Реферат на тему: КЛІЗМИ. гозовідвідна трубка - Медицина та здоров'я - Реферати - Каталог статей

Реферат на тему: КЛІЗМИ. гозовідвідна трубка. КЛІЗМИ Клізма — це введення в нижній відрізок товстої кишки різних рідин з лікувальною та діагностичною метою. Розрізняють очисну, сифонну, послаблюючу, медикаментозну (лікувальну мікроклізму та крапельну) і харчувальну клізми. Очисну клізму застосовують при запорах, підготовці хворих до планових операцій, родів, рентгенологічного дослідження шлунка, тонкої і товстої кишок, жовчного міхура, нирок, рентгенографії хребетного стовба і кісток тазу, при підготовці до ендоскопічного дослідження кишок, перед проведенням лікувальної та харчувальної клізм. Протипоказання: гострий апендицит, гострі запальні захворювання товстої кишки з нахилом до кровотечі, тріщини заднього проходу, випадання прямої кишки, кровотечі травного каналу, розпад пухлини прямої кишки. Можливі ускладнення: кишкові кровотечі, поранення і розрив прямої кишки. Для постановки очисної клізми користуються кухлем Есмарха об'ємом 1,5—2 л. На сосок кухля, розміщений біля його дна, надягають гумову трубку довжиною 1,5 м і діаметром 10 мм з краником. У вільний кінець трубки вставляють наконечник, що повинен мати рівні, гладкі краї, щоб не поранити слизову оболонку товстої кишки. Крім цього, готують клейонку, судно, вазелін, 1,5—2 л води температури 25—35 °С, штатив. При атонічних закрепах ставлять прохолодні клізми (температура води нижче від 20 °С), при спастичних закрепах — гарячі клізми (понад 40 °С). Хворого вкладають на край топчана на лівий бік, ноги зігнуті в колінах і підтягнуті до живота. Якщо хворому не можна рухатися, його вкладають на спину. Під сідниці підкладають клейонку так, щоб вона звисала в таз, який ставлять біля топчана (на випадок, якщо хворий не зможе втримати воду в кишці). В кухоль Есмарха наливають воду температури 25—35 °С. Потім відкривають кран, щоб наповнити рідиною гумову трубку, зігріти її і видалити з системи залишки повітря, і закривають (мал.). Підвішують кухоль на штативі на висоті до 1.5 м. Наконечник змащують вазеліном. Великим і вказівним пальцями лівої руки розводять сідниці, обережно і вводять наконечник у задній прохід і долають легкими круговими рухами опір зовнішнього сфінктера. При наявності виступаючих складок слизової оболонки або гемороїдальних вузлів наконечник проводять між ними. Спочатку наконечник вводять у напрямку до пупка на глибину 3—4 см, а потім паралельно до куприка на глибину 10—12 см (мал.). Якщо на шляху зустрічаються перешкоди, він впирається в стінку кишки або в щільний кал, наконечник витягують на 1—2 см і відкривають кран. Поступаюча рідина розмиває кишечний вміст і дещо розтягує нижній відділ прямої кишки, що дозволяє ввести наконечник далі. Якщо наконечник закупорюється каловими масами, його виймають, прочищають і вводять повторно. Іноді калові маси настільки щільні, що поставити клізму практично неможливо. В цих випадках кал з прямої кишки виймають пальцем у гумових рукавичках, змащених вазеліном. Після введення наконечника в пряму кишку на глибину 10—12 см відкривають кран або затискач і повільно вливають у просвіт кишки не більше ніж 1 —1,5 л води. При зупинці рідини треба злегка змінити положення трубки або трохи підтягнути її, після чого рідина звичайно починає знову поступати в кишку. Велика кількість рідини може розтягнути пряму кишку, спричинити спастичний біль і позиви на випорожнення. Якщо зазначені явища виражені надто сильно, треба тимчасово зменшити тиск рідини, опустивши нижче кухоль Есмарха, або зовсім припинити вливання рідини. На дні кухля залишають трохи води, щоб у кишку не попало повітря. Бажано, щоб хворий затримав воду протягом 5— 10 хв. Цього легше досягти, якщо лежати на спині і глибоко дихати. Після закінчення вливання рідини в пряму кишку обережно виймають наконечник і після 5—10 хв. затримки рідини хворому пропонують випорожнити кишки. Після використання наконечник промивають теплою водою з милом, дезинфікують 30 хв. в 1 % розчині хлораміну і кип'ятять 30 хв. Для підсилення дії клізми до води можна додати 1 чайну ложку розтертого дитячого мила, 2 ложки гліцерину, 1—2 ложки натрію хлориду, 1 склянку настою чи відвару ромашки. Якщо клізма не подіяла, її можна повторити через декілька годин. Сифонну клізму застосовують при відсутності ефекту від очисної, а також при кишковій непрохідності, отруєнні, підготовці хворого до операції на товстій кишці. Сифонний метод промивання кишок (багаторазове промивання) ґрунтується на використанні принципу сполучених судин. Одна з них — пряма кишка, а друга — лійка на зовнішньому кінці введеної в пряму кишку гумової трубки.Система для сифонної клізми складається з лійки об'ємом 1—1,5 л, на яку надягають гумову трубку довжиною 75— 80 см і діаметром 1 см. Трубка через скляний перехідник сполучається з товстим гумовим зондом. Для виконання маніпуляції необхідні також глечик, відро або таз для зливу води, 10—15 л перевареної води кімнатної температури або підігрітої до 37—38 °С (при вищій температурі вода в кишках буде всмоктуватись), вазелін, клейонка. Промивання кишок можна проводити також слабким розчином перманганату калію або розчином натрію гідрокарбонату. Сифонна клізма — важка маніпуляція для хворого, тому потрібно уважно стежити за станом хворого під час процедури. Хворого вкладають на край топчана на лівий бік або на спину. Під таз підкладають клейонку або судно. Ноги в колінних суглобах зігнуті і приведені до живота. Біля ліжка ставлять таз або відро для зливання промивних вод, відро з водою та глечик. Гумовий зонд, змащений вазеліном, вводять через задній прохід у пряму кишку на глибину 20—30 см. Лійку тримають на рівні тіла хворого в нахиленому положенні і поступово наповнюють рідиною. Піднімають її над хворим на висоту 1—2 м, вода при цьому переходить з системи в кишку. При наближенні рівня води до вічка лійки останню, не перевертаючи, опускають над тазом і утримують на цьому рівні доти, доки вода з кишок разом з пухирцями газу і шматочками калу не заповнить її. Вміст виливають у відро і повторно наповнюють її водою. Процедуру повторюють доти, доки з кишки не припиниться відходження газів і калу. Після закінчення промивання кишок лійку від'єднують, миють і кип'ятять, а гумову трубку на 10—15 хв. опускають у відро, щоб стекли залишки рідини. Послаблюючі клізми (олійна, гіпертонічна, емульсійна) застосовують при стійких закрепах і неефективності очисної клізми, у перші дні після операцій на органах черевної порожнини і після родів. Олійні клізми призначають при стійких закрепах і при запальних процесах прямої кишки. Для олійних клізм вживають рослинні олії (соняшникову, конопляну або вазелінову). Підігріту до 37—38 °С олію в кількості 50—150 мл повільно вводять у пряму кишку за допомогою гумового балона або шприца Жане через газовідвідну трубку, встановлену в кишку на глибину 10—15 см. Після введення олії, щоб вона не витікала, хворий має деякий час полежати. Тому такі клізми краще робити ввечері. Звільняються кишки переважно через 10—12 год. Гіпертонічні клізми застосовують для посилення перистальтики кишок при динамічній (післяопераційній) непрохідності. Протипоказана гіпертонічна клізма при гострих запальних і/виразкових процесах у нижніх відділах товстої кишки, тріщинах у ділянці анального отвору. Для гіпертонічної клізми використовують 10 % розчин натрію хлориду, 20—30 % розчин магнію або натрію сульфату. Гіпертонічні розчини вводять у пряму кишку підігрітими до 37—38 °С в кількості 100—200 мл за допомогою гумового балона або шприца Жане через газовідвідну трубку. Бажано, щоб хворий затримав дефекацію після клізми протягом 20— 30 хв. Емульсійні клізми теж мають послаблюючу дію. Емульсію готують з 2 склянок настою ромашки, жовтка одного яйця, 1 чайної ложки натрію гідрокарбонату, 2 ложок вазелінової олії або гліцерину. Можна розчинити 2 столові ложки риб'ячого жиру в 100—150 мл води. В кількості 50—100—150 мл при температурі 37—38 °С емульсію вводять у пряму кишку за допомогою грушевидного балона. Медикаментозні клізми служать для введення в пряму кишку деяких лікарських препаратів. Розрізняють клізми місцевої і загальної дії. Клізми місцевої дії (лікувальні мікро-клізми) мають протизапальну та обволікаючу дію. їх застосовують при запальних процесах у прямій кишці. До клізм місцевої дії належать олійні (30—50 мл теплої оливкової олії), крохмальні (5 г крохмалю розводять у 100 мл холодної води і, помішуючи, додають 100 мл окропу). Як лікарські препарати використовують настій ромашки (5 столових ложок висушених квіток ромашки заливають 1 л окропу, настоюють 2 год. і проціджують через марлю). За 30—40 хв. до введення лікарських препаратів роблять очисну клізму. Для проведення лікувальної мікроклізми необхідно підготувати: гумовий грушевидний балон або шприц Жане, газовідвідну трубку, вазелін, 50—150 мл (максимальна кількість — 200 мл) лікувального розчину, підігрітого до температури 37—38 °С.Хворий лягає на крайтапчана, накритого клейонкою, на лівий бік із зігнутими й підтягнутими до живота ногами. Газовідвідну трубку змащують вазеліном. Розсунувши сідниці, повільно вводять у пряму кишку газовідвідну трубку на глибину 10—15 см. Під'єднують до трубки грушевидний балон або шприц Жане з теплим лікувальним розчином і повільно, малими порціями під невеликим тиском вводять розчин у пряму кишку. Потім, підтримуючи і стискаючи зовнішній кінець трубки, щоб запобігти витіканню з неї рідини, знімають шприц, насмоктують у нього повітря, знову з'єднують з газовідвідною трубкою і, щоб проштовхнути рідину, яка в ній залишилась, натискують на поршень шприца. Газовідвідну трубку виймають. Після клізми хворий повинен полежати не менш як 1 год. Газовідвідну трубку після використання дезинфікують, а балон промивають гарячою водою з натрію гідрокарбонатом і кип'ятять. Медикаментозні клізми загальної дії використовують у випадках, коли не можна ввести ліки через рот або парентерально. При цьому способі введення ліки швидко всмоктуються в кров через гемороїдальні вени, обминаючи печінку. Для загальної дії на організм невеликі об'єми ліків (до 200 мл) можна вводити в лікувальних мікроклізмах. Наприклад, препарати хлоралгідрату (1 г препарату розводять у 25 мл дистильованої води чи молока і додають 25 г крохмалю) застосовують при судомах та різкому збудженні хворого. Лікувальні розчини об'ємом 1—2 л вводять крапельним способом. При цьому слід пам'ятати, що в нижньому відділі товстої кишки всмоктується вода, ізотонічний розчин натрію хлориду, розчини глюкози та розчинені в них ліки, а також спирт і частково білки та амінокислоти. За 30—40 хв. до проведення крапельної клізми роблять очисну клізму. Система для крапельної клізми складається з кухля Есмарха, двох гумових трубок, з'єднаних крапельницею, скляного перехідника і товстого гумового зонда. На гумовій трубці вище від крапельниці укріплюють гвинтовий затискач, за допомогою якого регулюють швидкість надходження розчину в кишку. Для виконання маніпуляції необхідний також лікувальний розчин (до 3 л на добу), підігрітий до температури 38—40°С, вазелін, штатив, грілка. У кухоль Есмарха наливають теплий лікувальний розчин. Кухоль підвішують на штативі на висоті 1 м над рівнем ліжка. Щоб розчин залишався теплим, кухоль Есмарха обгортають ватним чохлом або прикріплюють до його задньої стінки грілку. Хворого вкладають у зручне положення (на лівому боці або на спині). Відкривши гвинтовий затискач, заповнюють систему розчином, затискач закривають. Розвівши сідниці хворого, обережно вводять у пряму кишку змащений вазеліном зонд на глибину 20—25 см. Затискачем регулюють частоту надходження крапель розчину (60—100 за 1 хв.). Оскільки ця процедура триває кілька годин, хворого необхідно добре накрити ковдрою, і він може спати. Медична сестра повинна постійно стежити за швидкістю надходження розчину та його температурою. Живильну (харчувальну) клізму використовують у тих випадках, коли поживні речовини не можна ввести через рот або парентеральним шляхом. Проте застосування харчувальних клізм дуже обмежене, оскільки в нижньому відділі товстої кишки не всмоктуються білки, жири і полісахариди. Поживні клізми можуть служити лише допоміжним способом введення поживних речовин в організм. За 30—40 хв. до харчувальної клізми ставлять очисну клізму. Поживні речовини об'ємом до 200 мл вводять за допомогою гумового балона або шприца Жане через газовідвідну трубку. Якщо треба ввести більшу кількість поживних речовин, користуються системою для крапельної клізми.
1 2 3 4 5 Категория: Медицина та здоров'я \| Добавил: Aspirant (03.06.2014)
Просмотров: 1012 \| Рейтинг: 0.0/0

Всего комментариев: 0


Имя *:
Email *:

Код *: