Реферат на тему Найвідоміші архітектори України та їх творіння - Архітектура - Реферати - Каталог статей

Українська земля славить своїми визначними людьми. Окрім історичних персон, митців, літераторів, політиків є і були в Україні визначні представники архітектурної справи. Можна окремо по кожному з них писати реферат чи дослідницьку роботу. Але в цій роботі ціль інша – ознайомити з усіма найвідомішими і найславетнішими архітекторами України. Також пропонуємо одразу й перелік їх найвизначніших споруд. АБТ Карл Карлович (1875 - ?) - архітектор. Закінчив Петербурзький Інститут цивільних інженерів і отримав відповідне звання. Працював в Одесі з 1906 р. на посаді помічником міського інженера, завідував ремонтними роботами. Добудував споруду цирку Санценбахера на вул. Коблевській № 25 (1899 р., співавтор Л. Влодек, первісно 1894 р. інж. А. Гельфанд, архіт. А. Шейнс). Ймовірно, автор низки пивоварних заводів - на Пролетарському бульварі № 10, Дальніх Млинах і вул. Дальницькій № 50 (поч. XX ст.), виконаних з поєднанням принципів так званого цегляного стилю і зрілого модерну. За власними проектами збудував: Житловий будинок на вул. Кузнецькій № 14 (1906 р.), Трансформаторну підстанцію електричного трамваю на розі провулка Різдвяного /тепер Сєченова і вул. Херсонської /тепер Пастера (1910 р.). АВГУСТИНОВИЧ Віктор Домініканович - інженер. Працював на Півдні України в 60 - 70-і роки XIX ст., служив у Корпусі інженерів шляхів сполучення та Управлінні головного інженера Новоросійських комерційних портів. Займався реконструкцією Одеського та іншого чорноморських портів. Приймав участь у громадському житті, був ініціатором створення і в подальшому заступником голови Одеського відділення Російського Технічного товариства. АВДЄЄВ Олексій Олександрович (12.03.1819 - 18.03.1885) - архітектор, науковець. Народився в Тульській губернії. Спеціальної освіти не отримав, закінчив Московський дворянський інститут. З 1844 р. навчався у московського архітектора М. Биковського, 1847 р. витримав екзамен при Департаменті проектів, 1851 р. побудував обсерваторію Московського. університету. У 1852 - 1853 рр. вивчав архітектуру у Римі. З 1853 р. працював в Криму. За свої праці на Півдні України 1871 р. отримав від Петербурзької Академії мистецтв звання академіка архітектури. За проектами А. споруджено: Миколаївський храм-мавзолей (1857 - 1870 рр.), Каплиця над могилою кн. М. Горчакова (1863 р.), Огорожа з двома брамами (1870 р.), - всі на Братському кладовищі захисників Севастополя 1854 - 1855 років. Каплиця на Інкерманських висотах поблизу храму (1860 р.), Володимирський собор у Севастополі (закладено 1854 р. за проектом К. Тона, початий 1864 р. за проектом А. і закінчений 1888 р.), Покровська церква в Лівадії (1885 р.), Надгробок на могилі капітана О. Казарського в Миколаєві. Твори А. відзначаються майстернею стилізацією форм середньовічної архітектури Візантії і країн Кавказу, використанням прийомів Стародавнього Єгипту і класичного зодчества. Активно займався археологічними дослідженнями в Криму, надрукував низку статей і книжку "Церква Іоанна Предтечі в Керчі" (1857 р.). АВДЄЄВ Павло Михайлович (1849 - ?) - архітектор. Закінчив Будівельне училище в Петербурзі (1870 - 1876 рр.) і отримав звання цивільного інженера з чином XII класу. Працював у Катеринославі інженером і архітектором будівельного відділу губернського правління. Займався приватною практикою, приймав участь у спорудженні різних будівель громадського призначення. АВІН Ю. - архітектор. Працював у Львові на початку XX ст. у стильових формах модерну та модернізованих історичних стилях. Спорудив наступні будівлі: Кам'яниця на вул. Сикстуській /тепер П. Дорошенка № 14 (1911 р., ск. З. Курчинський), Конторська споруда на вул. М. Конопницької № 3 (поч. XX ст.), Готель "Splendid" на вул. Різницькій /тепер І. Наливайка № 6 (1912 р.), Житловий будинок на вул. Словацького № 2 (поч. XX ст.), Житловий будинок на вул. Словацького № 4 (поч. XX ст.). Приймав участь у забудові вул. М. Конопницької (1911 - 1914 рр., разом з архіт. Ф. Касслером, С. Ольшевським). В 20-і роки збудував: паперову фабрику "Бібльос" з тематичними рельєфами фасаду на вул. Японській № 5 (1926 - 1928 рр.), будинок на вул. Вітовського № 37 (1928 р.) тощо. АГЄЄНКО Олександр Наумович (1853 - ?) - архітектор. Вчився у Петербурзькому Будівельному. училищі в 1872 - 1876 рр., отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. В 1882 - 1888 рр. працював молодшим архітектором Таврійського губ. правління, в 1888 - 1889 рр. - міський архітектор Мелітополя. 1890 р. пішов у відставку і зайнявся приватною практикою. У своїх творах А. використовував стилізовані форми середньовічного зодчества (готики й Московії XVI - XVII ст.) та ренесансу. Закінчив палацовий ансамбль генерала Попова у с. Васильєво Мелітопольського повіту (1890 - 1892 рр.). Крім того, А. спроектовані й збудовані: Церква в с. Гюнівка Бердянського повіту, Церкви (2) в с. Петропавлівськ Бердянського повіту,Церква в с. Новопавлівськ Бердянського повіту, Церква в с. Федірівка Мелітопольського повіту, Церква в селі Володимирівка Мелітопольського повіту, Церква в с. Юзкуй Мелітопольського повіту, Дзвіниця церкви в Ногайську, Церква в с. Аутка поблизу Ялти, Дзвіниця й розширення Покровської церкви у Бердянську, Розширення церкви в с. Марфівка Феодосійського повіту, Церква в с. Кизияр Мелітопольського повіту (за представленим проектом), Церква в с. Іванівка Мелітопольського повіту (за представленим проектом) тощо. Керував будівництвом церкви в с. Білозірськ Феодосійського повіту (за наданим проектом). Зробив доповідь "Короткий звіт будівельної справи у Таврійській губернії" - надруковано: НС. - 1894. - С. 91 - 92. АДАДУРОВ Іван Євграфович (22.04.1841 - ?) - інженер-архітектор. 1853 поступив і 1859 р. з відзнакою закінчив Петербурзьке Будівельне училище. Протягом року працював в Чернігівській будівельній і шляховій комісії. З 1872 р. - член правління товариства Курсько-Київської залізниці (в 1887 - 1888 рр. - голова). АДАМСОН Аманд Ізраїлевич [Амандус-Хейнріх] (31.10.1855 - 26.06.1926) - естонський скульптор, педагог. Художню освіту отримав у Петербурзькій Академії мистецтв в 1876 - 1879 рр. і одержав велику заохочувальну медаль, 1907 р. здобув звання академіка. Викладав у школі Товариства заохочення мистецтв і Училищі ім. Штігліца. На теренах України встановив пам'ятники: Затопленим кораблям у Севастополі (1904 р., співавтори В. Фельдман, О. Енберг). Першим запорожцям на Кубані у Тамані (1911 р.), Петру I перед музеєм історії Полтавської битви в Полтаві (1915 р., встановлений 1950 р.). Виконав скульптурні композиції "Дівчина Арзи і розбійник Алі-баба" і "Русалка" у Місхорі (1905 р.). АДАМСОН Леонард-Карл Федорович (? - 1893) - архітектор. Навчався в 1869 - 1880 рр. у Петербурзькій Академії мистецтв і за виконання програми "Проект невеликого православної церкви для закордонного міста" отримав звання некласного художника. Займався приватною практикою в Одесі, за його проектами збудовані, вирішені в дусі неоренесансу і небароко: Житловий будинок Кушнєрьова на вул. Південній № 4 (1890 р.) [нумерація будинків на вулицях у цій частині тексту наведена за станом на ті роки], Житловий будинок Ближевського на Олександрівському просп. № 17 (1890 р.), Житловий будинок Підкосова на вул. Кузнецькій № 9 (1891 р.), Житловий будинок Штихтова на Товкущому ринку № 4 (1891 р.), Житловий будинок Булгакова на вул. Дальницькій № 19 (1891 р.). Був членом і приймав участь у роботі Одеського відділення Російського Технічного товариства. АДАМСЬКИЙ Станіслав Хомич (1858 - ?) - архітектор. Початкову освіту отримав в Лодзинському вищому реальному училищі. Закінчив Будівельне училище в Петербурзі (1876 - 1881 рр.) і одержав звання цивільного інженера по I розряду. З 1888 р знаходився. на посаді міського архітектора Феодосії. Вживав форми неоренесансу і "цегляного стилю". Збудував у 1888 - 1892 рр.: Запасний басейн для Субатсько-феодосійського водогону, Цегляний і пивоварний заводи у Феодосії, Земську лікарню у Судаку тощо. АЙВАЗОВ Михайло Васильович (1841 - ?) - архітектор. Після закінчення новочеркаської гімназії вчився в Петербурзькому Будівельному училищі (1855 - 1861 рр.), отримав звання архітекторського помічника і чин X класу. Через п'ять років здобув звання архітектора. В основному працював у Новочеркаську. З 1887 р. обіймав посаду губернського архітектора в Полтаві. АЙВАЗОВСЬКИЙ Іван (Ованес) Костянтинович (17.07.1817 - 19.04.1900) - художник-мариніст і баталіст, громадський діяч. Народився у Феодосії, де й працював майже все життя. Навчався в Петербурзькій Академії мистецтв (1833 - 1837 рр.), 1844 р. отримав звання академіка, 1847 р. - професора, 1887 р. - почесного члена. Член закордонних художніх академій. В основному працював у Феодосії, у численних картинах показав вигляди багатьох міст України ("Ялта", 1838 р.; "Місячна ніч у Гурзуфі", 1839 р. та інші), котрі можуть слугувати документальним джерелом для вивчення їх містобудівної історії. Виступав як громадський діяч - ініціатор будівництва в Феодосії залізниці, торгового порту й водогону. Заснував 1880 р. Феодосійську картинну галерею, першу в Криму художню школу-майстерню. Як архітектор-художник спроектував і збудував у Феодосії з використанням форм неоренесансу і кримсько-татарського зодчества: Власний будинок на вул. Галерейній № 2 (1848 р.), Картинну галерею на розі Галерейної вулиці і Набережної (1880 р.), Водограй на вул. Горького (1888 р.). АЙЗЕНБЕРГ - архітектор. Працював на початку XX ст. у Північній Буковині в дусі модерну і ретроспективізму. Збудував кілька споруд в Чернівцях, зокрема: Палата торгівлі і ремесла (1910 р.). АКИМОВ Микола Павлович (1850 - ?) - архітектор. 1873 р. закінчив Петербурзьке Будівельне училище і отримав звання архітекторського помічника. У 80-і роки працював у Харкові.АКРОЙД Чарльз [Карл] (1788 - після 1850) - архітектор. З 1827 р. на російській службі. У 1829 - 1850 рр. - працював у Миколаєві архітектором Чорноморського адміралтейського департаменту. Виконав доповнення до генерального плану м. Миколаєва (1832 р.). Перебудував будинок Головного командира Чорноморського флоту на вул. Адміральській (1834 р.). За авторськими проектами А. збудовано низку відомчих споруд у місті, в тому числі: Комплекс трьох монументальних казарм флотського екіпажу на вулицях 1-ї Слобідській, Набережній та 2-ї Слобідській (1840 - 1841 рр.), Огорожа й брама адміралтейства (1837 р.), Ливарний завод (1840 р., проект допрацював Л. Опацький), Лютеранська кірха на вул. Адміральській № 12 (1848 - 1852 рр.), Дівоче училище /тепер медичне (40-і роки). Виконав проект і кошторис мурованої стіни з трьома вежами у відділенні митного карантину (1843 - 1846 рр.). Спроектував нове (Лазаревське) адміралтейство у Севастополі (збудоване у 1835 - 1853 рр.). У творчості А. спостерігається еволюція від суворих форм ампіру до неоготики і використання мотивів неоренесансу. АКСЕЛЬРУД І. - архітектор. Працював в середині XIX ст. у Кам'янці-Подільському. Вживав форми московського зодчества XVII ст. Збудував Георгіївську церкву (1851 - 1861 рр.) і дзвіницю (1863 р.). АЛЕКСЄЄВ Микола Якович (1847 - ?) - архітектор. 1759 р. поступив, а 1766 р. закінчив Петербурзьку Академію мистецтв і отримав атестат 2-го ступеня. Дотримувався принципів стилю класицизму. На початку 70-х років працював у Кременчуку, 1775 р. переведений у штат Азовської губернії. З 1777 р. приймав участь у розробці генерального плану Катеринослава І, розташованого при злитті річок Кільчень й Самара, проектував і будував тут різні споруди громадського призначення. АЛЕКСЄЄВ Олексій І. - архітектор. Ймовірно, учився в Петербурзькій Академії мистецтв і 1852 р. отримав звання некласного художника за проект міських воріт. Представник модерну і ретроспективізму. Проектував для Харкова на початку XX ст. Автор додаткового корпусу повітової земської управи (4 поверхи) на розі Михайлівського провулка і вул. Б. Хмельницького № 4 (1911 - 1913 р., співавтор М. В. Васильєв, збудований архіт. І. Виноградським). АЛЕКСЄЄВ П. - військовий інженер. Працював на Півдні України на початку XIX ст. Опрацював генеральний план міста Кілії з урегулюванням розпланування, що існувало (1831 р.).
1 2 3 4 5 Категория: Архітектура \| Добавил: Professor (30.05.2012)
Просмотров: 789 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: