Реферат на темy Колiзей - Архітектура - Реферати - Каталог статей

КОЛІЗЕЙ (Colosseum) – грандіозний амфітеатр, зведений у Древньому Римі в епоху Флавіїв. Слово «амфітеатр» складається з двох грецьких слів – «подвійний театр» чи «театр по обидва боки». Назва Колізей, по одній версії, походить від перекрученого в середні століття латинського слова «соlоssеuм» (колосальний). По іншій, від назви гігантської бронзової статуї Колос Нерона, що стояв недалеко від амфітеатру. В античному Римі Колізей називали амфітеатр Флавіїв. Він був закладений у 75 імператором Веспасіаном Флавієм (9–79) і в 80 відкритий його сином Титом (роки правління 79–81). Торжества з нагоди відкриття продовжувалися сто днів. Роботи з архітектурного оформлення продовжувалися і пізніше. Колізей розташований у долині між пагорбами Есквіліном, Палатіном, Целієм, на місці штучного озера, створеного в резиденції імператора Нерона (37–68), що було осушено для будівництва амфітеатру. Три століття Колізей служило для пристрою боїв гладіаторів (заборонені в 404–405), для цькування звірів (продовжувалися до 526), для морських боїв, для яких арена заливалася водою. У 11–12 ст. Колізей стає феодальним замком-міцністю. Із середини 14 в. тут поселяються релігійні братерства (на арені споруджується церква), Мільйони туристів щороку приїжджають у Рим, щоб насолодитися творами мистецтва, архітектури й історії. Рим з'єднує в собі риси древнього міста і гучної сучасної європейської столиці. Його церкви, фонтани, палаци, храми, руїни древніх будівель не можуть не захоплювати. Усі визначні пам'ятки Рима краще обходити пішки, щоб перейнятися неповторним духом «вічного міста». Історичний центр Рима досить невеликий, він займає простір від ріки Тибр на заході до вокзалу Терміні на сході, тут знаходяться Римський Форум, Колізей, Пантеон, фонтан Треви, Іспанські сходи, базиліка Св. Петра і Ватикан. Символ слави Вічного міста – Колізей, що вважається самим знаменитим пам'ятником Італії. Будівництво Колізею почалося в 72 р. н.е. Цей величезний амфітеатр розташовував місцями більш ніж на 80 000 тисяч глядачів. Спочатку він називався Амфітеатр Флавієв, його будівництво почав Веспасіан з роду Флавіїв у 72 р. н.е., а добудував його син - Тит у 80 р. Відкриття Колізею святкувалося 100 днів. Колізей найбільший амфітеатр у світі, висотою 50 м, 3 яруси, у кожнім з який по 80 арок і розрахований на 50 000 глядацьких місць і має 4 головних входи. Глядачі дивилися в Колізеї криваві шоу з дикими тваринами і гладіаторами, під час зображення морських боїв арену заповнювали водою. Імператор Коммодус під час представлень був одягнений у шкіру лева, зображуючи Геракла. Колізей у первісному виді проіснував до 8 в., коли Папа Павло III дозволив використовувати своєму племіннику камені Колізею для будівництва власного палацу. Його дозвіл дозволяв Кардиналу протягом 12 годин вивезти стільки каменів, скільки він зможе. Таким чином, Колізей був збережений для нащадків. Він вибудований на місці зруйнованого 3олотого будинку Нерона і належав до нового архітектурного типу будинків. У Греції колись були тільки театри, що влаштовували на природних схилах пагорбів і полів. Римський Колізей являв собою величезну чашу зі східчастими рядами сидінь, (замкнуту зовні кільцевий еліпсовидною стіною. В амфітеатрах давали різні вистави: морські бої (навмахії), бої людей з екзотичними звірами, бої гладіаторів. У сонячні дні над Колізеєм натягали величезний парусиновий навіс — велум, чи веларій. Колізей — найбільший амфітеатр античної епохи. Він уміщав біля п'ятдесятьох тисяч глядачів. Могутні стіни Колізею (висота 48,5 м) розділені на чотири яруси суцільними аркадами, у нижньому поверсі вони служили для входу і виходу. У плані Колізей представляє еліпс (156Х198 м); центр його композиції — нині зруйнована арена, оточена східчастими лавами для глядачів. Еліпс найбільше повно відповідав вимогам динаміки видовищ, що розгортаються — гладіаторських боїв. Він давав можливість максимально активізувати глядача, наблизити місця привілейованої публіки до арени; опускаючись лійкою місця розділялися відповідно до суспільного рангу глядачів. Усередині йшли чотири яруси сидінь, яким зовні відповідали три яруси аркад: дорична, іонічна і корінфська. Четвертий ярус був глухим, з корінфськими пілястрами — плоскими виступами на стіні. Пілястри, що членують стіну, корінфського ордера не порушують моноліт будинку, виложенного із сірого травертину. Зовнішній вигляд Колізею з його могутнім пружним овалом виконаний суворої енергії. Це відчуття створюється не тільки величезними масштабами будинку, але й узагальненням основних форм, урочистою міццю простих ритмів. Усередині Колізей дуже конструктивний і органічний, доцільність сполучається в ньому з мистецтвом: він втілює образ світу і принципи життя, що сформувалися в римлян до I ст. н.е. Проводяться релігійні представлення – містерії, заборонені в середині 16 ст. Будинок Колізею руйнувалися: часті землетруси, пожежі, варварське відношення людей. В епоху середніх століть він використовувалася як каменоломня: кам'яні блоки брали для будівель палаців і церков – це був період найбільших руйнувань. Вже в античні часи Колізей неодноразово відновлювався, реконструювався. Лише з початку 19 в. стали цілеспрямовано займатися збереженням пам'ятника і проводити археологічні розкопки. Колізей – будівля у виді еліпса: довжина 188 м, ширина 156 м, висота 48,5 м. Середня частина будинку, арена (від лат. «arena» – «пісок»), покрита піском і, що призначалася для гладіаторських боїв, цькування тварин, за формою являла собою еліпс (довжина 86 м, ширина 54 м). Розміри арени дозволяли боротися на ній одночасно 3000 парам гладіаторів. До неї примикав чотирьохметровий подій, що служив огорожею під час «навмахій», «морських боїв», коли арена заливалася водою. Арену обрамляли поступово підвищуються місця для глядачів, розташовані 4 ярусами. На першому ярусі розташовувалися місця для почесних глядачів, вище знаходилися 20 мармурових рядів для офіційних гостей, вершників. За вузьким проходом випливало ще 20 мармурових рядів, а далі знаходилася колонада, за якої був ярус з дерев'яними лавами для простих людей. Розподіл місць вироблялося строго відповідно до соціальної приналежності громадян (чим нижче положення, тим вище знаходилося місце). Місткість Колізею – 50 000 місць. З зовнішньої сторони Колізей – четирехъярусний будинок. Перші три яруси утворювали аркади по 80 арок, що спиралися на могутні стовпи в 2,4 м шириною. Арки були прикрашені приставними напівколонами з антаблементом. На першому ярусі – тосканський ордер, на другому – іонічний, на третьому – корінфський. Арки другого і третього ярусу були прикрашені статуями, що стояли в них, (не збереглися). Верхній поверх являв собою високу стіну, що була декорована 80 пілястрами, що знаходилися над колонами, корінфського ордера. Між ними розташовувалися квадратні вікна, і містилися по трьох кронштейна, що служили опорами для щогл. На них натягали тент від сонця (веларій), що створював тінь над трибунами й ареною. Останній поверх був прикрашений бронзовими щитами (не збереглися). Зовнішні частини Колізею були споруджені з травертину, внутрішні – з туфу, цегли, мармуру, бетону і дерева. При будівництві Колізею ретельно притерті камені минулого покладені без розчину і скріплені між собою залізними скобами, велику частину яких виламали в часи середньовіччя. 80 арок нижнього ярусу (вони були пронумеровані) служили для входу і виходу глядачів, тобто на кожен вхід приходилося по 600 глядачів. Пройшовши через арки нижнього ярусу, люди попадали в склепінні галереї, що йдуть паралельно зовнішній стіні. Такої ж галереї в другому і третьому ярусі використовувалися, як місця для відпочинку. Сходи, що знаходяться усередині будинку, забезпечували глядачам швидкий вхід усередину. Під ареною знаходилися складні інженерні спорудження, водопровід, конструкції для механічних пристроїв (піднімальні механізми, що доставляють гладіаторів і звірів наверх), клітки для тварин, склади для зброї, приміщення для декорацій, кімнати гладіаторів. Арена сучасного Колізею позбавлена покриття, тому зараз можна бачити колись сховані приміщення. Колізей – видатний пам'ятник архітектури Древнього Рима, самий великий амфітеатр античного світу, символ величі і могутності імператорського Рима. Список літератури 1. Енциклопедія. Том VII. Мистецтво. Том I. - М. 1998 р. 2. Історія закордонного мистецтва. Підручник. - М., 1984 р. 3. Історія мистецтва закордонних країн. Том I. - М., 1982 р. 4. Мистецтво. Книга для читання по історії живопису, скульптури, архітектури. - М., 1991р. 5. Н.А. Дмитрієва, Л.І. Акінова. Античне мистецтво: нариси. - М., 1988 р. КОЛІЗЕЙ (Colosseum) – грандіозний амфітеатр, зведений у Древньому Римі в епоху Флавиев. Слово «амфітеатр» складається з двох грецьких слів – «подвійний театр» чи «театр по обидва боки». Назва Колізей, по одній версії, походить від перекрученого в середні століття латинського слова «соlоssеuм» (колосальний). По іншій, від назви гігантської бронзової статуї Колос Нерона, що стояв недалеко від амфітеатру. В античному Римі Колізей називали амфітеатр Флавиев. Він був закладений у 75 імператором Веспасианом Флавієм (9–79) і в 80 відкритий його сином Титом (роки правління 79–81). Торжества з нагоди відкриття продовжувалися сто днів. Роботи з архітектурного оформлення продовжувалися і пізніше. Колізей розташований у долині між пагорбами Эсквилином, Палатином, Целием, на місці штучного озера, створеного в резиденції імператора Нерона (37–68), що було осушено для будівництва амфітеатру. Три століття Колізей служило для пристрою боїв гладіаторів (заборонені в 404–405), для цькування звірів (продовжувалися до 526), для морських боїв, для яких арена заливалася водою. У 11–12 вв. Колізей стає феодальним замком-міцністю. Із середини 14 в. тут поселяються релігійні братерства (на арені споруджується церква), проводяться релігійні представлення – містерії, заборонені в середині 16 в. Будинок Колізею руйнувалися: часті землетруси, пожежі, варварське відношення людей. В епоху середніх століть він використовувалася як каменоломня: кам'яні блоки брали для будівель палаців і церков – це був період найбільших руйнувань. Вже в античні часи Колізей неодноразово відновлювався, реконструювався. Лише з початку 19 в. стали цілеспрямовано займатися збереженням пам'ятника і проводити археологічні розкопки. Колізей – будівля у виді еліпса: довжина 188 м, ширина 156 м, висота 48,5 м. Середня частина будинку, арена (від лат. «arena» – «пісок»), покрита піском і, що призначалася для гладіаторських боїв, цькування тварин, за формою являла собою еліпс (довжина 86 м, ширина 54 м). Розміри арени дозволяли боротися на ній одночасно 3000 пара гладіаторів. До неї примикав четырехметровый подій, що служив огорожею під час «навмахий», «морських боїв», коли арена заливалася водою. Арену обрамляли поступово підвищуються місця для глядачів, розташовані 4 ярусами. На першому ярусі розташовувалися місця для почесних глядачів, вище знаходилися 20 мармурових рядів для офіційних гостей, вершників. За вузьким проходом випливало ще 20 мармурових рядів, а далі знаходилася колонада, за якої був ярус з дерев'яними лавами для простих людей. Розподіл місць вироблялося строго відповідно до соціальної приналежності громадян (чим нижче положення, тим вище знаходилося місце). Місткість Колізею – 50 000 місць. З зовнішньої сторони Колізей – четырехъярусное будинок. Перші три яруси утворювали аркади по 80 арок, що спиралися на могутні стовпи в 2,4 м шириною. Арки були прикрашені приставними напівколонами з антаблементом. На першому ярусі – тосканский ордер, на другому – іонічний, на третьому – коринфский. Арки другого і третього ярусу були прикрашені статуями, що стояли в них, (не збереглися). Верхній поверх являв собою високу стіну, що була декорована 80 пілястрами, що знаходилися над колонами, коринфского ордера. Між ними розташовувалися квадратні вікна, і містилися по трьох кронштейна, що служили опорами для щогл. На них натягали тент від сонця (веларий), що створював тінь над трибунами й ареною. Останній поверх був прикрашений бронзовими щитами (не збереглися). Зовнішні частини Колізею були споруджені з травертину, внутрішні – з туфу, цегли, мармуру, бетону і дерева. При будівництві Колізею ретельно притерті камені минулого покладені без розчину і скріплені між собою залізними скобами, велику частину яких виламали в часи середньовіччя. 80 арок нижнього ярусу (вони були пронумеровані) служили для входу і виходу глядачів, тобто на кожен вхід приходилося по 600 глядачів. Пройшовши через арки нижнього ярусу, люди попадали в склепінні галереї, що йдуть паралельно зовнішній стіні. Такої ж галереї в другому і третьому ярусі використовувалися, як місця для відпочинку. Сходи, що знаходяться усередині будинку, забезпечували глядачам швидкий вхід усередину. Під ареною знаходилися складні інженерні спорудження, водопровід, конструкції для механічних пристроїв (піднімальні механізми, що доставляють гладіаторів і звірів наверх), клітки для тварин, склади для зброї, приміщення для декорацій, кімнати гладіаторів. Арена сучасного Колізею позбавлена покриття, тому зараз можна бачити колись сховані приміщення. Колізей – видатний пам'ятник архітектури Древнього Рима, самий великий амфітеатр античного світу, символ величі і могутності імператорського Рима.
1 2 3 4 5 Категория: Архітектура \| Добавил: Professor (29.05.2012)
Просмотров: 759 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: