Реферат на тему Бухгалтерський облік та аудит - Аудит - Реферати - Каталог статей

1. Невпевненість аудитора та її вплив на вид аудиторського висновку Необхідні пояснення чи застереження наводять-ся в четвертому пояснювальному абзаці чи абзаці з застереженнями. Чет-вертий пояснювальний абзац додається в безумовно позитивний аудиторський висновок. Коли представляється висновок із застереженнями (чи негативний висновок), то між абзацом-сферою та абзацом-думкою встав-ляється абзац із застереженнями, в якому сповіщається про характер засте-режень, які вплинули на думку, висловлену аудитором. І тільки у виснов-ку, що містить відмову від видачі висновку, другий абзац стандартного вис-новку опускається і замінюється іншим формулюванням, а абзац-думка дає відмову від її висловлення. Причинами виникнення застережень в аудиторському висновку є не-певність та незгода. Непевність 1. Обмеження сфери аудиту — це ситуація, при якій аудитор з будь-яких причин не може одержати всю інформацію і пояснення, необхідні, на його думку, для даної аудиторської перевірки. Існує дві основні категорії обме-ження сфери аудиту: обмеження, які ставляться клієнтом, і обмеження за сферою впливу і клієнта, і аудитора. Рівень суттєвості зазначених обмежень впливає на вибір виду аудиторського висновку: висновок без застережень, висновок із застереженнями стосовно сфери думки та висновок з відмо-вою від висловлення думки. Якщо існують обмеження, накладені клієнтом, то аудитору слід розгля-нути ймовірність спроб адміністрації підприємства приховати наявність неточностей у фінансовій інформації. В таких випадках, враховуючи рівень суттєвості, більш доцільно відмовитись від висловлення думки. Якщо ж обмеження є результатом обставин, які перебувають поза сферою впливу і клієнта, і аудитора, то адекватніше представити висновок із застереження-ми про сферу і думку. Як приклад обмеження сфери аудиту клієнтом мож-на навести неможливість здійснення необхідної аудиторської процедури, а саме: зустрічної перевірки дебіторської заборгованості, фактичного кон-тролю наявності товарно-матеріальних запасів. Найчастіше зазначені об-меження виникають з приводу відсутності необхідних бухгалтерських до-кументів, наприклад у разі навмисної ліквідації чи в результаті неналежно-го ведення бухгалтерського обліку. Причиною встановлення таких обме-жень може бути бажання клієнта зменшити плату за одержання аудитор-ських послуг та прагнення приховати фактичні результати господарської діяльності. Висновок із застереженнями чи висновок з відмовою від вис-ловлення думки у зв'язку з обмеженнями сфери аудиту, які висловлюють-ся аудитором, повинні містити абзац із застереженнями, в якому опису-ються обмеження. У висновку з відмовою від висловлення думки з форму-лювання висновку взагалі виключається абзац-сфера. Найбільш поширеним випадком, при якому обмеження сфери аудиту виникає з умов, які не контролюються ні клієнтом, ні аудитором, є такий, коли договір на аудиторське обслуговування укладається після дати балан-су. За цих обставин буває неможливо підтвердити дебіторську заборго-ваність, а тим більше здійснити фактичний контроль товарно-матеріаль-них запасів та інші важливі процедури. Якщо аудитор, перебуваючи в такій ситуації, зможе за допомогою альтернативних процедур переконатись, що перевірена інформація об'єктивно відображає стан справ, то він вправі представити висновок без застережень. Якщо ж він не зможе застосувати альтернативні процедури, то він представляє висновок із застереженнями стосовно сфери аудиту чи (залежно від рівня суттєвості) висновок із засте-реженнями стосовно думки аудитора, а при необхідності висновок з відмо-вою від висловлення думки. 2. Внутрішні невизначеності: причиною виникнення внутрішніх невизначеностей є обставини, за яких аудитор не може зробити об'єктивний висновок через складний характер ситуації, що виникла на підприємстві. До таких обставин можна віднести майбутні результати судових розглядів і робіт за довгостроковими контрактами, а також здатність підприємства нормально продовжувати свою діяльність. До внутрішніх невизначеностей не належать ситуації, коли аудитори мають потенційну можливість одержати для підтвердження прогнозу адекватні свідчення, спираючись на які вони можуть сформулювати думку щодо реальності прогнозу. В аудиторському висновку аудитор повинен розкрити конкретну при-чину невизначеності. Слід зазначити, що аудитор не повинен використо-вувати при цьому вирази типу "обмеження сфери" чи "внутрішня неви-значеність", оскільки їх зміст не зовсім зрозумілий користувачам (ці вирази є технічними термінами аудиту). Приклади умовно позитивних висновків із застереженнями наведені в зразку 1.1 та 1.2. Цей приклад вказує на те, що непевність, яка виникла внаслідок обме-ження сфери аудиту, належить до суттєвої, але не фундаментальної. Якби вплив непевності оцінювався настільки визначально, що фінансова звіт-ність у цілому вважалася б такою, що вводить в оману, то вимагався б висно-вок з відмовою від висловлення думки. Зразок 1.1. Аудиторський висновок із застереженнями (обмеження сфери) Висновок незалежного аудитора Акціонерам_________________________ назва підприємства (Стандартний вступний розділ) За винятком описаного в наступному абзаці, ми провели аудит... (наступ-на частина відповідає стандартному основному розділу). Оборот з реалізації в обліку і-звітності в сумі . ум. од., включаючи реалізацію за готівку. Системи контролю за реалізацією в роздріб, на яку ми могли б покластись для виконання завдань нашого аудиту, не існувало, і ми не могли провести задовільних аудиторських процедур для незалежного підтвердження того, що вся реалізація за готівку знайшла адекватне відображення в обліку. Виключно з цієї причини ми не можемо вважати задовільною повноту і достовірність облікових записів. За винятком виправлень, які ми могли б вважати необхідними, якби були впевнені в сумі реалізації, на нашу думку фінансова звітність достовірно, в усіх суттєвих аспектах, згідно з національними бухгалтерськими стандартами (відображає) фінансовий стан ____________________ назва підприємства на 31 грудня 200_ року, а також результати діяльності і рух грошових коштів за звітний рік. Аудитори Дата Зразок 1.2. Аудиторський висновок із застереженнями (недотримання облікових стандартів) Висновок незалежного аудитора Акціонерам ___________________ назва підприємства (Стандартний вступний розділ) (Стандартний основний розділ) На підприємстві знос приватизованого житлового фонду був нарахований на витрати виробництва, що не відповідає національним вимогам щодо ве-дення бухгалтерського обліку. На нашу думку, необхідно було нарахувати зносу розмірі ____ ум. од. за рахунок прибутку. Результатом облікової політики підприємства стало завищення на цю суму витрат і заниження розміру прибутку. За винятком факту неправильного нарахування зносу, на нашу думку, фі-нансова звітність достовірно, в усіх суттєвих аспектах, згідно з національними бухгалтерськими стандартами відображає фінансовий стан назва підприємства на 31 грудня 200_ року, а також результати діяльності і рух грошових коштів за звітний рік. Аудитори Дата 2. Організація та методика формування аудиторських доказів Щоб скласти висновок про фінансово-май новий стан клієнта, аудитор має визначити конкретні цілі проведення аудиту, досягнення яких дозволить йому підтвердити фінансові документи клієнта або спростувати дані (виявити неузгодженість), наведені в них. Встановивши конкретні цілі аудиту, аудитор прагне одержа-ти докази на користь кожного конкретного пункту перевірки або всупереч йому. Таким чином, аудитор визначає процедури, які дають йому можливість підтвердити конкретні цілі пере-вірки і підготувати позитивний висновок або виявити неузго-дженість фінансових документів. Аудит являє собою сукупність дій аудитора. Такі дії ауди-тора називають аудиторськими процедурами. Основна мета ауди-торських процедур — зібрати достатню кількість підтверджень (аудиторських доказів) на користь формування того чи іншого типу аудиторського висновку. Термін аудиторські докази означає інформацію, одержану аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку та звіту. Аудиторські докази — це первинні документи та облікові записи, які кладуться в основу фінансової звітності, а також підтверджуючої інформації з інших джерел. Поняття аудиторських доказів й основні шляхи їх отриман-ня наводяться в Національному нормативі № 14 «Аудиторські докази». Аудитор має одержати таку кількість аудиторських доказів, котра дозволила б зробити необхідні висновки, при використанні яких буде підготовлено аудиторський висновок. Аудиторські докази одержують після належного поєднання тестів систем контролю та процедур перевірки за змістом. Тести систем контролю — це перевірки, які виконуються для одержання аудиторських доказів про відповідність структури й ефективність функціонування систем обліку та внутрішнього контролю. Але за деяких обставин докази може" бути одержано тільки в результаті процедур перевірки за змістом. У загальному вигляді аудиторські процедури можна класи-фікувати так:* розуміння бізнесу, його організації, галузі, в якій здійснюється діяльність підприємства;* вивчення форм й методів обліку, оцінювання впливу законо-давчих змін на стан обліково-аналітичного процесу;* визначення стану об'єкта в натуральному, вартісному вира-женні; вивчення і аналіз інформації про діяльність підприємства в цілому;* контроль процесу відображення деяких операцій в обліку (пер-винні документи, аналітичні, синтетичні та звітні документи). Метод аудиту — це сукупність способів, прийомів, вико-ристовуваних для дослідження стану об'єктів, що вивчаються. Методом аудиту є визначення реального, якісного та кількісно-го стану об'єктів, виявлення відхилень від базового або норма-тивного стану й оцінювання цих відхилень за критеріями до-цільності й законності. До них належать фактична перевірка, підтвердження, документальна перевірка, спостережен-ня, опитування, перевірка арифметичної точності, аналітичні про-цедури, сканування, обстеження, спеціальна перевірка, зустрічна перевірка тощо. Під фактичною перевіркою розуміють огляд або підрахунок аудитором матеріальних активів (виробничих запасів, грошо-вих коштів, цінних паперів, основних засобів тощо), тобто інвен-таризацію. Підтвердження — отримання письмової відповіді від клієнта або третіх осіб для підтвердження точності інформації (напри-клад, з дебіторської заборгованості). Документальна перевірка — перевірка документів та записів. У практиці аудиторів використовуються такі методи докумен-тальної перевірки:* формальна перевірка документів (правильність заповнення всіх реквізитів, наявність необумовлених виправлень, підчищень, справжність підписів посадових та матеріально відповідальних осіб);* арифметична перевірка (правильність підрахунків у доку-ментах, облікових регістрах та звітних формах);* перевірка документів за змістом (законність і доцільність господарської операції, правильність віднесення операції на ра-хунки та включення до статей звітів). Спостереження — отримання загального уявлення про мож-ливості клієнта на основі візуального спостереження. Опитування — отримання письмової або усної інформації Клієнта. Аналітичні процедури — метод порівнянь, індексів, ко-ефіцієнтів. Сканування — безперервний перегляд інформації за елемен-тами (наприклад, бухгалтерських первинних документів) з надією знайти будь-що нетипове. Обстеження — особисте ознайомлення з проблемою. Спеціальна перевірка — залучення спеціалістів з вузької спе-ціалізації. Важливим елементом у плануванні та проведенні аудиту є оцінка аудиторського ризику. Він залежить від особливостей господарської діяльності підприємства, якості функціонування системи внутрішнього контролю підприємства. Аудиторський ризик полягає в тому, що аудитор може висло-вити неадекватну думку в тому разі, коли в документах бух-галтерської звітності є значні перекручення, іншими словами, за неправильно підготовленою звітністю буде подано аудиторський висновок без зауважень. Докладно ризик аудиту описується в Національному нормативі № 12 «Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування». 3. Методика аудиту фінансового стану підприємства Метою аудиту операцій з результатів діяльності є встановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення формування фінансових результатів, повноти та своєчасності відображення первинних даних у зведених документах і облікових регістрах, правильності ведення результатів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці, достовірності відображення доходів і визначення результатів діяльності у звітності господарюючого суб'єкта. Завданнями аудиту операцій з обліку фінансових результатів діяльності є: - перевірка правильності розмежування фінансових результатів діяльності за кожною класифікаційною групою, - встановлення правильності умов визнання та оцінки результатів від звичайної діяльності, - перевірка правильності накопичення та віднесення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) на результати основної діяльності, - перевірка правильності накопичення та віднесення доходів операційної, фінансової, інвестиційної і надзвичайної діяльності на фінансові результати, - підтвердження достовірності та правильності відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з обліку фінансових результатів діяльності, - підтвердження законності та правильності визначення і відображення в звітності фінансових результатів діяльності відповідно до принципів бухгалтерського обліку, - перевірка правильності формування чистого прибутку звітного періоду, його розподілу та використання. В процесі вивчення операцій з обліку фінансових результатів діяльності з'ясовуються: - облікова політика підприємства щодо організації обліку фінансових результатів діяльності, - умови визнання та оцінки результатів від звичайної діяльності, - чи ведеться окремий облік фінансових результатів, отриманих від здійснення різних видів діяльності, - чи відбувались зміни облікової політики; - методика формування чистого прибутку підприємства та його використання; - наявність необхідних пояснень у Примітках до річної фінансової звітності тощо. Згідно з П(С)БО 15 "Дохід" доходи визнаються за наступних умов. 1.Збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства). 2. Можлива достовірна оцінка суми доходів. Разом з тим, окремі види доходу відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку мають певні особливості визнання. Аудитору необхідно звернути увагу на те, які види надходжень не визнаються доходами: - суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів; - суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо; - суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг); - суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); - суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; - надходження, що належать іншим особам; - надходження від первинного розміщення цінних паперів. При перевірці операцій з обліку доходів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) аудитору слід з'ясувати: - наявність Наказу про облікову політику підприємства із зазначенням умов визнання доходів від реалізації продукції, товарів, робіт та послуг; - правильність визначення і законність відображення фактичного доходу від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) на рахунках бухгалтерського обліку; - законність і обгрунтованість створення резервів по сумнівних боргах; - правильність відображення даних про угоди, які здійснюються на бартерній основі. При цьому необхідно встановити, чи немає випадків нерівномірного відображення цих операцій, обминаючи рахунок 70 "Доходи від реалізації", а також чи правильно визначений фінансовий результат від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) за бартерною угодою; - правильність ведення аналітичного та синтетичного обліку по рахунках: 70 "Доходи від реалізації", 791 "Результат основної діяльності", 90 "Собівартість реалізації", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут". В ході перевірки відображення результатів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) аудитору необхідно зосередити увагу на правильності визначення і відображення результату від реалізації продукції на субрахунку 791 "Результат основної діяльності". 4. Складіть програму аудиту розрахунків з Пенсійним фондом Програма аудиту розрахунків з Пенсійним фондом наведено нижче у табл. 4.1. Таблиця 4.1 програма аудитУ розрахунків з Пенсійним фондом Перевіряєма організація Період аудиту 08-08 – 11.08 Керівник аудиторської групи Аудитор № з/п \| Перелік питань і процедур, що перевіряться \| Робочі документи аудитора \| Період проведення \| Примітка 1 \| 2 \| 3 \| 4 \| 5 1. \| Перевірка карток обліку особового складу Процедура інвентаризація Вибірка всі \| Акт інвентаризації \| 08.08 2. \| Перевірка повноти нарахування та своєчасності сплати пенсійного збору з фонду оплати праці Процедура суцільна перевірка Вибірка всі \| Робочі записи \| 08.08 3. \| Перевірка повноти нарахування та своєчасності сплати пенсійного збору у разі реалізації ювелірних виробів Процедура простеження Вибірка всі \| Робочі записи \| 08.08 4. \| Перевірка повноти нарахування та своєчасності сплати пенсійного збору у разі придбанні та реалізації автомобілів Процедура простеження Вибірка всі \| Робочі записи \| 09.08 5. \| Перевірка повноти нарахування та своєчасності сплати \| Робочі записи \| 08.08 1 \| 2 \| 3 \| 4 \| 5 пенсійного збору у разі купівлі іноземної валюти Процедура простеження Вибірка всі 6. \| Правильність складання кореспонденції по рахунках синтетичного обліку 65 Процедура порівняння з типовими проводками Вибірка довільна \| Робочі записи \| 09.08 7. \| Правильність ведення аналітичного обліку за видами нарахувань Процедура простеження Вибірка довільна \| Робочі записи \| 09.08 8. \| Перевірка правильності складання звітності Процедура простеження Вибірка всі \| Робочі записи \| 10.08-11.08 9. \| Виявлення зловживань Процедура тестування Вибірка довільна \| Робочі записи \| 10.08-10.08 Директор Керівник аудиторської групи Список використаної літератури 1. Закон України від 22.04.93 р. №3125-XII "Про аудиторську діяльність", зі змінами та доповненнями. 2. Національні нормативи аудиту, Кодекс професійної етики аудиторів України, затверджені рішенням Аудиторської палати України від 18.12.98 р. №73. 3.Бутинець Ф.Ф., та ін. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібнік. -Житомир: ПП "Рута”, 2001. - 416с. 4.Білуха Н.А. Курс аудита: Підручник. 2-ге вид, перероб. -К: Вища школа.: КОО Т-во "Знання”, 2004. - 574с. 5.Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація. -К: Т-во "Знання”, КОО, 2001. - 402с. 6.Кузминский А, Кужельний Н. І др., Аудит. Практическое пособие -К: Учетинформ, 2001. - 283с. 7.Бичкова С.М. Доказательства в аудите. -М: Финанси и статистика, 2000. - 176с. 8.Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. Аудиторська палата України. (затверджено рішенням Аудиторської палати України № 73 від 18.12.1998 р.). К., 1999. - 274 с. 9.Рудницький В.С. Методологія і організація аудиту. -- Тернопіль: "Економічна думка", 2001. -- 192 с.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (06.06.2012)
Просмотров: 778 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: