурних підрозділів з цього питання; - організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвен-таризаційних комісій; - здійснюють контрольні перевірки правиль-ності проведення інвентаризацій, а також ви-біркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період. Робочі інвентаризаційні комісії:— здійснюють інвентаризацію майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних па-перів та інших грошових документів і неза-вершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва;— разом із бухгалтерією підприємства беруть участь у визначенні результатів інвентариза-ції і розробляють пропозиції щодо заліку не-стач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного , убутку;— вносять пропозиції з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалі-зації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна;— несуть відповідальність за своєчасність і до-держання порядку проведення інвентариза-цій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвен-таризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, гро-шових коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках;— оформляють протокол із зазначенням у ньо-му стану складського господарства, результа-тів інвентаризації і висновків щодо них, про-позицій про залік нестач та лишків за пере-сортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазна-ченням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам. Інвентаризації можна класифікувати за різними ознаками. Залежно від періодичності проведення інвен-таризації бувають планові і раптові. Планові ін-вентаризації готуються заздалегідь, і їх основним завданням є не стільки встановлення фактів не-достач (лишків), а радше вивчення загального стану справ щодо відповідності оперативного об-ліку встановленому обліковою політикою під-приємства та документальне оформлення господарських операцій з того чи іншого питання. Підготовка до планової інвентаризації включає групування за назвою, сортування за сортами і розкладку за групами товарно-матеріальних цінностей для зручного підрахунку, вимірювання, переважування, їх розташу-вання в складських приміщеннях для зберігання і подальшої переробки, оформлення реєстру при-бутково-витратних накладних, товарних, касо-вих та інших звітів. Раптові інвентаризації проводяться без попе-редньої підготовки. Головним завданням таких інвентаризацій є встановлення всяких порушень майбутньому та осіб, які допускають ці порушення, розробка та здійснення заходів по недопущенню таких порушень у майбутньому. Залежно від повноти охоплення об'єкта ін-вентаризації поділяються на повні й часткові. Повна інвентаризація передбачає перевірку акти-вів і зобов'язань, під час якої перевіряються і до-кументально підтверджуються їх наявність, виз-начається їх стан (придатність чи непридатність до подальшого використання). У разі прийняття рішення про ліквідацію підінвентарного об'єкта проводиться оцінка залишкової (реалізаційної) вартості. Як правило, це річна інвентаризація, яка проводиться перед складанням річної бухгалтерської звітності. Часткова інвентаризація охоплює якусь части-ну засобів чи зобов'язань. Часткова інвентариза-ція проводиться для забезпечення точності облі-кових або звітних даних з метою посилення бо-ротьби із втратами і зміцнення фінансової дис-ципліни. Залежно від способу проведення інвентариза-ції бувають суцільними, вибірковими і контрольни-ми. Суцільна інвентаризація може здійснюватись як при повній, так і при частковій її формі, і пе-редбачає інвентаризацію всіх без винятку об'єк-тів. Вибіркова охоплює фактичною перевіркою тільки окремі назви цінностей І доцільна в тих випадках, коли на складі порівняно недавно (не більше двох місяців) проводилась повна інвента-ризація. . Контрольна інвентаризація є різновидністю вибіркової. Вона проводиться в період повної, суцільної інвентаризації цінностей або відразу після її закінчення і, як правило, повинна охоп-лювати не менше 10-ти відсотків від загальної кількості назв (бажано найбільш цінних), внесе-них до опису. Усі вишеперелічені види інвентаризацій (крім повної і суцільної) мають однакове (рівноцінне) значення, і на практиці жодній із них не потрібно віддавати перевагу. А досвід підказує, що такими видами інвентаризації в переважній більшості випадків користуються контролюючі органи та аудитори. Суттєвим моментом при проведенні таких інвентаризацій є забезпечення раптовості (інакше ефект від неї зводиться нанівець) для того, щоб не дати можливості матеріально відповідальним особам до неї підготуватись і приховати нестачі або лишки. Необхідний також ретельний добір досвідчених і компетентних, чесних і порядних фахівців при створенні комісії, додержання по-слідовності контролю і правил підрахунку (пере-важування, перемірювання тощо) цінностей при її проведенні, правильне і своєчасне оформлення необхідних документів. Відповідно до чинного законодавства, інвен-таризації бувають обов'язкові і добровільні. Проведення інвентаризації є обов'язковим у випадках: · передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного під-приємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, а також в ін-ших випадках, передбачених законодавством. Проводиться на 1-ше число місяця, в якому здійснюється оцінка майна, що приватизу-ється, корпоратизується чи передається в оренду; · складання річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів — один раз на п'ять ро-ків. Особливо актуальною річна інвентариза-ція стає в умовах ринку, оскільки деякою мі-рою підвищує рівень довіри інвесторів до того чи іншого підприємства. Вирішуючи пи-тання проведення річної інвентаризації, ке-рівник підприємства виходить із того, що вона може не проводитися тільки в тих місцях зберігання і виробництва (переробки) ТМЦ, де вона проводилась не раніше, ніж 1 жовтня звітного року; · зміни матеріально відповідальних осіб (на день прийому-передачі справ); · встановлення фактів крадіжок або зловжи-вань, псування цінностей (на день встанов-лення таких фактів); · при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язково у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за ви-могою хоча б одного члена колективу (брига-ди); · у разі одержання відмови постачальника за-довольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця пре-тензії щодо недовантаження товарів прово-диться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлені вказані претензії; · припису судово-слідчих органів, у перший після отримання припису день, якщо пізні-ший строк не зазначений в самому приписі; · виникнення техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ); ; · передачі підприємств та їх структурних під-розділів (на дату передачі). Рішення про пере-дачу оформляється відповідно до постанови уряду про порядок передачі підприємств, ор-ганізацій. Для передачі складається переда-вальний баланс. Слід враховувати те, що ін-вентаризація може не проводитися у разі пе-редачі підприємств та їх структурних підроз-ділів в межах одного органу, до сфери управ-ління якого належать ці підприємства, за зго-дою сторони, яка приймає це підприємство); · у разі ліквідації підприємства — на дату, вка-зану в рішенні про ліквідацію підприємства. Дуже важливим моментом при проведенні обов'язкової інвентаризації є те, що інвентаризації підлягають також майно і матеріальні цінності, що не належать підприємству, облік яких ведеться на позабалансових рахунках. При цьому один примір-ник належно оформлених документів надсилається .власнику цього майна. Добровільна інвентаризація проводиться у випадках, коли на те виникає необхідність. Час і об'єкти інвентаризації визначає керівник під-приємства своїм письмовим розпорядженням. Методи проведення інвентаризації наступні. Метод безперервної (перманентної) інвентари-зації, який полягає в тому, що інвентаризацію на підприємстві проводять безперервно протягом усього року. Для її проведення необхідно визна-чити номенклатуру товарно-матеріальних. цін-ностей, з тим щоб протягом року всі цінності були проінвеитаризовані. Це дає змогу не тільки здійснювати систематичний контроль за наяв-ністю, зберіганням і використанням цінностей на складах, а й виявляти недоліки та помилки в їх аналітичному (кількісному) обліку. Заслуговує на увагу так званий книжний метод інвентаризації. При цьому методі проведення ін-вентаризації цінностей на складах передбачає застосування спеціальних книг, побудованих за принципом оборотних відомостей, де друкар-ським способом зазначено орієнтовну (сталу) но-менклатуру цінностей. Комісії залишається порахувати ТМЦ та проставити кількість та ціни у цій книзі. Такий метод проведення інвентаризації особливо ефективний для спеціалізова-них складів із постійною номенклатурою цінностей. Під час першої інвентаризації цінностей у цих .відомостях відображають наявність ціннос-тей звичайним способом, а при подальших на вкладках тільки зазначають їх вартість та кіль-кість. Не менш цікавою є інвентаризація за методом викорис-тання партіонних та книжних карток. У разі ви-користання такого методу члени комісії добира-ють цінності у порядку, зручному для перевірки, і водночас комісія заповнює на ці цінності ін-вентарні ярлики, де зазначають назву цінностей, їхні номенклатурні номери, коди та інші реквізити. Потім ці ярлики використовують для складання описів. Ярлики заповнюються в одному примір-нику і після складання описів зберігаються ра-зом із цінностями. На зворотному боці формипередбачена таблиця, в якій відображається рух товарно-матеріальних цінностей під час інвентари-зації. Як бачимо, такий метод проведення ін-вентаризації дозволяє не припиняти роботу складів на момент проведення інвентаризації, що актуально для підприємств з безперервним виробничим циклом. Серед комп'ютерних методів проведення ін-вентаризації особливо цікавим є метод маркування, за яким на початку інвентаризації матеріально відпові-дальні особи за даними маркування на тарі проставляють кількість і ціну того чи іншого видуцінностей. Після чого інвентаризаційна комісія перевіряє нанесену інформацію про цін-ності в натурі, порівнюючи ці дані з даними маркування. Наразі, як би не було механізовано й автома-тизовано процес інвентаризації, традиційні способи - обмірювання, перерахунок та переважування - завжди залишаться необхідни-ми і незамінними процедурами при її проведен-ні. На сьогодні затверджено зовсім мало форм, необхідних для оформлення ре-зультатів інвентаризації. Тому багато форм товариству довелося запозичити із минулого (форми, які були затверджені Мінстатом СРСР), дещо мо-дернізувавши їх, де це потрібно, з метою прис-тосування їх до вимог українського законодав-ства. Таблиця 1. Перелік форм первинних документів, що оформляються під час проведення повної інвентаризації № пп \| Повна назва документа \| Строк зберігання \| К-сть примірн. \| Примітка 1 \| Наказ на проведення інвентаризації \| Зр. \| 1 1. 2 \| Розписка \| 3р. \| За потребою 2. 3 \| Інвентарний ярлик \| Зр. \| За кільк. груп. ТМЦ 3. 4 \| Картка № складського обліку матеріалів \| 3 р. \| 1 \| Типова формаМ-12 4. 5 \| Інвентаризаційний опис основних фондів \| 3р. \| 1 5. 6 \| Акт на списання основних засобів \| Зр. \| 3 \| Тип. Ф. 03-3 6. 7 \| Порівняльна відомість результату інвентаризації основних засобів \| 3р. \| 1 7. 8 \| Акт інвентаризації товарів відвантажених \| Зр. \| 1 8. 9 \| Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних ціннос-тей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання \| Зр. \| 2 9. 10 \| Акт інвентаризації матеріалів і товарів, що перебувають у дорозі \| 3р. \| 1 10. 11 \| Акт інвентаризації незакінчених ремонтів основних засобів \| 3р. \| 1 11. 12 \| Акт інвентаризації витрат майбутніх періодів та резервів майбутніх витрат і платежів \| 3р. \| 1 12. 13 \| Акт інвентаризації наявності грошових коштів, цінних паперів та інших цінностей, сцо зберігаються в касі підприємства \| Зр. \| 2 13. 14 \| Інвентаризаційний опис бланків суворої звітності \| 'Зр. \| 2 14. 15 \| Акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами \| 3р. \| 1 15. 16 \| Довідка про дебіторську і кредиторську заборгова-ність, щодо якої термін позовної давності минув \| 3р. \| 1 16. 17 \| Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей \| 3р. \| 1 \| Тип. Ф. М-21 17. 21 \| Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів \| 3р. \| 3 \| Тип. ф. МШ-5, МШ-8 18. 22 \| Акт на списання тари і тарних матеріалів \| Зр. \| 3 19. 23 \| Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ... \| Зр. \| 1 20. 24 \| Відомість контрольної перевірки руху окремих видів матеріальних цінностей відповідно до первинних бухгалтерських документів \| 3р. \| 1 21. 25 \| Відомість результатів інвентаризації (додаток №3) \| 3р. \| 1 \| Інструкція №69 22. 26 \| Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей (додаток №1) \| 3р. \| 1 \| Інструкція №69 23. 27 \| Книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій (додаток №2) \| Зр. \| 1 \| Інструкція №69 24. 28 , \| Журнал реєстрації інвентарних ярликів \| 3р. \| 1 25. 29 \| Протокол засідання інвентаризаційної комісії з підбиття підсумків інвентаризації \| 3р. \| 1 Очевидним є те, що при частковій інвентари-зації оформляються тільки ті документи, які сто-суються окремо взятого об'єкта інвентаризації. Останнім етапом інвентаризаційного проце-су є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій щодо прийняття рішень за виявленими порушеннями (крадіжка-ми, недбалим ставленням до службових обов'яз-ків тощо). Усі рішення комісія приймає на своєму засі-данні колегіально і заносить їх до протоколу. При підготовці пропозицій шодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія повинна керу-ватись законами України і, зокрема, Інструкцією №69. До протоколу додаються всі документи ін-вентаризації, а також відомість результатів ін-вентаризації, скла-дена бухгалтером на основі зданих до бухгалтерії матеріалів за проведеною інвентаризацією. Матеріали інвентаризаційної комісії мають бути у 5-денний термін розглянуті і затверджені ке-рівником підприємства. Усі прийняті рішення наби-рають юридичної сили і стають обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства після затвердження протоколу засідання комісії керівни-ком підприємства. Затверджені результати інвентаризації відобра-жаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року. Порядок визначення розміру збитків від роз-крадання, нестачі, знищення- (псування) матері-альних цінностей регулюється Постановою КМ України від 22 січня 1996 р. №116 «Порядок виз-начення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», зі змінами від 27 серпня 1996 р., 20 січня 1997 року, 15 грудня 1997 р. (далі — Постанова КМ №116). Цей порядок не поширюється на дорогоцінні ме-тали, дорогоцінне каміння та валютні цінності. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, зни-щення (псування) матеріальних цінностей визна-чається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісяця визначає Мінстат відповідного розміру податку на додану вартість та розміру акцизного збору за формулою: Рз =[(Бв-А)хІінф.+ПДВ+Азб]х2, де: Р з — розмір збитків (у грн); Бв — балансова вартість на момент встанов-лення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у грн); А — амортизаційні відрахування (у грн); Іінф. — загальний індекс інфляції, який розра-ховується на підставі щомісяця визначених Мінстатом індексів інфляції; ПДВ — розмір податку на додану вартість (в грн); Азб — розмір акцизного збору (у грн). Вартість вузлів, деталей, напівфабрикатів та іншої продукції, що виготовляється підприєм-ством для внутрішньовиробничих потреб, а та-кож вартість продукції, виробництво якої не за-кінчено, визначається виходячи із собівартості її виробництва з нарахуванням середньої по під-приємству норми прибутку на цю продукцію із застосуванням коефіцієнта 2. Вартість спирту етилового питного, спирту етилового ректифікованого, спирту етилового сирцю, спирту, що використовується для виго-товлення вин, шампанського, коньяків обробле-них, спирту коньячного, соків спиртових та спиртних настоїв визнача-ється виходячи з оптової ціни підприємства-ви-робника з урахуванням акцизного збору (за вста-новленими ставками) та податку на додану вар-тість. До визначеної таким чином ціни застосову-ється коефіцієнт 3. Розмір збитків від розкрадання, нестачі, зни-щення (псування) бланків цінних паперів та до-кументів суворого обліку обчислюється із застосуванням коефіцієнта: . · 5 — до номінальної вартості, зазначеної на бланках цінних паперів та документів суворого-обліку або до вартості документів суворого облі-ку, встановленої законодавством; · 50 — до вартості придбання (виготовлення) бланків цінних паперів та документів суворого обліку, на яких не зазначена номінальна вартість або вартість яких не встановлена законодав-ством У разі розкрадання, нестачі, знищення (псу-вання) матеріальних цінностей, що підлягають, списанню на видатки у міру відпуску їх у вироб-ництво або експлуатацію та обліковуються лише у кількіс-ному .виразі, розмір збитків визначається виходя-чи з ринкових цін на аналогічні матеріальні цін-ності, зменшених пропорційно фактичному зно-су, але не нижче ніж на 50 відсотків ринкової ціни. Збитки, завдані підприємству, установі, орга-нізації працівниками, які виконують операції, пов'язані із закупівлею, продажем, обміном, пе-ревезенням, доставкою, пересиланням, зберіган-ням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням у процесі виробництва дорого-цінних металів і дорогоцінного каміння, ювелір-них, побутових і промислових виробів та матеріа-лів, виготовлених з використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, відходів та брухту, шо містять дорогоцінні метали і дорого-цінне каміння, а також валютні операції, і які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), недостачі або наднормативних їх втратах (крім втрат, шо сталися у зв'язку з непередбаченими порушеннями технологічного процесу), якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, по-рушення спеціальних правил, інструкцій, визна-чаються у розмірах: а) дорогоцінних металів — золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іри-дій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) — у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих, збитків; б) дорогоцінного каміння, крім огранованого, — у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків; в) огранованого дорогоцінного каміння, юве-лірних та побутових виробів, виготовлених з ви-користанням дорогоцінних металів і дорогоцін-ного каміння, — у потрійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлен-ня завданих збитків; г) алмазних інструментів та алмазних порош-ків з природних алмазів — у подвійному розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків; д) іноземної валюти, а також платіжних доку-ментів та інших цінних паперів в іноземній валю-ті—у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартос-ті) зазначених валютних цінностей, перерахова-ній у валюту України за обмінним курсом Націо-нального банку України на день виявлення зав-даних збитків; є) заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в інозем-ній валюті на службове відрядження або госпо-дарські потреби, та в інших випадках нездачі іноземної валюти, одержаної у підзвіт, — стягу-ється у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вар-тості) зазначених валютних цінностей, перера-хованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашен-ня заборгованості. Із сум, стягнутих відповідно до вищевикладених порядків, здійснюється відшкодування збит-ків, завданих підприємству, установі, організації, а залишок коштів перераховується до Державно-го бюджету України. Використана література 1. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит”./ Вид. 2-е, доп. і перероб. – Житомир, ЖТІ, 2000. – 640 с.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (05.06.2012)
Просмотров: 1303 \| Комментарии: 2 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: