Реферат на тему : Бухгалтерський облік. Його суть і значення - Аудит - Реферати - Каталог статей

Невід’ємною складовою розвитку ринкових відносин в Україні є адекватне відображення (облік) господарської діяльності суб’єктів господарювання. Його зміст і завдання обумовлені способом виробництва, рівнем розвитку продуктивних сил та станом виробничих відносин. Для адаптації до загальноприйнятих у світовій практиці принципів та методів ведення обліку в Україні здійснюється його реформування, започатковане "Програмою реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів”, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.98 р. № 1706. Необхідність цього процесу в Україні викликана: - об’єктивними факторами реформування всього економічного сектора держави; - формуванням нових економічних стосунків між суб’єктами господарювання; - підтримкою курсу України, як європейської держави, на всебічну інтеграцію у світове товариство. Останнє і стало головним чинником розробки і прийняття законодавчих актів, направлених на реформування системи бухгалтерського обліку в Україні та приведення її до міжнародних стандартів. За Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 291 бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимі-рювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, збе-рігання та передачі інформації про діяльність підпри-ємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. 1. Роль бухгалтерського обліку в управлінні і контролі Становлення ринкової економіки в Україні, поява нових гос-подарських структур різних форм власності, розвиток міжна-родних економічних зв'язків зумовлюють необхідність удоско-налення обліку і контролю як складових частин економічної інформації, необхідної для управління на всіх рівнях. Управління будь-яким підприємством вимагає систематич-ної інформації про здійснювані господарські процеси, їх харак-тер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані поточного бухгал-терського обліку, які систематизуються у звітність. Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою одержання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення результатів у масштабі галу-зей і народного господарства в цілому. Розвиток господарських зв'язків в умовах ринку значно роз-ширює кількість користувачів обліковою і звітною інфор-мацією. Ними є не тільки працівники управління, безпосе-редньо пов'язані з підприємництвом, а й зовнішні користувачі інформації, які мають прямий фінансовий інтерес: банки — при вирішенні питання про надання кредитів; постачальники — при укладенні договорів на поставку товарно-матеріальних цінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких інтересує рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання доходів (дивідендів). Значний інтерес облікова інформація має також для працівників податкових і фінансових служб, органів державної статистики й управління. Бухгалтерський облік можна визна-чити як організований цілеспрямований процес одержання і пе-редавання інформації про факти господарської діяльності. Мета цього процесу — надання інформації користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень. Отже, бухгал-терський облік має як науковий (теоретичний), так і практич-ний (прикладний) бік. Бухгалтерський облік є одночасно і наукою і мистецтвом, яке опирається на певні принципи та методи. Підкреслюючи значення бухгалтерського обліку в уп-равлінні господарською діяльністю, німецький вчений-економіст І.Ф.Шерр ще наприкінці XIX століття писав, що "Бухгалтерський облік — непогрішний суддя минулого, необхідний керівник сучасного і надійний консультант майбутнього кож-ного підприємства". У цьому зв'язку важливе значення набуває вивчення теоретич-них основ, тобто змісту основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку, знання яких є невід'ємною умовою для чіткого розуміння питань практики бухгалтерського обліку. Теорія бухгалтерського обліку є наукою про завдання, предмет, метод, техніку, форми й організацію бухгалтерського обліку. Основні завдання теорії бухгалтерського обліку полягають у розробленні загальних методологічних основ організації бух-галтерського обліку на підприємствах, в організаціях і устано-вах; науковому узагальненні сучасної практики організації обліку і контролю; удосконаленні діючих і створенні нових прогресивних способів облікової реєстрації і форм організації бухгалтерського обліку. Разом з галузевими курсами, в яких висвітлюються особли-вості організації обліку в окремих ланках народного господар-ства (промисловість, сільське господарство, будівництво, тор-гівля тощо), теорія бухгалтерського обліку розкриває економічну сутність фактів господарської діяльності, зміст і взаємозв'язок між економічними і юридичними категоріями, за допомогою яких ці факти пізнаються. Економічний бік бухгалтерського обліку дає можливість розкрити ефективність господарських процесів, юридичний — законність і доцільність їх здійснення. Таким чином, бухгал-терський облік встановлює взаємозв'язок між економікою і правом у процесі господарської діяльності. Бухгалтерський облік (практичну діяльність) можна визна-чити як організований цілеспрямований процес одержання і пе-редавання інформації про факти господарської діяльності. Мета цього процесу — надання інформації користувачам для прийняття оптимальних управлінських рішень. Отже, бухгал-терський облік має як науковий (теоретичний), так і практич-ний (прикладний) бік. З погляду теорії облік має зміст і форму. Зміст охоплює те загальне, що є за будь-якої організації обліку, зокрема вивчен-ня предмета, методу, техніки, форм і організації бухгалтерсько-го обліку (те, що становить зміст теорії бухгалтерського обліку). До форми належать особливості практичної реалізації методу бухгалтерського обліку в окремих галузях народного господарства, виходячи із специфіки їхньої діяльності. Наука про бухгалтерський облік, розробляючи властиву їй систе-му конкретних способів відображення фактів господарської діяль-ності підприємств і організацій, ґрунтується на діалектичному методі та економічній теорії. Використання наукових принципів Забезпечує економічно, обґрунтовану методологію відображення обліковуваних об'єктів залежно від їхньої ролі у господарських про-цесах і вимог управління діяльністю підприємств. Критерієм наукового рівня обліку є його дієвість, тобто здатність своєчасно надавати вичерпну інформацію, необхідну для управління, контролю й аналізу. При цьому показники об-ліку повинні забезпечувати інформацію не тільки для внутріш-нього управління, а й для зовнішніх споживачів (податкових і фінансових органів, банків, інвесторів, ділових партнерів тощо). За своїм змістом бухгалтерський облік тісно пов'язаний з плануванням, економічним аналізом, аудитом, ревізією, пра-вом. Так, за даними бухгалтерського обліку здійснюється кон-троль за виконанням планових завдань за звітний період і за-безпечується інформація для планування і прогнозування розвитку господарства. Економічний аналіз ґрунтується на по-казниках плану і бухгалтерського обліку, вивчає причини відхилень від плану, виявляє резерви підвищення ефективності господарської діяльності. Відображаючи господарські процеси, бухгалтерський облік контролює дотримання законодавчих ак-тів, юридичних норм, що регулюють господарські взаємовід-носини. Для контролю за розвитком економіки країни показ-ники обліку широко використовуються для статистичних узагальнень. Сторінка 2 Впровадження сучасної обчислювальної техніки ставить нові проблеми перед теорією і практикою бухгалтерського обліку (використання математичного програмування, моделювання .господарських процесів тощо). Перехід України до ринкової економіки, розвиток міжнарод-них економічних зв'язків зумовлюють необхідність удоскона-лення обліку відповідно до вимог міжнародних стандартів. Створенню інформаційної бази для забезпечення переходу від діючої системи бухгалтерського обліку до системи, орієнтова-ної на, ринкові умови господарювання, підвищенню ефектив-ності облікової інформації сприяє прийняття національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, .зобов'язань і господарських операцій підприємств і органі-зацій, Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", відповідних положень (стандартів) з бух-галтерського обліку. 2. Завдання бухгалтерського обліку Господарська діяльність кожного виробничо-комерційного підприємства базується на найбільш раціональному використанні матеріальних і грошових ресурсів, а також робочого часу у процесі виробництва. Головне завдання кожного підприємства - випуск продукції, торгівля товарами високої якості з найменшими витратами. Тому основним завданням бухгалтерського обліку є: виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, придбаних товарів, їх реалізації, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції чи придбання товарів, аналіз і контроль за собівартістю виробленої продукції та її зниженням, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства. Виходячи з цього, завданнями бухгалтерського обліку є: - додержання Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 1-6 (накази Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р. і № 137 від 28.05.99 р.) та ін.; - облік, аналіз і контроль за необоротними активами; - облік, аналіз і повсякденний контроль за виконанням завдань виробництва в розрізі кількості, якості та асортименту продукції згідно з вимогами замовників; - облік, аналіз і контроль за оборотними активами, за правильними й економними витратами ресурсів; - облік, аналіз і контроль за власним капіталом, за забезпеченням наступних витрат і платежів; - облік, аналіз і визначення витрат за елементами та витрат діяльності підприємства; - облік, аналіз і контроль за мірою праці та її оплати; - своєчасне документальне оформлення випущеної з виробництва продукції; - облік, аналіз і контроль за довгостроковими зобов'язаннями: - облік, аналіз і контроль за поточними зобов'язаннями; - облік, аналіз і контроль за коштами, розрахунками та іншими активами; - облік, аналіз і контроль за формуванням доходів і результатів діяльності підприємства; - контроль за станом рентабельності виробництва продукції і рентабельності підприємства; - виявлення резервів подальшого збільшення ефективності виробництва; - забезпечення наявності первинної документації щодо кожної господарської операції та своєчасної обробки первинних документів, яка б давала змогу в будь-який момент визначити кількість, терміни надходження й витрат сировини, матеріалів, палива та інших матеріальних цінностей, випуск і реалізацію готової продукції тощо, відповідність фактичних даних бухгалтерського обліку завданням; - забезпечення повного відображення всіх витрат підприємства за їхніми складовими частинами, а також всіх доходів підприємства і повсякденне співставлення витрат з доходами, виявлення результатів кожного господарського процесу і загальних фінансових результатів діяльності підприємства; - побудова обліку на кожному підприємстві відповідно до особливостей його технології та організації виробництва, особливостей його організаційної структури; - ведення обліку кожного виду господарських коштів, закріплених за матеріально відповідальними особами. Бухгалтерський облік у промисловості, як і в інших галузях народного господарства, є одним з найважливіших джерел економічної інформації, засобом контролю за роботою підприємства і знаряддям охорони власності. Дані поточного бухгалтерського обліку (облікові документи, записи) потрібні насамперед працівникам самих підприємств у їхній повсякденній роботі; також вони є основою для складання фінансової звітності підприємств. 3. Предмет бухгалтерського обліку Як уже зазначалося, господарський облік відображає процес розширеного суспільного відтворення, а його окремі види - різні сторони цього процесу. Для визначення предмета бухгалтерського обліку треба з'ясувати економічний зміст його об'єктів, тобто сутність сторін процесу суспільного відтворення, які він відображає і контролює. У широкому розумінні предметом бухгалтерського обліку є процес створення суспільного продукту в тій його частині, яка може бути охоплена інформацією в єдиному грошовому вимірнику, а також його розподіл, обмін і споживання. Бухгалтерський облік здійснюється в усіх ланках народного господарства - на підприємствах, в організаціях, установах як виробничої, так і невиробничої сфери і служить для спостереження і контролю за їхньою діяльністю. Кожне підприємство (організація, установа) має певне майно - господарські засоби (будівлі, споруди, устаткування, матеріальні та інші ресурси), які утворюються за рахунок певних джерел (сукупності вкладень засновників, прибутку, позикових коштів тощо). Контроль за наявністю і рухом, а також доцільним використанням засобів у кожному господарстві здійснюється за допомогою бухгалтерського обліку. Отже, господарські засоби, що перебувають у розпорядженні окремих підприємств, і джерела їх формування є об'єктом бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета. Процес розширеного суспільного відтворення ґрунтується на єдності виробництва суспільного продукту (необхідних суспільству матеріальних благ), його розподілу, обміну (обігу) і споживання. Процес виробництва, тобто створення суспільного продукту, здійснюється у ланках виробничої сфери (промисловість, сільське господарство, будівництво тощо). В бухгалтерському обліку відображаються матеріальні, трудові та фінансові затрати на виробництво цього продукту. Таким чином, суспільний продукт і затрати на його виробництво є об'єктом бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета. Створений у процесі виробництва суспільний продукт підлягає розподілу. Частина його спрямовується на відтворення спожитих у процесі виробництва предметів праці (сировини, матеріалів, палива тощо), а також на відтворення засобів праці (основних засобів) шляхом повного їх відновлення. Друга частина суспільного продукту спрямовується для оплати праці робітників і службовців; на створення загальнодержавних фондів споживання (у вигляді відрахувань до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, сплати податків від прибутку та інших платежів до бюджету тощо); на створення фонду накопичення (прибутку підприємства). Розподіл суспільного продукту суворо контролюється за допомогою бухгалтерського обліку. В обліку відображаються затрати праці і винагорода, що належить кожному працівникові, контролюються розрахунки з бюджетом по податках та інших платежах, з Пенсійним фондом та Фондом соціального страхування по відрахуваннях, з фінансовими та іншими органами. Отже, процес розподілу суспільного продукту і зобов'язання та розрахунки, що виникають при цьому, є об'єктом бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета. Для забезпечення безперервності процесу виробництва створений суспільний продукт підлягає обміну (реалізації). Цей обмін здійснюється у формі купівлі-продажу. Обмін - це процес передачі суспільного продукту від виробника до споживача і є формою взаємозв'язку різних господарюючих суб'єктів. У процесі купівлі-продажу виникають певні витрати, пов'язані з транспортуванням, зберіганням, реалізацією тощо. Крім того, товарно-грошовий обіг зумовлює різні розрахункові взаємовідносини між постачальниками, покупцями, банками по кредитах, з бюджетом та ін. Звідси, процес обігу суспільного продукту, грошові кошти та розрахунково-кредитні операції, що виникають при цьому, є об'єктами бухгалтерського обліку і належать до змісту його предмета. Із сфери товарного обігу суспільний продукт надходить у сферу споживання (завершальна стадія розширеного суспільного відтворення). Споживання поділяються на виробниче, невиробниче і особисте. Виробниче споживання характеризує використання частини суспільного продукту у вигляді засобів виробництва (засобів праці і предметів праці) для потреб виробництва (створення матеріальних благ) і в бухгалтерському обліку відображається як органічна частина процесу виробництва. Невиробниче споживання здійснюється у ланках невиробничої сфери, призначених для задоволення потреб суспільства (державне управління й оборона країни, освіта, культура, охорона здоров'я тощо). Суспільний продукт у цій сфері споживається повністю і вибуває із кругообігу засобів у народному господарстві. Об'єктами бухгалтерського обліку у невиробничій сфері є бюджетні асигнування, тобто кошти, виділені із державного бюджету для забезпечення діяльності цих ланок народного господарства, і контроль за доцільністю їх використання. Ознайомлення з основними об'єктами бухгалтерського обліку в процесі розширеного суспільного відтворення дає змогу узагальнити їх і дати визначення предмета бухгалтерського обліку в широкому його розумінні.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (07.06.2012)
Просмотров: 744 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: