Реферат на тему Аналіз фінансової звітності - Аудит - Реферати - Каталог статей

При аналізі фінансового стану застосовуються такі загальноприйняті методи, як: 1. Аналіз за допомогою коефіцієнтів. 2. Аналіз на підставі результатів попередніх років. 3. Аналіз на підставі даних галузевих показ-ників. Розглядаючи запропоновану тему, у цій і по-дальших консультаціях ми приділимо увагу кож-ному з названих методів. Отже, Аналіз за допомогою коефіцієнтів Цей метод дозволяє вивчити такі важливі ас-пекти фінансового стану і результатів діяльності підприємства, як: ліквідність, довгострокова платоспроможність, рентабельність, становище на ринку цінних паперів. Метод заснований на оцінці перелічених аспектів, яку здійснюють за допомо-гою фінансових коефіцієнтів, розрахованих на підставі даних, які наведені у формах фінансової звітності. Узагальнену інформацію про коефіцієнти, які найчастіше розраховуються при аналізі вищезга-даних аспектів, можна подати у вигляді схеми: Оцінка ліквідності підприємства Ліквідність означає здатність перетворити ак-тив на гроші швидко і без втрат його ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують його здатність своєчасно і в повному обсязі по-гасити поточні зобов'язання - короткострокову кредиторську заборгованість. При оцінці ліквідності розраховують: 1. Коефіцієнт поточної ліквідності 2. Коефіцієнт швидкої ліквідності 3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності 4. Коефіцієнт обіговості запасів 5. Коефіцієнт обіговості дебіторської забор-гованості 6. Коефіцієнт обіговості кредиторської забор-гованості Перші три коефіцієнти, які розраховуються на підставі даних форми №1 "Баланс" шляхом порівняння поточних активів і поточних зобов'язань підприємства, характеризують достатність поточ-них активів для погашення боргів протягом року. Четвертий, п'ятий і шостий коефіцієнти розрахо-вуються на підставі форми № 1 "Баланс" і форми № 2 "Звіт про фінансові результати". Ці коефі-цієнти дозволяють оцінити ефективність викори-стання активів. Розглянемо склад поточних активів і поточних зобов'язань. Поточні активи - це активи, які постійно обер-таються у процесі господарської діяльності підприємства. До поточних активів відносяться: 1. Оборотні активи Згідно з П(С)БО 2 "Ба-ланс" оборотні активи - це грошові кошти та їх еквіваленти, не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації або спожи-вання протягом операційного циклу або протя-гом 12 місяців з дати балансу. Облік цих активів відповідно до Інструкції № 291 ведеться на ра-хунках класу 2 "Запаси" і класу 3 "Засоби, розрахунки та інші активи". У Балансі вони відобра-жаються в рядках 100 - 260 розділу II Активу. 2. Витрати майбутніх періодів. Віднесення витрат майбутніх періодів до поточних активів пояснюється таким незважаючи на те що це витрати, оплачені наперед, тобто здійснені за-ради отримання прибутку, очікуваного в майбутньому, цілком імовірно, що частина цього при-бутку може бути отримана протягом одного року або операційного циклу підприємства Таким чи-ном, витрати майбутніх періодів зберігають гро-шові кошти підприємства. Згідно з вимогою пункту 13 МСБО 13 "Подан-ня поточних активів і поточних зобов'язань" се-ред статей, що включаються до складу поточних активів, повинні бути витрати майбутніх періодів, які, як очікується, будуть повністю використані (списані) протягом одного року починаючи з дати балансу. Відповідно до Інструкції № 291 витрати май-бутніх періодів ураховуються на однойменному рахунку 39 і згідно з П(С)БО 2 відображаються в розділі III Активу Балансу, у рядку 270. Прикла-дом таких витрат є витрати, пов'язані з підготов-чими роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв і агрегатів, опла-чені авансом орендні платежі, оплата страхового поліса, передплата на газети, журнали, періодичні і довідкові видання та ін. Отже, у рядку 270 Балансу у складі витрат майбутніх періодів ураховуються витрати, які підлягають списанню як протягом 12 місяців з дати балансу, так і в більш пізній час. Доречно нагадати, що статті Балансу, які вклю-чають активи або зобов'язання, що підлягають використанню (погашенню) як протягом періоду менше 12 місяців з дати балансу, так і у більш тривалий період часу, повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності в тій їх частині, яка буде використана (погашена) протягом тер-міну, що перевищує 12 місяців з дати балансу. Таким чином, інформацію про витрати май-бутніх періодів, які підлягають списанню протя-гом 12 місяців з дати балансу, можна отримати, використовуючи дані рядка 270 Балансу і при-міток до звітів. У табл. 1 на підставі фрагмента Балансу зроб-лений розрахунок поточних активів (цифри умовні). Таблиця 1 № п/п \| Найменування активів \| Облік на рахунках згідно з інструкцією №291 \| Відображення в Балансі згідно з П(С)БО 2 \| Значення показника, грн. 1 \| 2 \| 3 \| 4 \| 5 ІІ. Оборотні активи 1 \| Запаси \| Рахунки класу 2 "Запаси” \| Ряд. 100-140 \| 1160,0 2 \| Векселі отримані \| Рахунок 34 "Короткострокові векселі отримані” \| Ряд. 150 \| 400,0 3 \| Дебіторська заборгованість за товари \| Рахунок 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками” \| Ряд. 160-162 \| 500,0 4 \| Дебіторська заборгованість за розрахунками \| Рахунок 37 "Розрахунки з різними дебіторами” \| Ряд. 170-200 \| 300,0 5 \| Інша поточна дебіторська заборгованість \| Субрахунок 377 "Розрахунки з іншими дебіторами” \| Ряд. 210 \| 200,0 6 \| Поточні фінансові інвестиції \| Рахунок 35 "Поточні фінансові інвестиції” \| Ряд. 220 \| 120,0 7 \| Грошові кошти та їх еквіваленти \| Рахунок 30 "Каса”, рахунок 31 "Рахунки в банках”, рахунок 33 "Інші засоби” \| Ряд. 230, 240 \| 800,0 8 \| Інші оборотні активи \| - \| 100,0 9 \| Усього за розділом ІІ \| Ряд. 260 \| 3580,0 10 \| ІІІ. Витрати майбутніх періодів \| Ряд. 270 \| 300,0* 11 \| Разом поточних активів (3580,0+300,0-180,0) \| - \| 3700,0 Витрати майбутніх періодів, які будуть через 12 місяців з дати балансу, становлять 180,0 грн. (ця інформація вказана у примітках до фінансової звітності). Поточні зобов'язання згідно з П(С)БО 2 "Ба-ланс" - це зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати балансу Вони відоб-ражаються в розділі IV Пасиву Балансу. Також до поточних зобов'язань слід віднести ту частину доходів майбутніх періодів, погашення яких очікується протягом 12 місяців з дати ба-лансу. Ця вимога міститься у пункті 15 МСБО 13 "Подання поточних активів і поточних зобов'я-зань". Ця стаття аналогічна статті "Витрати май-бутніх періодів" і повинна бути розкрита у при-мітках до фінансової звітності. Відповідно до Інструкції № 291 поточні зобо-в'язання враховуються на рахунках однойменного класу 6. У табл. 2 на підставі фрагмента Балансу зроб-лений розрахунок поточних зобов'язань (цифри умовні). Таблиця 2 № п/п \| Найменування поточних зобов’язань \| Відображення в Балансі згідно – П(С)БО 2 \| Значення показника, грн. 1 \| Усього за розділом ІV (поточні зобов’язання) \| стор. 620 \| 1600,0 2 \| V. Доходи майбутніх періодів \| стор. 630 \| 500,0 3 \| Разом поточних зобов’язань (1600,0+500,0-200,0) \| 1900,0 Доходи майбутніх періодів, які будуть погашені через 12 місяців з дати балансу, становлять 200,0 грн. (ця інформація вказана у примітках до фінансової звітності). Тепер, ураховуючи вищевикладене, шляхом порівняння поточних активів і поточних зобов'я-зань розрахуємо перші три з вищеперелічених коефіцієнтів ліквідності. 1. Коефіцієнт поточної ліквідності. Логіка обчислення даного показника полягає в тому, що підприємство погашає поточні (короткострокові) зобов'язання за рахунок поточних активів. Інші назви цього коефіцієнта - коефіцієнт загальної ліквідності, коефіцієнт покриття. Він дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гри-вень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'я-зання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує. Коефіцієнт розраховується за формулою Оборотні активи (ряд.260) + Витрати майбутніх періодів (ряд.270) Коеф. поточної = ліквідності Поточні зобов’язання (ряд.620) + Доходи майбутніх періодів (ряд.630) ** Коефіцієнт покриття, який дорівнює 2 або 2 : 1, свідчить про сприятливий стан ліквідності активів підприємства. Такий підхід пояснюється практикою, що склалася, згідно з якою при ліквідації активів їх продажна ціна на аукціоні становить приблизно половину їх ринкової вар-тості. Іншими словами, якщо вартість активів знизиться наполовину, виручки, що залишилася, буде досить для погашення поточної заборгова-ності в тому випадку, якщо до ліквідації коефіцієнт дорівнював 2 : 1. Зазначимо, що в Україні розроблені методики аналізу фінансового стану підприємства Мето-дика № 81, Методика № 22, Положення № 323. Згідно з Методикою № 81 і Методикою № 22: значення коефіцієнта покриття у межах 1 -1,5 свідчить про те, що підприємство своє-часно погашає борги; критичне значення коефіцієнта покриття прийняте рівним 1; при значенні коефіцієнта покриття менше 1 підприємство має неліквідний баланс. Звертаємо увагу на те, що в даних методиках при розрахунку коефіцієнта покриття у складі по-точних активів не враховуються витрати майбутніх періодів. У Положенні № 323 як орієнтовне значення коефіцієнта покриття наведене його теоретичне значення, яке повинне бути не меншим 2,0 - 2,5. Розрахуємо коефіцієнт покриття, використову-ючи дані таблиць 1 і 2: 1) визначимо коефіцієнт покриття 3700,0 : 1900,0 = 1,95. Запишемо цей коефіцієнт як співвідношення 1,95 : 1. Це означає, що на кожну гривню поточних зобов'язань (боргів) підприємство має 1,95 грн поточ-них активів; 2) визначимо, на скільки підприємство може зменшити вартість поточних активів (3700,0 грн.) при їх продажу з тим, щоб отриманої суми було досить для погашен-ня поточних зобов'язань (1900,0 грн ). Для цього: визначимо питому частину заборгованості [(1 900,0 * 3 700,0) х 100 = 51 %], від загальної суми наявних поточних активів (оборотних коштів) (3700,0), прийнятої за 100 %, віднімемо питому частину заборго-ваності. 100 % - 51 % = 49 % Отже, при ліквідації поточних активів їх вартість може бути зменшена на 49 %, що не перешкодить підприємству повернути борги кре-диторам. Звертаємо увагу на те, що за нормальних обставин підприємство ніколи не ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт поточної ліквід-ності не є абсолютним показником спроможності повернути борги, оскільки він характеризує лише наявність оборотних активів, а не їх якість. 2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (інше най-менування цього коефіцієнта - коефіцієнт "лак-мусового папірця'.). На відміну від попереднього він ураховує якість оборотних активів і є більш суворим показником ліквідності, оскільки при його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються). "Швид-кий" коефіцієнт розраховується за такою фор-мулою: Оборотні активи (ряд.260) – Запаси (ряд.100-140) + Витрати майбутніх періодів (ряд.270)* Коеф. швидкої = ліквідності Поточні зобов’язання (ряд.620) + Доходи майбутніх періодів (ряд.630) У літературі наводиться орієнтовне нижнє зна-чення цього коефіцієнта, що дорівнює 1. Однак ця оцінка носить умовний характер. Якщо, на-приклад, коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 0,5 (менше 1), то це означає, що на кожну 1 гривню поточної заборгованості підприємство має лише 50коп. ліквідних активів. Це є низьким показником за мірками більшості галузей. Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт невисокий, оскільки більша частина грошових коштів укладе-на в запаси. Використовуючи дані таблиць 1 і 2, розраху-ємо цей коефіцієнт. Коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює: (3700,0 - 1 160,0) / 1 900,0 = 1,33. 3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності пока-зує, яка частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. Кое-фіцієнт розраховується за формулою: Грошові кошти та їх еквіваленти (ряд.230 + ряд.240) Коеф. абсолютної = ліквідності Поточні зобов’язання (ряд.620) + Доходи майбутніх періодів (ряд.630) * Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, яка буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу. ** Доходи майбутніх періодів включаються до складу поточних зобов'язань у тій частині, яка буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Зазначимо, що в Положенні № 323 як орієн-товне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності наведене його теоретичне значення, яке не по-винне бути меншим 0,2 - 0,25. Використовуючи дані таблиць 1 і 2, розраху-ємо цей коефіцієнт. Коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює 800,0 : 1 900,0 = 0,42 Отже, ми розглянули три коефіцієнти: ко-ефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покрит-тя), коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності, які характеризують достатність поточних активів для погашення поточ-них зобов'язань підприємства. Зазначимо, що ліквідність підприємства також можна охарактеризувати такими показниками, як обіговість запасів, обіговість дебіторської заборгованості, обіговість кредиторської заборгова-ності. Аналіз цих показників дозволить оцінити ефективність використання таких активів, як за-паси і дебіторська заборгованість. За допомогою коефіцієнта обіговості кредиторської заборгова-ності аналізується період часу, протягом якого підприємство погашає кредиторську заборго-ваність, що також характеризує платоспроможність підприємства. Перелік документів 1. Г(С)БО 2 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, зі змінами і доповненнями. 2. Інструкція № 291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291. 3. Положення № 323 - Положення про порядок фор-мування і використання резерву для відшкодування можливих збитків за кредитними операціями комерцій-них банків, затверджене постановою Правління Націо-нального банку України від 29.09.97 р. № 323, у ре-дакції постанови Правління Національного банку Украї-ни від 27.03.98 р. № 122. 4. МСБО 13 "Подання поточних активів і поточних зобов'язань" - Міжнародні стандарти бухгалтерсько-го обліку 1997: Пер. з англ./ Наук. ред. канд. екон. наук С. Ф. Голов. - К.: ФПБАУ, 1997. 5. Методика № 22 - Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств і організацій від 23.02.98 р. № 22. 6. Методика № 81 - Методика проведення поглибле-ного аналізу фінансово-господарського стану неплато-спроможних підприємств і організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств і організацій від 27.06,97 р. № 81. Складність і неоднозначність вітчизняного по-даткового законодавства дозволяє інколи вияви-ти в його тенетах абсолютно несподівані речі. Справді глибокий і невичерпний Закон про прибуток, який протягом ось уже трьох років відкриває всі нові й нові аспекти оподаткування здавалося б тривіальних господарських операцій? Навряд чи можна знайти в Україні підприєм-ство, яке ніколи б не давало або не брало гро-шей у борг. Іноді це банківський кредит, часті-ше - безвідсоткова позика, отримана у більш успішних колег. Або позичка, видана працівникам. Або поворотна фінансова допомога засновника своєму підприємству. Або ще щось подібне... Назв маса, але незалежно від форми суть цих операцій одна й та ж. З однією лише невеликою різницею, яка випливає з того, що банки та інші кредитно-фінансові установи дають гроші під відсоток, а в інших випадках договір позики є безоплатним і не передбачає нарахування від-сотків. На думку ДПАУ, поворотна фінансова допомо-га, отримана від осіб, які не мають статусу банку або небанківської фінансової установи, підлягає включенню до складу валових доходів підприєм-ства в момент отримання без подальшого вклю-чення до валових витрат при її поверненні (див., Чистий прибуток до оподаткування (ряд.170. ф.№2) + Втрати на виплату відсотків (ряд.140. ф.№2) Коефіцієнт забезпеченості = за кредитами Втрати на виплату відсотків (ряд.140. ф.№2) Зменшення значення коефіцієнта порівняно з аналогічним коефіцієнтом попереднього періоду свідчить про збільшення витрат підприємства на виплату відсотків за кредит. Завершуючи цей аспект аналізу, зазначимо, що на величину наведених коефіцієнтів впливає багато чинників: галузева приналежність підприє-мства, принципи кредитування, структура джерел коштів, що склалася, репутація підприємства та ін. Тому прийнятність значень цих коефіцієнтів, оцінка їх динаміки можуть бути встановлені тільки в результаті тимчасових порівнянь за групами споріднених підприємств. Можна сформулювати правило, яке застосов-не для підприємств будь-яких типів: кредитори (постачальники сировини, матеріалів, банки, що надають кредити, інші контрагенти) віддають пе-ревагу підприємствам із значною часткою влас-ного капіталу, з високим ступенем фінансової автономності, оскільки таке підприємство з більшою імовірністю зможе погасити борги за рахунок власних коштів. Власники ж підприєм-ства (акціонери, інвестори, інші особи, які зро-били внесок до статутного капіталу) віддають перевагу розумному зростанню динаміки частки позикових коштів. Перелік документів 1. П(С)БО 2 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, зі змінами і доповненнями. 2. П(С)БО 5 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал", затверджене нака-зом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87. 3. Інструкція № 291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291. 4. Методика № 22 Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.98 р. № 22. 5. Методика № 81 - Методика проведення поглибле-ного аналізу фінансово-господарського стану плато-спроможності підприємств та організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 27.06.97 р. № 81. 6. Нідлз Б., Андерсон X., Колдуел Д Принципи бух-галтерського обліку. М.: ФіС, 1995. 14 вересня, четвер Закінчується термін сплати: збору на розвиток виноградарства, садівниц-тва і хмелярства за серпень 2000 року; вартості торговельного патенту на здійснення торговельної діяльності або надання побуто-вих послуг за жовтень 2000 року; вартості торговельного патенту на здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями або з надання послуг у сфері грального бізнесу за IV квартал 2000 року; вартості спеціального торговельного патенту за жовтень 2000 року для суб'єктів підприємниць-кої діяльності, що здійснюють свою діяльність на умовах придбання спеціального торговельно-го патенту; земельного податку та орендної плати за зе-мельні ділянки, що знаходяться в державній та комунальній власності, за серпень 2000 року, платниками (крім громадян і виробників сільськогосподарської та рибної продукції). Закінчується термін подання: звіту про обсяг продажу ввезених (імпортова-них) підакцизних товарів (продукції) і розміри отриманих з покупців і перерахованих до бюд-жету сум акцизного збору за серпень 2000 року; звіту про обсяг переданих товарів, увезених (імпортованих) в інтересах інших суб'єктів підприємницької діяльності, та утриману суму акцизного збору за серпень 2000 року. Розглянемо коефіцієнти, які можна використа-ти при аналізі довгострокової платоспроможності підприємства: 1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу. 2. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу. 3. Співвідношення позикового капіталу і влас-ного. 4. Коефіцієнт забезпеченості за кредитами. 1. Коефіцієнт концентрації власного капі-талу (інша назва цього коефіцієнта - коефіцієнт автономії, коефіцієнт незалежності). Він визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок викорис-тання власних коштів, незалежність його функ-ціонування від залучення позикових коштів. Роз-раховується за формулою: Власний капітал (ряд.380. ф.№1) Коефіцієнт концентрації = власного капіталу Активи підприємства (ряд.080 + ряд.260. + ряд.270. ф.№1) Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більш фінансове стійке, стабільне і незалежне від кредиторів підприємство. Якщо його значення дорівнює 1 (або 100 %), це означає, що власни-ки повністю фінансують своє підприємство. Згідно з Методиками № 81 і № 22 підприєм-ство вважається фінансове стійким за умови, що частина власного капіталу в загальній сумі його фінансових ресурсів становить не менше 50 %. Хочемо звернути увагу також на П(С)БО 5, відповідно до якого заповнюється форма фінан-сової звітності "Звіт про власний капітал". Метою складання Звіту є розкриття інформації про зміни, що відбулися у складі власного капіталу підприє-мства протягом звітного року. У зв'язку із цим дані, наведені у Звіті, можна використовувати для аналізу динаміки структури власного капіталу. 2. Коефіцієнт концентрації позикового ка-піталу. Є доповненням до попереднього коефі-цієнта - їх сума дорівнює 1 (або 100 %). Ко-ефіцієнт характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприє-мства. Розраховується за формулою: Позиковий капітал (ряд.430 + ряд.480 + ряд.620 + ряд.630 ф.№1) Коефіцієнт концентрації = позикового капіталу Активи підприємства (ряд.080 + ряд.260. + ряд.270. ф.№1) Чим нижчий цей показник, тим менша забор-гованість підприємства, тим стійкіший його стан. Зростання цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових коштів у фінансу-ванні підприємства. Зазначимо, що з приводу залучення позико-вих коштів у зарубіжній практиці існують різні, часом суперечливі, точки зору. На Заході поширена думка, що частка власно-го капіталу повинна бути досить велика - 0,6 (або 60 %). Навпаки, багатьом японським компаніям властиве прагнення до збільшення частки пози-кового капіталу - до 80 %. Такий підхід до співвідношення власного і позикового капіталу можна пояснити різною при-родою інвестиційних потоків. У США основний потік інвестицій надходить від населення, у Японії - від банків. Тому для японської компанії високе значення коефіцієнта концентрації позикового капіталу свідчить про високий ступінь довіри до корпорації з боку банків, а отже, про її фінансову надійність. На-впаки, низьке значення цього коефіцієнта свідчить про нездатність отримати кредити в банку, що є певним застереженням інвесторам і кредиторам. 3. Коефіцієнт співвідношення позикового капіталу і власного (інша назва цього коефіцієн-та - коефіцієнт важеля). Як і вищеперелічені по-казники, цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Розра-ховується за формулою: Позиковий капітал (ряд.430 + ряд.480 + ряд.620 + ряд.630 ф.№1) Коефіцієнт співвідношення = позикового капіталу і власного Власний капітал (ряд. 380. ф.№1) Коефіцієнт має досить просту інтерпретацію: його значення, що дорівнює, наприклад 0,3, оз-начає, що на кожну 1 грн. власних коштів, вкла-дених в активи підприємства, припадає ЗО коп. позикових коштів. Зростання показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто про деяке зни-ження фінансової стійкості, і навпаки. 4. Коефіцієнт забезпеченості за кредита-ми (інша назва цього коефіцієнта - коефіцієнт покриття відсотка). За його допомогою оцінюєть-ся потенційна можливість підприємства погасити позику. Коефіцієнт показує ступінь захищеності кредиторів від несплати відсоткових платежів. Розраховується діленням суми чистого прибутку до оподаткування і витрат на виплату відсотків на величину витрат на виплату відсотків. У попередніх публікаціях ми проаналізували такий аспект фінансового стану підприємства, як ліквідність. При цьому були розраховані коефі-цієнти поточної, швидкої, абсолютної ліквідності. Як початкові величини використовувалися поточні активи та поточні зобов'язання і розраховувало-ся співвідношення між ними. Зазначимо, що деякі аналітики для оцінки платоспроможності і фінансової стійкості розра-ховують не тільки співвідношення між поточними активами та поточними зобов'язаннями, але й визначають також їх різницю. Різниця між поточними активами та поточними зобов'язаннями становить чистий робочий капі-тал підприємства (Рк), який також можна викори-стовувати як ступінь платоспроможності та фінан-сової стійкості підприємства. Наявність чистого робочого капіталу свідчить про те, що підприєм-ство здатне не тільки сплатити поточні борги, але й має у своєму розпорядженні фінансові ресурси для розширення діяльності та здійснен-ня інвестицій. Наведемо формулу визначення чистого робочого капіталу, який розраховується на підставі даних Балансу (форма № 1): Рк = [Оборотні активи (ряд.260) + Витрати майбутніх періодів (ряд.270] - [Поточні зобов'язання (ряд.620) + Доходи майбутніх періодів (ряд. 630)]. Витрати майбутніх періодів включаються до складу поточних активів у тій частині, що буде використана (списана) протягом 12 місяців з дати балансу. ** Доходи майбутніх періодів включаються до складу поточних зобов'язань у тій частині, що буде погашена протягом 12 місяців з дати балансу. Оптимальний розмір чистого робочого капіта-лу залежить від сфери діяльності, обсягу реалі-зації, кон'юнктури ринку. Для оцінки достатності чистого робочого капіталу можна провести його порівняння з аналогічним показником інших підприємств. Отже, ми розглянули такий аспект фінансово-го стану підприємства, як ліквідність. Нагадаємо, що оцінка ліквідності дозволить визначити, чи зможе підприємство в термін погасити поточні (короткострокові) зобов'язання. Але, як відомо, крім поточних зобов'язань у підприємства є також і довгострокові зобов'я-зання, термін погашення яких становить більше 12 місяців з дати балансу. Виходячи із цього, розглянемо коефіцієнти, за допомогою яких аналізується можливість погашен-ня довгострокових зобов'язань та оцінюється здатність підприємства функціонувати тривалий період часу.
1 2 3 4 5 Категория: Аудит \| Добавил: Professor (06.06.2012)
Просмотров: 634 \| Комментарии: 1 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: