РЕферат на тему : Цілі та завдання аудиту товарно-матеріальних запасів. - Аудит - Реферати - Каталог статей

Цілі та завдання аудиту товарно-матеріальних запасів. Для більшості підприємств товарно-матеріальні цінності являють собою важливі активи: по-перше, вони є активами, які призначені для здійснення діяльності, по-друге, вони відіграють важливу роль у створенні чистого доходу. Для аудиту запасів особ-ливе значення мають методи оцінки. Найбільш важливим фак-тором, який впливає на методи оцінки запасів, є їх направленість на досягнення найбільш оптимального співвідношення витрат та доходів. Основний принцип оцінки, що регламентується стан-дартами бухгалтерського обліку, — метод мінімальної вартості (менша із двох: ринкової поточної та собівартості (первісної вартості), таїть в собі складності та різні варіанти трактування. Ці різноманітності можуть привести до суттєвих різниць у вели-чині доходу за період, хоча все буде відповідати загальноприй-нятим принципам обліку. Ринкова вартість виконує роль поточ-ної відновлюваної вартості. Однак остання не повинна бути вище чистої вартості можливої реалізації та нижче чистої вартості мож-ливої реалізації за мінусом нормального прибутку. Верхня межа ринкової вартості враховує витрати, що зв'язані з реалізацією або іншим їх розміщенням. Нижня межа означає, що якщо вартість запасів зменшується від собівартості до ринкової вар-тості, то вона може понижатись до значення, яке гарантує реалі-зацію з нормальною величиною прибутку від продажу. Виробництво готової продукції передбачає розрахунок її собі-вартості. Складність визначення собівартості обумовлена різно-манітністю практичних методів її розрахунку. Якщо при розра-хунку собівартості можливо встановити контроль за прямими витратами матеріалів та оплатою робітникам при виготовленні готової продукції, то накладні витрати вносять додаткові склад-ності в її розрахунок. Розподіл накладних витрат залежить від обраної бази розподілу, яка не завжди може відповідати техноло-гічним показникам процесу виготовлення продукції. Крім того, розподіл накладних витрат залежить ще і від точності оцінки їх загальної величини за період. Різниці між запланованою та фак-тичною собівартістю можуть також виражатися в перебільшено-му або недостатньому списанні накладних витрат. А це значить, що у вартість виробництва та запасів буде включена або пере-більшена, або недостатня сума накладних витрат. Слід також звер-нути увагу, що якщо запаси обліковуються за нормативною со-бівартістю, то відхилення можуть бути тим чи іншим чином відкориговані. Аудитор повинен дуже уважно поставитись до типів витрат, які включаються в запаси. Наприклад, за правилами опо-даткування та за правилами бухгалтерського обліку. Товарно-матеріальні цінності на підприємстві мають широ-ке використання (рис.6.1), і це повинно бути відображено у про-грамі проведення аудиту. Проведення аудиторської перевірки на підприємстві доз-волить дати керівництву не тільки якісну оцінку діяльності під-приємства по операціям з товарно-матеріальними цінностями та підтвердити достовірність бухгалтерського балансу та звітності, а також виконати методологічну та консультаційну допомогу стосовно обліку виконання господарської діяльності: чи придбані запаси за оптимальними цінами; чи правильно розраховані нормативи страхових, поточних та ін. запасів; чи відповідають якісні характеристики сировини відповідним нор-мативам; чи правильно розраховані матеріальні витрати, що віднесені до готової продукції; чи відповідає реальності розра-хована чиста вартість реалізації тощо. Розробкам програми аудиту виробничих запасів сьогодні присвячують свої дослідження ряд вітчизняних та зарубіжних вчених: В.І. Подольський [25, с.487-490], Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча [106, с.384-386, 467-469], Л.О. Кадуріна [97, с.164, 172], В.П. Суйц, А.Н. Ахметбеков, Т.А. Дубровина [240, с.263- 267], А.Д. Шеремет, В.П. Суйц [260, с.294-295]. Серед авторів, які не виділяють розробку робочих програм аудиторської діяль-ності, як окремий аспект, однак виділяють завдання аудиту то-варно-матеріальних запасів, які повинні бути перевірені, слід назвати таких як: В.В.Собко, Н.І. Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільїна, О.М.Брадул [235, с.108-133], Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач [21, с. 152- 176], Г.М. Давидов [68, с.156-163], Л.М. Чернелевсь- кий, Н.І. Беренда [252, с.107-123], Б.Ф. Усач [248, с.107-112], В.Я. Савченко [196, с. 224-234], Філіп Л. Дефліз, Г.Р. Дженік та ін. [22,с.331-336, 358-391]. В процесі планування важливе значення має визначення мети та завдань аудиторської перевірки. Мету аудиту виробничих за-пасів Л.П. Кулаковська, Ю.В. Піча [106, с.368, 454] визначають, виходячи з вимог чинного законодавства: це висловлення думки про те, чи відповідає фінансова інформація щодо руху і залишків виробничих запасів на підприємстві у всіх суттєвих моментах нор-мативним документам, які регламентують порядок її підготовки і надання користувачам. Ф.Ф. Бутинець [21, с. 152] визначає мету аудиту і ревізії як встановлення достовірності первинних даних щодо наявності та руху виробничих запасів, напівфабрикатів, МШП, готової продукції, товарів; повноти та своєчасності відоб-раження первинних даних у зведених документах та облікових ре-гістрах; правильності ведення обліку запасів відповідно до прий-нятої облікової політики; достовірності відображення залишку записів у звітності господарюючого суб'єкта. В.Я. Савченко [196, с. 224, 226] метою аудиту запасів визначає встановлення закон-ності, достовірності та доцільності операцій з матеріалами, пра-вильності їх відображення в обліку. Завдання аудитора він вбачає у виявленні та попередженні появи порушень. Аналіз літературних джерел стосовно аудиту товарно-мате-ріальних цінностей показує, що в розглянутих працях мета ауди-ту товарно-матеріальних активів в основному зводиться до конт-ролю та ревізії бухгалтерських даних, недостатньо приділяється увага визначенню ефективності їх використання для оцінки май-бутньої безперервної діяльності підприємства. Враховуючи ви-щевказане, сформулюємо мету аудиту товарно-матеріальних ак-тивів. Отже, метою аудиту товарно-матеріальних цінностей є отримання достатніх доказів впевненості в ефективності їх ви-користання, достовірності відображення та розкриття інфор-мації відповідно до діючих принципів та тверджень (якісних ас-пектів) подання фінансової звітності, підтвердження стратегії підвищення конкурентноздатності та оновлення готової продукції для подальшої безперервної діяльності підприємства. Г.М. Давидов [68, с.156] основними завданнями аудиту то-варно-матеріальних цінностей вважає перевірку: наявності та по-рядку зберігання товарно-матеріальних цінностей, правильного і своєчасного відображення в обліку всіх операцій руху товарно- матеріальних цінностей, додержання підприємством встановле-них норм списання, відповідності аналітичних показників об-ліку товарно-матеріальних цінностей синтетичним, правильності відображення в обліку руху МШП, переоцінки та уцінки товар-но-матеріальних цінностей. Л.О. Кадуріна [97, с. 164, 172] зав-даннями аудиту виробничих запасів вважає: вивчення складу за-пасів, ознайомлення з умовами їх зберігання, підтвердження пра-вильності оцінки запасів та відображення операцій по їх надходженню і використанню в обліку, оцінку системи внутріш-нього контролю за використанням сировини і матеріалів у ви-робництві, підтвердження вірогідності визначення та відобра-ження в обліку операцій по нарахуванню зносу МШП, оцінка якості проведених інвентаризацій запасів. В програмі аудиторської перевірки виробничих запасів В.І. По- дольського [25, с.487-490] детально розписані процедури пере-вірки обліку виробничих запасів: руху запасів на складах, облік використання та списання, синтетичний облік та аналіз їх вико-ристання. Програма Л.П. Кулаковської та Ю.В. Піча [106, с.384- 386, 467-469] доповнена процедурами перевірки питань оцінки запасів, розрахунку собівартості, визнання запасів активами, достовірності відображення у фінансовій звітності. Ф.Ф. Бути-нець [21, с. 152- 176] до завдань проведення аудиту додає ще такі, як : перевірка організації складського господарства та стану збе-реження запасів, встановлення законності проведених операцій із запасами, дотримання податкового законодавства, оцінка по-вноти відображення операцій із запасами в бухгалтерському об-ліку та звітності. Завданнями аудиту операцій з обліку витрат Ф.Ф. Бутинець, Б.Ф. Усач [21, с.266] визначають: 1) встановлен-ня правильності документального оформлення накопичення та списання витрат діяльності; 2) перевірку правильності ведення обліку фактичних витрат та наступного включення їх до собівар-тості продукції відповідно до прийнятого на підприємстві мето-ду обліку витрат на калькулювання; 3) підтвердження обґрунто-ваності обраного методу калькулювання; 4) підтвердження пра-вильності методу розподілу непрямих витрат, що використовується і закріплений в наказі про облікову політику; 5) перевірка правиль-ності та обґрунтованості планування розміру прямих витрат, які включаються до собівартості продукції, та визначення кошторис-них ставок розподілу накладних витрат; 6) вивчення правильності накопичення, розподілу та списання загальновиробничих вит-рат; 7) перевірка правильності відображення адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат; 8) вивчення правильності накопичення та списання витрат фінансової, інве-стиційної та надзвичайної діяльностей; 9) підтвердження закон-ності і правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку витрат діяльності; 10) перевірка повноти, правильності та достовірності відображення інформації про витрати діяльності в звітності. В.П. Суйц, А.Н. Ахметбеков, Т.А. Дубровина [240, с.263], А.Д. Шеремет, В.П. Суйц [260, с.294] предметом ауди-торської перевірки запасів визначають: 1) ведення обліку вироб-ничих запасів відповідно до облікової політики; 2) правильність оцінки виробничих запасів; 3) правильний та повний облік ви-робничих запасів, які реально існують; 4) регулярність інвента-ризації запасів; 5) правильність оформлення документів. Ці ав-тори пропонують відповідні аудиторські процедури. В.Є. Трущ [246, с.26] аудит запасів окреслює наступними основними мо-ментами: 1) перевірка реальності залишків на дату балансу, які повинні бути підтверджені даними інвентаризації, 2) перевірка повноти обліку запасів, 3) перевірка правильності оцінки запасів, 4) перевірка правильності відображення в обліку надходження, вибуття, інвентаризації запасів, 5) перевірка права власності на товарно-матеріальні цінності, 6) перевірка вірогідності і повно-ти розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності. Л.М. Чернелевський, Н.І. Беренда [252, с.107-123] не виді-ляють складання програми аудиту. Завданнями аудиту запасів вони визначають перевірку контролю за збереженням запасів на всіх етапах їх руху і зберігання, правильності і своєчасності документального відображення операцій, правильності визна-чення первинної вартості запасів, дотримання норм витрачан-ня запасів для здійснення господарської діяльності і порядку обліку витрачання запасів у виробництві. Б.Ф. Усач [248, с.103- 107], не виділяючи складання програми аудиту, пропонує на-ступну послідовність аудиту матеріальних цінностей: інвента-ризація, аудит прибуткових і видаткових документів, звіти ма-теріально відповідальних осіб, регістри аналітичного обліку, Головна книга, фінансова звітність. Філіп Л. Дефліз, Г.Р. Дженік та ін. [22,с.331-336] розглядають аудит запасів у циклі аудиту закупок, де визначають наступні завдання: перевірка рахунків, що відносяться до закупівельного циклу, визначення потреб, перевірка одержання та прийому то-варів, їх реєстрації, перевірка оплати товарів та послуг, повернен-ня товарів постачальнику. В циклі аудиту процесу виробництва [22, с.358-391] вони розглядають аудит собівартості реалізованої продукції та залишків матеріальних запасів і ставлять наступні завдання: перевірка бухгалтерських рахунків, що зв'язані із ви-робничим циклом; перевірка визначення потреб виробницт-ва, планування та розробки графіків; перевірка обліку витрат виробництва та незавершеного виробництва; перевірка зберіган-ня сировини та готової продукції; нагляд за інвентаризацією та альтернативні процедури, коли немає можливості нагляду за інвентаризацією; перевірка відвантаження готової продукції; пе-ревірка права власності; оцінка запасів та виведення загальної суми; аудит собівартості реалізованої продукції. В.Собко, Н.І. Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільїна, О.М. Бра- дул [235, с.112] пропонують методику проведення аудиторської перевірки матеріальних цінностей, яка повинна розроблятися за єдиною схемою: ¦ перелік основних нормативних документів з обліку мате-ріальних запасів; ¦ первинні документи з обліку надходження, збереження, переміщення та витрат матеріальних цінностей; ¦ регістри аналітичного та синтетичного обліку та фінансо-ва звітність; ¦ класифікатор можливих порушень з обліку матеріалів та МШП; ¦ методи збору аудиторських доказів, що використовуються при аудиті товарно-матеріальних цінностей, та опис їх конт-рольних процедур. Для визначення методики аудиторської перевірки переоцін-ки товарно-матеріальних запасів авторський колектив: В.В.Соб- ко, Н.І. Верхоглядова, В.П.Шило, С.Б. Ільїна, О.М.Брадул [235, с.126] пропонують з'ясувати: ¦ законність зміни цін; ¦ компетентність комісії, що проводила переоцінку; ¦ правильність оформлення актів з дооцінки товарно-мате-ріальних цінностей та процес проведення їх уцінки; ¦ своєчасність відображення сум уцінки або дооцінки в ре-гістрах бухгалтерського обліку; ¦ повноту визначення обсягів товарів і продукції, що підля-гають уцінці; ¦ визначення джерел фінансування уцінки та віднесення їх на рахунки бухгалтерського обліку. Однак у цих програмах акцент зроблено в основному на питання ревізії бухгалтерських даних і не розглядаються такі питання, як: формування та принципи розрахунку собівартості готової продукції, оцінка запасів при роботі підприємства на занижених потужностях, оцінка запасів у заставі, питання по-вноти та доцільності розкриття інформації до фінансової звітності, аналітичні процедури визначення ефективності вико-ристання товарно-матеріальних цінностей, що пов'язані з по-дальшою безперервною діяльністю підприємства. Запропонована з участю автора [219, 220] модель аудиту опе-рацій із запасами представлена на рис. 6.2. Модель включає сукупність напрямів аудиторських робіт відповідно до певних контрольних функцій: операційний спеціальний аудит, аудит на відповідність, аудит фінансової звітності, аудит податкової звітності, аудит ефективності. В запропонованій моделі один із напрямків аудиторських робіт — проведення о п е р а ц і й н о г о а у д и т у з а п а с і в. Е.А. Аренс дає таке визначення операційного аудиту це: «пере-вірка будь-якої частини процедур та методів функціонування господарської системи з метою оцінки продуктивності та ефек-тивності». Українські вчені дають подібне визначення цьому напрямку аудиту. Операційний аудит запасів визначається ними як «перевірка процедур поповнення запасів та методів встанов-лення потреби в запасах, оцінки заміни запасів на дешевий адек-ватний замінювач, оцінки нормування запасів та оцінка визна-чення собівартості з метою підвищення ефективності їх вико-ристання» [220, с.90]. Операційний аудит стосується перспектив господарської діяльності. Його особливість полягає в тому, що ефективність операцій та певних заходів встановити набагато важче, ніж їх відповідність законодавчим актам, тощо. Важливою проблемою проведення операційного аудиту є встановлення самого крите-рію ефективності. Тому методика його проведення має певні особ-ливості для конкретних галузей та підприємств. Проведення операційного аудиту запасів на підприємстві по-требує від аудитора знань з технології виробництва. По-перше, необхідно оцінити, чи всі запаси, що закупаються підприємст-вом, мають цільове використання. По-друге, необхідно провести маркетингове дослідження з метою оцінки цін закупки запасів та порівняти ціну закупки запасів на даному підприємстві з мінімаль-ною ціною, яку можна заплатити на ринку. По-третє, проаналізува-ти, як в системі поповнюються запаси. Підприємство одночасно переслідує дві протилежні цілі: скоротити запаси, щоб зменшити
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (06.06.2012)
Просмотров: 647 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: